Година спілкування до дня матері

Комунальний заклад

«Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкрита година спілкування до Дня Матері

«Для нас лиш б′ється ночами і днями

єдине в світі -  серце мами!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Підготувала:

         викладач української

         мови та літератури

         Клікушина Я.А.

 

 

 

 

 

 

 

Берислав - 2017

Мета: зміцнювати дружні стосунки між батьками та студентами, їх  родинами, прищеплювати студентам любов до рідних, спонукати до більш дбайливого й уважного ставлення до мам та бабусь; розвивати естетичний та етичний смак, уважність до оточуючого; виховувати взаємодовіру та бажання відверто спілкуватися

 

Хід години спілкування

І. Організаційна частина

(слайд 2, муз.фон 1)

- Сьогодні ми з вам зібрались, щоб згадати своє дитинство, переглянути сторінки власного життя, щоб поговорити про найдорожчу, найближчу людину, про людину, перед якою ми завжди в неоплачуваному боргу. І ця людина називається прекрасним, гордим іменем – мати.

ІІ. Основна частина

- Мати – всього початок, Мати – берегиня роду людського. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. Її святою завжди називали. Мати народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості… Чи є в світі щось світліше, як мамині очі, що все зорять за дітками як вдень, так і вночі. Чи є в світі щось щиріше, як серденько мами, яке б'ється для дитини днями і ночами. Чи є в світі щось дорожче, як мама кохана, що трудиться для дитини від ночі до рання. Саме у травні, а точніше у другу неділю травня ми святкуємо чудове свято – День Матері. А чому саме у травні?

(муз.фон 2)

Студент 1. Матір – продовжувачку роду, шанували в усі часи. Одним з найдавніших свят, присвячених матері, вважається фестиваль на честь

(слайд 3) богині Реі, дружини бога Кроноса та матері численних богів і богинь, який відзначали навесні в Стародавній Греції.

       Приблизно в 250 році до н.е. в Римі почали відзначати релігійне свято, присвячене (слайд 4)  богині-матері Кібеле (Cybele), яке тривало три дні – з 15 по 18 березня.

Студент 2. На початку 17 століття в Англії в четверту неділю Великого посту стали святкувати неділю матері (Mothering Sunday) – свято всіх матерів Англії. У цей день було прийнято провідувати мам і приносити їм у подарунок спеціальний торт, який так і називався (слайд 5) «материнський торт». Традиція вітати матерів тортом, прикрашеним 12 кульками марципана, збереглася у Великобританії і до наших часів.

Студент 3. Однак міжнародним святом День матері став завдяки США. У 1907 році (слайд 6) молода американка Анна Джервіс з Філадельфії, у якої передчасно померла її власна мати, атакувала державні і законодавчі органи США листами з проханням започаткувати день вшанування матерів.

(слайд 7) Через три роки її наполегливість принесла результат – у 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері офіційним святом. А ще через чотири роки, у 1914 році, Президент Вудро Вільсон оголосив День матері офіційним святом всіх штатів Америки і з тих пір в США його відзначають щорічно.

(слайд 8)

Студент 1. Поступово друга неділя травня стала святом мам ще для 23 країн світу, а понад 30 країн обрали для нього інші дні.

Студент 2.

Можна у світі чимало зробити –

Перетворити зиму на літо.

Можна море й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі,

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

“В світі усе починається з мами!”

Студент 3. У 1928 році вперше День матері відсвяткував Союз українок Канади, а в 1929 році свято прийшло до Галичини. Організатором (слайд 9) торжеств була Олена Кисилівська, редактор (слайд 10) тижневика “Жіноча доля”. Також 1929 «Союз українок» зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та ін. організовували концерти, конференції, фестини по всій Галичині.

(слайд 11)

Студент 1. У 1939 свято заборонила радянська влада.

(слайд 12)

Студент 2.  З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.

(слайд 13)

Студент 3. Святкування Дня матері в Україні введене в 1999 році указом президента. Відзначається свято кожної другої неділі травня.

Мама! Немає милішого слова –

Ти ж бо життя, і творіння, й основа,

Пензель, перо надихались Тобою,

Вічна Ти в пісні – з болем, любов’ю.

(відео 11, муз.фон 3)

Інсценізація «Коли Бог творив Маму».  (Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. – Свічадо, 2000)

Одного разу Бог вирішив створити…маму.

Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:

— Ти стільки часу витрачаєш на неї!

— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо запитав:

— Шість пар рук?

— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.

— Аж стільки! — скрикнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.

— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.

— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.

— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

— Вміє думати? — спитав ангел.

— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

— Тут щось стікає, — сказав здивовано.

— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.

— А для чого вона? — спитав ангел.

— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.

— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.

Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:

— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.

(відео 1 зі звуком)

Студент 1. Мамина сльоза… Це любов і турбота, це радість і горе, це біль і розрада, які вона переживає разом зі своєю дитиною, а часто – замість своєї дитини. Ажде в її серці горить священний вогонь божої ласки – любов до дитини.

(відео 2 зі звуком)

Студент 4. Перед Богом мама на колінах,

Щирим серцем молиться вона.

І горить незмінна і нетлінна

Віра—непідкупна і міцна!

Ця молитва небо відкриває,

Ця молитва рветься в Небеса,

Бо любов Господня в ній палає!

І слова, як вранішня роса,

Кожна крапля має силу Божу

Для нужденних, хворих і німих…

Студент 5. За дітей незрячих і безсилих—

Молиться не тільки за своїх!

За дітей, щоб вирвати із аду,

Усім серцем молиться вона.

В цій молитві сила зорепаду

І морської хвилі глибина…

Перед Богом на колінах мати,

А насправді – воїн на коні!!!

Дай бажання поряд з нею стати

І молитись, Боже, і мені!!!

(відео 3 зі звуком)

• Немає нічого більшого, як любов материнська (народна легенда).

Був у матері єдиний син - добрий, ненаглядний. Душі в ньому мати не чула. По краплинці збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вимивала йому сорочки. Виріс син статний, гарний. Одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруха, зненавиділа її. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа в сінях. А потім у сарай переселилась. Але й це не заспокоїло жорстоку. Каже вона чоловікові: "Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні! "

Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: " Наказала мені дружина вбити вас, мамо! А не послухаю - піде від мене " Заплакала мати й відповідає: "Ну що ж, синку, роби так, як велить серце"

Пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене лице. Стрепенулось серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: " Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське. Потім у вогонь поклади.»

Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною й невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притиснула кучеряву голову до грудей.

Осоружною йому стала дружина - красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими.

• То ж не даремно кажуть, що найсвятіша - любов материнська!

 

Пісня «Мамо, вибач, що дорослим став» Січний В., відео 8

• Якщо раніше жінка була матір’ю, берегинею домашнього вогнища, то сьогодні вона є і прекрасною жінкою, матір’ю, чудовим керівником, бізнес-леді... Поєднати в собі все це не просто, але вам це вдається.

Ми хотіли б почути від Вас, любі мами, як Ви цього досягаєте, що Вас надихає, заради кого Ви так стараєтесь?

(слайд 14, муз.фон 1)

Слово надаєтеся мамі студентки Тетяні Миколаївні Богдановій

Після виступу мами до неї звертається донька з такими побажаннями:

Студент 6. Я не знаю, мамо мила, що тобі і побажати.

Перш за все – щастя,

сили і здоров’я всім у хаті.

Щоб жили ми всі у згоді,

як ти завжди нас учила,

Щоб твоя усмішка гарна нас,

як сонечко, всіх гріла.

Матінко моя єдина, тебе кохаю над життя

І бажаю: будь щаслива, наче квітка

весняна !

Народжена я любов’ю –

хай святиться повік ім’я!

Зичу доброго Вам здоров’я, берегине, ненько

    моя !

Студентка підходить до мами і дарує квіти.

(слайд 15, муз.фон 4)

Студент 7. Повеяло прохладою вечерней,

Спешит от зноя езконечно земля.

К тебе, в сей час, с любовию езконечн

Я езконечн, мамочка моя.

Благодарю тебя, родная мама

За доброту, за ласку и любовь.

Была не послушна и упряма,

езко, с терпеньем, всё прощала вновь.

Меня, малютку, на руках качая,

Была полна мечтаний ты и грёз,

(слайд 16)

Навряд ли думала езк, родная,

Что за меня прольёшь ты столько слёз.

Хочу езко за езкон слезинку,

Которую роняла за меня,

И в волосах, за езкон езконе

Просить прощенья, мама, у тебя.

Ну, почему так езконе поняла я,

Что то была не прихоть, не каприз,

(слайд 17)

А материнская любовь, святая,

Мне не давала езконечн вниз.

Так хочется езко мне езконечно

Упущенные годы наверстать.

Благодарю я Господа сердечно,

Что даровал мне любящую мать!

Виступ Людмили Миколаївни Ільїної

 

Пісня «Мама» Верестун Т., відео 9

 

(відео 4, муз.фон 3)

Студент 8. Монолог

Ваша еда всегда самая вкусная без исключений. Вы переживаете когда мы лучшее и  когда лучшие не мы. Вы нас выручаете в трудную минуту или просто радуете, а мы выручаем вас. Иногда вы ближе всей стране, или какому-то другому ребенку. Для вас нет чужих детей. И даже если мы теряемся, вы нас все равно находите. Хотя нас это никак не оправдывает. Мы для вас всегда дети. Вы  всегда на нашей стороне, даже когда нам кажется наоборот. Вы всё всегда понимаете, но или очень стараетесь понять. Вы с нами говорите и до и после. Вы храните то, что мы думали не важно. Вы вторгаетесь в нашу личную жизнь, и у нас возникают проблемы. Вы перестаете это делать и снова проблемы. Вы всегда точно знаете, что для нас хорошо и даже в нашей квартире вы чувствуете себя хозяйкой. Мы на вас так похожи, даже если отличаемся внешне. Случается, что вы в чем то в семье не первая, но только не в том, что для всех важно. Вам гораздо больнее, когда нам больно. И папа может быть рядом, но вы всегда чуть ближе. Вы ничего  не ждете взамен, но если только самую малость. Мамы просто ждут нас!!!!!

(відео 5, муз.фон 4)

Студент 9. Сколько слез, родная мама,

За меня ты пролила !

Много горя, испытаний,

Лишь с тобою я несла…Ты добра всегда желаешь,

Кротко терпишь нрав взрывной.

И с молитвой провожаешь.

Ждешь, когда вернусь домой.Я прошу прощенья МАМА.

За всю боль, за слезы все !

За морщинки, что возникли.

На твоем святом лице.За головушку седую !

Сколько там вины моей !

Сколько пережито мамой,

Трудных и тяжелых дней !Все печали и заботы,

В сердце прячешь глубоко !

Лишь бы доченька родная,

Не узнала ничего !Не страдала, не терпела,

Только радостно жила,

Чтоб светилась, улыбалась

И не знала в жизни зла !Мама милая, родная !

Мой земной поклон тебе !

Я тобою восхищаюсь,

Стала ты примером мне !Говорю спасибо МАМАМ

За их крест, за нас — детей !

И живи долго МАМЫ.

Пусть ГОСПОДЬ хранит ВАС всех!!!

(слайд 18, муз.фон 1)

- Так, є в році день, коли всі славлять жінку, говорять теплі й приємні слова, дарують квіти, листівки, подарунки. Чому? Тому що у жінок дуже багато чеснот, вони завоювали собі право вибирати будь-яку професію, тому що можуть робити все не гірше чоловіків. Але причина не в цьому. Є така місія на землі, яка цілком належить жінці: стояти у колиски, боротися з будь-якими негараздами, захищаючи вогник нового життя, вводити маленьку людину в світ і допомагати їй зробити там перші кроки.

(відео 6 зі звуком)

Студент 10.

"Спят ли мамы?"- я не знала. На такой вопрос ответ. Лишь когда я мамой стала, поняла: наверно нет! У кровати колыбели. Первые года без сна. У моей, твоїй постели проводила ночь она. Вот, уже мы подрастаем, можно маме и поспать... мама ждет когда мы встанем: надо в школу нас собрать. Мы с тобой уже подростки: тут уж маме не до сна, где мы? Кто к нам ходит в гости? Первая любовь. Весна! Институт. Опять тревоги: как там? Что там? Не звонит. Мамочка тебе поспать бы!! Только сердце всё болит. Свадьба. Кольца. Мама в зале тихо плачет в уголке. - мама, меня замуж взяли!! Я от счастья как и все .... Накануне ночью мама подшивала платне мне, не спала и колдавала, ворожила счастье мне. Вот роддом. Мамуля, мама!!! Этой ночью ты со мной. Я сегодня мамой стала: спи ребенок мой родной. Мы ж сейчас с твоей бабулей в эту ночь не будем спать... столько лет здесь промелькнуло-есть о чем потолковать. Спит ли мама я не знала. На такой вопрос ответ. Лишь когда я мамой стала, поняла конечно нет!!!

(відео 7, муз.фон 5)

Студент 11. (Эдуард Асадов «Мне уже не 16, мама!»)

Ну что ты не спишь и все ждешь упрямо?

Не надо. Тревоги свои забудь.

Мне ведь уже не 16, мама!

Мне больше! И в этом, пожалуй, суть.

 

Я знаю, уж так повелось на свете,

И даже предчувствую твой ответ,

Что дети всегда для матери дети,

Пускай им хоть двадцать, хоть тридцать лет

 

И все же с годами былые средства

Как-то меняться уже должны.

И прежний надзор и контроль, как в детстве,

Уже обидны и не нужны.

 

Ведь есть же, ну, личное очень что-то!

Когда ж заставляют: скажи да скажи! -

То этим нередко помимо охоты

Тебя вынуждают прибегнуть к лжи.

 

Родная моя, не смотри устало!

Любовь наша крепче еще теперь.

Ну разве ты плохо меня воспитала?

Верь мне, пожалуйста, очень верь!

 

И в страхе пусть сердце твое не бьется,

Ведь я по-глупому не влюблюсь,

Не выйду навстречу кому придется,

С дурной компанией не свяжусь.

 

И не полезу куда-то в яму,

Коль повстречаю в пути беду,

Я тотчас приду за советом, мама,

Сразу почувствую и приду.

 

Когда-то же надо ведь быть смелее,

А если порой поступлю не так,

Ну что ж, значит буду потом умнее,

И лучше синяк, чем стеклянный колпак.

 

Дай твои руки расцеловать,

Самые добрые в целом свете.

Не надо, мама, меня ревновать,

Дети, они же не вечно дети!

 

И ты не сиди у окна упрямо,

Готовя в душе за вопросом вопрос.

Мне ведь уже не шестнадцать, мама.

Пойми. И взгляни на меня всерьез.

 

Прошу тебя: выбрось из сердца грусть,

И пусть тревога тебя не точит.

Не бойся, родная. Я скоро вернусь!

Спи, мама. Спи крепко. Спокойной ночи!

(слайд 19, муз.фон 1)

•  Умійте цінувати любов  матері. Будьте дбайливі до цієї любові. Не ображайте її випадковою грубістю, різким словом, неслухняністю. Адже лише мама думає про нас завжди і скрізь. Тільки мама завжди приймає нас такими, які ми є. Серце її завжди з своєю дитиною.

 

Пісня «Мамо» Худолій А., відео 10

 

(муз.фон 6)

Студенти. Низько вклоняємось вам милі, дорогі наші мами, за ваші нестерпні муки, в яких народжується нове життя, за ваші безсонні ночі, коли ви сиділи над нашими колисками, за ваше велике терпіння, ніжні руки і гаряче серце. Це ваша повсякденна турбота і невтомна праця, ваша палка любов благословляє нас у дорогу життя. Здоров’я і щастя вам, наші мами і низький уклін.

(слайд 20)