Година спілкування «Корпоративний сленг бухгалтера: регрес чи комунікація майбутнього?»

Про матеріал

Матеріали виховного заходу розкривають роль сленгу в формуванні принципів корпоративної культури бухгалтерів. Вчать учнів дискутувати, аргументовано обстоювати власну позицію, добирати відповідні мовні засоби та факти для викладу та підкріплення тези.

Практична значимість заходу полягає в тому, що матеріали можуть бути використані в роботі викладачів спецдисциплін, майстрів виробничого навчання, вчителів словесників, класних керівників і психологів.

Перегляд файлу

ДПТНЗ «Межівське ПТУ»

Виховний захід

Година спілкування

«Корпоративний сленг: регрес чи комунікація майбутнього?».»

Розробив майстер виробничого навчання професії

«Офісний службовець (бухгалтерія)» ДПТНЗ «МПТУ»

Соловйова І.П.

ВСТУП

Сучасна комунікація презентує нам нові засоби і форми встановлення зв’язків між людьми та обміну інформацією, серед яких неабияке місце посідають ненормативні лексичні одиниці, наприклад, сленг/жаргон, арго, койне, просторіччя і т.п. Ці стилістично та емоційно марковані лексеми подекуди зовсім витісняють нормативну лексику, утворюючи синтаксичні конструкції, пристосовані до законів української мови. Це, зокрема, спостерігаємо у спілкуванні представників певних професійних груп: програмістів, бухгалтерів, менеджерів та ін. При цьому чим більше іншомовних запозичень має та чи інша професійна галузь – тим більш «жаргонізованою» вона стає. Добре це чи погано? Жаргон – це регрес, показник деградації суспільства, а з ним – і мови чи, можливо, об’єктивна необхідність сучасності з її шаленим темпом життя й постійною економією ресурсів, у тому числі й мовних. Над цими й тому подібними питаннями міркували учні першого курсу ДПТНЗ «МПТУ» під час години спілкування «Корпоративний сленг: регрес чи комунікація майбутнього?». Були висловлені цікаві міркування, власні спостереження, аргументи «за» та «проти» використання жаргону в професійному спілкуванні.

Подібні заходи мають важливу навчально-виховну та практичну роль, вчать учнів дискутувати, аргументовано обстоювати власну позицію, добирати відповідні мовні засоби та факти для викладу та підкріплення тези.

Година спілкування

Тема. Корпоративний сленг: регрес чи комунікація майбутнього?

Мета. Формувати моральні основи професійної культури; розвивати культуру мовлення, спілкування і поведінки учнів; виховувати порядність, здатність працювати в команді; встановити залежність між мовною культурою людини і її загальною культурою; виховувати любов і повагу до рідної мови, формувати навички мовного спілкування.

Запрошені. Головний бухгалтер ДПТНЗ «МПТУ», бухгалтер соціального партнера ТОВ «Фрунзе», випускниця МПТУ.

Обладнння. Пакати з висловами:

«Бухгалтерія – міжнародна мова бізнесу»,

Добре виражена думка звучить розумно всіма мовами (Джон Драйден).

Достатньо, щоб слова передавали смисл (Конфуцій).

Знати багато мов— значить мати багато ключів до одного замка (Вольтер).

Людина має схильність спілкуватися з собі подібними, тому що в такому стані більше почуває себе людиною (Іммануїл Кант).

Мова — духовне багатство народу (Василь Сухомлинський).

Місце проведення. Класна кімната.

Прогнозовані результати:

Сформувати відповідь на питання:

- Чи можуть співіснувати поняття корпоративна культура та професійний сленг?

Чи потрібен бухгалтерові професійний сленг?
Корпоративний сленг: регрес чи комунікація майбутнього?

Хід години спілкування

Учитель.

Корпоративна культура - це не лише і не стільки наявність внутрішньо корпоративного кодексу поведінки в компанії. Більшою мірою це стиль взаємин між людьми, стиль їх поведінки і цінності, які вони розділяють. Лексика, якої дотримуються люди, що працюють в компанії, фірмові слівця, які можна почути лише тут і ніде більше, - це також частина корпоративної культури.

Сьогодні мова піде про таке явище в корпоративній культурі, як корпоративний сленг.

Результат пошуку зображень за запитом "професійний сленг" Теорія сленга

Сленг — це використання неформальних слів і виразів, які не вважаються стандартом у мовленні мовця.

Філологи-теоретики стверджують, що сленг виникає на рівні так званої субкультури. Він може бути професійний, регіональний, соціальний. Слідуючи цій логіці, варто визнати, що наявність сленгу в компанії говорить про те, що в організації чи фірмі теж сформувалася своя, унікальна культура.

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме лише цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий іншим, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до даної соціяльної групи й ось цитата: «Оце, – думаю, – клево» (у значенні «добре»).

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».

З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.

Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов’язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда.

Філологи стверджують, що в будь-якій тривало існуючій професійній групі рано чи пізно неминуче виробляється свій професійний сленг, жаргон. Бухгалтери не виключення.

Отже. Чи можуть співіснувати поняття корпоративна культура та професійний сленг? Розібратися в цьому нам допоможуть гості нашого заходу – гол. бухгалтер нашого закладу та випускниця нашого училища, яка працює бухгалтером в ТОВ «Фрунзе»

Ви теж готувалися до виховної години, читали, спостерігали за людьми, аналізували, робили висновки, заповнювали анкету про своє ставлення до сленгу. Аналіз ваших анкет засвідчив, що різні учні по різному відносяться до застосування професійного бухгалтерського сленгу.

Одні вважають, що він необхідний, сприяє виразності, лаконічності, полегшує спілкування.

Результат пошуку зображень за запитом "професійний сленг"

Інші вважають, що він зайвий, є проявом нешанобливого ставлення до обліку.

Учень. Згідно ЗУ № 5029-VI від 03.07.2012 р. «Про засади державної мовної політики» чинного з 10.08.2012р.

Стаття 4. Законодавство України про мови

Основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні - виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов у різних сферах суспільного життя.

Стаття 18. Мова економічної і соціальної діяльності

1. В економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова.

2. В економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

3. У внутрішніх правилах підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності забороняється прийняття будь-яких положень, що виключають або обмежують у спілкуванні співробітників використання державної мови. В роботі підприємств можуть використовуватися й інші мови.

Учень. Не секрет, що бухгалтерська професія накладає на людину великий відбиток. У бухгалтерів, як і у представників інших професій, свої моделі мислення, свій світогляд. Відповідно ними вироблена своя складна професійна мова, сленг. Завдяки цій мові, бухгалтери майже завжди швидко розуміють один одного, не пускаючись зайвий раз в довгі пояснення.

Основні джерела поширення сленгу – семінари і бухгалтерські форуми в інтернеті. Саме там найчастіше можна познайомитися із специфічними бухгалтерськими виразами. Наприклад, такими як «Крижити сальдовку» або «малювати баланс». Серед них є широко поширені поняття – «первинка», «дебіторка», «приходник», але зустрічаються і досить екзотичні – наприклад, «ікспенси».

Головний бухгалтер ДПТНЗ «МПТУ». «На мій погляд, сленг – це дуже хороший інструмент для визначення “свій – не свій ”. Професійним сленгом хочеш не хочеш, але доводиться користуватися, щоб розуміти і бути зрозумілим. Я чула, що багато працедавців вважають, що використання в бесіді професійного сленгу свідчить про високий професіоналізм, занурення в спеціальність. Є набір слів і виразів, відомих всім, навіть бухгалтерам, що встигли попрацювати зовсім небагато. Але зустрічаються вирази, які народжуються і функціонують в межах однієї компанії, усередині конкретного бухгалтерського відділу. Використавши такий вираз в іншому середовищі, ризикуєш бути не зрозумілим».

«Открижити звіт» - саме це сленговий вираз бухгалтера використовують частіше за інших. Такі дані порталаа Superjob.ru. Колеги вживають слово «крижити» в значенні «детально перевіряти звітність, ставлячи хрестики». Цей вираз стався від польського krzy? – хрест. Опитування, який провів портал, показав: що 25% респондентів вважають, що робочий сленг допомагає більшому взаєморозумінню на роботі, дозволяє «прискорити вербальне спілкування» за рахунок скорочення слів. В той же час 21% опитаних не люблять офісний лексикон. Вони вважають, що сленг «зменшує красу і гідність мови» і «значно збіднює спілкування». Не знають, що таке офісний сленг, 24% співробітників. Ще 30% важко позначити своє відношення до специфічної офісної мови.

Учень. Ці данні доказують, що у фахівців відношення до корпоративного сленгу не однозначне. Колишній генеральний директор IBM Луіс Герстнер в перший рік своєї роботи в компанії випустив меморандум, в якому заборонив використання внутрішнього жаргону, і мотивував це тим, що мова клієнтоорієнтованної компанії має бути зрозумілою її клієнтам.

Учень. Засіб спілкування – це мова. Вона є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією, мова - найбільша духовна цінність. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. І ми повинні в повсякденному житті та професійній діяльності дбати про чистоту мови, не засорювати її незрозумілими словами та словами -паразитами.
Я вважаю, що сленг забруднює мову, він взагалі не потрібен, від нього при спілкуванні лише незрозумілість та негатив. Вживання сленгових виразів справляє дуже неприємне враження.Освічена людина і без сленгу і арго зможе виразити свою думку, досягти результатів у професії.

Учень. Такого роду скорочення і видозміни бухгалтерських термінів говорять про низький професіоналізм і нешанобливе ставлення до обліку. А взагалі, якщо так піде, то і «общак», дивись, з'явиться. Я не схвалюю цей жаргон, не володію їм (хоча розумію багато сленгових слів) і вважаю за краще спілкуватися нормальною мовою.

Вчитель. Давайте спробуємо для більшої наочності розшифрувати деякі бухгалтерські сленгові вирази чи слова.

Учень. - Як справи? - Все в ажурі. Таку розмову нерідко можна почути на вулиці. Проте мало хто знає, що термін «ажур» перекочував в нашу мову з професійного сленгу бухгалтерів. Стан бухобліку, коли всі рахункові записи робляться в день здійснення господарських операцій - ось вірне тлумачення «ажуру». Тим не менш слово прижилося у тих, хто далекий від ведення обліку, зберігши значення чого-то бездоганного і ідеального.

Учень. Людям, далеким від бухгалтерії, важко зрозуміти невимушену бесіду колег. «Фізики й юрики», «спрощенка», «первинка і дебіторка» - це лише невеликий список понять, якими сьогодні широко оперують бухгалтери. Однак завдяки цьому своєрідному сленгу головбухи чудово розуміють один одного і позбавлені від довгих і детальних пояснень. Найчастіше спілкуються колеги таким чином в податкових інспекціях, філіях бюджетних фондів, в інтернеті на форумах і чатах і на тематичних конференціях і семінарах. Бухгалтерський сленг, на мою думку, це творче переосмислення бухгалтерії.

Учень. «Бухгалтерський жаргон - цілком адекватна явище, легко застосовне до сьогоднішніх реалій. Адже у кожному професійному середовищі існує свій сленг. На ньому можуть спілкуватися колеги і люди, наближені до даної середовищі. Ось що думають про свою професійну мову самі бухгалтери: «Бухгалтери знаходяться в темі” більший час доби, звідси і “ламана” мова».

Учень. У будь-якій професійній діяльності є власна мова для спілкування, яка практично не зрозуміла іншим людям. Те ж саме торкається і бухгалтерів чиє спілкування, якщо випадково послухати, може розсмішити, а деколи навіть глибоко шокувати незнаючу людину. Наприклад, що коштує одне лише «потрібно забити контрагента», сказане бухгалтером іншому бухгалтерові з абсолютно серйозним виразом при клієнтові, що увійшов, або експедиторові.

Будь-якій людині з боку зайвий раз може здатися, що насправді, бухгалтер — це окремий тип людей, але насправді таке вираження означає всього лише «ввести в довідник». Для фахівців з бухгалтерського обліку вираз «поставити на баланс» ясна, як білий день. У простого обивателя така фраза може викликати безліч питань, що поставити, куди поставити, який баланс і так далі. Жаргон бухгалтерів, як і українська мова на місці не стоїть. Цей жаргон обростає новими поняттями, виразами, абревіатурами, словами і йде в ногу з часом. На одному сайті була опублікована лаконічна скарга однієї дівчини бухгалтера іншому: «Це просто кошмар: баланс висить, бухи, які сидять на матеріалах, неправильно рознесли накладні. Ще косяки в документах за сейлзамі необхідно виловлювати. І не забути простежити за новачком касиром, щоб він опердень закрив».

Ви думаєте шифровка? Та ні, це всього лише об'ємна бухгалтерська мова.

Учень.Отже, можна виділити 10 основних причин вживання професійного сленгу:

1. Для того, щоб відрізнятись, бути оригінальним.

2. Для того, що виділятись (як позитивно, так і негативно).

3. Для того, щоб бути адекватно сприйнятим у своєму середовищі

4. Для уникнення кліше, для лаконічності

5. Надати конкретності абстрактному, наближеності віддаленому.

6. Надати додаткового відтінку словам, по-особливому висловити відмову або незгоду.

7. Для полегшення спілкування.

8. Посилити дружелюбну атмосферу.

9. Показати свою приналежність до певної професійної групи, соціального класу.

10. Або показати, що хтось не належить до певної субкультури.

Отже, вважається, що сленг створюють геніальні люди для того, щоб освіжити мову, поглибити її, збагатити цікавими і яскравими елементами, щоб зробити мовний запас багатшим на різні відтінки значень. Хоча творці сленгу, мабуть, і не задумуються про свої наміри, а просто підсвідомо вживають сленг.

Висновок

Аналізуючи виховний захід можна зробити висновок, що професійний сленг чи арго у застосуванні до бухгалтерії існує і буде існувати, бухгалтерський жаргон постійно розвивається, він пов'язаний з розповсюдженням бухгалтерських знань у всі прошарки життя, виникненням велетенської кількості установ, організацій, приватних, колективних підприємств, та організації в них фінансового обліку. Бухгалтерську сленгову лексику можна класифікувати за тематичними групами, джерелами поповнення, зв’язку з різними формами діяльності, особливо комп’ютерним сленгом. У ході підготовки до дискусії ми провели анкетування учнів, зібрали материал для укладання словника бухгалтерських сленгових слів та виразів, ця робота буде продовжена. Сленг був, є та буде постійно в бухгалтерській лексиці. Добре це чи погано? Сленг неможна ні заборонити, ні відмінити. Він змінюється з плином часу, одні слова вмирають, інші – з’являются. Звичайно, погано, якщо сленг повністтю заміняє людині нормальну літературну мову. Але сучасного бухгалтера зовсім без сленга уявити неможливо. Головна перевага тут – виразність і стислість. Отже, сленг необхідно прийняти і відноситися до нього як до вічного явища. Сленг неможливо виключити із мови, його необхідно вивчати, що ми і робимо.

Мова живе своїм життям, вона послідовно змінюється. Словниковий склад мови також постійно змінюється. І те, що сьогодні звучить несприятливо, через деякий час, становиться нормою.

Але, ви майбутні професіонали – бухгалтера, повинні зрозуміти, що у вас має бути міцна мовна база, яка не буде залежати від впливу часу, запам’ятайте, що розмовна і літературна вимови – це речі різні. А професійний сленг – лише частинка нашої прекрасної української мови!

Анкета для учнів – майбутніх бухгалтерів

Що таке сленг?
Як ви відноситеся до сленгу взагалі у мові і у професійному застосуванні ?
Чи використовуєте ви сленг у своїй мові?
Як ви вважаєте, використання професійного сленгу чи арго допомагає у спілкуванні, у засвоєнні професійних термінів, чи розуміє вас навколишнє середовище , якщо ви використовуєте сленгові вирази?
Подобається оточуючим це чи ні?
Чи застосовували сленгові вирази бухгалтера, коли ви проходили виробничу практику чи виробниче навчання?