Година - реквієм «Пам'яті жертв голодомору»

Година - реквієм«Памяті жертв голодомору»

Мета. Ознайомити учнів із жахливими роками голодомору в Україні; допомогти зрозуміти душевний стан авторів творів про голодомор.Викликати в учнів співчуття до долі людей, які жили в ті тяжкі часи.Виховувати прагнення зберігати в пам'яті історію рідного народу.

(Слайд 1)

Вступне слово вчителя:

“Пекельні цифри та слова,

у серці б’ють, неначе молот,

немов проклятий оживе,

рік тридцятьтретій. (Слайд 2)

Голод…Голод (Слайд 3)

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах,

Сім мільйонів (Боже мій)

Не долічилаУкраїна.

 (Слайд 4) погляньте на дошку ЩО ЦЕ?)

Так, це ХЛІБ

 (Слайд 5)

Яка ж ціна хлібини?.... Різні відповіді, От саме сьогодні ми й дізнаємось ціну хліба.

Учень 1

Хліб усьому голова.

Так в народі кажуть.

Хліб - мир, любов, життя,

Хліб - це наша радість.

Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

Учень 2:

Йшли роки, мінялись люди,

Цінності губились.

Тільки хліб — незгубна цінність,

В ньому наша сила.

Хліб — усьому голова.

Хліб — як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя.

Хліб – це справжня радість.

 Вчитель: - А був на нашій землі, у рідній Україні рік, коли хліб людям тільки снився.Лише в мареннях приходив. Рік, коли такі хлопчики й дівчатка, як оце ви, не бачили хліба у вічі.

- Мова сьогодні йтиме  про рік 1933...(Слайд 6)

Рік пам'ятний. Рік незабутній. Рік страшний. Найчорніший рік в історіїУкраїни: ГОЛОДОМОР(Слайд 7)

Повідомлення про факти голодомору (Слайд 8)

Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 року по листопад 1933 року)

(Слайд 9)

Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже   25 тисяч – щодня.

Чому ж Голодомор - бо голод був штучний, тобто організований тодішнім керівництвом для того, щоб зламати опір українських хліборобів, знищити український народ. Історики називають різні цифри жертв голодомору. Але всі вони страшні. У світі не зафіксовано голоду подібного тому. Тільки вдумайтеся: вимерло в нашому краї до 10 млн. людей. Традиційне українське село зі своїми звичаями було зруйноване.

( розгляд ілюстрацій)(Слайди 10, 11, 12, 13)

 Скрізь, як говорив Т. Шевченко, „село неначе погоріло, неначе люди подуріли". Від голоду помирали і дорослі, і малі діти, промовляючи своє останнє слово в житті - „хліб". Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті.

Відео 1( мультфільм «Голодний дух»)

Вчитель: чи  дійсно все так було, до вашої уваги історичні факти кінозйомки, фото тих  років, які змогли зробити американці, та ціничні енкаведисти, для згадки. Хоча ці зйомки були багато років засекреченні та на щастя в 2000- х роках були розсекречені і сьогодні ми маємо можливість їх бачити.

Відео 2

Відео 3 (сценка)

(Слайд 16)

Вчитель: Люди пухли від голоду, вимирали цілі села.  Наступила голодна зима. Хліба не стало вже до Нового року. Голодуючі сім’ї  їли кукурудзяні качани, стебла, просяне лушпиння, стручки акації, сушену солому, траву, гнилі кавуни і буряки, а також м’ясо собак, котів, щурів і дохлих коней. А тисячі пудів хліба пріли, гнили на сусідніх з голодуючими селами залізничних станціях та елеваторах під пильною охороною міліції та чекали відправки до інших країн в якості гуманітарної допомоги.(Слайд 22)

(Слайд 23)

Вчитель: Тож я надіюсь , що сьогодні ви запам’ятаєте на все життя ЯКА Ж ЦІНА У ХЛІБА?

Хвилина памяті( запалимо свічку).

Давайте сьогодні згадаємо усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору. В ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом'янути тих, кого забрали сталінські катівні та голодна смерть. Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

(Слайд 25)

Учень7:

Засвіти свічу на вікні.
Хай промінням сягне до зорі,
Хай освітить весь світ співчуттям.
Це збагни ти собі і затям.

Учень8:
Засвічу у серці свічу.
І думками туди я мчу,
Де мільйони моїх братів
В смерть летіли по волі катів.
 

Учень9:
Запалімо мільйони свічок!
Душі тих малих діточок
З болем з неба за нами зорять.
І німіють. Мовчать.

Учень10:
Засвіти свічу, засвіти!
Хай здригнуться від правди світи.
Хай дізнається вся Земля:
Панахиду Вкраїна справля…

Вчитель: - Підведімося, схилімо голови й пом'янімо тих, кого забрав з життя голод.

Відео 4

- діти підпалюють свічки- пам' яті...передають їх дорослим  , дітям. 

Вчитель:

  Будемо з вами жити надією і робити в своєму житті все для того, щоб страшні сторінки історії і справді ніколи не повторились. А український народ, щоб жив, багатів, процвітав і славився по всьому світу своїм розумом, своєю красою, щедрістю, добротою, силою.

Давайте створимо колосок пам’яті, ( на дошку вивішуємо у вигляді колоска зернини, промовляючи написані на зернинках слова: хліб, життя, добро, діти, Україна, віра,любов, злагода,родина,сім’я,крихта.

Вчитель:  ЯКА Ж ЦІНА У ХЛІБА? ….

Відео 5

(діти роздають печиво гостям зі словами –пам’ятаймо?)