ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ШЛЯХОМ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСЕМНИХ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Про матеріал
Досвід роботи, яку представляє автор, має на меті продемонструвати скромні здобутки її автора в світлі викладання історії із застосуванням лабораторно – практичного методу. Робота представлена у вигляді серії уроків.
Перегляд файлу

              Відділ освіти Гребінківської ОТГ, Білоцерківського р-ну, Київської обл.

                 

                                            

                     

 

 

 

 

               ФОРМУВАННЯ  ІНФОРМАЦІЙНОЇ    

                      КОМПЕТЕНТНОСТІ  УЧНІВ

                       ШЛЯХОМ  ДОСЛІДЖЕННЯ  

            ПИСЕМНИХ  ІСТОРИЧНИХ  ДЖЕРЕЛ

                          НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ

 

 

 

        

 

З досвіту роботи  вчителя історії 

ОЗО «Гребінківський ліцей» 

Гребінківської ОТГ 

Білоцерківського району 

Київської області

Савченка Ігоря Павловича

 

        

                                                                                                                                2024

                                                        ЗМІСТ

 

1.1. Вступ…………………………………………... ……………………….…3

1.2.  Біблія як історичний документ (розробка уроку з історії у 6 класі) ....5

1.3. Практичне заняття: «Програмові документи Кирило – Мефодіївсь –  кого братства» (розробка уроку з історії України в 9 класі)………….10

     1.4.   Практичне заняття. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз                   програмних документів українських політичних партій (розробка                уроку з історії України в 10 класі)……………………………….………16       1.5    Висновки …...………………………………………………………….…19         

2.               Список використаних джерел…………...………..………………..….…21

3.               Додатки …………………………………….…………………………..…22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     

 

1.1. Вступ.

 

     Досвід роботи, яку представляє автор, має на меті продемонструвати скромні здобутки її автора в світлі викладання історії із застосуванням лабораторно – практичного методу. Робота представлена у вигляді серії уроків. 

     Лабораторно – практичні роботи в якості метода викладання історії – це в першу чергу організація роботи учнів, як дослідників. При цьому основним джерелом пізнання є історичний документ. Таким чином, учні вчаться робити висновки з власних досліджень. Але спрямовує їх в потрібне русло вчитель за допомогою навідних питань. Цей метод був запозичений з лабораторних практик викладання природничих наукових дисциплін. 

     Лабораторно – практичні уроки з історії, на яких проводяться роботи з історичними документами, мають певну структуру, зміст та методику досліджень. Їх можна розділити на певні складові структурні частини: актуалізацію опорних знань, мотивацію навчальної діяльності, усвідомлення змісту, самостійне виконання і узагальнення, з підсумковим етапом уроку. 

Тобто, структура схожа на інші типи уроків, хоча й має свої особливості.

     Актуалізація опорних знань – відповідальний, хоча й короткий етап роботи. На цьому етапі важливо направити учнів на суть роботи, що їх очікує. Варто не просто повторити вивчене раніше, але повторити саме ті факти й поняття, які були необхідні для роботи. 

    Під час мотивації навчальної діяльності необхідно ознайомити учнів з характером роботи. Важливо пояснити, як саме виконувати завдання, які мають бути результати, визначити засоби фіксації результатів, можна створити проблемну ситуацію в залежності від характеру роботи.  

     Така структура мотиваційного етапу потрібна для того, щоб учні могли чітко сприймати й усвідомлювати мету своєї роботи, послідовність дій та аналізувати положення, на яких ґрунтується завдання. Якщо є проблема, дослідити її, знайшовши можливості для розв’язання. 

     Початок безпосередньої роботи починається з планування. Викладач визна- чає тему, якщо треба – теми індивідуальних завдань, але треба, щоб вони обов’язково відповідали темі уроку, роздає картки з текстами історичних документів, навідними питаннями до них.

     Навідні питання та завдання до текстів історичного джерела мають підкреслити значимість у загальному контексті навчальної програми. 

     На такому занятті вивчають не всі питання при проведенні іншотипного уроку, а лише одне – два. Тому не всяку тему можна розглядати за допомогою письмових джерел лабораторно – практичним методом, адже для систематизації отриманих результатів потрібен час, який доведеться забрати від іншого уроку.   

     Виконання роботи з письмовими історичними джерелами передбачає здобуття нових знань у вигляді фактичного матеріалу, при засвоєнні нових знань та понять відбувається формування специфічних вмінь і навичок, які й є навчальною метою роботи. 

     Мета лабораторно – практичних занять – розвивати самостійне мислення, пізнавальну потребу, інтерес, активність, сприяти розвитку волі та наполегливості для навчання. Таке заняття не тільки надає необхідні знання з теми, але й розвиває учня, як особистість. 

     Мета лабораторно – практичного заняття має включати розвиток творчих можливостей учнів на основі попереднього досвіду навчальної активності. Деякі дослідники визначають цей аспект, виокремлюючи його, як самостійну мету роботи. 

     Також практика роботи з історичними джерелами демонструє, що вагомі результати там, де поряд з корекцією основної мети роботи присутня й дидактична мета, залежно від якої визначатиметься пізнавальне завдання й ступінь допомоги учням з боку вчителя. 

     Принципово важливо, щоб під час роботи з історичними письмовими документами формувалися уявлення про загальнолюдські цінності, етичні норми та моральні якості.       

     Отже, лабораторно – практичний урок не обмежується лише дидактикою. 

1.2.  Біблія як історичний документ (розробка уроку з історії  у 6 класі).

Мета уроку: продемонструвати історичність біблійних оповідань незалежно  від того, чим її вважають – збіркою релігійних текстів, правдива історія, чи історичні оповідання; спираючись на тексти Біблії, прослідкувати історію походження ізраїльського народу, найважливіші періоди його походження; розвивати навички роботи з її текстами; виховувати поважне ставлення до неї, як релігійної святині та історичного документа й елементу світової культури.

     Обладнання: Біблія ( переклад Святого Письма Старого та Нового Заповіту І.Огієнка), картки з біблійними текстами та завданнями до них, настінна карта «Передня Азія в давнину», ілюстрації з текстами Біблії на івриті та грецькій мові, фотографії археологічних знахідок.

    Тип уроку: лабораторно – практичний, навчальний. 

                                                         Хід уроку.

     І. Організаційний момент.

1.  Перевірка відсутніх та присутніх по журналу;

2.  Домашнє завдання: повторити вивчене на уроці, опрацювати відповідний параграф підручника.

    ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

Перевірка виконання домашнього завдання учнями. Бесіда за запитаннями.

1.     На прикладах з історії Стародавнього Єгипту поясніть, як природногеографічні умови впливають на спосіб життя населення.

2.     Коли виникла цивілізація в долині Нілу? 

3.     Що таке іригація?

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Географічне положення та природа Південного Дворіччя.

(розповідь учителя супроводжується роботою з настінною картою)

     У горах вірменських беруть початок дві великих річки Азїі – Тигр та Євфрат. 

Течучи на південний схід, впадають вони у Перську Затоку. Країну, яка була

в давнину розташована на берегах цих рік називають Дворіччям. Греки називали її Месопотамією, що власне і означає – Дворіччя. 

     Через численні повені південний берег Перської Затоки обмілів і сама затока відступила на південь. 

    Влітку температура часто буває + 50 по Цельсію у затінку. Від палючого сонячного проміння на пагорбах все вигорає, а в низинах вода застоюється та заболочується. Тут багато різних комах та плазунів. Тут часто лютувала лихоманка, малярія, різні хвороби. 

    Таким чином, у найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя мало придатна для життя людей. Першими поселенцями тут були люди, які були гнані нуждою та ворогами. 

2. Біблія – історичне письмове джерело (лекція вчителя). 

     Месопотамія – це місце, де починаються події, що описані в Біблії. При цьому, незважаючи про те, що це, передусім, збірка священних текстів, вони не можуть вважаться виключно тестами релігійного змісту. 

     Тут згадується багато різних історичних персоналій, географічних об’єктів, топонімів, міст та поселень, реально існуючих в давні часи, про що підтвердженням є археологія в цих місцях. Наприклад:

     Базальтовий камінь із Тель-Дана. На камені висічені слова «Дім Давида» та «Цар ізраїльський».

     Моавітський камінь містить опис сутички між Моавом та Ізраїлем із точки зору царя Меси (4 царств 3:4-27) та різні географічні назви, ім'я бога, написані давньоєврейськими буквами. Зберігається Моавітськнй камінь у музеї Лувр, що в Парижі.

     Літопис Набоніда - клинописна табличка, що розповідає про раптове взяття Вавілону Кіром (Данила, 5 розділ). Знаходяться у Британському музеї.      У 1849 році в Куюджику, у городищі, яке виявилося частиною Ніневії, археологи розкопали стародавній палац. На стінах однієї з кімнат містився рельєф із зображенням взяття укріпленого міста, захват полонян, які проходили перед царем-завойовником. Над зображенням містився напис: «Синахериб, повелитель світу, цар Ассірії, сів на німеду троні та виконав огляд добутих трофеїв у Лахісі». Ім'я Синахериба в Біблії згадується 13 разів.

     Найбільшою знахідкою сучасності стали сувої книги Ісаї, знайдені біля Мертвого моря. На початку 1947 року хлопчик-бедуін пас отару і виявив неподалік Мертвого моря печеру. У ній він знайшов кілька глиняних глеків, більшість були пусті. Однак в одному глеці, який був міцно запечатаний, хлопчик знайшов шкіряний сувій, ретельно загорнений у полотняну тканину. Це була повна біблійна книга Ісаї. На добре збереженому, але потертому сувої виднілися сліди ремонту.

     Маленький пастух і уявити собі не міг, що древній сувій, який він тримав у руках, приверне увагу світової спільноти. Особливим було те, що до 1947 року найдавніші рукописи повного Єврейського Письма датувались приблизно II-І ст. до н.е. А цей сувій, як установили вчені, ІІІ ст. до н. е. І коли порівняли його з масоретським текстом, зробленим на тисячу років пізніше, виявилося, що вони повністю співпадають.

     Отже, слово «біблія» має грецьке походження, переклад – «книги». Ця назва – це грецька калька з давньоєврейської мови. Справа в тім, що ця книга – єврейського походження, й досі  - основна збірка Святих Писань юдейської релігії. 

     Давні єврейські мудреці називали її «сферим» - книги, від єврейського «сефер» - книга. А грецький варіант назви ввійшов в обіг після того, як 70 єврейських мудреців переклали свої Писання на грецьку мову. Треба це було для того, щоб єврейська діаспора, що не розмовляла вже  своєю мовою, могла  читати свої релігійні тексти. Згодом, цей переклад назвали «септуагінта», тобто «переклад сімдесяти».

     А приблизно за сто років до н.е. відбулася редакція священних книг і єврейські мудреці – талмудисти і книжники, ретельно переглянувши, дослідивши и подискутувавши, прийняли канон – відібрали до нього саме ті книги, які відповідали догматам юдейської релігії. Так до канону ввійшли 39 книг, які відомі нам як «Старий Заповіт». 

     В старому заповіті оповідується, як виник світ, як з’явилася людина, про виникнення різних націй, народів та племен і держав. Також – про виникнення єврейського народу, його царства, деякі важливі події з історії єврейського народу. 

     Згодом, після народження Ісуса Христа, який був одним з нащадків царя Давида, виникає християнська релігія, яка на початку свого існування була лише одним з месіанських напрямків біблійного юдаїзму і лише згодом  - окремою релігією. Так до 39 книг було додано ще 27, які було названо Новим

Заповітом. Так, в християнських Бібліях і закріпилася така класифікація – Старий Заповіт (дохристиянський канон) і Новий Заповіт (християнський канон.  

     Ці книги можна поділити на три групи:

       історичні - від Буття до Естер (17 книг);

       поетичні - від Іова до Пісні Пісень Соломона (5 книг);

       пророчі - від Ісаї до Малахії (17 книг).

В основному вони розташовані за тематикою:

       5 історичних книг (Євангелія та Дії святих апостолів);

       21 послання;

       Об'явлення Івана Богослова.

Християнське Грецьке Письмо зосереджене на вченні та діяльності Ісуса Христа та його учнів.

     Власне кажучи, Біблія - це збірка, бібліотека, що складається із 66 окремих книг, які писалися сорока чоловіками протягом приблизно 1600 років, з  1513 до н. е. по приблизно 98 рік н. е. Ті, хто писали, були абсолютно різними людьми – пророками, політиками, рибаками, пастухами, одним полководцем і одним лікарем. 

3. Біблія – історичне джерело (лабораторно – практичний сегмент). 

     Клас поділяється на три групи, що будуть досліджувати три тексти з Біблії.

Перший текст – Книга Буття, 11:31 – 12:1-8.

Другий текст – Книга Буття, 35:25-35.

Третій текст – Книга 1 Цар. 10:1.

     Групи працюють за індуктивним методом дослідження тексту, за запитаннями «хто», «що», «коли», «де», «чому», «як»? 

     Тобто: що за люди тут фігурують, що вони роблять, коли це відбувається, де це відбувається, чому це відбувається, яким чином? 

     Потім, доповідач від кожної групи виступає з доповіддю про результати своєї роботи. Інші члени груп можуть доповнювати спікерів. 

     IV. Закріплення нових знань.  

     Бесіда за запитаннями.

Чому Біблія є історичним документом?

Що в ній написано?

Де і коли писалися Біблійні тексти?

Хто її писав?

Коли виникла перша єврейська держава? 

Хто був її першим царем?      V. Підсумки уроку. 

     Виставлення оцінок, підтвердження домашнього завдання, висновки досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Практичне заняття: «Програмові документи Кирило – Мефодіїв –  ського братства.» (урок з історії України, 9 кл.)

     Мета уроку: на підставі аналізу програмових документів КирилоМефодіївського братства визначити, за що виступали його члени і як хотіли цього досягти, охарактеризувати програмові документи братства, та на їх основі визначити основні цілі і завдання Кирило-Мефодіївського організації, вплив на розгортання національно-визвольного руху в Україні; розвивати в учнів уміння працювати з документами, іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки, формувати ключові компетентності; на прикладах діяльності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.

     Обладнання: Підручник «Історія України 9 кл», (авторство О. В. Гісем, О. О. Мартинюк), настінна карта «Суспільно-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ століття», роздавальні картки з текстами програмових положень Кирило – Мефодіївського братства та завданнями до них, портрети учасників. 

    Тип уроку: засвоєння нових знань.

    Форма проведення: лабораторно – практичний, навчальний.

    Очікувані результати:

  охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

  з’ясувати основні цілі і завдання Кирило-Мефодіївського братства у ході розгортання національно-визвольного руху в Україні;

  вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;

  давати власну оцінку діяльності товариства. 

 

                                                  Хід уроку.

     І. Організаційний момент. 

     Перевірка відсутніх по журналу;

     Домашнє завдання – опрацювати §7 в повному обсязі, виконати завдання з контурними картами.

     ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь. 

     Повторення матеріалу підручника (§5, п. 5) про утворення й діяльність Кирило-Мефодіївського    братства;     написання   коротенького        есе     «Роль особистості в історії».

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

     Учні діляться на три групи й розподіляються по приміщенню класу.      Перша група опрацьовує уривок з «Книги буття українського народу» й ви- конує завдання, заповнюючи таблицю «Програмові документи КирилоМефодіївського братства». 

     Текст1

     «Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього».

     Завдання:

1.Який політичний устрій мав бути запроваджений в Україні ?

2.Кому відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

     Друга група опрацьовує статут Кирило – Мефодіївського товариства, що знаходиться на 50 ст. підручника. 

