Газета "Юридичний каледоскоп"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ти знай – ти маєш право на життя,

На вільні дії, радісне буття,

На щастя, на сім’ю, кохання,

На волю, на повагу, на визнання,

На думку особисту і на мрію,

На те, що серце й розум гріє,

На захист, на порозуміння,

На владу, на привілля, на хотіння,

На творчість, на пізнання світу,

На враження, поняття і освіту…

Ти захисти себе від посягань,

Ти бийся за свободу без вагань,

Моральні цінності й права ти захисти,

Але й ланцюг закону не впусти.

 

 

 

 

 

 

 

 Серед багатьох правил, які існують у людському суспільстві, є особливі, які встановлює держава. Такі правила отримали назву «норми права».

Отже, що ж таке право? Це слово має два значення. З одного боку, право розуміють як можливість для людини щось робити: кожен із вас має право безоплатно навчатися в школі, лікуватися в закладах охорони здоров'я, звертатися до державних органів для захисту своїх інтересів. Ваші батьки мають право на власність, зокрема житло, право на своєчасне отримання заробітної плати, ваші дідусь і бабуся мають право отримувати пенсію.

Можливість особи задовольняти свої потреби законним шляхом називають суб'єктивним правом.

З іншого боку, термін право має ще одне, ширше значення. Об'єктивним правом називають систему загальнообов'язкових, формально визначених норм, правил поведінки, що встановлю.ться й підтримуються державою та регулюють важливі суспільні відносини. Саме це право вивчає правознавство

На основі поданого визначення можна виокремити певні ознаки, властиві саме праву та його нормам. По-перше, право регулює найзагальніші, найважливіші відносини між людьми, установами, організаціями, державою в ситуаціях, які неодноразово повторюються й стосуються багатьох учасників суспільного життя. Право це вияв волі держави, тільки вона може запроваджувати правові норми.

Важливо зазначити, що норми права мають системний характер, це — система норм. І норми, закріплені в різних правових актах, не існують незалежно одна від одної, вони узгоджуються між собою, не можуть суперечити одна одній, а навпаки — повинні взаємодоповнюватися. Держава не тільки запроваджує правові норми, а й забезпечує їх дотримання, використовуючи для цього в разі потреби апарапримусу. Отже, держава гарантує додержання норм права.

На відміну від багатьох інших правил, норми права є загально-обов'язковими для всіх, хто перебуває на території держави, яка їх прийняла, незалежно від бажання, ставлення до права і держави.Ще одна важлива ознака норм права — їх формальна визначеність. Це означає, що норми права закріплюють у чітких нормах і правилах поведінки, поданих здебільшого в спеціальних документах.

 

 

 

 

 

 

        Досить тривалий час до думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. Дорослі мали повну владу над дітьми, а дітям нічого не залишалось, як сприймати все це як належне, бо необізнаність про права та обов'язки  дітей завжди залишалась і залишається актуальною проблемою нашого суспільства.

 З плином часу ситуація поступово змінювалась. На початку століття права дитини розглядались, в основному, як міри по захисту від рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми, проституції неповнолітніх, повної влади батьків, економічної експлуатації. У зв’язку з цим Ліга Націй (прообраз ООН) у 1924 році прийняла Женевську декларацію прав дитини.

 Після другої Світової Війни, ООН (після створення у 1945 році) прийняла у 1948 році Загальну декларацію прав людини, в якій зазначалося, що діти повинні бути об’єктом особливого нагляду і охорони.

 Нарешті у 1959 році ООН прийняла Декларацію прав дитини. Декларація прав дитини 1959 року мала 10 коротких декларативних статей, програмних положень, які призивали батьків, окремих осіб, державні органи, місцеву владу й уряд визнати викладені в ній права свободи й дотримуватися їх. Це були 10 соціальних й правових принципів, які значно вплинули на політику і справи уряду і людей в усьому світі.

 Однак декларація  не зобов’язує, немає певної обов’язкової сили, це лише рекомендація. Нові часи, погіршення положення дітей, потребували більш конкретних законів й заходів, міжнародних договорів по захисту і забезпеченню прав дитини.

 У 1979-1989 розробляється Конвенція ООН про права дитини. 20 листопада 1989 року Конвенція була прийнята. 26 січня 1990 року, в день відкриття її для підписання, її підписала 61 країна.

 Конвенція - документ високого міжнародного рівня, який має велику обов'язкову силу для тих держав, які його ратифікували.

 Необхідність охороняти дитину також була передбачена у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 тощо.

      Дитина  – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо  згідно з законом, що застосовується до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. 

     Поняття  «підліток» і «підлітковий»  вжито у деяких  нормативно-правових актах (зокрема, у наказах МОЗ  України). Однак жоден нормативно-правовий акт вітчизняного законодавства не містить юридичного визначення понять «підліток», «підлітковий» і не встановлює їх  співвідношення з поняттям «дитина».

Слід зазначити, що  вітчизняна практика розуміє під «підлітками» дітей від  10 до досягнення 18 років, а за визначенням Всесвітньої  організації охорони здоров’я (ВООЗ) поняття «підлітки»  охоплює вікову групу від 10 до 19 років включно. Таким чином, коли ми говоримо про «підлітків», у юридичному сенсі слід керуватися поняттям «дитина».

 Молодь, молоді громадяни – громадяни України віком  від 14 до 35 років.

Чи існує різниця у правовому статусі дітей в  залежності від їх віку?

Особа до досягнення нею повноліття має правовий статус дитини. При цьому законодавство розрізняє правовий статус дітей за критерієм досягнення 14-річного віку:

- до  досягнення 14 років дитину вважають малолітньою  (такі особи мають часткову цивільну дієздатність);

- від 14 до досягнення 18 років дитину вважають неповнолітньою (мають неповну цивільну дієздатність).

 Як бачимо, поняття «молодь віком від 14 до досягнення  18 років» і поняття «неповнолітні діти» є тотожними (у повсякденному спілкуванні досить часто термін «неповнолітні»  застосовують без визначення нижньої вікової межі, тобто,  стосується всіх дітей, яким не виповнилося 18 років, що є некоректним з юридичного погляду).

  Законодавство також передбачає певні юридичні факти, з  настанням яких неповнолітня особа набуває повної цивільної  дієздатності (як повнолітня особа):

•    перебуває / перебувала у зареєстрованому шлюбі;

•    досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором;

•    записана матір’ю або батьком дитини;

•    досягла шістнадцяти років і бажає займатися підприємницькою діяльністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Ходити до школи і сумлінно вчитися.
2. Турбуватися про своє здоров’я.
3. Поважати думки інших.
4. Піклуватися про батьків у старості – поважати близьких та друзів.
5. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитися так, щоб своєю поведінкою не порушуючи прав іншої людини.
6. Дотримуватися правил моральної етики.
7. Організовувати дозвілля так, щоб воно приносило користь і не заважало іншим.

 

 

Права́ дити́ни — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»).

 

 

 

Права дитини в Україні

22 грудня 2010 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні». Учасники слухань відзначили такі позитивні речі:

В Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в 1991 році.

З метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.

Вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.

Негативним є:

-висока дитяча смертність,

-рівень забезпечення охорони дитячого здоров'я,

-недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей,

-неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.

Актуальні проблеми:

-запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;

-розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

-посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров'я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

-запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій.

 

 

 

 

 

 

 

1. У лондонському Сіті заборонено перевозити на таксі скажених собак або трупи

 2. У будівлі Парламенту Великобританії заборонено вмирати.

 3. Наклеївши на конверт догори ногами поштову марку з портретом британського монарха, ви скоїте акт державної зради.

 4. У Франції заборонено давати поросятам ім'я Наполеон.

5. У Бельгії заборонено приходити в гості з дірявими шкарпетками.

  6. В Алабамі забороняється водити машину із зав'язаними очима.

 7. Законодавство штату Огайо забороняє споювати риб доп’яну.

8. Судна королівського ВМФ, що входять у лондонський порт, повинні вручати констеблю лондонського Тауера по бочці рому.

10. У Мексиці чоловік зобов’язаний дарувати дружині квіти не рідше 4 рази на місяць.

11. У Маямі, штат Флорида, заборонено кататися на скейтборді в поліцейській дільниці.

13. У Великобританії всі особи чоловічої статі, старші 14 років, зобов'язані дві години на день вправлятись у стрільбі з лука.

14. У Лондоні почесному громадянину дозволено переганяти стадо овець через Лондонський міст без сплати мита, а також переганяти гусаків по Чіпсайду.

15. У Сальвадорі особи, викриті у водінні в нетверезому вигляді, можуть бути засуджені до розстрілу.

16. В Африці, якщо на вас напаскудила птаха, ви повинні ходити в цьому одязі мінімум дві години, щоб не злякати удачу.

17. У Флориді незаміжні жінки, що скоюють парашутні стрибки по неділях, можуть бути ув'язнені. 18. У Кентуккі забороняється носіння замаскованої зброї, якщо воно має довжину більше шести футів.

 19. У Честері валлійцям заборонено входити в місто до світанку і залишатися в його межах після заходу сонця.

21. У Боулдері, штат Колорадо, заборонено вбивати птахів у межах міста, а також "володіти" домашніми тваринами: з погляду закону, жителі міста можуть бути лише "наглядачами за тваринами".

22. У Вермонті жінки можуть користуватися вставними щелепами лише за наявності письмового дозволу від чоловіка.

23. У Лондоні заборонено ловити на вулиці таксі, якщо ви хворі на чуму.

25. Голова будь-якого мертвого кита, знайденого на берегах Великобританії, згідно з законом, належить королю. Хвіст, проте, належить королеві - на той випадок, якщо їй знадобляться кістки на корсет.

26. В Угорщині соціальні мережі доступні тільки з 26 років.

27. В Сирії заборонено купатися по будням .

28.У Канаді, дівчина , яка плаче, має право на безкоштовний обід в будь - якому ресторані.

 29. У  Бельгії заборонено їсти  хліб після 12 години дня.

30.У Бразилії дівчина з чорним волоссям пропускається в перед в будь-якій черзі.

31.У Шотландії чоловік зобов’язаний носити спідницю своєї дружини в день її народження

32. У Фінляндії заборонено купатися більше одного разу на тиждень.

33. У Болгарії заборонено носити джинси, якщо вам немає 18 років.

34.  У Данії кожен громадянин має право у свій день народження безкоштовно увесь день їздити на таксі.

35. У Бельгії дівчатам до 18 років дозволено по неділях ходити у кіно безкоштовно.

36. У Голландії студент має право не приходити на заняття 1 тиждень, якщо у нього народила кішка.

37.У Румунії сигарета, викурена в громадському місці, повинна бути з’їдена курцем.

38. У Португалії погана погода є поважною причиною неявки на роботу.

 

 

 

 

 

 

- Майбутнє нації в руках матерів (О. Бальзак)

-Життя коротке, але людина знов і знов переживає його у своїх дітях (В.Сухомлинський)

-Сім’я – це первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро  (В. Сухомлинський)

-Ставлення до дітей – міра духовної гідності людини.          (Я. Бриль)

-Немає на землі більш урочистого, ніж дитяче лопотання. (В. Гюго)

-З усіх аморальних стосунків – ставлення до дітей, як до рабів, є найаморальнішим. (Гегель)

-Давайте менше говорити про обов’язки дітей, а більше про їхні права.

(Ж.-Ж. Руссо).

-Ми не повинні підноситися над дітьми, ми гірші за них.

І якщо ми навчаємо їх будь-чому, щоб зробити кращими, то й вони роблять нас кращими, спілкуючись з нами.                      (Ф. Достоєвський)

-Багато діточок саме тому потрапляють до державних установ, бо вдома їх б’ють, мучать, морять голодом й принижують. (Д. Варга)

Лише перша вища освіта може бути одержана безоплатно за державний кошт.. Якщо ти через деякий час хочеш одержати другу вищу освіту, то за неї треба платити.

    Якщо ти вирішив одержати вищу освіту в недержавному навчальному закладі, з’ясуй, наскільки надійним є цей заклад. Чи має він ліцензію на право надання вищої освіти і чи достатньо кваліфіковані викладачі тут працюють? Адже тепер цінують не диплом, в якому є запис про отримання престижної спеціальності. Цінуються дипломи престижних ВЩН і знання, які можна одержати лише від кваліфікованих викладачів.

Пам’ятай!

Міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право затримувати і тримати в спеціально відведених для цього приміщеннях:

-      Неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку;

-      Неповнолітніх, які вчинили суспільно – небезпечне діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність – до передачі їх законним представникам або направлення в приймальники – розподільники, але не більше ніж на 8 годин;

-      Осіб, які виявили непокору законній вимозі працівникам міліції – до розгляду справи суддею;

Осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли надати шкоди людям навколо або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а за відсутності таких – до їх протверезіння

 

         

          Право на життя та розвиток – головне право людини. Стаття 6

• Право на особисте життя. Стаття 16
• Право на індивідуальні. Статті 7, 8
• Право дитини знати своїх батьків, право на піклування та можливість виховуватись у сім’ї. Статті  7-9
• Право на свободу думки, совісті, релігії та поглядів.

Ст.. 12-14

• Право на свободу асоціацій і свободу мирних зібрань.

Ст.. 15

• Право на утримання, передачу, доступ до інформації.

 Ст.. 17

• Відповідальність батьків за виховання дитини. Ст.. 18
• Права дитини-сироти. Ст.. 20,21
• Відповідальність закладів, які опікуються дітьми. Ст.. 3
• Право на користування послугами системи охорони здоров’я. ст.. 24-25
• Право на отримання освіти. Ст.. 28, 29
• Право дитини на соціальне забезпечення і належний рівень життя. Ст.. 26, 27
• Право на захист від економічної експлуатації. Ст.. 32

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевір себе!!!!

 

 

							8
															12
												10
											1
									2
3
					4									11
							9			5
				6
													7

 

По горизонталі:

1. Міжнародний документ про права дитини

2. Спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18  років,для існування і досягнення зрілості

3. Права на свободу слова, брати участь у державному житті

4. Особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України

5. Особа, яка має громадянство двох і більше держав

6. Стійкий правовий зв'язок людини з конкретною державою

7. Кожна людина до досягнення 18-річного віку за ст. 1 Конвенції про права дитини…

По вертикалі:

8. Фізична особа, яка належить до громадянства певної держави, користується її

правами і виконує обовязки, встановлені законами цієї держави

9. Необхідні для виконання дії людини, закріплені Конституцією України

10. Міжнародний документ, прийнятий 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН

11. Особа, яка не має громадянства жодної держави

12. Можливості людини, необхідні для її існування і розвитку.