"Формування ключових компетентностей здобувачів освіти шляхом впровадження національно-патріотичного виховання в умовах НУШ"

Формування  ключових  компетентностей   здобувачів освіти шляхом впровадження  національно-патріотичного виховання

                                        в умовах НУШ

 

Члек Олена (elena_chlek@ukr.net ),

вчитель початкових класів НУШ

ОЗЗСО Торчинський ліцей

Торчинської селищної ради

ВСТУП

Сьогодні, враховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні, усе більшої актуальності набуває питання виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Адже саме патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, вселяє у звичайну людину силу, яка дає міць йти впевнено та безстрашно до мети в єдності зі своїм народом.

Патріотичне виховання дітей – пріоритетний напрямок сучасної освітньої політики. Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати те, що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей, що усвідомлює відповідальність за сьогодення та майбутнє країни.

Патріотичне виховання завжди було одним із найважливіших напрямів у роботі педагога початкових класів молодший шкільний вік найбільш сенситивний період для виховання позитивних рис особистості, зокрема і патріотизму. Довірливість, схильність до наслідування та величезний авторитет, яким користується вчитель, створюють сприятливі передумови для успішного вирішення цієї проблеми. Психолог Л. Виготський, вважав, що саме в молодшому шкільному віці відбувається активний процес накопичення знань про позитивне і негативне в житті суспільства, про взаємини між людьми, про свободі вибору того чи іншого способу поведінки.

Сучасні вимоги до виховання патріотизму зростаючої особистості знайшли відображення у Законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Державній цільовій соціальній програмі національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Концепції НУШ та ін.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, важливо, щоб кожен заклад освіти став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Війна  на території нашої Держави, ідеї гуманізації та демократизації освіти вивели на якісно новий рівень уявлення про патріотичне виховання як педагогічну категорію, яка нині переживає оновлення та в котре підтверджує незламність сили волі, національної свідомості  кожного Українця-патріота! Тому сьогодні, в умовах війни, провідною метою в кожному закладі освіти має стати виховання особистості на засадах феномену патріотизму!

 

 

 

 

 

 

       ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ QR-кодів У ПРОЦЕСІ ВПРОВАДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Позаурочна робота, як ефективний чинник патріотичного виховання

 

Ефективним чинником патріотичного виховання молодших школярів є позаурочна робота, оскільки  вона  охоплює всю освітньо-виховну роботу вчителів, класних керівників, вихователів груп продовженого дня, організаторів виховної роботи в позаурочний час. Патріотичне виховання молодших школярів передбачає формування в них патріотичних почуттів, переконань та діяльності. Тому почуття патріотизму формуємо через ставлення учнів до: себе, людей, Батьківщини.

                                  

                     Система патріотичного виховання

Патріотичне виховання у закладах загальної середньої освіти здійснюється під час проведення навчальних занять, через систему виховних заходів, проведення екскурсій, науково-дослідницьких робіт. Нормативно-правовим забезпеченням у даному контексті є: Конституція України, Концепція Національно-патріотичного виховання, накази та розпорядження Президента України, Міністерства освіти і науки, обласного та районного управління освіти.

       

         Патріотами не народжуються!

Патріотами не народжуються, патріотами стають, і завдання школи – виховати якнайбільше патріотів своєї держави, тобто гідне підростаюче покоління. І це ми можемо зробити під час проведення уроків.

 

 

Народна творчість-засіб виховання патріотичних почуттів учнів

Чільне місце на уроках мовно-літературної освітньої галузі повинно займати використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

 

Патріотичне виховання на заняттях фізичною культурою

Одним з напрямків національно-патріотичного виховання є фізичне виховання метою якого є виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя. Тому велике значення надається проведенню в школі «Олімпійського тижня» та Дня здоров’я.

          

        Круглий стіл, як форма патріотичного виховання

«Круглі столи», як форма патріотичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл, високо оцінюється педагогами, оскільки їхні учасники мають змогу вільно висловлювати свої думки, взаємно збагачувати один одного знаннями, утверджувати власні патріотичні переконання, знаходити рішення в проблемних питаннях, поважати думку співбесідників, аргументовано доводити правильність власної позиції. Зазвичай круглі столи збирають учнів, особливо старших класів, які не обмежуються власною думкою у пошуках істини. Учасники демонструють знання теми й перспективи її розвитку.

Особливості патріотичного виховання на уроках української мови

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. Слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної. Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.

Критерії сформованості патріотичної свідомості

Критеріями сформованості національно-патріотичної свідомості молодшого школяра вважаються: ступінь особистісного ставлення до української мови та використання її у різних сферах діяльності; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури, ступінь прояву внутрішнього стану особистості у відношенні до природи, власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

                                      Метод проєктів

До сучасних методів належить метод проєктів із використанням ІКТ. Його впровадження базується на певних етапах і виборі актуальної теми патріотичного спрямування. Останнім часом все більшу популярність набуває проєкт «З Україною в серці», до розробки якого можуть долучатися учні всіх вікових груп.

       Провідні завдання патріотичного виховання

До провідних завдань «Ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави» належать: формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на користь держави, готовність її захищати; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні; виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції та інші.

Системність- принцип національно-патріотичного вихованняНаціонально-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, сі громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, держави.

 

Засоби патрічного виховання на уроках української мови

Велику виховну роль у процесі патріотичного виховання на уроках мовно-літературної освітньої галузі відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку. Невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

                      

                    Патріотичний фільм у патріотичному вихованні

Перегляд фільмів, присвячених патріотичній тематиці з наступним обговоренням за круглим столом або в іншій формі обміну думками свідчить, що школярі розрізняють справжні і штучні ідеали, розуміють, що загальнолюдські цінності незмінні. Отже, випробувані життям і визначені цінності українського народу, які по суті збігаються із загальнолюдськими, мають становити основу патріотичного виховання молодого покоління.

Активні методи патріотичного виховання

Пріоритетну роль у роботі з учнями доцільно відводити активним методам, застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки.

Звідки черпати ідеї?

Звідки можна черпати ідеї, методи та інструменти патріотичного виховання: сайт EdEra; сайт Пластова банка. (є багато прикладів методичних матеріалів для підготовки якісних ігор, ватр, мандрівок чи побудови самоврядування.); При ватрі – сайт із піснями, розподіленими за різними категоріями; Співаник українського лицаря.- сайт пісень, що поділені на різні сегменти, до кожної пісні є коротка інформація про неї, яка допомагає краще розуміти історію та контекст.

 

 Волонтерська діяльність

Велике значення має усвідомлення учнями того, що значні справи починаються з маленьких вчинків. Окремої уваги заслуговує волонтерська діяльність колективу школи, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України. 

Краєзнавчі проєкти

Важливу роль у цьому процесі відводимо краєзнавчим проектам. До їх створення та реалізації залучаємо дітей вже з початкових класів. Молодші школярі пізнають свій народ, державу через пізнання малої батьківщини. Разом із класними керівниками та батьками учні нашої школи працюють над проектами «Мій родовід», «Класний літопис», «Професії моїх батьків», «Історія моєї вулиці».

  Природний матеріал у патріотичному вихованні

Творчість із використанням природних матеріалів – один із способів привчати дітей любити та шанувати цінний скарб – природу рідного краю, неповторну красу та скарби української землі. Різноманітні сухоцвіти, листочки, коріння, суцвіття, крупи приховують у собі невичерпні можливості для творчості. Саме тому робота з природним матеріалом так приваблює дітей.

Патріотичне розвивальне середовище у клас

Створене патріотичне розвивальне середовище: оформлені українські куточки національної та народної символіки; зібрані добірки віршів про Україну, Київ, Прилуки, рідну природу, Батьківщину; бібліотечку українського фольклору: народні прикмети, прислів’я, легенди, загадки, заклички, колисанки, народні ігри, тощо;  підібрано фонотеку українських пісень; узагальнено дидактичні ігри на закріплення знань про рідний край та його природу.

Модель патріотичного виховання за В. Сухомлинським

У педагогічній системі В.Сухомлинського особистість виховується через тріаду: школа–сім'я–громадськість. «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини–громадянина, людина–трудівника, людини–культурної. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.

 

Народні традиції

 

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам’ятні дати тощо). З традиціями тісно пов’язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

 

                                       ВИСНОВКИ

 

В результаті аналізу інформаційних джерел з’ясовано, що правильно організована робота з патріотичного виховання молодших школярів ґрунтується на розуміння вікових можливостей та психологічних особливостей учнів цього віку. Зокрема, психологи звертають увагу на те, що у молодших школярів, виникають нові освітні потреби, які свідчать про можливості реалізації особливої діяльності з патріотичного виховання. До них відносять, в першу чергу, зародження у учнів моральних почуттів через насичений зміст навчальних занять, збільшення усвідомленості, ґрунтовність та міцність емоційних переживань.

Констатовано, що патріотичні почуття та їх розвиток залежать від прийомів та шляхів дослідження та виховання, від вимог, у яких ставить дитина. Цілеспрямоване виховання почуття учня набагато цінніше, різноманітніше і проявляються вони раніше, ніж у дітей, які не отримали належного виховання.

Почуття патріотизму розглядають через виховання почуття обов'язку, відповідальності перед країною, усвідомлення школярами своєї ролі та призначення у соціальному та економічному розвитку країни. Почуття патріотичного виховання розглядають як спеціально організована діяльність з формування та розвитку якостей особистості, що виявляються в любові до своєї Батьківщини, відданості їй .

Встановлено, що великі можливості виховання патріотичних почуттів полягають у позакласній діяльності. Позакласна діяльність є невід'ємною частиною навчального процесу. Вона організовується для того, щоб задовольнити потреби учнів у змістовному дозвіллі, їх участі у самоврядуванні та суспільно корисній діяльності. У її організації можна використовувати різні форми організації виховання учнів, це можливо: спортивні та інтелектуальні секції, гуртки, концерти, екскурсії, ігри, змагання та інше.

Отже, виховуючи школярів, потрібно враховувати, що пріоритетними рисами ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави для них має бути відповідальність і дієвість. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати закони України і дотримуватися Конституції; володіти державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вишневський О. Ще раз про народження громадянина // Освіта. - 2013. - № 8-9. - С.6-7
2. Гнатюк В. Управління системою національного виховання учнів початкових класів // Початкова школа. - 2012. - № 4. - С.10-13.
3. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В.Гонський // Початкова школа. - 2013. - № 2. – С.9-14.
4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2004. – 304 с.
5. Каюков В.І. Виховуємо патріотів України. - Кіровоград, 2000.
6. Кириченко О.В. Козацька педагогіка. - Харків, 2008.
7. Коркішко О.Г. Виховання патріотизму молодших школярів у позаурочній виховній роботі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / О.Г.Коркішко. – Луганськ, 2010. – 20 с.
8. Коркішко О.Г. Патріотичне виховання молодших школярів: Методичні рекомендації вчителям шкіл, вихователям груп подовженого дня,    організаторам    виховної    роботи / О.Г.Коркішко // Слов'янськ. - 2012. – С.8-10.
9. Кремень В.Г. Веління   часу:   плекати   національну гордість у дітей / В.Г.Кремень // Педагогічна газета. - 2012. - № 7. - С.10-12
10.  Лебідь І.В. Національні цінності у  виховному  процесі загальноосвітньої школи (теоретико-методологічний аспект): автореф. дис. канд. пед. наук. – К., 2010. – 21 с.
11.  Міщенко Н. Який же проросте патріотизм? / Н.Міщенко // Початкова школа. - 2012. - №1. – С.17-19
12.  Пащенко Д. Патріотичне і національне виховання - складові становлення громадянина // Шлях освіти. - 2015. - № 1. - С.9-14.
13.  Чорна К.І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста. Науково-методичний посібник. - К.: ТОВ “ХІК”, 2004.
14.  Чорна К.І. Зміст патріотичного виховання школярів в умовах державотворчого процесу в Україні // Виховання патріотизму  у дітей та молоді в сучасних соціально - економічних умовах: Матеріал звітної науково - практичної конференції / К.І.Чорна // К., 2011. – С.12-14.
15.  Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».