Формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності з єстетичного виховання

Формування у дітей дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності з єстетичного виховання

 

Естетичне сприйняття світу і творчість відкривають в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.

Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їхніх пальців.

Чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина.

(В.О. Сухомлинський)

Важливим завданням сьогодення є становлення творчо активної особистості, здатної вносити прогресивні зміни в життя суспільства, здійснювати вибір, ставити й розв'язувати проблеми, бути винахідливими, мати творчу уяву.

Отже, цей процес, на основі вікових особливостей та за сприятливих психолого-педагогічних умов розпочинається вже на першій стадії освіти, тобто з раннього дошкільного віку.

На сучасному етапі розвитку дошкільної педагогіки проблему естетичного виховання неможливо розглядати окремо від питань навчання зображувальної діяль­ності.

У зв'язку з цим процес малювання, ліплення, аплікації потрібно розуміти не тільки, як засвоєння дітьми тих чи інших знань і вмінь, а виховання в них уміння естетично сприймати навколишній світ і передавати його в малюнках.

Як відомо, одним із основних завдань дошкільного закладу, на що, зокрема, спрямовує програма «Дитина», є забезпечення належних умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості.

Це завдання вимагає від вихователя переорієнтуватись у виборі методів організації занять з різних видів діяльності дітей: перейти від репродуктивних методів до продуктивних (творчих, дослідницьких).

Саме такі можливості надає художня творчість. Не володіючи достатньою мірою навичками читання, письма, усного мовлення, малі діти, як правило, віддають перевагу художнім засобам самовираження. Вони є для них водночас і засобами адаптації до зовнішнього світу, і засобами спілкування з довкіллям. Саме тому розвиток творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва є процесом природним та високоефективним. Залучаючи малюків до художньо-практичної діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й більш глобальні — розвиває інтелектуально-творчий потенціал дітей.

 

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого.

Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотвор­них витворів дошкільнят, становить — СУТЬ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ.

У контексті сказаного вихователі нашого  закладу дошкільної освіти мотивують дітей до навчальної діяльності з естетичного виховання. Ця діяльність спрямована на:

-Розвиток у вихованців спостережливості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу;

-Ознайомлення з творами образо­творчого мистецтва;

-Розвиток художніх здібностей фор­мування відповідних умінь;

-Навчання дітей створюванню багатофігурних сюжетних композицій;

-Формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості;

-Навчання самостійного знаходження прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва;

-Організація  роботи  групою для втілення складного задуму;

-Навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних матеріалів;

-Заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру.;

-Розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва;

-Надання дошкільникові права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо;

-Надання  можливості  проявити творчість, спираючися на власний досвід.

 Педагоги інтегрують різні види образотворчої діяльності. І як результат, дошкільники швидше оволодівають мистецтвом створення художнього образу Поступово діти навчаться самостійно комбінувати різні способи зображення і матеріали, відчують смак до такої роботи. Цьому сприяє дизайн — діяльність, художнє рукоділля, різного роду конструювання, моделюванн

 

Заняттям різними видами творчості дуже добре мотивують експерименти на палітрі з використанням широкої гамми кольорів та їх відтінків. На заняттях із зображувальної діяльності наші вихователі пропонують завдання « етюдного» характеру, які допомагають передавати різні ракурси об’єктів, а також знаходити оригінальні рішення.

 Ознайомлюємо з предметами декоративно-прикладного мистецтва  Цсприяє формуванню в дітей «почуття декоративності», уміння «читати» візерунки, збагаченню асоціативних зв'язків (порівнянню образів з реальними предметами, об'єктами).

 

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

 

 

 

ЕТАПИ ЗРІЛОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Бажання виразити думку, ідею по­чуття.

З'явлення задуму.

Виношування замислу.

Виконання, реалізація задуму.

Кінцева оцінка отриманого резуль­тату  і  його  доробка,  якщо  є  не­обхідність.

ПРОЦЕС СТВОРЮВАННЯ ДИТИНОЮ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ

 

 

СТВОРЕННЯ УМОВ ЩОДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Однією із основних умов розвитку творчої особистості дошкільника є ши­рокий підхід до рішення проблеми: «Творчість: стиль життя».

 

Педагогу необхідно зробити процес життя і діяльності дітей творчим, ставити дітей у ситуації пізнавальної, художньої, маральної творчості.

Спеціальна робота на занятті, в іграх тощо націлена на розвиток твор­чості й повинна органічно увійти в життя дитини.

Організація цікавого змістовного життя дитини в дошкільному закладі та сім'ї, збагачення його яскравими вражен­нями, забезпечення емоційно-інтелек­туального досвіду.

Урахування індивідуальних особ­ливостей дитини при цілеспрямованому формуванні творчих здібностей. Важ­ливо врахувати і темперамент, і харак­тер, і здібності психічних процесів, і навіть настрій у день, коли має бути творча робота.

Атмосфера творчості повинна бути необхідною умовою організованої до­ рослими творчої діяльності. Тут мається на увазі атмосфера довірливого спілку­вання, співпраці, співчуття, віри в сили дитини, підтримка при невдачах, радість від досягнення.

Комплексне і системне використан­ня методів і прийомів. Для цього знання, вміння повинні бути гнучкими, варіатив­ними, навички — узагальненими, тобто використаними в різних умовах.

Мотивація завдань, і не просто мо­тивація, а пропозиція дійсних мотивів, і підведення дітей до прийняття завдання, поставленого дорослими,  —  важлива умова творчої активності дитини.

Матеріальне забезпечення образо­творчої діяльності дошкільників. Різно­манітність основних і додаткових ма­теріалів, вільний доступ до них стимулює творчу активність дітей.

ЗАВДАННЯ КЕРІВНИЦТВА ДИТЯЧОЮ ОБРАЗОТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Психічний, особистісний розвиток за­лежить від характеру навчання (як нав­чають) і специфіки (чому навчають). Необхідно пам'ятати, що повноцінний, психічний особистісний розвиток дитини іде в процесі засвоєння зображувальної діяльності в цілому, а не окремих її фрагментів. Тобто, при будь-якому мінімумі зображувальних знань, навичок, у будь-якому віці, діти повинні вміти їх використовувати самостійно. Тільки за цієї умови можна говорити про творчий розвиток особистості.

 

Одним із перших завдань керівництва дитячою зображувальною діяльністю є: формування мотивів зображувальної діяльності. В ранньому віці треба підтри­мувати зацікавленість до матеріалу, засо­бами дії з ним, стимулювати дослідниць­кі дії, підтримувати радість від досягнень, жагу «відкриття».

 

Пізніше (в дошкільному віці) більш чітко формується мотив, близький до мо­тиву гри. Чим дорослішою стає дитина, тим сильнішою у неї виникає потреба поділитися своїми враженнями з іншими людьми. Зберігаючи цей мотив, слід фор­мувати у дошкільника намагання викона­ти зображення, котре впізнають інші, їх становлення і робить дитячу діяльність художньою, близькою до зрілої.

 

Друге завдання: передбачає вміння самому ставити мету тієї чи іншої діяльності. На творчих заняттях, де діти самі обирають мету — тему, важливо вчити дітей самостійно ставити мету, ут­римувати і досягати її.

 

Третє завдання: формування сприйняття. Навчання вмінню розглядати предмети, явища так, як це необхідно: придивлятися, порівнювати з еталонами форми, кольору, величин і на цій основі виділяти ознаки предмета чи явища.

 

Четверте завдання: формуван­ня у дітей зображувальних дій (зобра­ження предметів).

 

СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ В РІЗНИХ ВИДАХ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Обстеження — це метод навчання і в той же час одне із завдань навчання.

Обстеження — це цілеспрямоване розглядання предмета, який необхідно зображувати.

Обстеження можна розділити на три різних, за характером етапи:

 

I етап — цілісне емоційне сприйняття предмета через якісь виразні ознаки.

 

II етап — аналітичне сприйняття предмета, тобто послідовне виділення зображувальних ознак, частин і якостей предмета.

 

Послідовність аналізу об'єкту зображення:

 

Виділяють і називають найкрупнішу частину предмета і її призначення.

Визначають форму цієї частини.

Визначають положення цієї частини в просторі.

Потім виділяють іншу (досить ве­лику) частину і виділяють положення, форму, величину її за відношенням до основної.

Виділяють колір.

Таким чином, виділяються всі досить великі частини. Потім звертається увага на деталі.

 

III етап — цілісне емоційне сприйнят­тя предмета.

 

ПОРЯДОК ОБСТЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ЛІПЛЕННЯ

 

Виділення загальної форми чи ос­новної частини.

Виділення специфічної, характерної форми.

Визначення форми інших частин і порівняння з формою центральної частини.

Визначення величини інших частин у порівнянні з основною.

Визначення положення цих частин по відношенню до основної.

Фіксація   уваги   на   основних рельєфних особливостях.

Предмет обстежується також і тоді, коли ліпиться.

 

АПЛІКАЦІЯ. СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ

 

Під час виконання аплікації з окремих частин використовуються ті прийоми обстеження, що і в малюванні, тільки обстеження пальцем рекомендується проводити в зворотну сторону, — спра­ва-наліво.

Під час виконання з паперу, складе­ного навпіл, предметів симетричної фор­ми при обстеженні важливо показати си­метрію в предметі.

Потім звернути увагу на пропорції.

 

МАЛЮВАННЯ. СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ

 

Під час зображення з натури предмет розглядають в тому ракурсі, у якому бу­де виконуватись зображення.

Треба фіксувати увагу на частинах, які видно (при збереженні в цілому структури обстеження).

Під час зображення за уявою важ­ливо, щоб діти могли «побачити» пред­мет не тільки в плані виділення його ос­новних форм, але й можливих варіантів.

Обстеження іграшок, які зображують тварин і птахів, бажано проводити тільки після обстеження їх у живій природі.

Обстеження, по можливості, слід проводити після спостережень чи втілювати в спостереження.

 

ВПРАВИ ЗІ СЛОВАМИ НА ЗАНЯТТЯХ З ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

На заняттях при ознайомленні зі світом художника дитина зустрічається з новими словами. Враховуючи особли­вості дошкільника, необхідно так пояс­нити значення нових слів, щоб дитина мала можливість сприймати кожне слово емоційно, зацікавлено, граючи з ним.

Вправи з новим словом можуть допо­могти збагачувати емоційне забарвлення мови. Вправа зі знайомим словом «ди­во» допомагає дошкільникам відчути інтонаційні відтінки настрою, коли він промовляє його з різною інтонацією.

 

Перелік вправ:

 

Шепотіння слова.

Прокричи слово.

Слово стрибає.

Слово співає.

Сумне слово.

Здивоване слово.

Розчароване слово.

Спокійне слово.

Радісне слово.

Вправи зі словом на заняттях допома­гають дітям «побачити» слова очима ху­дожника, краще відчути настрій, легко і назавжди запам'ятати.

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

 

Реалізація вищеназваних завдань доз­волить педагогу сформувати необхідний рівень компетенції дошкільника у сфері зображувальної діяльності.

Рівень художньо-естетичної компе­тенції визначається такими умовами:

 

сформованість такої якості, як спостережливість;

вміння створювати зображення об'єктів з натури, які реалізуються на ос­нові знань про традиційні і нетрадиційні засоби зображувальної діяльності;

вміння дошкільника створювати свої оригінальні образи предметів і явищ;

сформованість естетичного сприй­мання творів мистецтва;

вміння і бажання дитини створюва­ти свої оригінальні твори традиційними і нетрадиційними засобами зображуваль­ної діяльності.



2022 рік

Міністерство освіти і науки України запрошує батьків цікаво та з користю провести час разом з малюками

2022 рік

ЗАМІТКА НА САЙТ: АНОНС НОВИН січень-лютий 2022

2022 рік

Замітка про участь у проекті «У міста є Я»