Фрагмент підручника української літератури для 10 класу. Біографія Лесі Українки.

ЛЕСЯ   

УКРАЇНКА

 (1871 – 1913)

Письменниця,  перекладачка, фольклористка, культурна діячка,  співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи «Українська соціал–демократія», авторка публіцистичних праць, драматург.

Се талант сильний, наскрізь мужній,

       хоч   не позбавлений жіночої грації й    ніжності

                                                            Іван  Франко             

1. Прочитайте уривок листа  Лесі Українки до О. Маковея від 28 травні 1983 р. Кількома словами  опишіть  світогляд  поетеси.

«…я не згодна з тим, щоб для розуміння чиїх-небудь віршів треба знати життєпис автора. Невже справді  ми, поети (даю собі се ймення з дозволу критиків),  мусимо жити завжди «на  розпутті  великому» і віддавати людям на осуд – скажу навіть, на поталу -  не тільки свої думки й роботу,  а навіть усе життя.  Не  знаю, як  для кого, а для мене  та хвилина, коли б я  побачила свою докладну біографію в друку, була б  найприкрішою хвилиною мого життя, дарма що в моїй біографії  не знайшлось би  нічого  ні особливого для людей, ні надто  ганебного для мене самої»

   _________________________           

ЖИТТЄВІ     ТАЄМНИЦІ   ЛЕСІ  УКРАЇНКИ

2. Прочитайте й стисло перекажіть життєпис Лесі Українки.

Лютий лютує,  б’є ціпком, шкребе у двері, потріскуючи останніми морозами, сніг засніжує   все навкруги – останні подихи прекрасної пори року – зими… ось саме в таку пору народилася в далекому 1871 році 25 лютого у місті  Новограді–Волинському окраса й гордість  української нації Лариса Петрівна Косач  - наша Леся  Українка.

З’явившись на межі двох століть і двох епох,  вона подарувала нам

творчість, яка  стала однією з вершин  української  літератури.

 Ім’я   поетеси овіяне й сьогодні всенародною любов’ю.

Здавалося б,  ми знаємо про неї все … та все ж  спробуємо

трішки  пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати   «Ucrainka incognita»

➤Якби  Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.  У дитинстві Леся  була надзвичайно кмітливою дівчинкою та схоплювала все на льоту. До прикладу,  вона навчилась читати ще в чотири роки, у п’ять освоїла гру на фортепіано,   шестилітньою вже майстерно вишивала, а в дев’ять – написала  свій перший вірш «Надія» під враженням від засудження тітки Єлі  (батькової сестри Олени) на заслання до Сибіру за участь у революційному русі. У 12 років переклала Гоголівські «Вечори на хуторі біля Диканьки». Про рівень її розвитку свідчить також і той факт, що всього в 19 років Леся Українка написала підручник  «Стародавня історія східних народів» для своїх трьох сестер: Ольги, Оксани, Ізидори.  Крім того, поетеса самостійно вивчила  українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську, болгарську, давньогрецьку, латинську, грецьку та італійську мови.  Вивчила їх, щоб  читати твори в оригіналі та перекладати для українського читача, в тому   числі  античних авторів. Погодьтеся, що все це,  дійсно  є ознаками геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

➤ Леся Українка  не закінчила  ні гімназії, ні університетів. Олена Пчілка  вважала свою доньку малорозвиненою,  не любила її вдачу.  Проте сина Михайла, старшого  брата Лесі,  мати ставила вище. До 5 класу  не віддавала доньку  до школи, а навчала  вдома за власною програмою, під опікою дядька  Михайла Драгоманова, а також  репетиторів, які допомагали опанувати музику й живопис.  Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доньку.

➤Під наставництвом  тітки Олени  й першої дружини Миколи  Лисенка Ольги  О’Коннор  Леся вправно грала на роялі, імпровізувала.  У 1885 році з  Києва  до Колодяжного  спеціально для Лесі привезли  музичний інструмент фірми «Мекленбург», який назвали «Лесиним». Однак у 10 років у дівчинки  діагностували  туберкульоз кісток. Місяці вона проводила із загіпсованими руками, пережила операцію з видалення  вражених хворобою кісток кисті руки. Після операції  її обидві руки та одну ногу зафіксували в гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано.  Від музичної кар’єри довелося  відмовитися. Так само, як і від  малярства. Сьогодні мало хто знає, що Леся Українка  подавала надії як перша жінка-мариністка. На жаль, до сьогодні зберіглася лише одна її картина.   А Лесин рояль знаходиться у музеї села Колодяжне, що у Ковельському районі Волинської області.

                      --------------------До речі -------------------------------

 Подорожуючи світами, Леся Українка винаймала  собі   помешкання  обов’язково з фортепіано, адже навіть хворою рукою намагалася  грати бодай для себе, а музикальний слух мала ідеальний.

                     ---------------------------------------------------------------

 ➤ Свій  творчий псевдонім  Лариса Косач запозичила в дядька  Михайла Драгоманова, відомого науковця й громадського діяча, рідного брата матері Олени Пчілки.  Він  підписував свої  публіцистичні твори як «Українець».  А оскільки Леся дуже любила свого дядька й захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім  «Українка» з’явився  в 1884 році,  коли дівчинці було всього  тринадцять.  А Лесею її лагідно  називали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом – Мишелосею, через їхню нерозлучність), тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

➤Лірична  сповідь Лесі Українки  «Твої  листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами…» присвячена єдиному коханню поетеси – Сергію Мержинському, який був марксистським активістом. Це трагічне почуття не було взаємним.  Він кохав  іншу, а  їхні стосунки сприймав як дружні, а то й ділові.  Кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Два місяці вона провела біля ліжка коханого.  Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року,  написавши біля ліжка вмираючого від сухот коханого  геніальну поему «Одержима». Сергій  Мержинський помер, заповідаючи Лесі, яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він насправді кохав.  До самої смерті не знімала Леся Українка траурного одягу, незважаючи на офіційне подальше заміжжя.  Після трагедії в Мінську Леся Українка написала ще близько 20 драм, які стали ключовими у її творчості.

➤Офіційний чоловік Климент Квітка був молодшим від Лесі на 9 років, хворів туберкульозом, не мав статків, тому що працював дрібним чиновником. Лесині батьки не сприйняли такого союзу, однак письменниця зріклася їхньої фінансової допомоги й вийшла заміж за незаможного Климента. Свого чоловіка вона, безумовно, поважала, але не кохала. Через малі заробітки чоловіка, гроші письменниці (близько 8 тисяч рублів, які вона отримала в спадок) йшли на «латання дір»  сімейного бюджету та лікування в Єгипті. Літературна творчість не приносила грошей.  За твори Леся Українка  отримувала мізерні гонорари, але і їх мусила вибивати. Чоловік поступово почав продавати все, що нажив: від меблів до книжок, щоб відбитися від кредиторів і аби сплатити за лікування своєї дружини. Після смерті поетеси Климент прожив ще 40 років.

➤Климент Квітка  та Леся Українка  організували експедиції для пошуку та запису українських кобзарів і лірників Полтавщини. Саме письменниця анонімно пожертвувала 300 рублів (величезні кошти на той час) і доручила галицькому етнографу та композитору Філарету Колессі записати кобзарів на фонограф.  Це був один із перших винайдених способів звукозапису.  Так, завдяки подружжю Квіток вдалося  зберегти голоси  легендарних українських кобзарів.  Частину записів Климент Квітка та Леся Українка зробили самостійно. Існує навіть запис, на якому найімовірніше співає  Леся Українка.  Його зробив Климент Квітка.

Відскануйте  QR-код  та прослухайте  спів відомих українських кобзарів і лірників Полтавщини, записаний галицьким етнографом та композитором  Філаретом  Колессою.

➤За спогадами Лесиної сестри Ізидори  Косач-Борисової, в останні роки життя сірі очі  Лесі Українки стали надзвичайно блакитними. Усі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.

-----------------------------------До речі-----------------------------------

Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні»  та  «промінь».

І якщо перше слово ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – науковий  термін. Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддаємо перевагу  слову «промінь», аніж його попереднику «луч».

                -------------------------------------------------------------------------------------

➤ За останній рік життя Леся Українка переважно лежала та не виходила з дому. Їй важко було навіть розчесати волосся.  Жінка втратила понад 10 кілограмів ваги та доживала в злиднях. Перед смертю майже нічого не їла, єдине, що смакувало – морозиво з ожини. Скаржилась, що найтяжча для неї процедура  - вкладання на сон, бо це потребувало багато рухів руками й ногами. Леся Українка говорила, що не боялася смерті, але найбільше її лякало впасти в маразм.  Але навіть при смерті  вона диктувала  сюжет нової драми своїй матері Олені Пчілці.  Смерть  наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки.

➤ Домовину  із письменницею перевезли до Києва. Жодних промов не було – їх заборонила влада. Похоронна процесія рушила вулицями Києва, проминувши будинок письменниці.  За всім стежили ряди  кінних поліцейських, які біля входу на Байкове кладовище перекрили шлях для  більшості охочих  попрощатися з письменницею. Але під натиском людей  мусили пропустити.  На кладовищі труну Лесі Українки несли шестеро жінок.

--------------------------------------До речі-------------------------

➤ Сучасники дорікали Лесі Українці, що та писала багато драм на ранньохристиянські та античні теми, і вимагали більше творів про українську історію. Але насправді, коли Леся  Українка писала про Грецію, завойовану Римом, то під Грецією мала на увазі Україну, а в драмі «Вавилонський полон» говорила про поневолений український народ, який мусить пройти випробування й вистояти. Леся Українка брала історичне тло, але говорила про свій час.  Більшість сучасників цього не розуміли. Так письменниця  створювала підвалини для входження української культури в європейську. Письменниця одна з перших почала виводити українську літературу за межі побутових тем, які часто обмежувалися селом. Критикувала за це твори визнаних тоді Панаса Мирного й Івана Нечуя-Левицького.

➤ На честь поетеси Лесі Українки існує астероїд. Його назва – 2616 Леся  (2616 Lesya). Це  астероїд головного пояса, відкритий 28 серпня 1970 року.

_____________________________________

3.  Перегляньте відеоматеріал Вахтанга  Кіпіані   «Не така, як усі» і розкажіть, які ярлики навішують на Лесю Українку та які стереотипи про неї розвінчано в цій програмі.

_______________________________________________________________________________________

➤ Дивись.info - https://dyvys.info/2020/02/25/10-malovidomyh-faktiv-z-zhyttya-lesi-ukrayinky/

___________________________________________________________________________________________

4. Виконайте творчі завдання.

1. Чому життя Лесі Українки називають подвигом? Аргументуйте свою думку конкретними прикладами.

2. Підготуйте проєкт «Не така, як усі», використовуючи переглянутий відеоматеріал.

3. Створіть інтерактивну мапу «Слідами біографії Лесі Українки»