     Завдання:

1.          Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2.          Хто має здійснювати управління Слов’янською федерацією?

3.          Як ви думаєте, чому у переліку слов’янських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації, північноруси – росіяни стоять на другому місці, а південноруси українці стоять на першому місці?

Третя група працює з текстом два «Головні правила»

1.          Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених 

ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображенням цих  святих.

2.          Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3.          У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4.          Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. 

8.          Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9.          Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. 

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього».

Завдання:

1.На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2.Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

     За результатами роботи учнів ними складається таблиця.

Завдання братства:  привести всі слов’янські народи до думки про те, що необхідно боротися за своє національне, соціальне та культурне звільнення.

 

 

 

 

      Ідеї

  відстоювання загальнолюдських цінностей:

справедливості, свободи, рівності й братерства • забезпечення слов’янським народам демократичних прав і свобод

•українцям              місія

визволителя        

                    Цілі

• ліквідація самодержавства і кріпацтва

створення демократичної федерації християнських слов’янських республік

           Релігія

                     Названо на честь православних Кирила й Мефодія.

                     Форма запозичена в українських церковних братств.

 

 

Форми та методи діяльності конспіративна боротьба, просвітницька діяльність, нелегальність. 

        

IV.   Закріплення нових знань та вмінь.

     Метод рефлексії. Вчитель ставить проблемне питання:  До якого етапу розвитку          національних       рухів можна         віднести      діяльність      КирилоМефодіївського товариства?

   Учні відповідають, дотримуючись певних правил роботи, які озвучуються у вигляді чітких інструкцій учням щодо виконання завдання. Так як метод ПРЕС має відповідну структуру та етапи (позиція, обґрунтування, приклад, висновки), учням пропонується:

1)         Висловити свою думку, розпочавши зі слів: Я вважаю…(позиція).- Перша спроба політичної боротьби української інтелігенції.

2)         Навести причину появи цієї думки, …тому що (обґрунтування).- Перша політична програма дороговказ українському національно-визвольному руху наступних поколінь, тому що виступала за ліквідацію монархії, демократію, слов'янську федерацію рівноправних народів, республіканське правління, знищення кріпацтва і станових привілеїв.

3)         Навести факти, які демонструють ваші докази, ….наприклад (приклад). Програмні документи свідчать, що це перша незалежна політична організація, де Україні відводиться роль основного будівничого, хоча не розробляли соціальних проблем, сподіваючись, що національна свобода і республіканський устрій гарантують соціальну рівність. Тим самим було закладено підвалини ідеї, яка стане панівною у національному русі: спочатку треба створити власну державу, а вже якою вона буде — підкаже майбутнє.

4)         Узагальнити свою думку, зробити висновок …Отже, (тому) я вважаю (висновки).

V.      Підсумковий етап уроку.

     Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України. Забезпечила розвиток національної ідеї, доведену нащадками козацької старшини теорію про окремішність української нації,трансформувала заклик до політичної боротьби за звільнення українців від національного і соціального гноблення та відновлення власної незалежної соборної держави в союзі з іншими слов’янськими народами. 

     Учитель пропонує визначити найбільш активних учнів на уроці, коментує їх роботу та виставляє оцінки.

     Ще раз нагадати домашнє завдання, перевіривши, чи написали учні його в щоденниках. Після цього черговий збирає зошити для того, щоб вчитель перевірив правильність заповнення таблиці. Кінець уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія України, 10 кл.

Тема: Практичне заняття. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

 

1. Завдання на розвиток хронологічної компетентності.

  За допомогою лінії часу розставте хронологічно виникнення політичних партій на українських землях у складі Російської імперії.

Перелік партій:

      Українська соціал-демократична робітнича партія

      Українька демократично-радикальна партія

      Українська народна партія

      Революційна українська парті

      Українська соціалістична партія.

 

2.     Завдання        на      розвиток    аксіологічно       –        мовленнєвої компетентності.

   Увіть, що  ви представник молодої генерації національно-визвольного руху українських земель. Створіть власну партію, висловіть свою позицію у програмних ідеях. Виступіть з тезами перед однокласниками.

 

3.     Завдання        на      розвиток    хронологічно      –        мовленнєвої компетентності.

  На основі наведених історичних джерел визначіть, які партії підтримували ідеї самостійності України, а які – автономії. Записи та висновки оформіть у вигляді схеми чи таблиці.

Документ 1

З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р.   «…І от посеред таких лихих обставин ми зійшлис докупи, ми згромадилис в одну сім’ю, перейнті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть напавнили народну душу, і – хай навпаки логіці подій – ми виписали на своєму прапорі: «Одна, єдина нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі». ..Ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою…Хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців».

Документ 2

Витяг з програми української соціал-демократичної робітничої партії Грудень 1905р.

«Українська с.-д. партія перш за все і головним чином вимагає:

1)                     демократичної республіки - в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;

2)                     автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України:

3)                     права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;

4)                     широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави:

5)                     знищення усяких привілеїв класів, верств (сосновій), походження, статі,

релігії й нації;

6)                     рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях.»

Документ 3

Витяг з програми української народної партії 1906 р.

«Головні завдання Української Народньої Партії - просвітити, освідомити Українців-робітників і хліборобів з боку розуміння їх національних і класових інтересів. Необорна спільна сила з'єднаних українців-робітників і селян учинить захват політичної власти на Україні, знищить визиск, насиллє, нерівність і утворить непідлеглу Україну - Республіку вільних працюючих людей. ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА-УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ

Ми визнаємо тілко добровільні федерації народів; се значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія, Германія і інші, де рядом з пануючими жиють десятки зневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежности од інтересів кожної нації. Можуть бути федерації українців і чехів, поляків і руських і т.д.

Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка України будучини, мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, шо ріжняться умовами життя: такі - Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорно-моріє.

Поліссє, Галичина і і. д.

Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріят і взагалі працюючий український люд.

Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці.»

Документ 4

Украинская демократично-радикальная партия (УДРП)

«В 1906 на 1 з'їзді партії затверджено програму, побудовану на принципах парламентаризму і федералізму. УДРП виступала за створення загальнодержавного парламенту і крайових представницьких рад для націй, що мають автономію. Оновлена держава розглядалась УДРП як “федерація рівноправних автономно-територіальних одиниць”. Автономна Україна повинна була управлятись виборною Українською народною радою (сеймом). Рада займалася б виробленням крайової конституції, яку не міг відмінити загальнодержавний парламент. Конституція України не повинна вступати у протиріччя із загальнодержавними законами. До компетенції загальнодержавного парламенту відносилися всі зовнішньополітичні, зовнішньоторгові та фінансові питання, оголошення війни та укладення миру, встановлення митних правил, формування і утримання армії. Всі інші питання знаходилися у віданні Українського сойму. В соціально-економічній сфері УДРП проголошувала боротьбу проти “всякої експлуатації”. У програмі зазначалося, що соціалістичний лад, до якого рухається людство, найкраще забезпечить інтереси громадян. Партія вважала, що земля, фабрики, заводи з часом повинні стати спільною народною власністю. УДРП відстоювала передачу всіх державних, удільних, монастирських, церковних земель у крайовий земельний фонд під управління самоурядових громад та округів. Партія вимагала насильної конфіскації всіх приватних земель і, перш за все, тих, які здавались в оренду. В цей період передача землі селянам мислилась лише за викуп». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Висновки                                

     В умовах, коли змінюється освітня парадигма, здійснюється перехід від авторитарної педагогіки до освіти інноваційного гуманістичного типу постать вчителя, його професійна компетентність набувають надзвичайно важливого значення.

     Підвищення рівня професійної компетентності вчителя, на думку Савченка І. П., виявляється:

      в позитивних змінах у професійних знаннях вчителів;

      в їх умінні застосовувати ці знання в практичній діяльності;

      в професійній позиції вчителя;

      у змінах в навчальній діяльності учнів, їх ставленні до навчання і школи.

      у тісній співпраці із батьками здобувачів освіти 

      ці зміни відбуваються тоді, коли учні починають переходити від теоретичних знань, до практичного їх застосовування, а вчитель виходити за рамки традиційного уроку.

     Питання особистості вчителя, формування його професійних якостей, постійного підвищення результатів праці педагога посідає важливе місце в освітній політиці даного навчального закладу.

     Діяльність педагогічного колективу ОЗО «Гребінківський ліцей» спрямована на реалізацію методичної проблеми, тому вчителі активно використовують в начально-виховному процесі інформаційно-комунікаційні технології навчання.     Такі технології допомагають і під час лабораторних робіт, при роботі  з історичними документами (електронні варіації писемних джерел). 

     Пошук шляхів підвищення якості навчання отримувачів освіти, розвиток педагогічної майстерності вчителів, формування навичок спільної дослідницької роботи – це пріоритетні завдання не тільки методичних служб різних рівнів, але й вчителів, при їх тісній взаємодії з батьками, що й передбачає педагогіка партнерства.

     Необхідно завжди пам’ятати, що від рівня компетентності вчителя багато в чому залежить якісь освіти. Успішно вирішувати питання творчого розвитку особистості учнів можна тільки при постійній турботі про розвиток психологічних компетентносте, для чого просто теоретичних знань замало, необхідне сприяння розвитку критичного мислення. Робота з писемними історичними джерелами – один з методів, що сприяє такому розвитку. 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

                             Список використаних джерел

 

1.     Бастиани Е.А. Самостоятельная работа на уроках истории в пятых классах средней школы. – М., 1961.- режим доступу:

http://ua.textreferat.com/referat-13616-1.html

 

2.     Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи по історї в середній школі //

Український історичний журнал. – 1991. - №4. – С.86-93. 

 

3.     Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 458

 

4.     Гісем О.В., О. О. — Історія України : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів, Гісем О.В. Мартинюк О.О.  – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. — С. 288

 

5.     Гагола Оксана Іванівна, Виховний захід «З Україною в серці», 12.03.2016

р. -режим доступу: https://www.schoollife.org.ua/446-2016/

 

6.     Онищук В.А. Лабораторная работа в школе // Советская педагогика. –

1969. - №8. – С.37-46. – режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat13616-1.html

 

7.     Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – С. 131 – 150.

 

8.     Фарфаровский С.В. О лабораторном преподавании истории в старших классах средних учебных заведений. – Казань, 1975.

 

                                                    Додатки 

Додаток 1. 

     Виховний захід «З Україною в серці та думах» (для учнів 7 – 9 кл.)      Мета: патріотичне виховання в дусі національної гордості та любові до вітчизни; переконання у нетлінності духовних скарбів рідного народу та поваги до державної символіки України, любові до своїх батьків, української  пісні; спонукання до усвідомлення необхідності бути корисними своєму народу.

