Генеративні органи покритонасінних рослин

Генеративні органи покритонасінних рослин. Підготовка до НМТ 2025 Біології

Органи, які забезпечують розмноження рослини, називають генеративними. Такими органами квіткових рослин є квітка та плід. Квітка — це видозмінений пагін, основною функцією якого є утворення насіння. Згодом з частин квітки починає формуватися плід — орган захисту та поширення насіння.

Чашечка — це сукупність чашолистків, які зазвичай зелені. Віночок утворений яскраво забарвленими пелюстками. Чашолистки та пелюстки походять від листків. Досить часто оцвітина не розчленована на чашечку та віночок, а всі її листочки однаково забарвлені. У такому випадку оцвітину називають простою. Якщо у квітки є і чашечка, і віночок, причому різного забарвлення і форми, оцвітину називають подвійною. Тичинка складається з тичинкової нитки та пиляка, всередині якого утворюються мікроспори. Мікроспори не розсіюються, а продовжують перебувати всередині пиляка. Надалі в них утворюються пилкові зерна (чоловічі гаметофіти). Пилкові зерна забезпечують формування сперміїв — чоловічих статевих клітин (іл. 96).

Маточка складається з нижньої, дещо розширеної частини — зав’язі, середньої, видовженої — стовпчика, та верхньої — приймочки. У зав’язі утворюється один, кілька або багато насінних зачатків. Всередині насінного зачатка утворюється мегаспора. Надалі розвивається зародковий мішок, у якому формується жіноча статева клітина — яйцеклітина (іл. 96). З насінного зачатка після запилення та запліднення розвивається насінина.

Отже, квітка є генеративним органом покритонасінних рослин, у якому спочатку утворюються спори, а надалі — чоловічі та жіночі статеві клітини. Варто нагадати, що гаметофіти дуже чутливі до нестачі води, за якої вони можуть загинути. Тому скорочення тривалості їхнього життя та зменшення розмірів є пристосуванням до життя на суходолі. Квітки, що мають і тичинки, і маточки, називають двостатевими, а ті, що мають лише тичинки або лише маточки, — одностатевими.

Суцвіття та його біологічне значення. Переважна більшість квіткових рослин утворюють суцвіття — сукупність квіток, розміщених на одному квітковому пагоні в певній послідовності. Розрізняють прості й складні суцвіття. Суцвіття, у яких квіти розташовуються на головній осі, називають простими. До простих суцвіть належать (іл. 97):• китиця — окремі квітки на квітконіжках однакової довжини розміщені на видовженій головній осі суцвіття (конвалія, смородина);• колос — будова суцвіття схожа на китицю, але квітки сидячі (подорожник);• головка — на вкороченій потовщеній головній осі розташовані квітки сидячі або на вкорочених квітконіжках (конюшина);• щиток — квітки на квітконіжках різної довжини розміщені вздовж головної осі, при цьому квітконіжки нижніх квіток довші ніж квітконіжки верхніх, і квітки через це знаходяться на одному рівні (груша, яблуня);• кошик — квітки без квітконіжок розміщені на розширеній блюдцеподібній головній осі (соняшник, кульбаба);• зонтик — поодинокі квітки з квітконіжками майже однакової довжини прикріплюються до верхівки головної осі (вишня).

Складні суцвіття утворюються з простих внаслідок розгалуження головної осі. До складних суцвіть належать складний колос, складна китиця (волоть), складний зонтик, складний щиток (іл. 98):• складний колос — на спільній осі розміщені прості колоски (пшениця, жито);• складна китиця (волоть) — на головній осі розташовані прості суцвіття типу колос (овес) або китиця (бузок);• складний зонтик — від верхівки головної осі розходяться прості зонтики (морква, кріп, петрушка);• складний щиток — на головній осі розташовані прості щитки (деревій).

Прості суцвіття. Складні суцвіттяячміньжитопшеницябузокпижмо

Запилення та запліднення. Процес перенесення пилку з пиляків тичинок на приймочку маточки у квіткових рослин називають запиленням. Самозапилення — перенесення пилку квітки на приймочку маточки тієї самої квітки. Перевагою такого виду запилення є більша надійність, зокрема, коли рослини ростуть на великих відстанях одна від одної. Так запилюються квітки деяких видів злаків, осок, орхідей (іл. 99). Перехресне запилення — перенесення пилку з однієї квітки на приймочку маточки іншої квітки цієї самої або іншої рослини (див. іл. 99). Унаслідок перехресного запилення наступне покоління рослин матиме ознаки обох батьківських рослин.

Особливості запліднення у квіткових рослин. Нагадаємо,що запліднення — це процес злиття статевих клітин. Ми опишемо особливості запліднення у квіткових рослин (іл. 102). Пилок потрапляє на приймочку маточки і проростає в пилкову трубку. Центральну частину в зав’язі маточки займає насінний зачаток, всередині якого є зародковий мішок. У зародковому мішку розвивається яйцеклітина та центральна клітина. Зародковий мішок вкривають захисні оболонки, у яких є отвір (пилковхід). Пилкова трубка проростає через пилковхід у насінний зачаток, доходить до зародкового мішка. Нею всередину зародкового мішка потрапляють два спермії Один спермій зливається з яйцеклітиною і утворюється зигота. Із зиготи згодом розвивається зародок нової рослини. Другий спермій зливається з центральною клітиною і дає початок утворенню ендосперму — запасальної тканини, у якій відкладаються поживні речовини для зародка.

Особливості запліднення у квіткових рослин. Надалі весь насінний зачаток перетворюється на насінину. Покриви насінного зачатка утворюють насінну шкірку (оболонку) (іл. 103). Отже, для запліднення насінних рослин вода не потрібна, оскільки чоловічі статеві клітини спускаються до жіночих пилковою трубкою. Отже, біологічне значення подвійного запліднення у квіткових рослин полягає в особливості заплідненої клітини, з якої згодом розвивається ендосперм. Збільшення вмісту ДНК в її ядрі зумовлює підсилення процесу утворення білків, тобто збільшення запасів поживних речовин. Завдяки цьому в покритонасінних рослин зародок розвивається швидко.

Насінина та її біологічна роль. Насінина — складова частина рослинного організму, яка містить зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин. Під час порівняння насіння різних рослин можна виявити риси їхньої подібності. Зовні насінина вкрита насінною шкіркою, яка утворюється з покривів насінного зачатка. Зародок складається із зародкового корінця, брунечки й однієї або двох сім’ядоль. Зародок під час дозрівання часто використовує поживні речовини ендосперму повністю. У такому випадку поживні речовини накопичуються в сім’ядолях.

НМТ 2025 Ураховуючи подані в умові завдання відомості про диплоїдний набір хромосом у клітинах жита, що дорівнює 14, можна порахувати кількість хромосом, що знаходиться в триплоїдному ендоспермі цієї рослини. Вона буде дорівнювати: 2n (14) + n (7) = 3n (21).

НМТ 2025 Установіть відповідність між назвами рослин та схемами суцвіть, що їм належать.1 морква2 ромашка3 кукурудза4 подорожник кошик китиця колос складний зонтик початок

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025

НМТ 2025

Дякую за увагу !!!