Формування комунікативних компетентностей здобувачів освіти на уроках словесності

    Я, Щупаковська Ірина Василівна, 1980 року народження, закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка за спеціальністю «Українська мова, українська література та зарубіжна література».   В 2001 році прийнята на посаду вчителя української мови та літератури в загальноосвітню школу І-ІІ ступенів КНП «Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій Кіровоградської обласної ради» на якій працюю до цього часу.

  На сьогоднішній день КНП – це лікувальна установа по наданню фтизіатричної допомоги дітям віком від 3 до 15-ти років, терміном лікування від 3-х до 9-ти років на 110 ліжок. 

   Основною метою та завданнями Санаторію є:

• Досягнення найкращих кінцевих результатів у реабілітації дітей хворих на туберкульоз;
• Профілактичне лікування дітей, що мають високий ступінь ризику захворювання на туберкульоз;
• Відновлення та підтримання стану хворих дітей.

Санаторій знаходиться в екологічно чистій зоні, чистій від міського забруднення та шуму. На території ростуть ялини та сосни які виділяють у повітря фітонциди, речовини піраголонової  групи які роблять повітря іонізованим. На території закладу знаходиться листяний парк та фруктовий  сад. Обладнані  ігровий , танцювальний та спортивний  майданчики.

 Хворі діти направляються в санаторій для лікування, профілактики та реабілітації з адміністративної території – Кіровоградської області, тубдиспансерами та тубкабінетами районів області, КНП « Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер», керуючись медичними показниками.

  Строки лікування хворих дітей установлюється індивідуально в залежності від характеру і тривалості лікування.  

  Всім дітям призначаються курси масажу та заняття лікувальною фізкультурою. В закладі працюють рентгенологічний, стоматологічний, фізіотерапевтичний, сплеотерапевтичний, маніпуляційний кабінети, інгаляторій, клініко - діагностична лабораторія, фітобар.

  Консультацію дітей провадять спеціалісти обласних лікувально-терапевтичних установ.

  Згідно наказу МОЗ України від 24 липня 1992 року №118  під час лікування в Санаторії  діти навчаються  в загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, яка є структурним підрозділом педагогічної служби, що забезпечує дітей у загальній середній освіті.

Головною метою школи є: реалізація права дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації, на безперервну загальну середню освіту.

Основні завдання школи:

•      Загальноосвітня підготовка дітей, що потребують тривалого лікування, яка є складовою частиною комплексної кваліфікованої медико-психолого-педагогічної реабілітації.
•      Педагогічна корекція особистості дитини та здобуття в обсязі навчальної програми ЗОШ визначеної Державними стандартами освіти.
•      Створення умов для здійснення  безперервної загальної середньої освіти.

   Навчально-виховний процес у школі здійснюється відповідно до робочих навчальних планів, складених на  основі Типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

   Робочий навчальний план школи затверджується Міністерством охорони здоров’я України, враховуючи особливості стану здоров’ я дітей. Дані плани скорочені, у зв’язку з тим, що діти в санаторії проходять курс лікування, але зміст програм при цьому не скорочується.

   Школа працює за навчальними програмами, підручниками, посібниками що мають відповідний гриф   Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України.

Мовою навчання є українська, що відповідає положенню про школу та навчальним планам.

  Навчально-виховний процес здійснюється на основі особистісно-орієнтованого підходу до навчання, його темпу, адаптації, змісту і обсягу навчальних завдань, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

 Педогогічний та медичний персонал вдало підбирає різноманітні  здоров’язберігаючі та здоров’явідновлюючі технології для реабілітації фізичного та психічного здоров’я дитини.

  А саме:

Природотерапія - один із видів оздоровчої терапії, який дає можливість кожній дитині оздоровитися пізнати світ навколо себе. Її різновиди: (дендротерапія, квіткотерапія, фітотерапія, пісочна терапія, аромотерапія).

Арт-терапія - лікування творчістю. Виконує терапевтичну функцію, знімає нервове напруження, страхи, забезпечує позитивний емоційний стан дитини. Її різновиди (музикотерапія, хореотерапія, казкотерапія, ігротерапія, кольоротерапія, бібліотерапія.)

Кількість дітей, які отримували лікування в КЗ «Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій» у 2017році.

Всього хворих	З них пільго-вих катего-рій	За категоріями
		Діти сироти, напівсироти	Діти інва-ліди	Діти з багато-дітних сімей	З непов-них сімей	Діти з малозабес-печиних сімей	Діти з дитячих будинків шкіл інтер-натів
351	325	1	-	79	52	126	67

 

Кількість дітей, які отримували лікування в КЗ «Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій» у 2018році.

Всього хворих	З них пільго-вих катего-рій	За категоріями
		Діти сироти, напівсироти	Діти інва-ліди	Діти з багатодітних сімей	З непов-них сімей	Діти з малозабеспечиних сімей	Діти з дитячих будинків шкіл інтернатів
279	246	4	-	47	33	108	54

Кількість дітей, які отримували лікування в КНП «Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій Кіровоградської обласної ради» у 2019році (9 місяців).

Всього хворих	З них пільго-вих катего-рій	За категоріями
		Діти сироти, напівсироти	Діти інва-ліди	Діти з багато-дітних сімей	З непов-них сімей	Діти з малозабеспечиних сімей	Діти з дитячих будинків шкіл інтернатів
295	284	8	-	79	53	72	71

 

Кількість учнів 6  класу, які отримували лікування у 2017 році.

1. Загальна кількість – 10;

З них з малозабезпечених – 5;

Багатодітних – 2;

З неповних сімей -1;

З дитячих будинків – 1;

Шкіл інтернатів – 1.

Кількість учнів 7 класу, які отримували лікування у 2018 році.

1. Загальна кількість –7;

З них з малозабезпечених –2;

Багатодітних – 2;

З неповних сімей - 1;

З дитячих будинків –2;

Кількість учнів 8 класу, які отримували лікування у 2019 році.

 1. Загальна кількість –9;

З них з малозабезпечених –4;

Багатодітних –2;

З неповних сімей -2;

З дитячих будинків –1;

 Працюючи на посаді вчителя української мови та літератури, керуюсь такими нормативно-правовими документами:

     Законом України «Про освіту».

     Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа).

     Декларацією прав дитини.

     Конвенцією про права дитини.

     Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

    Оновленою навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Таранік-Ткачук К.В. (з урахуванням змін від 07.06.2017 №804).

   Типовими навчальними планами середньої школи.

   Дотриманням вимог нормативно-правових документів при оціюванні навчальних досягнень учнів середньої школи.

   Типовими навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів (5-9 класи) з української мови та літератури.

   Наказом МОЗ України №118 від 24.07.1992 року «Про організацію навчально-виховної роботи в санаторіях туберкульозного та протитуберкульозного профілів для дітей та підлітків шкільного віку».

   Статутом ЗШ І-ІІ ступенів КНП «Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій  Кіровоградської обласної ради».

   Посадовими інструкціями вчителя ЗШ І-ІІ ступенів КНП «Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій Кіровоградської обласної ради».

У своїй роботі керуюся науково-теоретичним досвідом у роботах І. Г. Єрмакова, Д. О. Пузікова, Г. М. Несен, І. В. Родигіної, Л. В. Сохань (компетентнісний підхід до навчання),  Л. І. Пироженко (інтерактивні технології), А. С. Бєлкіна  (технологія «Створення ситуації успіху»), О. М. Пєхоти, Т. В. Гришиної (освітні технології), В. Д. Шарко,  Ю. В. Васькова (педагогічні теорії, технології, досвід) тощо.  

  Необхідну інформацію щодо організації навчально-виховного процесу черпаю зі сторінок журналів: «Методика викладання української мови та літератури в середній школі», «Дивослово», «Методичні діалоги», «Позакласний час».

  На сьогоднішній день перед вчителем української мови та літератури стоять такі завдання:   

             -виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;

             -формування в школярів компетентностей комунікативно доцільно й правильно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування, дотримуючись норм українського етикету;

             -ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ;

            -формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх із погляду нормативності, відповідності ситуації та сфері спілкування; працюючи з текстом, здійснювати пошук інформації в різних джерелах, передавати її в самостійно створених висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів;

            -формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом.

 Зважаючина поставлені Міністерством освіти завдання, протягом 2015 – 2019 років на посаді вчителя української мови та літератури працюю над проблемою: «Формування комунікативних компетентностей на уроках української мови та літератури».

 Соціальний інститут, завдання якого готувати учнів до життя, – це сучасна школа. Проте існує ряд причин, які гальмують оновлення освіти. З-поміж таких чинників слід назвати односторонність, дисгармонійність, коли школярі замість цілісного соціокультурного досвіду засвоюють лише  фрагменти його. Знаннєвий підхід до навчання неспроможний забезпечити ефективність процесу соціалізації особистості, що передбачає розвиток інтелекту, емоційної сфери, вироблення стійкості до стресу, упевненості в собі, позитивного ставлення до світу і сприйняття себе й інших, виховання самостійності, автономності, формування мотивації, усвідомленої потреби в самоактуалізації, самовдосконаленні.

 Початок ХХІ ст. – це час визначення стратегічних орієнтирів, народження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявляти активну життєтворчість, мобільність, самостійність. Мова йде про постійне самовдосконалення особистості, яка може керувати швидко змінюваними процесами в навколишньому середовищі, а не залежатиме від них. Адже настав час, коли покоління ідей і речей змінюються  швидше, ніж покоління людей.

 Сьогодні йдеться про формування людини, здатної приймати відповідальні рішення,спілкуватися,домомлятися,переконувати, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися – одним словом, компетентної особистості.

 В епоху масового поширення спілкування через електронні носії відбувається, на жаль, знецінення безпосереднього живого спілкування.

Отже, формуванню комунікативної компетентності особистості слід приділяти велику увагу.

За висновками зарубіжних та українських науковців і вчителів, реалізувати  завдання сучасної освіти покликаний компетентнісний підхід.

Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на формування й розвиток ключових (базових) і предметних компетентностей.

Ключова компетентність – спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Предметна (галузева) компетентність – набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань.

Учитель української мови та літератури повинен пам’ятати повсякчас, що компетентнісно зорієнтоване навчання української словесності закінчується не відповіддю біля дошки, а створенням продукту, яким може бути, наприклад, самостійно підготовлений твір будь-якого жанру, виконаний проект, запропоноване розв’язання проблеми; гармонійний міжособистісний діалог тощо.

          Нині інформаційне суспільство потребує творчих особистостей, здатних самостійно мислити, приймати нестандартні рішення, адаптувати свої знання в різних галузях, використовуючи найсучасніші технології, тому реалізація потенціалу, закладеного від природи в дитині, – актуальне завдання сучасної освіти.

 Готуючись до кожного уроку, прагну зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння грамотно писати і висловлюватись, емоційно розповідати, доречно підібрати слово у певній ситуації, передати своє ставлення до зображуваного тощо. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення мови і літератури у шкільному курсі освіти, а з іншого боку – школярі пізнають життя і всі його глибини, вчаться не розгублюватися у його круговерті.

Учитель не повинен зупинятися ні на своєму навчанні, ні в своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами. Якщо педагог припинив своє творче зростання, значить, він перестав жити. Саме про це писав і Б.Степанишин: «‖Творчість учителя-словесника треба розуміти не як суцільні методичні новації, а як постійне прагнення уникнути трафарету, одноманітності, що вбиває дитячий інтерес. Невпинний пошук і тремтливе

очікування інтелектуального задоволення учнів від зустрічі зі світом образів

красного письменства – ось результат творчості мовника.»

  Працюючи над проблемою підготовки комунікативно спроможного випускника школи, ставлю перед собою такі завдання:

   -розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння      знаннями, навичками, уміннями;

   -формування досвіду творчої діяльності учнів, емоційно-ціннісного ставлення до світу;

    -формування потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

    -виховання свідомої особистості з громадянською позицією, здатної до толерантності у спілкуванні, готової до професійного самовизначення, конкретного вибору свого місця в житті.                                                                    

Відомо, що складовими успішної людини є освіченість, культура, соціальна адаптація й творча самореалізація. Саме на формування таких якостей спрямований компетентнісно комунікативний підхід у навчанні.

Провідна ідея проблеми склалася на підставі вивчення досвіду сучасних педагогів з використання інтерактивних технологій. Взявши за основу

створення психологічного комфорту та активну взаємодію в процесі навчання, керуюся такими принципами:

    -головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;

     -кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її планів;

     -кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.

     Ідеал сучасного учня – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

    На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило:

        -уроки - відкриття,

        -уроки –  дослідження,

        - уроки – ділові ігри,

        -уроки – подорожі,

        -уроки – погляди в історію,

        -уроки – практикуми;

        -уроки – вибори;

         -уроки – лінгвістичні проекти;

        -уроки – фестивалі;

        -уроки – аукціони;

        -уроки – конференції;

         -уроки – роздуми.

     На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

 І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Свої уроки будую на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм та методів:

  - у парах,

  - у  групах,

  -захист проектів,

  -захист презентацій,

  -створення дискусій тощо.

   Під час уроків намагаюся довести учням, що мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства.    Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й навички мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості, як толерантність, прагнення до демократичного діалогу.

    Структуруючи навчальний матеріал з української мови і мовлення, літератури виходжу з наукових даних про дидактичні й розвивальні функції системних мовних та літературних зв’язків. Саме опора на взаємозв’язки мовних та літературних знань допомагає осмислити їхню сутність та закономірність у процесі спілкування. Без уміння встановлювати органічні зв’язки між мовними та літературними поняттями знання будуть формальними, оскільки вони не зможуть активізуватися на практиці. На основі аналізу системних мовних зв’язків можна з’ясувати базисний компонент програми – найважливіші опорні знання та вміння, які є фундаментом у процесі опанування багатьох інших знань.

   У програмі для загальноосвітніх навчальних закладів з української мови зазначено, що «основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вмінням і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови…, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції».

  Отже, в основу програми покладено комунікативно-функціональний підхід, згідно з яким пріоритетним є розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності, та робота з вивчення мовної теорії, формування знань та вмінь із мови підпорядковується інтересам розвитку мовлення.

    Відомо, що мовлення існує в усній та писемній формах. У писемному мовленні поряд з іншими визначальними є дотримання орфографічних, пунктуаційних норм, бо правописні закони обов’язкові для всіх громадян держави, ніхто не має права видозмінювати усталене написання.

    Мій особистий досвід доводить, що без сформованих орфографічних навичок та вміння їх застосовувати на практиці сучасний випускник загальноосвітніх навчальних закладів відчуває труднощі при складанні випускних іспитів . З огляду на це проблема підвищення орфографічної, пунктуаційної грамотності учнів хоч і не є новою, але залишається актуальною, проте на разі потребує комплексного системного підходу.

    Вважаю, що на уроках української мови та літератури (бо вони ж нерозривно поєднані) треба вчити дітей не тільки змістовно, логічно висловлювати думки, а й виробляти необхідні навички грамотного письма. Тому як учитель-словесник постійно працюю над удосконаленням орфографічних  та пунктуаційних  умінь і навичок. На своїх уроках прагну все зробити для того, щоб уникнути помилок, щоб менше працювати над їх виправленням. Під час своєї роботи вважаю основним не зазубрювання учнями матеріалу, а його усвідомлення, а отже – вміння застосовувати на практиці, адаптувати до вимог життя, як того вимагає компетентнісний підхід.

Моя методика ось така:               

Проблема

 

Зацікавлення

 

Пошук істини

 

Дослідження         Вивчення      Спостереження

 

Висновок

   Учень на основі власного життєвого досвіду, враховуючи свої можливості, знаходить істину та робить відповідні висновки. Навчання стає проектним, бо я намагаюся спланувати поступовий мовленнєвий розвиток кожного учня, а це дає можливість школярам проявити власне «я», вільно спілкуватися, аргументовано доводити свою думку, визнавати власні помилки, додержуватися культури мовлення, дискусії, навчає уникати категоричності, використовувати адекватну лексику.

       Завдання шкільного курсу української мови та літератури широкі й багатогранні. Учні повинні ознайомитися із мовою та літературою як об’єктивною реальністю, усвідомити їх роль у суспільному житті. Знання, таким чином, стають для школярів інструментом перетворення не лише довкілля, а й власної особистості. У них формується здатність займати активну особистісну позицію під час здобуття нових знань, постійно аналізувати, осмислювати і перебудовувати власний досвід. Учні усвідомлюють, чого досягли на певній сходинці пізнання, у чому сутність засвоєних нових знань; виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, будують оцінні судження, зокрема про те, наскільки збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності, якими перспективними способами, прийомами пізнавальної й мовленнєвої діяльності оволоділи. А ще повинні бути розв’язані й практичні питання. Вони полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, у збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття, робити висновки та узагальнення.  Важливе значення має тут робота над розвитком зв’язного мовлення учнів. Поєднання вивчення граматики та інших розділів шкільного курсу мови з розвитком мовлення учнів сприяє усвідомленню мовних одиниць як засобів мови для вираження й передачі змісту мовлення.

     Таким чином, розвиток мовлення школярів – це вся робота, що проводиться словесником для того, щоб учні оволоділи мовними нормами, а також умінням висловлювати свої думки в усній та письмовій формі.

     Розвиток мовлення є складовою частиною формування мовної особистості. Не можна визнати учня грамотним доти, поки він не виявить грамотність у власному мовленні. Показником мовленнєвого розвитку школярів є їхні усні та письмові висловлювання, передусім самостійні творчі роботи. Так, у творі виявляється комплекс найрізноманітніших мовних умінь і навичок користуватися наявним запасом слів, правильно будувати різні за структурою речення та доцільно використовувати їх на практиці.

    У процесі написання твору виявляються та закріплюються й орфографічні та пунктуаційні навички.

     Коли йде мова про творчу роботу, то вона може бути написана на будь-якому уроці мови та літератури. Не обов’язково це повинен бути стандартний (за вимогами програми) твір. У своїй роботі я використовую твори-реклами, твори-листи,   твори-речення. Ось приклад експрес-твору: «Яблуко упало на землю, щоб продемонструвати земне тяжіння, а черв’як вирішив, що то будиночок для нього». Або ж приклад твору – речення: «Донецьк і Луганськ – біль і смуток сучасного». Такі роботи не потребують багато часу, але дають змогу не лише активізувати мислення, дізнатися думку з приводу, але й перевірити засвоєння мовних знань з певного розділу («Апостроф», «СПР», «Тире між підметом та присудком»…), а також реалізувати компетентнісний підхід, бо ж тут не лише знання мови, літератури, але й  історії,полтичного та економічного життя країни.

    Ще одним важливим елементом у розвитку інтелектуального та компетентного учня, вважаю вміння відстоювати свою позицію. Тому часто під час уроків, як мови так і літератури, створюю ситуацію яка дає учням привід  для дискусії, як зі мною, так і між собою. Використовуючи цей прийом, притримуюсь правила: «В спорі народжується істина». Щоб організувати дискусію спостерігаю за класом, вивчаю уподобання та інтереси, таким чином точно можу спрогнозувати, що ж саме зацікавить учнів.

      Велику увагу приділяю використанню комунікативно – ситуативних вправ, які на мою думку, породжують мотив висловлювання. За допомогою ситуативних вправ з української літератури, розроблених мною для учнів 7-8 класів, перевіряються вміння проявляти певний рівень знання теми, опираючись на власний соціальний досвід; складати висловлювання, що відповідає запропонованій ситуації та меті висловлювання; уміти аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість наявності різних точок зору на дану тему. Щоб навчити учня аналізувати певну життєву ситуацію спілкування,  використовую навчально-методичні прийоми: ділову гру, імітаційне моделювання, неімітаційні ігри.

Модель проведення комунікативного тренінгу. (Форма роботи – індивідуально – групова)

І варіант: кожен учасник імітаційної гри формує колективну відповідь (перший вимовляє речення, наступний продовжує думку і так далі); таку модель називаємо «Снігова куля»

ІІ варіант: після колективного обговорення запропонованої  комунікативної ситуації лідер групи презентує повну відповідь відповідно до заданих критеріїв (модель «Спікер»)

ІІІ варіант: кожна міні – група презентує свою власну відповідь (модель «Альтернатива») Час обговорення ситуації 3-5 хвилин (враховую вікові особливості та ступінь підготовленості). Час презентації до 5 хвилин.

Використання комунікативно – ситуативних вправ дозволяє наблизити учасників до реальних життєвих ситуацій через моделювання їх під час ділової гри та знаходження більш оптимального розв’язання проблеми, закладеної в сюжеті гри. Такі види роботи закріплюють теоретичні знання, розвивають творчість, формують функціональні вміння, вчать ділового спілкування.

Ось деякі з таких вправ:

 -Уявіть себе соціологом, що досліджує роль художнього твору як явища мистецтва в житті семикласників. Складність 5 – 6 питань для анкетування з цієї проблеми. Проведіть анкетування з однокласниками та проаналізуйте його результати.

-Уявіть собі країну, у якій живуть фольклорні та міфологічні герої. хто з них, на вашу думку, міг би правити цією країною? Завдяки яким якостям? Аргументуйте своє бачення такої влади.

Самоосвітня компетентність

-Ваш однокласник обрав собі за кумира літературного героя й наслідує його у всьому. Допоможіть товаришеві скоректувати його ставлення до літературного персонажа, спираючись на знання про різницю між художнім твором і реальним життям. Відповідь підготуйте у формі дружнього звертання.

-Ви почули твердження «Усна народна творчість, література в усі часи вчила людину» й попробуйте довести цю думку. Які аргументу ви маєте? Результати свого дослідження оформіть у вигляді пам’ятки.

-Уявіть себе науковцем-дослідником проблеми «Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини. Складіть таблицю (не менш 8 -10 пунктів)

Особистісна компетентність

-Згадайте, чи були у вашому житті такі випадки, коли прочитана книга змінила особисте ставлення до людини чи суспільного явища. Розкажіть про це своїм однокласникам.

-Ваш товариш відмовляється читати, пояснюючи, що знання літератури йому в житті не знадобляться, що література – це суцільна вигадка і для людської особистості не дає нічого корисного. Спробуйте переконати свого друга в протилежному, використовуючи свій власний читацький досвід, конкретні приклади, зміст творів. складіть повчальне звертання – промову.

Пізнавальна компетентність

 -Згадайте, які життєві цінності проголошував Ісус Христос у Нагорній

 проповіді. Чи є вони цінними для вас? Наведіть приклади вивчених раніше літературних творів, які формують ціннісні орієнтири. Дайте невеличкий коментар до 2 - 3 таких творів.

Здоров’язберігаюча компетентність

-Ваш товариш відчуває значний спад емоційного стану. Порекомендуйте йому книгу, яка справила на вас великий емоційний вплив. Зробіть анотацію – рекламу.

-Існує думка, що література – це дзеркало життя. Які відображення в цьому дзеркалі уявлень людини про основні засади здорового способу життя ви можете згадати? Складіть таблицю

Соціальна компетентність

-Уявіть себе в образі козака Запорізької Січі. Визначте свою точку зору щодо ідеї козацького менталітету й національної толерантності у творах українських письменників. Аргументуйте прикладами й цитатами з художніх текстів.

-Уявіть себе в ролі ватажка тухольської громади Захара Беркута. Що б ви сказали боярику Тугару Вовку щодо святкування нового життя в Тухольщині. Представте застереження Захара Беркута.

Особистісна компетентність

-Якщо б ви опинилися на місці Мирослави (І.Франко «Захар Беркут») «на стрімкому пригірку, де гніздилася ведмедяча матка», які відчуття пережили. Чи розказали б ви про це своїм онукам, як саме (тези розповіді).

-Уявіть, що ви герой повісті І.Франка «Захар Беркут». Які асоціації, міркування викликають у вас рядки «Заклекотіла вода. Порушилася в усім своїм ложищі – і стала, зачудована, спокійна на вид, але з гнівом у її кришталевій глибині.» Чи виникло у вас відчуття краси слова, його точності. Прокоментуйте це.

-Уявіть себе лектором, що пропонує слухачам розповідь про історичний фон повісті І.Франка «Захар Беркут». Ви використовуєте поняття «історичний колорит». Які історичні події, факти містить це поняття? Презентуйте фрагмент виступу.

-Уявіть себе автором твору. Згрунтуйте героїв за їхніми рисами характеру. Позитивні (Захар, Максим, Мирослава) Ті, у яких позитивне бореться з негативним (Тугар Вовк) Негативні (Бурунда – бегадир монголи)

-Ви – історик. Охарактеризуйте улюбленого героя повісті І.Франка «Захар Беркут»; підкріпивши риси характеру цитатами із твору та зробивши висновки.

Пізнавальна компетентність

-Ви – сценарист літературного заходу, присвяченого далекому минулому України. Складіть сценарний план заходу: назвіть головних його героїв, виділіть епізоди для інсценування, сформулюйте завдання. Презентуйте роботу перед однокласниками.

-Ви – учений-лінгвіст, який досліджує особливості мови повісті І.Франка «Захар Беркут». Виділіть 5 – 6 особливостей, підібравши 2 – 3 приклади з тексту. Результати роботи запропонуйте однокласникам у вигляді літературно-лінгвістичної гри-співвідношення.

Здоров’язберігаюча компетентність

-Уявіть, що ви є учнем мудрого ватажка тухольської громади Захар Беркута. Вам потрібно перейняти від нього головні рицарські якості. Опишіть систему психологічних вправ, що сприятимуть вашому перетворенню на справжнього героя.

Соціальна компетентність

-Згадайте уривок із вірша Т.Шевченка «Мені тринадцятий минало…»: «Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було?... Якого віку ліричний герой? Якого соціального стану?

-Уявіть, що ви подруга Тараса – Оксана Коваленко. Як би ви розвеселили хлопця, які б слова ви сказали? Складіть у віршованій формі.

-Літературознавець Євген Сверстюк зазначав: «Жоден із великих поетів не жив у повсякчасному діалозі з Богом ,як Шевченко.»Чи дає підстави зміст цієї поезії вести мову про те ,що перед малим Шевченком у якусь мить відкрилося небо і він побачив обіцяний Богом рай навколо себе! Як реагує хлопчина на побачене? Свою відповідь підтвердіть цитатою.

-Ви маєте висловити власну позицію щодо твердження А.Чайковського: «Я поклав за ціль свого життя переповісти історію козацького періоду і тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До цього часу мало хто до того брався…»Погодьтеся з думкою ,або спростуйте її ,наводячи в якості аргументів твори українських письменників.

Особистісна компетентність

-Уявіть ,що ви М.Стельмах. У повісті «Гуси-лебеді летять»батько Михайлика сказав: «Будеш іти межи люди і вибивати іскри…» Розкажіть, які цінності в житті людини для вас є найвищими, підтверджуючи свою позицію поведінкою головного героя.

-Уявіть, що ви разом із Михайликом збираєте гриби. Розкажіть про те, як вам вдалося відшукати кілька з них. Намалюйте усну картину.

-Уявіть головного героя оповідання А.Чайковського «За сестрою» Павлуся своїм гостем. Запропонуйте йому провести день разом, враховуючи його уподобання, але водночас так, щоб мати можливість показати власні захоплення. Складіть розпорядок дня. Прокоментуйте кожен із його пунктів.

-Сформулюйте власну позицію щодо того, як Михайлик зважився на крадіжку гарбузового насіння. Що б ви порадили хлопчику?

Самоосвітня компетентність

-Ви - учасник гри «Літературний калейдоскоп».Потрібно виконати завдання, пов’язане з біографією Т.Шевченка. Розкажіть про поета-патріота України, спираючись на наукові дослідження.

-Як можна довести однокласникові,що всі щасливі і нещасливі випадки Павлуся, пов’язані з його характером?

Нещасливі випадки -  Щасливі випадки

Недосвідченість

Наївність

Розум

Кмітливість

-Ви – мовознавець. Знайдіть у повісті «Гуси-лебеді летять» епізод, який би яскраво проілюстрував народні прислів’я та приказки. Епізод. Прислів’я.

Як Михайлик орав разом з батьком Праця облагороджує душу людини

-Уявіть себе скульптором. Розкажіть як би виглядав пам’ятник дітям, які пережили у своєму житті голод, страждання, поневіряння.

Пізнавальна компетентність

-Перед вами ілюстрація до повісті Григора Тютюнника «Климко». Який епізод відтворює цей малюнок? Чи такими ви уявили героїв, як їх змалював художник? І якими саме?

-Ви – письменник і науковець. Опишіть гусей-лебедів у науковому стилі та у  формі народної казки. Намалюйте обкладинку до твору.

Здоров’язберігаюча компетентність

-Ви – психолог. Вам потрібно скласти рекомендації героям творів Т.Шевченка, А.Чайковського, М.Стельмаха.

 Логічним продовженням цієї роботи є організація позакласної діяльності учнів (проведення літературних вечорів, фестивалів тощо), залучення дітей до участі в конкурсах,вікторинах,святах.  Наприклад,  мною розроблено цикл виховних заходів, присвячених звичаям українців (« Вертеп» (театралізоване дійство), вечір традицій «Свято Великодня в українській родині», виховна година «Батьківська хата).

    Як засіб підвищення грамотності учнів використовую навчальне редагування. Редагування як навчальна вправа полягає в тому, що учні, проаналізувавши вихідний матеріал, вносять у нього певні зміни з урахуванням найрізноманітніших факторів. Вправи такого типу застосовую і на уроках мови і в позакласній роботі. Вважаю за необхідне вміння учнями бачити допущені помилки та вміти їх виправляти, а отже не допускати у власному мовленні. Явище білінгвізму, вживання кальок, суржик – це сьогоднішній день нашого мовлення. Отож, своїх учнів навчаю не бути байдужими не лише до свого мовлення, а й до мовлення оточуючих. «Виправ помилку», «Відредагуй», «Переклад з української на…українську» – це ті вправи, які постійно присутні на уроках словесності.

    Навчаючи дітей грамотного письма та володіння азами літератури, проводжу  багато різних видів диктантів, а саме: словникові диктанти, самодиктанти, пояснювальні диктанти, коментовані диктанти, диктант із завданням, диктант за аналогією, вибірковий диктант, акродиктант, диктант-переклад, мовно-літературний диктант, тлумачний диктант, диктант-тест, творчий диктант – вікторина, літературний диктант. Такі види роботи дають змогу і повторити, і перевірити засвоєне, а ще одночасно оцінити кожного учня.

     Велику увагу на уроках мови та літератури приділяю роботі з підручником. Учні колективно та індивідуально складають таблиці та схеми за матеріалом підручника, готують систему запитань, тестових завдань, самостійно добирають приклади до положень та правил, письмово або усно відповідають на запитання підручника. Таким чином вони не тільки показують рівень засвоєння теоретичного матеріалу, але й ілюструють свою орфоепічну, орфографічну, пунктуаційну грамотність, а на уроках літератури – рівень опанування літературними поняттями, біографічними даними про митців, знання тексту літературного твору.

    Для учнів зі слабкими мовленнєвими вміннями та навичками ефективною вправою вважаю списування з підручника чи додаткової літератури. У таких вправах пропоную запам’ятати написання окремих слів, підкреслити чи виділити орфограми з метою тренування зорової пам’яті. Цей прийом застосовую і на уроках літератури, ставлячи перед окремими учнями завдання не лише  запам’ятати зміст читаючи, але й поставити наголос в окремих словах, пояснити особливості їх написання, прокоментувати розділові знаки. Слід сказати, що працюючи з художнім твором, аналізуючи його, спонукаю учнів не забувати про поетичний синтаксис, пояснювати вжиті розділові знаки, написання слів, бо ми ж пам’ятаємо, що в літературі, як і в мові, немає жодного випадкового слова, розділового знаку.

     «Навчаючись – навчаю!». Мої учні, починаючи з 5 класу, навчаються самі та навчають інших. У 5 класі вони складають казки на різноманітні теми, включаючи й мовознавчі, а в 9 класі, вивчаючи БСР, створюють власні проекти – підручники, за якими можна вивчити дану тему. До дитячих підручників входять не тільки правила, але й багатий ілюстративний матеріал: схеми, творчі роботи з використанням БСР, дидактичний матеріал. Такі роботи не лише є підсумком у вивченні теми, вони допомагають закріпити вивчені орфографічні та пунктуаційні правила, побути самим у ролі вчителя, тобто ще раз підкреслюють вміння учнів застосовувати набуті знання в контексті, чого й вимагає компетентнісна освіта.

     Багато уваги приділяю тому, щоб учні добре виконували усі види мовного розбору. Для домашніх завдань використовую вправи на повторення вивченого, зокрема, зробити певний розбір слова (лексичний, за будовою, морфологічний…) та речень. Мною впорядковано папку зі схемами розборів, якою може скористатися будь-який учень при підготовці. Багато працюю над визначенням граматичної основи речення, особливу увагу звертаю на визначення предикативного центру в односкладних реченнях, оскільки вважаю, що вміння визначати граматичні основи в реченнях допоможе правильно розставити розділові знаки в складних конструкціях, а отже уникнути пунктуаційних помилок.

     На своїх уроках мови та літератури практикую використання нестандартних форм роботи. До них належать ігри, шаради, розв’язування кросвордів, відгадування загадок, мовні та літературні аукціони, асоціативні рядки, вправи з ключем… Такі форми роботи сприяють розвитку в школярів інтересу до вивчення тієї чи іншої теми, легшому й швидшому засвоєнню правил. Особливо учні люблять розв’язувати кросворди, відгадувати загадки, виконувати вправи з ключем. Так, під час вивчення теми «Групи прикметників за значенням» використовую кросворди, вправи з ключем (Розподіли прикметники за групами і прочитаєш закінчення вислову «Добре того вчити, хто…хоче все знати»). Такі роботи не лише дають змогу засвоїти програмовий матеріал, але й зробити це в цікавій, ігровій формі, бо, як закликали відомі педагоги, «навчання повинно приносити радість, викликати задоволення». Окрім того вивчення тієї чи іншої теми знову ж таки відбувається в контексті, оскільки, опрацьовуючи будь-яку мовну тему, діти мають змогу пригадати авторів відомих афоризмів та перли усної народної творчості.

    На сучасному етапі найбільш популярною й ефективною є тестова перевірка знань учнів з певної теми. Тести застосовую не лише на уроках контролю знань, умінь та навичок, але й просто під час перевірки домашнього завдання, закріплення вивченого. Така форма роботи допомагає швидко і найбільш повно виявити рівень знань учнів, якість засвоєння ними вивченого матеріалу.

   Під час вивчення тієї чи іншої теми використовую роботу в групах. У групи об’єдную учнів по три-чотири за рівнем навчальних досягнень. Призначаю спікера, який керує роботою групи, секретаря, який фіксує на папері висунуті ідеї, посередника, який слідкує за часом, доповідача, який озвучує результат роботи групи перед класом. Діти отримують картки із завданнями і час – 5 хвилин. Таким чином маю змогу задіяти всіх учнів класу, опрацювати об’ємний матеріал. Роботу в групах використовую і під час підготовки учнями міні-проектів, лінгвістичних та літературознавчих ігор, змагань.

       Особливу увагу на уроках словесності приділяю написанню творів. Це  твори-роздуми, твори-розповіді, твори-описи, есе. А на разі дуже популярним є написання улюбленого серед учнів виду творчих робіт – фанфіків, які сприяють не лише розвиткові творчих здібностей, а й, перш за все, самостійності учнів, вмінню робити висновки, узагальнення, адже це «своєрідна проба пера, вияв індивідуальності, натхненна й наполеглива праця над словом». Оновлена програма з української мови вимагає вмінь учнів з 5 класу вміти  створювати есе. Потрібно сказати що цей різновид творчої роботи викликав в учнів певне нерозуміння. Допомогли їм подолами цю проблему  вправа «Поглянь,сфотографуй,відчуй». В основі цієї вправи я використала специфіку японських хоку, які базуються на вмінні шукати прекрасне в звичайному. Учні усвідомили,що для написання есе теоретичних знань замало і потрібно включати свої емоції та внутрішні відчуття.

     Написанню творчих робіт передує  попередня робота: складання плану, упорядкування словничка, орфографічна хвилинка…Починаючи з 5 класу, навчаю школярів робити усний відгук на висловлювання товариша, таким чином розвивається усне мовлення школярів, вміння бачити чужі помилки та аналізувати власні.

     Учні, особливо старшокласники, готуються до творів здебільшого самостійно, але обов’язково перед написанням творчої роботи (крім контрольної) проводжу орфографічну та пунктуаційну хвилинку. Це допомагає учням відновити в пам’яті призабуте, не допустити помилку при написанні контрольної роботи.

     Винятковий вплив на самоосвіту учнів старших класів має виконання ними таких видів творчих робіт з розвитку зв’язного мовлення, як тези, конспекти, повідомлення, доповіді, відгуки, анотації та рецензії на прочитану книжку, переглянутий кінофільм.

    Під час своєї роботи прагну не тільки навчити учнів застосовувати правила на практиці, а й вчу їх вчитися, працювати самостійно. Спочатку мої вихованці виконують завдання за зразком, потім – за аналогією до виконаного, поступово переходячи до самостійності.

     Погоджуюся з відомими методистами, які вважають, що вивчення мови та літератури має бути проблемним за характером, щоб постійно зацікавлювати учнів, спонукати їх до творчої праці, шукати й знаходити розв’язання тих чи інших поставлених завдань.

    У 5 класі проблемне запитання «Чому у слові в’янути пишемо апостроф, а у слові свято – ні?» викликає труднощі, тому учні прагнуть знайти шляхи розв’язання проблеми: зіставляють слова і роблять висновок.  А от вивчаючи твір Е.Андієвської «Казка про яян» впроваджую не лише проблемно-пошуковий характер, а й знання учнів з мови, зокрема вивчене про особові займенники. Таким чином ставимо на перше місце «вміння розв’язувати проблеми, що виникли в конкретних ситуаціях , за допомогою одержаних знань і набутих умінь .

    Письмові роботи з мови та літератури намагаюся перевірити відразу ж після їх проведення, щоб учні не втратили інтересу до написаного ними. Робота над помилками проводиться систематично. Коли на це не відведено окремих уроків, виділяю декілька хвилин на будь-якому занятті або ж учні самостійно працюють над помилками. Вони добре знають: «Виправ, щоб не допустити знову». 

 Намагаюся виховати в дітей любов до слова і за допомогою словників, часто нагадуючи їм слова М. Рильського:

                               Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

 А ще  не забуваю про мовні цікавинки на уроках літератури. Наприклад, вивчаючи твір І.Калинця «Хлопчик – Фігурка, який задоволений сам собою», ставлю запитання:

– У якій формі викладено розмову Ганнусі з Хлопчиком – Фігуркою? (У формі діалогу). Як правильно записати таку розмову, як розставлені розділові знаки?

– Як звертається Хлопчик – Фігурка до дівчинки? (Дівчинко). Чи правильно це? Визначте, у якому відмінку вжите слово  «дівчинка», поясніть значення цих слів.

 Коли шестикласники складали четвертий життєпис героя, ми пригадали особливості написання складних слів. Отож, навчаю дітей користуватися своїми знаннями повсякчас, бо ж найвищої оцінки може заслуговувати учень, який не лише показує знання, а й виявляє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у запропонованій ситуації.

Свою роботу над поліпшенням грамотності учнів не обмежую лише часом, який відведено на урок.  Проводжу позакласну роботу, додаткові заняття не тільки для тих, кому потрібна допомога з мови та літератури, а й для тих діток, які хочуть знати більше. Тижні мови, літератури, шкільні олімпіади та конкурси вже стали традиційними в моїй роботі. Не забуваю з моїми учнями  про День писемності, Рідної мови, про видатних діячів літератури та мовознавства.

Під час проведення Тижня мови, Тижня літератури, Дня писемності, Дня рідної мови готую заходи та змагання, пов’язані із культурою мови, правильною вимовою слів, виразним читанням. А також намагаюся зацікавити учнів, обираючи виховні заходи, які б не тільки виховували в учнів любов та повагу до мови та літератури, але й розвивали їх творчі здібності. Для моїх учнів стало доброю традицією проводити свята  з мови та літератури з віршами, піснями та танцями. Таким чином знайомлю їх ще й з історією, традиціями та звичаями українського народу.

Знаючи, що телебачення – це постійний супутник нашого життя, спонукаю школярів не просто фіксувати допущені в рекламах, мовленні дикторів, титрах помилки, але й записувати, виправляти їх, пояснювати причини їх виникнення, тобто формую вміння застосовувати набуті знання та вміння на практиці.

 Тому готуючись до кожного уроку, прагну зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння грамотно писати і висловлюватись, емоційно розповідати, доречно підбирати слово у певній ситуації, передати своє ставлення до зображуваного. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення мови та літератури у шкільному курсі освіти, а крім того, школярі пізнають життя в усій його розмаїтості, вчаться не розгублюватися у складних ситуаціях, а це означає, що вони готові жити, творити у такому непростому дорослому світі.

 Використовуючи у своїй практиці наведені форми і методи роботи, можу зробити висновок, що вони дають певний результат.

 Нелегка учительська праця. Нелегко навчити мови, грамотного письма за умов, коли вдома, у школі, громадських місцях мало приділяється уваги мовній культурі. Важко прищеплювати любов до книжки, коли поруч так багато альтернативних носіїв інформації (комп’ютер, телевізор, телефон, планшет…).  І тому шукаємо нові, вдосконалюємо старі, традиційні форми та методи. Тільки це, на мою думку, може дати хороші наслідки. А для мене, як для вчителя, немає більшого щастя, як те, коли діти діляться своїми успіхами і невдачами, радощами та жалями, а ще, коли мої випускники, навчаючись у вищих навчальних закладах, технікумах, коледжах, не мають труднощів, пов’язаних зі знанням української мови та літератури.  У цьому й є найвища оцінка роботи вчителя-словесника, завдання якого не лише давати ґрунтовні знання з мови та літератури, а й вчити їх застовувати у найнесподіваніших життєвих ситуаціях.

Будь-які зміни, нововведення – нелегка, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але водночас це і знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Важливо, щоб у цьому процесі учні займали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. І це сприятиме формуванню комунікативної компетентності, вихованню успішного, конкурентноспроможного громадянина України

 

 

 

 

 

 

 

     Література

 

Бордовская Н. Педагогика: учеб.пособ./ Н.Бордовская, А.Реан. – Санкт-Петербург: Питер, 2008

Голуб Н. Методичні рекомендації щодо навчання української мови в умовах компетентнісного підходу / Н.Голуб //  Дивослово. – 2013.- №9.

Савченко О. Дидактика початкової освіти: підруч./ О.Савченко. – К.: Грамота, 2012

Телішевська Л.  Фанфіки: форми і методи роботи / Л.Телішевська // Дивослово. – 2013. – №7

 Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти. К.:   Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011.

 Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С. 75-77.

 Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.

 Національна доктрина розвитку освіти. Затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року N 347/2002 [Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. – 2002. – № 16. – С. 11. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/151.html

 Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці. К., 1994

 Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За ред. С. П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", 2003. – 200с.

 Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ, 2014. – 95с.

 Попова О.В. Інновації в сучасній педагогічній теорії та практиці// Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць/За заг. редакцією акад. IФ Прокопенка, чл.-кор. ВI Лозової.–Харків: ХДПУ,-1999.

 Концепція «Нової української школи». 

 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-9 класи. Пояснювальна записка / За ред. Р.В. Мовчан. – 2017