Сценарій лялькового театру "Рукавичка"

РУКАВИЧКА

Дійові особи:Дід,песик,мишка,жабка,зайчик,лисичка,вовк,кабан,ведмідь, ведучі.

1.Ведучий.

Раз дідусь йшов через ліс,

Песик з ним маленький біг.

Рукавичку дід згубив,

Десь в снігах її лишив. .

Мишка.

Я маленьке мишенятко,

Утекло від мами й татка.

В лісі добре — нема кішки.

Де б погрітись мені трішки?

Ой, а хто отут живе?

Може впустите мене?

(Зазирає до рукавиці).

Пусто... Нікого й просити...

Значить я тут буду жити.

(Ховається в рукавичку).

 Жабка.

Хоч узимку жабки сплять,

Не заснуть мені ніяк.

Я побачу сніг-красу,

Всім сестричкам розкажу.

 (Побачила рукавичку).

А хто, хто ось тут живе?   То прийміть в тепло й мене.

Мишка.

Шкряботушка-мишка я.

А яке твоє ім'я?

Жабка.

Жабка, жабка я мала.

Мишка.

Заходь, хатка не тісна.

 

Зайчик.

Холод в лапки допікає.

Де зігрітися шукаю.

Зимо, зимо не сніжи.

Ти зайчаті поможи.

Ой, а хто тут проживає?

Зайчик в лісі замерзає.

Мишка. Мишка-шкряботушка.

Жабка

Жабка-скрекотушка.

 Зайчик.

 То впустіть і мене.

Жабка.

Та вже йди, мале.

Лисичка

Десь розмовоньку я чую.

Може, вдасться, заночую.

Справді, тепла хатка є.

А хто, хто у ній живе?

Мишка.

 Мишка-шкряботушка.

Жабка.

 Жабка-скрекотушка.

Зайчик.

Зайчик-побігайчик.

А ти хто така?

Лисичка.

Лисичка-краса.

Відчиніть свою хатинку.

Запросіть хоч на хвилинку.

Мишка.

Щиро просимо, ходи.

Заховайся від біди.

Вовк.

Так метелиця гуде,

Що і вовка страх бере.

Рукавиця... Подивися!..

Хто сховався в ній, озвися.

Мишка.

Мишка-шкряботушка.

Жабка.

Жабка-скрекотушка.

Зайчик.

Зайчик-побігайчик.

Лисичка.

Лисичка-сестричка.

А ти хто такий?

Вовк.

А я вовк незлий.

Снігу гори намело —

Упустіть мене в тепло.

Лисичка.

Що ж, приймем?

Заходь скоріше,

Та сиди.

В кутку тихіше.

 

 

Кабан

Хрю-хрю-хрю, похолодало.

Вже і снігом посипало.

Рукавиця... Подивися!..

Хто сховався в ній, озвися.

Мишка.

Мишка-шкряботушка.

Жабка.

Жабка-скрекотушка.

Зайчик.

Зайчик-побігайчик.

Лисичка.

Лисичка-сестричка.

Вовк.

Вовчик-братик.

А ти хто?

Кабан

А я кабан-іклан.

Пустіть і мене.

Всі

Та йди вже

Ведмідь.

Ну й мороз розперезався.

До барлоги аж дібрався.

Рукавичко? Ти чия?

Проживає тут звіря.

Мишка.

Мишка-шкряботушка.

Жабка.

Жабка-скрекотушка.

Зайчик.

Зайчик-побігайчик.

Лисичка.

Лисичка-сестричка.

Вовк.

Вовчик-братик.

Кабан іклан

А ти що за дід?

Ведмідь.

Я не дід.

Я ведмідь-набрід.

І мене прийміть.

Вовк

Та в нас місця нема.

Рукавичка мала.

Ще розірветься, гляди.

Ми не впустим, не проси.

Ведьмідь.

Пожалійте, бо біда.

Може добра є душа

Колись може при нагоді

Й вам я стану у пригоді.

Лисичка.

Що ж робити?

Добре, йди.

Рукавиці не порви.

(Дідусь повертається з Песиком).

Дідусь.

Ніби йшов я, не дрімав.

Рукавичку не виймав.

Ніч стоїть вже на порозі.

Можу згинути в дорозі.

Жучко, Жучко, виручай -

Рукавицю пошукай.

Не мене біда мене.

Баба з дому прожене.

Песик.

Шкода, шкода дідуся,

Рукавичка ж  не стара.

(Іде, роздивляється).

Щось ворушиться... Впізнав

Гав-гав, гав-гав,   Гав, гав, гав!     (Звірята розбігаються).

 

2.Ведуча.

От і казочці кінець,

А хто слухав,молодець.

Слід другові допомагати

В пригоді завжди захищати.

(виходять актори і співають пісеньку)

 

(на мотив пісні «Дружба крепкая» (мульт. «Тимка и Димка»))

 

Справжній друг!

Дружба віддана не зламається
Не розклеїться від дощу і хуг.
Друг в біді не лишить,
Добрим словом втішить,
Отакий він, незрадливий, справжній друг!

 

Ми посваримось і помиримось,
«Нерозлийвода»,— кажуть всі навкруг.
В день чи ніч негожу,
Друг мені поможе,
Отакий він, незрадливий, справжній друг!