 

Епіграф: Любіть Україну, як сонце, любіть,

                   як вітер, і трави, і води,                    в годину щасливу і в радості мить,                    любіть у годину негоди! … В. Сосюра

 

Ведуча. Земля моя рідна – це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій, багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій.

 

Звучить пісня «Народились ми в Україні»

 

Ведучий. Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну українську пісню.

 

Учень: З народного напившись джерела, Як із Дніпра бере веселка воду.

О рідна пісня, знову ти прийшла

До матері, до батька – до народу.

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити.

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій – правдою повитий.

 

Ведуча. Доля України не проста. До державної  незалежності Україна йшла довгим і тяжким шляхом, дорого за неї заплативши. За нею і трагічні, і геро- їчні сторінки не простої історії.

 

Ведучий. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша земля має славну історію, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі лихоліття, але не скорилася. Ми горді з того, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від лихих сусідів.

 

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули предки - отримали таку бажану свободу, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. Але сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами , які мусить вирішувати не хто інший, як ми - її народ.

 

Ведуча. Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності, неподільності України. Більше півстоліття тому відомий український поет Дмитро Чередниченко написав чудовий вірш «Єдина Україна», що актуальний і сьогодні.

 

 

        Учень 1:     Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,  

Бо ти на всіх у нас одна.

 

Учень 2:

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод – Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

 

Учень 3:

І козаки, й стрільці січові За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях

 

Учень 4:

Стражденна чаєчко-небого, Єдині два твої крила. Виходим, нене, у дорогу,  

Аби ти вільною була.

 

Учень 5:

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

 

Пісня «Мій рідний край »

 

Ведучий.  Листопад 2013 – лютий 2014 р.: «революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня». 

 

Ведуча. Згадаймо тих, хто боровся за волю, хто вистояв Майдан і тих,  що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вшануймо хвилиною мовчання їх пам'ять. 

 

Хвилина  мовчання

 

Ведучий. Слава їм, вічна слава!  Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

Учні читають вірші. Звучить фон «Гей пливе кача» У нашій пам'яті Ви назавжди лишились, Історія одна, і Ви - її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились, І молимось: за Вами - ненька Україна! 

Вже не повернеться додому той хлопчина,

Що його вчора тільки мати відпустила, Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,

За щастя України, бо вона - єдина".

 

Казала мати берегти себе. Але даремно,

Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

Не стала на коліна, а боролася відважно.

 

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку, Відкривши очі, він відчує повну волю. Але та куля, в день зимовий, на світанку,

Перехопила подих та змінила долю.

 

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

Хіба він знав, що борючись за це щодня, 

Все доведеться відпустити в мить єдину.

 

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

І браття хлопця, українці, у біді,

Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

 

Але ж душа, душа Героя вічно лине!

До тебе наші сльози, молитви, зізнання! Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине, Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

 

Ведуча. Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

 

І знов Майдан в Луганську і Донецьку,

Ні, не Майдан — справжнісінька війна!

Знов суть свою ворожу і поганську Показує москаль, мов сатана. За Сотнею ще рани кровоточать, А тут нових оплакуєм синів.

Скажи, москалю, що від нас ти хочеш,

Невже нових жертв сильно захотів?

 

Цвітуть тюльпани чорні в Україні, Зривають їх дружини й матері. «...Присвоїти посмертно...».  В домовині

Лежить проміння згаслої зорі...

 

А блокпости обстрілюють чужинці, Чиєсь дитя стає мішенню знов...

Іде війна!.. Іде війна, вкраїнці!..

Іде війна за смерть — не за любов!

 

Знов опустились прапори в скорботі, Усе село прощається з хлоп’ям...

І кожен воїн в 45-й роті

Дав повну волю тим скупим сльозам...

 

Ще вчора він діливсь бронежилетом, Хоч на російській розмовляв пацан...

«Женюсь... женюсь, Серега, этим летом,

Пусть только разобьем бандитский клан...»

 

…Він повінчався з українським краєм,

З калиною у білому вбранні, Яка червоні слізоньки втирає

І про любов йому шепоче в сні...

 

Ведучий

Прорізавсь голос чийсь сердитий, В тумані тишу роздира: То знов привезли дітей убитих Зі сходу — з міста і з села.

 

Тож будуть сльози і ридання

Коханих, бідних матерів,

Бо знову свіже поховання

Їх любих, рідних їх синів

 

Ведуча. Пам’ять  про них житиме в наших серцях. Помолімося за всіх геро- їв, помолімося за нашу Україну.

 

Пісня «Боже, великий, могутній» 

 

Ми (Разом)  Не хочемо війни!

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

 

Ведучий. Наш захід підійшов до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

 

 

 

 

 

 

Додаток 2 

Індуктивні та дедуктивні методи навчання. 

Індуктивні та дедуктивні методи навчання характеризують дуже важливу особливість методів - здатність розкривати логіку зміни змісту навчального матеріалу. Застосування індуктивних і дедуктивних методів означає вибір певної логіки розкриття змісту досліджуваної теми - від часткового до загального й від загального до часткового.

