Г. Флобера. Історія створення роману «Пані Боварі»

Значення Г. Флобера для розвитку реалізму. Історія створення роману «Пані Боварі»Підготувала вчителька зарубіжної літератури КЗ «Чугуївський академічний ліцей «Синергія»» Харківської обласної ради. Мурованна Людмила Сергіївна

1821-1880 Усі, хто знали письменника особисто або докладно ознайомилися з його біографією, одностайно стверджують, що в житті цього французького письменника було не так уже й багато особливих подій: кілька цікавих подорожей і коротких романів, досить відлюдне життя й весь час робота, робота, робота… Він не чекав на особливе натхнення, а сідав за письмовий стіл і працював. Своє життя він цілковито присвятив творчості та пошукам досконалої форми у своїх літературних працях. Життя Гюстава Флобера — це історія творчої особистості, яка принесла себе в жертву заради задоволення єдиної пристрасті: писати літературні твори. Бернард Фоконьє, французький письменник

Гюстав Флобер:народився 12 грудня 1821 року в родині головного лікаря невеликого міста на півночі Франції — Руана. У будинку при лікарні минули його дитячі роки. Цілими днями слухав він старовинні народні перекази, що розповідала йому няня. Майбутній письменник зберіг у пам’яті на все життя і спогади про свого сусіда, який читав йому багато книжок, зокрема славнозвісного «Дон Кіхота».

З самого дитинства захоплювався театром. Разом зі своєю сестрою Кароліною влаштували домашній театр, любов до якого зберіг на все життя. Писати розпочав дуже рано. Його перші твори, що мали переважно наслідувальний характер, були навіяні уроками історії, які його дуже цікавили, і, безумовно, прочитаними художніми творами (Сервантес, Ф. Рабле, В. Шекспір, Ж.-Б. Мольєр, Д. Байрон, В. Гюго, В. Скотт). У 1832 р. Флобер вступає до Королівського колежу Руана. В колежі разом з товаришем Флобер починає випускати рукописний часопис «Мистецтво і прогрес». У 1840 р. Флобер закінчує навчання в колежі й вирушає в першу велику подорож: відвідує Піренеї та Корсику. Своє захоплення юний Флобер довіряє щоденнику.

Повернувшись на батьківщину, за наполяганням батьків вступив на юридичний факультет Паризького університету, який йому не судилося закінчити. У нього проявилася страшна хвороба — епілепсія, що вплинуло на всю його подальшу долю. У 1848 р. висловлює бажання в тій чи іншій формі послужити Респуб-ліці: він вступає до лав Національ-ної гвардії, мріє присвятити себе службі як секретар посольства. Але згодом те, що відбувається навколо, викликає в нього недовіру й іронію. У 1849-1851 р.р. Флобер вирушає в подорож на Схід (Каїр, Александ-рія, Дамаск, Бейрут). У 1851-1856 р.р. - робота над своїм головним романом «Пані Боварі». З двадцяти трьох років (1844) оселяється в маленькому маєтку Круассе поблизу Руана, який купив його батько, щоб прожити там майже все життя. «Відлюдник із Круассе» — так називали його друзі. Під цим ім’ям він увійшов і в історію літератури. Флобер присвячує своє життя творчості. У 1845 р. закінчив першу редакцію роману «Виховання почуттів». Цей твір посів важливе місце в ранній творчості письменника.

1850–1860 р.р. - вершина творчості Г. Флобера. За цей час створено три великі реалістичні романи: «Пані Боварі» (1856), «Саламбо» (1862) та другий варіант «Виховання почуттів» (1869)«Я — людина-перо, я існую через нього, заради нього», — говорив Флобер. Він щодня підтверджував ці слова наполегливою працею. Життя Г. Флобера припинилося 8 травня 1880 р. через інсульт. Залишилися нереалізованими письменницькі ідеї та плани…Г. Флобер не дуже шанував Руан, у якому мешкав, але багато сумних картин життя у провінції він змальовував саме з нього. У цьому невеличкому місті Нормандії на півночі Франції ім’я письменника увіковічено в кількох об’єктах: два пам’ятника, музей письменника, поєднаний з музеєм історії медицини. Про Флобера тут нагадує ма-ленька кімната, де він наро-дився, деякі рукописи й особисті речі. Також на річці Сені 2008 р. був збудований найвищий підйомний міст у світі (його загальна висота становить 91 м., міст-ліфт), який носить ім’я Гюстава Флобера.

Міст-ліфт Г. Флобера в Руані (автори архітектори Мішель Віржоло та Емерік Зублен)

Пам’ятник Г. Флоберу в м. Руан (скульптор Леопольд Берштамм, 1907 р.), 1964 р. - встановлений заново. 

Пам’ятник Г. Флоберу в Трувілі (відкриття –1890 р.)

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ РОМАНУ «ПАНІ БОВАРІ»1851 р. розпочинає роботу над романом «Пані Боварі», що тривала п’ять років. Сюжет роману письменникові підказало саме життя. В його основу покладено драму, що сталася в родині мешканця однієї з околиць Руана лікаря Деламара. Підзаголовок, який обирає письменник для свого твору, — «Провінційні звичаї» — свідчить, що він задумав правдиво описати те, що «оточує його безпосередньо». Своє завдання Флобер сфор-мулював так: «передати вульгар-ність точно й водночас просто».Існують різні версії щодо витоків задуму та прототипів твору. Сам же письменник писав про це так: «Пані Боварі», — це вимисел». Працюючи над сюжетом, письменник зізнавався, що навіть відчував фізичне страждання: «Я відчуваю біль, від якого майже непритомнію». Відомо, що письменник працював іноді до п’ятнадцяти годин на добу, відточуючи свій стиль.

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ РОМАНУ «ПАНІ БОВАРІ»Флобер вирізнявся надзвичайною вимогливістю до кожного слова. Одна сторінка протягом 5 днів або 25 сторінок за 6 тижнів, ціла ніч у пошуках вдалого епітета — це факти напруженої творчої роботи письменника над романом. У пошуках «правильного слова» Флобер зізнавався: «Мене захоплюють, переслідують мої уявні персонажі, точніше, я сам стаю ними. Коли я описував отруєння Емми Боварі, у мене в роті був справжній присмак миш’яку». Під час роботи над романом Флобер неодноразово переробляв його. Рукопис твору, що зараз зберігається в муніципальній бібліотеці Руана, складає 1788 виправлених і переписаних сторінок. Кінцевий варіант, який також там можна побачити, містить лише 487 сторінок.

Процес над романом «Пані Боварі» (1857)Історичний факт: після публікації роману проти Флобера було висунуто офіційне звинувачення в порушенні суспільної моралі. Прокурор Ернест Пінар вважав книгу аморальною. Завдяки майстерності адвоката Сенара письменника було повністю виправдано.

Альберт Август Фур'є. Ілюстрація до роману «Пані Боварі». 1885 р. Альфред де Річмонт. Ілюстрація до роману «Пані Боварі». 1905 р.

Використані джерела: Підручник «Зарубіжна література.10 клас, Київ,Оріон, 2018 р.», автори О. О. Ісаєва, Ж. В. Клименко, А. О. Мельник, https://dovidka.biz.ua/pani-bovari-istoriya-napisannya/