Ми повинні знати свою історію. А історія наша полита кров’ю і сльозами. Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Юнаки-герої пішли в безсмертя, показавши приклад мужності, відданості і незборимості духу. Вони були щасливими тому, що першими підняли своє чоло на захист молодої Української держави.
Нагибіна Жанна Петрівна
вчитель історії та правознавства
Міловської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Тема: Крути — молода кров ...
Мета: закріпити і поглибити знання учнів про події під Крутами 29 січня 1918 року, розвивати творчі здібності учнів, формувати їх художньо-образне мислення, сприяти становленню національної свідомості учнів; розвивати почуття патріотизму, готовність захищати Батьківщину, формувати толерантність, громадянську компетентність, відповідальність; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю, повагу до героїчних вчинків людей, залучати учнів до колективно-творчих справ.
Форма проведення: інформаційно-пізнавальна година пам’яті
Учасники: учні 5-11 класів
Обладнання: фільм «Крути — молода кров ...», ілюстрації, свічки, музичний супровід.
Хід заходу
Вчитель: Кажуть, що історія не повторяється, але деякі її події мають щось спільне. 480 рік до н.е. Грецька держава, об'єднавшись з державою Спарта, вела війну з персами-завойовниками, яких привів в Грецію син перського царя Дарія — Ксеркс. 300 спартанців, який очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу.
- Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної Україну. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині. 300 запоріжців, що окопалися на острівці серед болот, цілу добу відбивалися від тисячів польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.
- 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.
Учень: Супроти чужої навали,
Супроти смерті – в стужу, сніг,
Ось тут вони, ось тут стояли
І всього жменька – триста їх.
Учениця: Славних хлопців-добровольців зібралося триста,
А дорога, наче доля, – коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,
Бо проллється кров юнача цілою рікою.
Учень: Тим, хто загинув в боротьбі за волю і кращю долю України - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Початок призентації. Музика, віходять діти
Учень 1. Під Крутами бій, під Крутами кров...
Про давню трагедію згадаю знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач...
І кулю у серце націлив палач.
Учень 2. Під Крутами юність, під Крутами сум.
Над життям юнацьким надруга і глум.
Під Крутами розум і нації цвіт.
А хто за цей злочин дасть нам отвіт?
Учень 3. Під Крутами сльози, зітхання тяжке...
І як же це сталось, здатний хто на таке?
Стало каменем серце отут біля Крут
І заповідь божа затоптана в бруд.
А заповідь п’ята каже; "Не вбий!"
То хто ж породив тебе кате людський?
Учень 4. Під Крутами вбивство, під Крутами гнів...
І все пам’ятаю через тисячі днів.
І пам'яті свічка горить не згаса
І 300 сердець - наша гордість, краса.
Учень 1. Під Крутами квіти, "Реквієм" спів...
Пам’ятай, Україно, патріотів синів!
Вчитель: Ми повинні знати свою історію. А історія наша полита кров’ю і сльозами. Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. 29 січня 1918р. невелика станція, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач–Київ, стала уособленням духовного злету нації. Що ж за події відбулися того січневого дня?
(продовжується відео)
Вчитель: Наприкінці 1917 року у Києві зосеределось кілька тисяч втікачів з Росії, які були змушені рятуватися від Жовтненової революції. Населення Києва блільшується майже вдвічі. У березні 1917 року на хвилях буржуазної революції, Україна швидко проголосила автономію. Нова влада називається УЦР, яка за час свого існування видала 4 універсала. Саме під час проголошення IV Універсалу ЦР 22 січня 1918р. проголосила Україну вільною, самостійною державою. Україна стала незалежною і беззахисною.
Війська, яке могло б надійно захищати кордони молодої держави не було. В тій ситуації що склалась, єдиною надією і опорою Центральної Ради залишилась патріотично налаштована студентська молодь Києва.
Начебто усе було так добре, перша українська влада, країна вперше за 300 років на старті розбудови незалежності і тут кличуть стати на захист Батьківщини зі зброєю в руках. Але проти кого?
(продовження відео)
Учениця: Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
На порох стерти, перебити!-
Іде на Київ Муравйов.
Учень: Полків його не зупинити,
Та рано тішитесь кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.
Учениця: Земля кипіла на вкруги
Вмирало юне покоління…
Послухай, стогне як коріння,
Котре зрубали вороги.
(змінюється музика, віходить мати і син)
Автор: Виряжала мати сина під Крути із дому,
Розчесала йому кудрі понад головою:
Мати: Іди, іди, мій синочку! В бою не вагайся!
Як побореш воріженьків, додому вертайся.
Син: Іду, іду, моя мати, чиню твою волю,
А ти, мамо, молись Богу, щоб вернувсь додому.
Автор: Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила,
Поміж вбитими шукала найменшого сина.
Як знайшла поміж тілами голівоньку сина,
Положила на коліна – та й заголосила:
Мати: Люлі, люлі, мій синочку… А я твоя мати.
Тебе вбили воріженьки! Червоні прокляті!
(продовження призентації, пісня “Ніколи не плач”)
Учень 1: Зробімо все, щоб більше в історії України Крути більше не повторились! Ніхто нам не збудує держави. Коли ми самі її не збудуємо, ніхто з нас не зробить нації,коли ми самі нацією не схочемо бути…
Учень 2: Юнаки-герої пішли в безсмертя, показавши приклад мужності, відданості і незборимості духу. Вони були щасливими тому, що першими підняли своє чоло на захист молодої Української держави. Їм було лише по 14-17років. Це наші однолітки.
Учень 3: Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України.
Хвилина мовчання
Вчитель: За свідченнями очевидців, з 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна» і решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. Лише згодом до Києва з Крут прибуде сумний поїзд із загиблими. Героїв з військовими почестями поховали на Аскольдовій могилі.
Учень 1: На Аскольдовій могилі поховали їх —
Тридцять мучнів українських, славних, молодих…
На Аскольдовій могилі український цвіт!
По кривавій, по дорозі нам іти у світ.
На кого посміла знятись зрадника рука?
Учень 2: Квітне сонце, грає вітер і Дніпро ріка…
На кого завзявся Каїн? Боже, покарай!
Понад все вони любили свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті з славою святих. —
На Аскольдовій могилі поховали їх.
Учень 3: Ви за свободу гинули без скарги,
Серед потоків і руїн.
Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава
І наш доземний уклін.
Ви не просили в ворога пощади,
Не пригинали ви колін,
Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава
І наш доземний уклін.