При використанні індуктивного методу навчання діяльність вчителя і учня відбувається у послідовності, наведеній у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Послідовність навчальної діяльності

Учитель                                                                     Учні

Перший варіант

Викладає спочатку факти, демонструє експерименти, наочні прилади, організовує виконання вправ, поступово підводячи учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів

Засвоюють спочатку часткові факти, потім роблять висновки й

узагальнення часткового характеру

Другий варіант

Ставить перед учнями проблемні завдання, що потребують самостійних міркувань від часткових положень до більш загальних, до висновків і узагальнення

Самостійно міркують над фактами і роблять доступні висновки й узагальнення

 

 

Індуктивне вивчення теми особливо корисне в тому разі, коли матеріал має переважно фактичний характер чи пов'язаний з формуванням понять, зміст яких може стати зрозумілим лише в ході індуктивних міркувань. Широко застосовують індуктивні методи щодо вивчення манускриптів, писемних історичних джерел і виконання практичних завдань, особливо коли вчитель вважає за необхідне самостійно підвести учнів до засвоєння більшого узагальнення.

Недолік індуктивного методу навчання полягає в тому, що цей метод потребує більше часу на вивчення нового матеріалу, ніж дедуктивний. Він меншою мірою сприяє розвитку абстрактного мислення оскільки базується на конкретних фактах, експериментах й інших даних. У ході використання дедуктивного методу, діяльність вчителя й учнів має такий порядок (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Діяльність учителя і учнів у разі застосування дедуктивного методу

Учитель

Учні

Спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а потім

поступово починає наводити окремі випадки, більш конкретні

задачі

Сприймають              загальні

положення, формули, закони, а потім засвоюють наслідки, що випливають з них

 

Дедуктивний метод сприяє швидкому засвоєнню навчального матеріалу, активніше розвиває абстрактне мислення. Застосовувати його дуже корисно під час вивчення теоретичного матеріалу, вирішення завдань, що вимагають виявлення наслідків з деяких більш загальних положень. Такий підхід дає змогу учням раніше засвоювати знання загального й абстрактного характеру і вже з них виводити більш часткові та конкретні. Але це не означає, що необхідно перейти до дедуктивного вивчення всього матеріалу. Має бути знайдене його раціональне поєднання з індуктивним підходом, без якого не можна успішно підготувати студентів до вирішення нестандартних завдань.

З наведеної характеристики діяльності викладача та студентів зрозуміло, що під час використання дедуктивного чи індуктивного методів навчання застосовуються описані вище словесні, наочні і практичні методи. Але зміст навчального матеріалу розкривається певним логічним чином - індуктивно чи дедуктивно. Тому можна говорити про індуктивно чи дедуктивно побудовану бесіду, про дедуктивні і проблемно побудовані розповіді, про репродуктивно чи пошуково побудовану практичну роботу.

Застосування дедуктивного чи індуктивного методу в певній ситуації визначається провідною дидактичною задачею, поставленою педагогом на цьому етапі навчання. Якщо, наприклад, він вирішив сконцентрувати увагу на розвитку дедуктивного мислення узагальненого характеру, то він використовує дедуктивний метод, поєднуючи його з проблемнопошуковим, реалізованим за допомогою спеціально побудованої бесіди. До цієї підгрупи методів організації навчання належать і методи навчального аналізу, синтезу, навчальної аналогії, виявлення причиннонаслідкових зв'язків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3  

Брейн-ринг: «Що ти знаєш про Європейський Союз» МЕТА:

      узагальнити і перевірити знання щодо розвитку європейської інтеграції другої половини ХХ  – початку ХХІ ст.., щодо політики, економіки, культури країн Європейського Союзу;

      сприяти формуванню та розвитку предметних та життєвих компетенцій учнів;

      виховувати всебічно розвинуту особистість.

 

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: «спортивний»  брейн-ринг ОБЛАДНАННЯ:

столи та стільці розставлені для розміщення команд, 30 папірців і ручка для кожної команди, призи.

ХІД  ЗАХОДУ:

І.ВСТУП

-Команди розсаджуються на відведені місця (по 3-4 учня). 

-Оголошення правил гри: для всіх буде задаватись одне питання, на обговорення відводиться 1 хвилина, відповідь записується на наданому папірці; 

-за 10 секунд до завершення часу дається сигнал готовності, після спливу часу відповідь потрібно здати ведучому. Якщо команда не встигає – відповідь не зарахована. Коли всі відповіді здані лунає правильна відповідь. 

-Проведено буде три тури, задано буде по 7 питань в кожному турі (21 питання взагалі).  Проміжні результати оголошуються по закінченні кожного туру. Потім - загальний результат.

 

ІІ.ОСНОВНА ЧАСТИНА

ПИТАННЯ ДЛЯ БРЕЙН-РИНГА:

                                                   

                                                               ПЕРШИЙ  ТУР

 

1.                     На території якої країни ЄС знаходиться містечко Шенген, де був підписаний договір про кордони – Шенгенський договір? (Люксембург)

2.                     Назвіть валюту Хорватії. (куна)

3.                     Назвіть країни ЄС території  яких становлять собою острів (Великобританія, Мальта, Кіпр)

4.                     Скільки країн ЄС входить в єврозону? (19)

5.                     Чи є чинним сьогодні Договір про Європейську спільноту з

вугілля та сталі? (Ні. Втратив чинність в 2002р.)

