Година спілкування- гравіккон "Нас єднає мова"

                                               Година спілкування-гравіккон

до Дня української писемності та мови

« Нас єднає мова»

 

Мета: розширити й поглибити знання з української мови, літератури, історії, закріпити навички аналізу, синтезу, формувати розвиток естетичних смаків, працелюбність, ініціативність, творчість, кмітливість; розвивати усне мовлення, індивідуальні творчі здібності школярів; прищеплювати любов до рідної мови й Батьківщини, поглибити почуття патріотизму, національної гідності, уміння берегти  культурні національні скарби й примножувати їх, виховувати любов до рідної мови, її історії.

 

Обладнання: прапор, вишиті рушники, українські вінки, живі квіти, вислови відомих людей про рідну мову, мультимедійний екран, проектор, книги.

                                                  

Перебіг заняття

 

1.Організаційний момент. Оголошення теми години спілкування.

   

2. Перегляд пізнавального відео «Україна- моя Батьківщина» (за покликанням):

 

https://youtu.be/8jDPl3khcBs?si=FggppQqDaJZWxhbr

 

3. Інсценівка.

Дівчинка.

Звідки ти і хто такий?

 Хлопчик.

Українець я малий.

Дівчинка.

І яку ти знаєш мову?

Хлопчик.

Українську, чорноброву.

Дівчинка.

Де живеш ти, хлопчик, нині?

Хлопчик.

В тополиній Україні. А ти хто така?

 Дівчинка:

Українка я маленька.

Українці – батько й ненька.

Все що рідне, я кохаю,

Всім, хто рідний, помагаю.

Своє ціную, свого вчуся,

До українського горнуся.

І чужого я навчаюсь,

І свого я не цураюсь.

 

4.Слово вчителя.
         6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України Леоніда Кучми, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця”.

У 2023 році Україна вперше відзначала це свято 27 жовтня. Перенесення пов'язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар.

28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати святкування Дня української писемності та мови - з 9 листопада на 27 жовтня.

 

5.Перегляд інформаційного відео «Хто такий Нестор Літописець?» (за покликанням): 

https://www.youtube.com/watch?v=kp9l2ce4Ih4 

 

6.Перегляд розвиваючого відео «Історія писемності або як люди навчилися писати»  (за покликанням):

 

 https://youtu.be/H3qa2HvXOq0

 

7.Інсценізація казки.

Хлопчик. Бабусю, а розкажи-но, будь ласка, казочку.

Дівчинка. Так, так, розкажи.

Бабуся. Ну, добре, дітки, слухайте. Багато тисяч років тому жила в Україні прекрасна дівчина. Була вона добра, ласкава, щира й привітна, готова всім допомогти. А співала так гарно, що, здавалося, то соловейко співає. Маленькі діти й молодь прагнули бути з нею разом. А вона розповідала діточкам про чудові речі, співала їм українські пісні й тим вливала любов до України та її народу. А називалася ця красуня Українська Мова. Жила вона в народі нашому й ніколи не розлучалася з ним. Дівчина любила розмальовувати писанки й роздавати їх усім. З Українською Мовою наш народ ріс, розвивався і творив чудову культуру, яку передавали з покоління в покоління аж донині. У ті часи Україна мала багато сусідів. Деякі почали зазіхати на нашу землю. Почалися війни, вороги поневолювали народ, вони забороняли українську мову, а нав’язували свою . Українці розбігалися по світу, щоб рятувати себе й  мову. Та чужина  руйнувала людей ще більше. Свої діти зрікалися  рідного слова й ставали чужинцями для свого народу.

 

8.Інсценізація поезії В.Сіренка «Балада про перевертня».

Учитель:
Ой за ворітоньками тітка Харитина
Билася мов горлиця, виглядала сина.

Мати:
Зранку виглядаю, лиш зоря заграла,
А його не видно, а його нема…
Хлопчиком в Росію виїхав блукати
І забув дорогу до рідної хати…
Тільки прилітають із країв далеких
Щовесни до мене стомлені лелеки,
Та і ще дві ластівки під зруділу стріху
На легку розраду, на веселу стріху.

(Лунає пташиний спів, мати прислухається)

Учитель:
Защебече котра на тонкій дротині,
і здається тітці, що не в самотині…
А як павутиння попливе над лугом
Й відлітають птахи, знову стогне мати…

Мати:
Скільки тебе, голубе, буду виглядати,
Приїзди скоріше, ждати вже несила.
Вже мене гукає по ночах могила.

(Виходить юнак, розігрується сцена зустрічі матері й сина)

Учитель:

І почувши, мабуть, матері зітхання,
Син таки приїхав рано на світанні.
Йде він через поле, йде він попід гаєм.
Тітка Харитина з хати вибігає.
І летить назустріч, наче біла птиця,
Простягає руки, чорні від землиці,
До свого серденька сина пригортає.

Мати:
Милий мій лебедику, як ти поживаєш?
(Син відсторонюється від матері)

Син:
В общем я живу неплохо.
Ну зачем, маманя, эти слезы, вздохи…

Учитель:
Тітка заніміла.

Мати:
Що це він белькоче?

Учитель:
Уночі не спала, виплакала очі.
А як засиніло у долинах зранку,
Відшукала в скринях сина вишиванку.
Випрала, на сонці вигріла сорочку,
Мов колись, у біле одягла синочка.
Й повела за луки, у густу діброву,
У проміння щедре, у росу ранкову.
Заспівали сину, солов’ї про літо,
Посміхнулось небо, уклонились квіти,
Закружляло всюди маєво зелене,
Син просяяв раптом і промовив…

Син :   

Нене!

 

 9.Слово вчителя.

Кожен гордий з того, що має свою державу,  мову, волю й гарне життя у своїй країні.  Коли осягаєш багатство рідної мови, мимоволі дивуєшся: який усе-таки могутній творчий геній нашого народу! Скільки синонімічних рядків, яка гнучкість граматичних форм, глибина думок і почуттів у рідній мові, образність, простота в загадках, прислів’ях, приказках.

 

Учні читають і відгадують загадки, «продовжують» прислів’я (зазделегідь підготовлені).

 

 Учениця:
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

 Учень:
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

 

10. Інтелектуально-розважальна вікторина. Квіз «Як добре ви знаєте українську мову?» ( за покликанням):

 

https://youtu.be/QWiu_7tKNxY

 

11. Слово вчителя:

Українська рідна мова
Мелодійна, світанкова.
Ти від серця йдеш до серця
І дзвениш, як те джерельце.

Щира, світла і казкова,
Ніжна-ніжна, пелюсткова.

Мово наша калинова!

 
12.Виконання пісні (караоке) на слова Н. Янчук «Українська мова» (за покликанням):

 

https://youtu.be/0n_wMCq67dw

 

13.Слово вчителя.

Для кожного народу дорога його мова. Адже коли зникає народна мова – народу більше нема. Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий український народ.

 Рідна мова українська,

Ти – душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська.