Формування життєвих компетентностей здобувачів освіти з набуття ними практичних навичок безпеки життєдіяльності, зокрема у період воєнного стану

Формування життєвих компетентностей здобувачів освіти з набуття ними практичних навичок безпеки життєдіяльності, зокрема у період воєнного стану

Зважаючи на воєнні дії на всій території України та активне застосування ракетних ударів, є велика загроза опинитися під завалами, отримати ураження від мін та вибухонебезпечних предметів. Учні повинні знати про небезпеку під час воєнних дій, мінімізувати можливі ризики та зважено ухвалювати рішення, пов’язані з власною безпекою. Для учнів необхідні роз’яснення в доступній формі: що таке базові правила поведінки під час надзвичайних ситуацій та як необхідно діяти в разі виявлення небезпечного предмета, яку небезпеку несуть покинуті іграшки, у чому полягає небезпека боєприпасів та які мають бути дії під час повітряної тривоги. Мета уроків безпеки – формування в учнів відповідальності за своє здоров’я та власну безпеку; опанування основ безпечної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, життєвих умінь та навичок; удосконалення теоретичних і практичних навичок усіх учасників освітнього процесу з питань захисту та дій в умовах воєнного стану.

Завдання уроків безпеки: – формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров’я; – формування в учнів обізнаності щодо мінної небезпеки, вибухонебезпечних предметів, ракетних обстрілів, дій під час евакуації, повітряної тривоги та хімічної, біологічної чи ядерної загроз; – виховання бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власної безпеки як однієї з найвищих людських цінностей, умінь самозбереження та самозаспокоєння; – розвиток активної громадянської позиції учнів, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах; – формування в учнів сталої мотиваційної настанови на безпечну поведінку; – навчання учнів практичних навичок та вмінь щодо надання першої медичної допомоги в умовах загрози для життя; – навчання учнів методів самооцінки ризиків небезпеки.

Безпека людини формується під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів і забезпечується завдяки безпечному оточенню, яке створюється як соціумом і державою, так і самою особою. Внутрішні фактори безпечного оточення, що залежать від індивіда, самого учня. включають усвідомлення цінності життя, самозбереження, самозахисту і саморозвитку, а також відповідальність за своє життя, здоров'я, благополуччя та внесок у загальну безпеку. Для досягнення успіху в забезпеченні соціальної безпеки особи потрібно розвивати життєві компетентності, які допомагають учню зберегти життя, витримати в умовах конфлікту, адаптуватися, зміцнити та відновити повноцінне життя в складних сучасних умовах і проявити здатність до розвитку.

Компетентність – (що я знаю) коло понять, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід; * проінформованість, обізнаність; *здібність, яка ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню;* уміння вирішувати практичні й теоретичні завдання; * це система знань у дії. Компетентність – це первинна сходинка особистісного досвіду, так званий «багаж» знань та вмінь людини. Тому, «компетентна» у своїй справі людина, це людина, визнана знавцем у будь-якому питанні. Поняття «компетенція» є похідним від поняття «компетентність» та означає «сферу застосування знань, умінь і навичок людини».

Життєва компетентність зумовлена

ЖИТТЄВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ: • соціальна; • полікультурна; • комунікаційна; • інформаційна; •інтелектуальна компетентність, саморозвитку і самоосвіти;компетентність фізичного благополуччя, компетентність емоційно вольова

Соціальна компетентність. Взаємодія із соціальним середовищем, самосприйняття особистості в мінливому соціумі;вміння рахуватися із соціальними нормами та правами інших людей;орієнтуватися у своїх правах та обов’язках; оптимістично ставитися до труднощів;вміти приймати точку зору іншої людини.ефективного спілкування, співчуття, вирішення конфліктів, поведінки в умовах тиску, загроз і дискримінації, спільної діяльності й співпраціВ діяльності: Використання групових форм навчання. Проведення уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.

Полікультурна компетентність. Безпекове оточення тісно пов'язане з ідеями національної та міжнародної безпеки. Знайомство учнів з культурою рідного народу та різних держав і національностей. В урочній діяльності: Використання завдань, спрямованих на формування психологічно і фізично здорового способу життя учнів. Використання наочних презентацій, тематичних відео, вікторин, опитувань, розмов, оговорення прикладів із власного життєвого досвіду

Комунікативна компетентністьвміння спілкуватися усно і писемно рідною та іноземними мовами;створення ситуацій порозуміння, співчуття, стимулювання вміння слухати; виховання взаємоповаги учнів один до одного, емоційної врівноваженості. В діяльності: Використання завдань, які передбачають надання розгорнутих усних відповідей для розвитку мовлення учнів.

Інформаційна компетентністьвміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, бути критичними у виборі інформаційних джерел. В діяльності: Розвиток умінь учнів працювати з презентацією, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки. Критично ставитися до джерел інформації. Стимулювання використання додаткової літератури, знаходити інформацію в інтернет джерелах, використовувати свої набуті знання.

Інтелектуальна Компетентність самоосвіти та саморозвитку Формувати потребу і готовність постійно навчатися протягом усього життя;розвиток загальнонавчальних умінь учнів.навички самоусвідомлення і самооцінки, навички аналізу проблеми й ухвалення рішень, навички критичного мислення і визначення життєвих цілей та програм. В діяльності: Використання випереджальних завдань. Створення атмосфери, сприятливої для самоосвітньої діяльності, мотивація учнів на постійне навчання протягом усього життя.

Компетентність продуктивної творчої діяльності вміння створювати інтелектуальний продукт. В діяльності: Залучення учнів для підготовки повідомлень, складання питань з теми для однокласників. Залучення учнів до виконання вікторин.

Компетентність фізичного благополуччя – це навички раціонального харчування, рухової активності та загартовування, санітарно-гігієнічні навички та навички раціональної організації праці та відпочинку, психологічне благополуччя, навичкизапобігання хворобам. Компетентність емоційно-вольова – навички самоконтролю, управління стресами; навички, що формують мотивацію до успіху і сприяють гартуванню волі.

Пріоритети життєвих компенентностей:  найдорожча цінність – людське життя; здоров’я потрібно берегти з дитинства; якісна освіта – запорука успіху; найскладніше мистецтво – мистецтво жити й творити особисте «Я»; найбільше багатство – вміння спілкуватися з людьми; найвища краса – краса людських взаємин;уміння запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій

МЕТОДИ ВІДПРАЦЮВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА бесідах з безпеки життєдіяльності ВЕРБАЛЬНІ:розповідь;різні форми опитування;дидактичний матеріал. ПРАКТИЧНІ:планування роботи;виконання, контроль та перевірка своєї роботи; дискусії, аналіз життєвих Ситуацій, мозкові штурми,НАОЧНІ:практичний показ дій через відео;Ментальні картиопорні таблиці

Використовуються різні моделі навчання: пасивної, активної, інтерактивної;використовує діяльнісний, та особистісно-орієнтований підходи;Опрацюовуються різні теми навчальної діяльності, а саме: Правила дорожнього руху. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами. Я обираю здоровий спосіб життя (з профілактики ВІЛ/СНІД)Правила безпеки на водіПравила пожежної безпеки. Запобігання отруєнням рослинами та грибами, хімічними сполуками. Правила безпеки під час користування газом. Правила безпеки під час користуванням електроприладами та поблизу джерел електроструму"Інструктаж за інструкцією з безпеки життєдіяльності під час воєнного стану"Для формування життєвих компетентностей здобувачів освіти з набуття ними практичних навичок безпеки життєдіяльності, зокрема у період воєнного стану :

У середній школі основою уроку є робота в групах, присвячена моделюванню різних ситуацій, що обумовлено специфічними потребами підліткового віку: самооцінка, прагнення до самовираження, збільшення соціального простору, в якому установлюються певні рівні взаємовідносин з іншими та певні правила поведінки в соціумі, формування в процесі групової роботи засад безпечної поведінки. Ураховуючи специфічні особливості уроків безпеки, варто під час їхнього проведення зберегти атмосферу поваги, доброзичливості, турботи, відвертості та емоційно-психологічного благополуччя. Серед педагогічних технологій під час уроків безпеки ефективним є метод аналізу конкретних ситуацій. У ситуаційних моделях розігрується ситуація небезпеки, пов’язана з ризиками воєнного стану, моделюється поведінка дитини у надзвичайній ситуації. При цьому учень повинен мобілізувати весь свій досвід, знання, навички, зуміти «вжитися» в ситуацію. Варто пам’ятати, що дитина повинна мати готовность до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Треба враховувати, що зазначений метод потребує більш ґрунтовної підготовки. Наприклад, беремо конкретну життєву ситуацію, що прямо стосується теми правил безпеки під час воєнних дій. Учні вивчають ситуацію, аналізують її, дають відповіді на запитання: «1. Що трапилось? 2. Як ви вважаєте, чому так сталося? 3. Ваші дії? Наведіть аргументи, вибираючи ту чи іншу позицію». Бажано фіксувати всі варіанти рішень питання, формулювати позитивні й негативні наслідки та спрямовувати учнів до певних висновків, при цьому треба враховувати, що рішення не обов’язково повинне бути однозначним. Конкретний алгоритм роботи особливо ефективний тоді, коли учні вже мають певні уявлення про те чи інше питання і, спираючись на раніше здобуті знання з інших предметів або життєвий досвід, беруть активну участь в обговоренні, вчаться аргументувати свою позицію, слухати інших, аналізувати отриману інформацію та виважено ухвалювати рішення.

Ефективна реалізація мети і змісту уроків безпеки можлива лише на засадах активної співпраці й партнерства всіх учасників освітнього процесу, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, що передбачає: – збагачення змісту роботи емоційним, особистісно-значущим матеріалом;– використання інтерактивних методів навчання; – стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів дітей та їхніх батьків;– пізнавальна робота учнів із різними джерелами інформації, різними типами та видами ресурсних матеріалів; – відпрацювання практичних навичок при надзвичайних ситуаціях та воєнних діях; – створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами пізнавально-практичного процесу (учні, учителі, члени родини, представники ДСНС, ЗСУ, правоохоронних служб, психологічної служби та медичної сфери);– залучення учнів до самооцінки своєї поведінки в небезпечних для здоров’я і життя ситуаціях, створення і розвиток безпечних життєвих навичок;– залучення до активної співпраці школи, сім’ї, громади, органів державної влади та місцевого самоврядування з питань безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.

При проведенні інформаційно-роз’яснювальної кампанії важливо дотримуватися систематичності й планомірності роботи з учнями та їхніми батьками, що сприяє формуванню в дітей навичок регулювання власної поведінки в надзвичайних ситуаціях, серед людей, небезпечних предметів, в умовах загрози для життя. Формування в учнів свідомої безпечної поведінки базується на позитивних прикладах дорослих, які впливають на світогляд дітей, на сприйняття ними своєї суспільної ролі та уявлення про значення безпеки в житті людини. Тому необхідно приділити особливу увагу саме роботі з батьками, зробити їх своїми однодумцями з питань безпечної поведінки та ризиків під час воєнного стану. Завдяки взаємодії та співпраці батьки можуть повною мірою включитися в освітній процес, спрямований на забезпечення безпеки життєдіяльності дитини. Взаємодія між учителем та батьками в рамках уроків безпеки включає такі напрями роботи:– ознайомлення батьків із правилами особистої безпеки та правилами поведінки в екстремальних ситуаціях;– інформування щодо створення максимально безпечних умов перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку тощо;– ознайомлення батьків із роботою освітнього закладу щодо безпечного освітнього середовища для дітей та результатами практичного навчання з питань евакуації;

Для налагодження комунікації з дітьми 14–18 років варто пам’ятати про емоційно-психологічну нестабільність дітей цього віку. Підліток оцінює світ і ставлення до нього, здійснює стихійний пошук відповідей на важливі для нього питання. Дуже часто під час воєнного конфлікту підлітки мають сильне почуття провини. Вони звинувачують себе за те, що не можуть вплинути на ситуацію або допомогти. Їм важко змиритися з тим, що майже все залежить від обставин, а не від них. Саме з дітьми цього віку важливо бути уважними і підтримувати їх, разом із ними шукати та обговорювати відповіді на важливі для них питання. Дати дитині відчуття безпеки. Необхідно говорити з дитиною про безпеку та допомагати їй розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та бути відповідальною за його результати. Зважати на почуття дитини, пояснювати, що боятися – це нормально. Батьки мають зробити свій дім емоційно безпечним місцем для дитини, проводити якомога більше часу зі своєю дитиною, особливо під час воєнних дій, підвищувати самооцінку дитини, дозволяти їй самостійно робити вибір і бути відповідальною за нього.

Важливими для педагоів є питання, пов’язані з формуванням здоров’язбережувальних компетентностей здобувачів освіти з питань мінної безпеки. Для вчителів уже доступний посібник із детальними планами, а також презентації для уроків із мінної безпеки, адаптовані для початкової та середньої школи, які розробив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спільно з партнерами (режим доступу: https://bezpeka.info/).

Доцільно візуалізувати уроки безпеки, так як використання мультимедійних технологій активізує роботу учнів під час проведення навчання. Використовуюься матеріали освітніх платформ «На Урок», «Всеосвіта» , ВШО (Соціальна і здоров'язбережувальна галузь. Безпека життєдіяльності, https://bezpeka.info/( МОН)Інформаційно-освітні матеріали, що розміщені в довіднику «У разі надзвичайної ситуації або війни», включають поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації (https://dovidka.info/).(МОН)Методичний посібник «УРОКИ БЕЗПЕКИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ» https://pano.pl.ua/images/sesurity.pdf. Отже, конкретним результатом навчання під час уроків безпеки визначено розвиток компетентностей зі здоров’язбереження, безпеки життєдіяльності учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема аналіз ризиків, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами, ухвалення виважених рішень, розв’язання проблем, розвиток творчого та критичного мислення, навичок спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя і безпеку – власні та людей навколо.

Дякую за увагу