6.                     Чи має ЄС власну Конституцію? (Ні. Договір про Конституцію ЄС не набув чинності

7.                     Європейська  Рада, Рада  Європи, Рада Європейського Союзу  – це різні організації, чи це різні назви однієї організації? (це три різні організації)

 

                                               ДРУГИЙ  ТУР

 

8.                     Назвіть найпершу з європейських спільнот. (Європейська

спільнота з вугілля та сталі, 1952р.)

9.                     В якому місті розташований центральний офіс Європейського суду із прав людини? (м. Страсбург, Франція)

10.                 Який орган ЄС формується шляхом обрання його членів прямим голосуванням громадян? (Європейський парламент)

11.                 Яка       угода ЄС     замінила     Конституційний   договір       ЄС

(Лісабонська, 2007р.)

12.                 В якій угоді ЄС записані  критерії, які мають виконати всі країникандидати, перш ніж вступити до Євросоюзу? (Копенгагенські

критерії, 1993р.)

13.                 Як ще називають Раду Європейського Союзу? (Рада міністрів)

14.                 В якому році був прийнятий План дій ЄС щодо України? (2005р)

 

  

                                                    ТРЕТІЙ  ТУР 

15.                 Яка річка Європи протікає через територію 10 країн? (Дунай)

16.                 Скільки країн входить до програми ЄС «Східне партнерство»? (6) 17. На який термін обирається склад Європейської комісії? (на 5 років)

18.            Назвіть освітню програму ЄС, яка спрямована на міжнародну співпрацю та підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців університетів ЄС та вузів третіх країн усіх континентів. (Еразмус Мундус)

19.            В якій країні у 2004р. був побудований найвищій міст у світі

(висота 245м.)? (Франція, міст Мійо Віадук)

20.            Де знаходиться найдовший залізничний тунель у Європі? (під проливом Ла-Манш, з’єднує Францію та Великобританію)

21.            В якій країні старі телефонні будки, потреба в яких відпала з розвитком      мобільного зв’язку,       використовують   як      безкоштовні обмінники книжками? (Німеччина)

 

 

ІІІ.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. ПІДСУМОК

-Учні визначають чи справдилися їхні очікування і діляться враженнями від заняття за методом «Мікрофон». 

-Відзначення команди-переможця і найактивніших учасників гри.

-Подяка глядачам та суддям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Звіт роботи Предметно-Методичної комісії вчителів суспільногуманітарного циклу ОЗО «Гребінківський ліцей» за перший семестр 2023/2024 н.р. Керівник МО: вчитель історії Савченко Ігор

Павлович.

 

   Протягом І сем-ру 2023/2024 н. р. методичне об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу працювало над вирішенням методичного питання  «Формування ключових компетентностей і навичок учнів на уроках суспільно-гуманітарного циклу». Члени МО долучилися до самоосвітньої та практичної діяльності, спрямованої на поглиблення розуміння змісту ключових понять теми, оволодіння педагогічними техніками, прийомами та методами, застосування відповідних методик у своїй педагогічній діяльності.

   Для вирішення питань, поставлених перед учителями, на засіданнях МО використовувалися різні форми та методи роботи. Зокрема, круглий стіл з елементами тренінгу (відповідальний Савченко І.П.), семінарпрактикум на тему «Сучасний урок в контексті компетентісного підходу» (відповідальна Кузьменко А.М.),  педагогічна майстерня на тему «Реалізація змісту наскрізних змістових ліній на уроках суспільногуманітарного циклу». Також проводилися взаємовідвідування уроків членів МО.

   Особливу увагу члени МО приділяли роботі з обдарованими дітьми. Так, було взято участь у проведенні І, та ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад із історії та правознавства серед навчальних закладів середньої освіти, завдання для якого різних рівнів складності підготували вчителі Гук Г.Г., Савченко І.П., Андрійчук О.М., в  результаті чого учні 8,9,10 та 11 кл. отримали І,ІІ та ІІІ місця на ІІ етапі  олімпіад з історії та правознавства.                   

   Також було взято участь в обласній історичній онлайн-експедиції «Київщина Козацька», де учень 11-Б кл. Пунько М. склав доповідь, присвячену  діяльності УПА на території Київської області, також обласному конкурсі «Об’єднаймося брати мої» в номінації «Історія державотворення». Свою роботу представила учениця 8-В кл. Романенко С.

   Вчителі взяли участь в засіданні МО Гребінківької ОТГ, на якому відбувся обмін досвідом, а також було проведено майстер-клас на тему

«Індуктивний метод дослідження писемних історичних джерел»

(відповідальний Савченко І.П.).  

image   В процесі роботи вчителям-членам МО довелося долати такі виклики, як психологічна втома, та емоційне вигорання, викликане війною.  

   У ІІ семестрі 2023 – 2024 н. р. члени МО продовжать працювати над методичним питанням «Формування ключових компетентностей і навичок учнів на уроках суспільно-гуманітарного циклу». Ведеться підготовка школярів до ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із історії та правознавства, щоб взяти участь.

   Також планується взяти участь у конференції, присвяченої Дню Героїв Кут. 

На засіданнях МО планується проводити семінари-практикуми, круглі столи, мозкові штурми, дискусії, тренінги, для підвищення професійного рівня, продовження формування умінь та навичок, необхідних у роботі вчителя суспільних наук.

 

pdf
Додано
28 серпня
Переглядів
73
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку