Формування комунікативної компетентності учнів на уроках англійської мови.

Формування комунікативної  компетентності учнів на уроках англійської мови.

Зміни, які відбуваються у сучасних міжнародних відносинах, засобах комунікації (використання нових інформаційних технологій) вимагають підвищення комунікативної компетенції школярів, вдосконалення їхньої філологічної підготовки, тому пріоритетне значення набуло вивчення ІМ не тільки в якості засобу спілкування, а й в якості певного методу узагальнення культурної спадщини країни, мова якої вивчається.

Розвиток комунікативної компетентності відбувається не природним шляхом, а за допомогою  спеціальних прийомів, які полягають в створенні особливих ситуацій особливих ситуацій впливу. Всі активні люди переслідують одну мету: надати соціально-психологічний вплив на особистість ,що сприяє розвитку і вдосконаленню її комунікативної компетентності.

Найважливішим етапом вивчення ІМ у школі  є застосування комунікативно-орієнтованого підходу саме у початковій ланці. В початковій школі закладаються основи володіння іноземною мовою: формуються початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма.

Процес формування комунікативної компетентності є складним і залежить від багатьох чинників: індивідуальних особливостей, віку, психолого-педагогічних умов, соціокультурних особливостей макро - і мікросередовища тощо.

Суттєвий вплив на її формування мають соціальні інститути навчання та виховання: сім’я, школа, заклади організації дозвілля, засоби масової комунікації тощо, завдяки яким формується свідомість, світогляд особистості, її моральні якості, накопичення досвіду міжособистісного спілкування, реалізація особистістю своїх можливостей у різних видах суспільної діяльності.

Адже головне для вчителя  вміти зацікавити учнів у вивченні іноземної мови та з перших уроків викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Саме початкова школа має забезпечити наступність і безперервність процесу навчання іноземної мови у всьому курсі середньої школи, сформувати базові навички і вміння, необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції в основній і старшій школі.

Отже, метою навчання  іноземної мови у школі є формування комунікативної компетентності учнів, яка реалізується у здатності до мовного спілкування. Запорукою успішної мовної активності учнів є також і нетрадиційні форми уроків з використанням  інтерактивних технологій, в ході яких учні долучаються до культурних  країн мови, що вивчають, а також розширюють знання про культурну спадщину рідної країни, що дозволяє   учням брати активну участь  у діалозі культур.

Комунікативна компетенція складається з кількох видів:

- мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні;

- мовленнєвої компетенції, яка пов’язана з формуванням в учнів умінь і навичок спілкуватися в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні (монолог, діалог), читанні, письмі;

- соціокультурної компетенції, яка передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;

- соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

- загальнонавчальних компетенцій, що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Отже ,реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування комунікативної компетенції учнів відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування.   Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування.

Необхідно також враховувати вікові особливості молодших школярів. Категорія дітей молодшого шкільного віку (6-9 років) характеризується досить високим рівнем розвитку пам’яті, мислення, сприймання, уваги, становленням довільної організації діяльності. Високою ефективністю характеризуються імітативні здібності дітей. Все вищезазначене передбачає широке використання різноманітних форм роботи, цікавих ігор, пісень, римівок, віршів.

Значну роль відіграють музичний супровід, міміка, жести, рухи, звукоімітація.

Існує безліч шляхів розвитку комунікативної компетентності, пропоновані різними методистами та психологами. Щоб сформувати в учнів комунікативну компетенцію поза мовного оточення, недостатньо наситити урок англійської мови комунікативними вправами.

Важливо  надати учням можливість мислити, вирішувати якість проблеми, які породжують думки, міркувати англійською  мовою над шляхами вирішення цих проблем  так, щоб у центрі уваги була його думка.

На уроках  англійської мови для розвитку комунікативної компетенції учнів  розроблені прийоми по блоках:

• Прийом з навчальної лексики;
• Прийом з навчання читання;
• Прийом з навчання грамматики;
• Прийом з навчання говоріння;
• Прийом групової діяльності.

Але перш за все, необхідно відзначити, що розвитку  комунікативної компетенції сприяють  спеціальні прийоми організації навчальної діяльності школярів.

Велике значення при цьому має використовування рольової гри, як вправи,  в якій учень виконуючи поперемінно  різні  соціальні та між особистісні  ролі, освоює  спілкування в межах соціального контакту.        

Інтерактивне навчання – специфічна форма організації пізнавальної  діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою комфортність, успішність, інтелектуальність, спроможність.   

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів.   Коли учитель і учень-рівноправні.

В результаті організації навчальної діяльність за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером.

Як відомо, учні починають уміти користуватися мовою, коли їхня увага зосереджується на передачі та отриманні автентичних посилань, тобто посилань, що являють собою цікаву інформацію, як для того, хто говорить, так і для того, хто слухає в ситуації, що  є важливою для обох.

Це і є інтерактивність, як казав Велс, обмін є основною одиницею розмови. Лінгвістична інтерактивність є спільною діяльністю, що включає в себе «установлення трикутника відносин між відправником, одержувачем і ситуативним контекстом», де спілкування може бути усним та письмовим.

Використання відео-уроку сприяє розвитку  комунікативної компетентності.

Урок-екскурсія є надзвичайно ефективним, адже  у наш час активно розвиваються  зв’язки  між різними країнами.

Учні  вчаться проводити екскурсію по рідному селу або віртуальні екскурсії по містам України, закордонним містам,  розповідають гостям про українську культуру, рідне місто. 

Урок-спектакль – це творча робота, яка сприяє виробленню навичок мовного спілкування та розкриття творчих індивідуальностей  здібностей учнів.

Найбільшою популярністю в учнів користуються театралізовані уроки та уроки-драматизації.

Такі уроки спрямовані на  розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Вони викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

Урок-гра 

Загалом використання ігрових моментів та різноманітних ігр на уроках ІМ в початковій школі є чи не найефективнішим методом залучення учнів до навчального процесу. Адже у школярів молодшого віку переважають ігрові інтереси, довільна поведінка, наочно образне мислення, практичне ставлення до розв'язування завдань. Зважаючи на все це, доцільно у роботі з ними на уроках іноземної мови систематично застосовувати елементи гри у поєднані з бесідою, елементами самостійної роботи. Гра враховує інтереси того, хто говорить й умови комунікативної ситуації, таким чином, у процесі гри відбувається відпрацьовування учнями різних мовних кліше, що у свою чергу, веде до комунікації.

На уроках потрібно використовувати різні типи ігор:

• ігри по ланцюжку;
• ігри - пантоміми;
• ігри - загадки;
• настільні ігри;
• ігри з картами;
• ігри - доміно;
• рухливі ігри та ін.

З досвіду роботи можна сказати, що найбільш популярними серед учнів молодших класів є саме ігри-пантоміми. Дуже часто я використовую такі ігри для відпрацювання нової лексики з теми. Прикладом може стати гра «Покажи мені».

Окремо хочеться відмітити використання  великої кількості рухливих ігр та фізкультхвилинок  як невід'ємної складової уроку ІМ у початковій школі. Ця необхідність зумовлена особливо потребою дітей в рухах. Вони ростуть, розвиваються, їм важко відсидіти цілий урок, не рухаючись, вони швидко втомлюються.

На уроках англійської мови проведення фізкультхвилинок-римівок, рухомих ігор допомагає боротися проти порушень постави та зору, активізувати пам’ять, увагу, розумову працездатність. Водночас фізкультхвилинки розвивають навички мовлення, збагачують словниковий запас, підтримують інтерес учнів до вивчення англійської мови.

Використання ігрових форм проведення уроків уже досить давно увійшло в повсякденну практику вчителів іноземної мови. Формування  потрібних навичок у ході гри  обов’язковим компонентом розвитку школярів.

Гра є найприроднішою та найпривабливішою діяльністю для школярів. Ще  К. Д. Ушинський писав: «Зробити серйозне завдання для дитини цікавим-ось завдання навчання.

Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших  уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні».

Коли діти вчаться грати, а педагог – керувати грою, він почне відчувати, як всі в грі підкоряються  йому, знаходяться у його владі. Умови гри вимагають від дитини  швидкості думки, особливої уваги, емоційної напруги, він повинен увійти до гри.

Головне завдання педагога-заохочувати  подібні ігри дітей, вчити в процесі гри, підтримувати дитячу ініціативу в придумуванні і організації різних ігор, надавати їм необхідну допомогу. Не можна забувати про те, що дидактична гра емоційно насичена. Беручи участь в ній, дитина переживає хвилювання, радість  від вдалого хвилювання.

Урок-есе

На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна  одночасно для кількох шкільних предметів  тема. Такі уроки показують, що отримані на уроках знання необхідні  в повсякденному житті, їх можна та слід використовувати у 10-11 класах. Вчитель обирає тематику, що є актуальною в наш час.

Урок-композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою мистецтва (музики, літератури).

Побудова  уроку-композиції  передбачає виклад матеріалу в певній послідовності з додаванням літературних і музичних елементів, репродукцій.

Отже, цей урок є прикладом можливої інтеграції будь-якого  предмета з літературою, музики, образотворчого мистецтва.

Урок-мандрівка – має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-мандрівок: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної  інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання  виконання  гравцями завдань;  оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут  учасників гри.

Такі уроки сприяють розвитку спостережливості  та уваги школярів, розширення їх кругозору.

Урок-семінар

Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконання учнями самостійно або під керівництвом учителя, відокремлюють три типи уроку-семінару.

Перший тип має на меті  поглиблине вивчення певної теми;

другий-передбачає систематизацію  та узагальнення наявних знань в учнів;

третій – має дослідницький характер.

Такі уроки сприяють розвитку смислового запам’ятовування. 

Під час підготовки до уроку-семінару вчитель повинен навчити учнів використання прийомів, які допомагають смисловому  запам’ятовуванню навчального матеріалу, який запам’ятовується у практичній діяльності; повторення для полегшення матеріалу, що важко запам’ятати, порекомендувати прийому мнемотехніки.

Урок-розслідування

Інтегрований урок має такі особливості:

по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками;

по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу;

по-третє, забезпе­чує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі ви­вчення інших наук.

Урок-казка спрямований на розвиток уяви та творчого мислення учнів:

Цьому сприяє залучення школярів до складання сюжету казки. Інсценізація казки формує мовленнєві здібності учнів, сприяє естетичному розвитку.

Сюжет казки передбачає виконання цілої низки умов: чітка цільова установка; вибір найбільш відповідного об'єкта; складання запитань, на які потрібно відповісти учням за допомогою наявних знань (під час інсценізації мають бути сформульовані запитання, спрямовані на активізацію наявних в учнів знань, а також може здійснюватися перевірка домашньо­го завдання); створення фабули (ланцюжок подій, що описуються в казці в певній послідовності); літературне оформлення.

У процесі літературно­го оформлення казки необхідно враховувати деякі моменти:

• цікавість змісту казки;

• нескладність її інсценування;

• можливість створення костюмів для учасників казки;

• використання наочності, що допомагає сприйняттю  казки.

Отже, оскільки мова залишається єдиною універсальною базою мислення, знання іноземної мови слід розглядати з погляду вдосконалення інтелектуальних здібностей (пам’яті, уяви, критичного, логічного, креативного мислення). 

На основі розвинених інтелектуальних здібностей відбувається процес формування творчих здібностей, бо творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму.     

Творча здібність – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду. Завдяки творчій діяльності в дитини розвивається здатність самостійно реалізовувати свої можливості. 

А самореалізація, що лежить в основі будь-якого творчого процесу, веде до особистісного зростання.

Важливим засобом формування комунікативної компетенції є використання інформаційно - комунікаційних технологій у процесі навчання предмета. Застосування ІКТ є однією з інноваційних освітніх технологій, спрямованих на формування мовленнєвої компетенції учнів.

Застосування комп’ютера та мультимедійної дошки на уроках іноземної мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу, засвоюється значно більша кількість матеріалу, ніж при традиційному навчанні. Крім того, цей матеріал закріплюється міцніше.

На своїх заняттях я активно використовую оригінальні навчальні матеріали, які мотивують та націлюють учнів на успішні результати. Мультимедійні презентації дають змогу викласти необхідну кількість матеріалу з теми та здійснюють наглядну підтримку процесу навчання. Досвід використання мультимедійної презентації свідчить про те, що її використання сприяє поєднанню різноманітної текстової, аудіо- та відеонаочності.

Можливе використання для презентацій як інтерактивної, так і мультимедійної дошки, що дозволяє краще систематизувати новий лексичний, граматичний і навіть фонетичний матеріал та створити підтримку під час навчання всіх видів мовленнєвої діяльності. Також можна використовувати окремі слайди як роздатковий матеріал.

Використання мультимедійної презентації сприяє активізації уваги всього класу; співвідношенню класної та позакласної самостійної роботи учнів; економії навчального часу; формуванню комп'ютерної мультимедійної компетентності як учителя, так і учня; розвитку креативних здібностей учнів.

У результаті ми досягаємо головної мети навчання — виховання особистості, яка здатна розвиватися в умовах сучасного суспільства.