Презентація "Світ, де кожному добре!"

«Світ, де кожному добре»

«Уявіть, що кожен із вас — герой великої команди. Наша школа — це наш корабель. Якщо хтось один починає робити дірки в палубі (ображати інших), корабель піде на дно, і погано буде всім. Сьогодні ми навчимося будувати "невидимий щит" доброти, який захистить вас і ваших друзів. Ви дізнаєтесь, як стати тим супергероєм, який одним словом може змінити все на краще!»

«Знати, щоб не боятися. Розуміти, щоб допомогти».

Булінг — це не просто сварка. Це коли: Навмисно хочуть зробити боляче. Це повторюється багато разів. Сили нерівні (один сильніший або їх багато проти одного)

Агресор — той, хто ображає (чому він це робить? Можливо, йому самому сумно чи він хоче уваги?). Жертва — той, кого обирають ціллю (пам’ятайте: на місці жертви може опинитися будь-хто, це не провина дитини). Спостерігачі — найважливіша група. Якщо спостерігачі не сміються і не мовчать, булінг припиняється за 10 секунд.

Практичні поради Як діяти: Зберігай спокій. Агресор чекає на сльози або крик. Спокійна відповідь: «Мені це не подобається, припини» — збиває його з пантелику. Не тримай у собі. Розповісти вчителю або батькам — це не «стукацтво», це самозахист. Підтримай того, кого ображають. Просто підійди і заговори до жертви. Бути поруч — це вже допомога. Кіберзахист: Якщо ображають у телефоні — Скріншот -> Блок -> Повідом дорослих.

Казка про Левеня Лорі та чарівне відлуння

У сонячній савані жило Левеня на ім’я Лорі. Він був дуже добрим, але мав одну особливість — його грива була не рудою, а світло-сріблястою, мов пух кульбабки. У класі звірят було двоє бешкетників — Гієна Гігі та Кабанчик Ік. Щодня вони вигадували образливі прізвиська:— Гляньте, «Сивий дідуган» іде! — реготала Гігі.— Твоя грива схожа на стару мочалку! — додавав Ік, штовхаючи Лорі в плече. Лорі ставало дуже сумно. Він почав горбитися, щоб здаватися меншим, і перестав грати з іншими на перервах. Він думав: «Може, вони праві? Може, я справді якийсь не такий?»

Одного разу Лорі пішов до Скелі Відлуння. Він тихо прошепотів:— Я невдаха... Скеля відповіла: «Я невдаха...»Тоді повз проходила стара і мудра Слониха Елла. Вона зупинилася і сказала:— Скеля лише повторює те, що чує від тебе, Лорі. Гігі та Ік кидають у тебе колючки слів, а ти їх збираєш і тримаєш біля серця. Спробуй інше. Наступного дня, коли Гієна знову почала сміятися з його гриви, Лорі не опустив очі. Він глибоко вдихнув, випрямив спину і спокійно сказав:

— Мені неприємно це чути. Моя грива — особлива, і вона мені подобається. Якщо вам нема чого сказати, крім образ, я не буду з вами розмовляти. Гігі та Ік завмерли. Вони чекали, що Лорі заплаче або почне сваритися, але його спокій збентежив їх. Побачивши сміливість Лорі, підійшла Зебра Марта:— А мені подобається колір твоєї гриви, Лорі! Погнали грати у квача?Левеня зрозуміло: слова інших мають силу лише тоді, коли ти в них віриш. Він повернувся до Скелі Відлуння і крикнув:— Я сміливий!І вся савана відгукнулася: «Я сміливий!»

Питання для обговорення: Чому Лорі було сумно?Як змінилася поведінка Лорі, коли він перестав вірити в образи?Що допомогло іншим звірятам підтримати Левеня?

Окуляри для суперсили

У четвертому «Б» з’явився новенький — Максим. Він був тихим, носив великі окуляри в товстій оправі й завжди тримав рюкзак обома руками. Артем, який вважав себе головним у класі, одразу обрав Максима своєю «ціллю». То він сховає його пенал, то поставить підніжку в коридорі, то вигадає образливу пісеньку про «професора-невдаху». Інші діти або сміялися, щоб Артем не переключився на них, або просто відверталися, удаючи, що нічого не помічають. Денис був одним із тих, хто мовчав. Йому було шкода Максима, але він боявся стати наступним.

Одного разу на перерві він побачив, як Артем вихопив у Максима окуляри й почав підкидати їх у повітрі.— Віддай, я нічого не бачу! — тихо просив Максим, простягаючи руки в порожнечу.— Спіймай, якщо зможеш! — реготав Артем. Денис відчув, як усередині нього щось «закипає». Він згадав, як тато казав: «Справжня сила не в тому, щоб образити слабшого, а в тому, щоб захистити». Денис підійшов до Артема і твердо сказав:— Досить, Артеме. Це зовсім не смішно. Віддай окуляри. Артем зупинився. Він не очікував, що хтось із друзів піде проти нього.

— Ти що, теж «професором» став? — спробував віджартуватися він, але побачив, що інші діти теж перестали сміятися і згуртувалися навколо Дениса.— Просто віддай, — повторив Денис. Артем неохоче повернув окуляри й пішов геть. Максим обережно одягнув їх, протер скло і вперше за весь час усміхнувся Денису.— Дякую, — прошепотів він.— Класна оправа, — відповів Денис. — До речі, я теж люблю шахи, як і ти. Зіграємо на наступній перерві?Того дня Денис зрозумів: щоб зупинити булінг, не обов’язково бути найсильнішим. Достатньо просто не бути байдужим.

Запитання для обговорення: Як почувався Максим, коли Артем насміхався з нього?Чому Денис спочатку мовчав, хоча йому було шкода новенького?Що допомогло Денису набратися сміливості і зупинити Артема?Як змінилася поведінка класу, коли один хлопчик виступив проти несправедливості?Що можна зробити, якщо ти бачиш, що когось ображають?

Катруся та «злий» чат

У другому «А» класі всі діти дуже раділи: вчителька дозволила створити спільний чат у Viber, щоб обговорювати домашні завдання та надсилати фото домашніх улюбленців. Одного вечора Катруся виклала фото свого нового малюнка — вона намалювала котика, але він вийшов трохи кумедним, з великими лапками. Раптом під фото з'явився коментар від Сашка:— Ха-ха! Це не кіт, а чудовисько якесь! Ти зовсім не вмієш малювати!Потім хтось надіслав смішний стікер, що показує пальцем, а інший однокласник написав: «Видаляй, не позорся!».

Катруся сиділа вдома на дивані, але їй здавалося, ніби весь клас стоїть навколо неї й сміється. У неї затремтіли руки, а на очі накутилися сльози. Вона швидко вимкнула телефон і сховала його під подушку. Весь вечір дівчинці не хотілося ні гратися, ні вечеряти. Наступного ранку мама помітила, що Катруся сумна, і розпитала її про все.— Сонечко, — сказала мама, — те, що написали діти, називається кібербулінгом. Вони не бачать твоїх очей, тому їм здається, що це просто гра. Але це не так.

Мама допомогла Катрусі зробити скріншоти (знімки екрана) тих повідомлень, і разом вони написали вчительці. У школі вчителька провела важливу бесіду. Вона пояснила дітям: «Екран телефону — це не щит від вихованості. Перед тим як щось написати, уявіть, що ви говорите це людині в обличчя». Сашку та іншим дітям стало соромно. Вони видалили образливі повідомлення і вибачилися перед Катрусею. А Катруся зрозуміла головне: якщо в інтернеті тебе ображають — не треба терпіти й ховатися, треба одразу розповісти дорослим.

Запитання для обговорення: Чому Катрусі стало сумно?Чим повідомлення в телефоні можуть бути небезпечнішими за звичайні слова? Що зробила Катруся, коли їй стало погано? Чи правильно вона вчинила?Як ви думаєте, чому Сашко писав образи в чаті, а не сказав їх Катрусі в школі?Яке головне правило спілкування в інтернеті ви запам'ятали з цієї історії?

НІКОЛИНЕ РОБИТАК!

«Булінг зупиняється там, де з’являється знання».

https://www.pinterest.com/pin/187814246956571432/http://llt.multycourse.com.ua/ua/page/22/103 Використання ШІhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%8 C%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8 Fhttps://www.enableme.com.ua/ua/article/buling-u-skoli-ak-zahistiti-sebe-ta-insih-u-formati-legkogo-citanna-12908