Година спілкування "Мій рідний край: традиції та історія"

Тема: Мій рідний край: традиції та історія

Мета: розширити знання учнів про історію, видатних людей та унікальні традиції Решетилівщини, зокрема села Демидівка; формувати ціннісне ставлення до Батьківщини, виховувати  любов до рідного краю, почуття патріотизму, любові та поваги до малої Батьківщини, гордості за її культурну спадщину; розширити знання учнів про історичне минуле рідного краю; розвивати усвідомлення значущості навчання та виховання в розбудові та покращенні життя рідного краю.

Обладнання: мультимедійна презентація, карта України та Полтавської області, державна символіка.   

Форма проведення: краєзнавча година з елементами вікторини

Тривалість: 45-60 хвилин.

Хід проведення заходу

І. Організаційний  момент.

  Привітання, оголошення теми заняття. На екрані ви бачите тему нашого виховного заходу: «Мій рідний край: традиції та історія» (Слайд 1). Я сподіваюсь, що ми з користю для всіх проведемо його. Сьогодні ми з вами будемо багато подорожувати просторами рідного краю, ви дізнаєтесь те, чого не знали і повторите те, що було вам відомим.

  Емоційне введення у тему. Епіграф до заходу "Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього". (Як ви розумієте ці слова? ).

ІІ. Вступна частина

1. Побудова асоціативного куща.

Що для вас означає слово "рідний край"?  (Слайд 2). Спробуйте підібрати слова, які  характеризують це поняття (робота на дошці).

Постановка проблемного питання (Чим Решетилівщина унікальна?)

ІІІ. Основна частина.

1. Географічне положення та перші згадки про Решетилівку

Решетилівка розташована у центрі України, у Полтавській області, на історичній території Полтавщини, яка завжди була колискою українського козацтва (Слайд 3).

Місцевість лежить на берегах річки Говтва – лівої притоки річки Псел (яка, у свою чергу, впадає в Дніпро).

Річка Говтва має цікаве походження: вона утворюється біля Решетилівки внаслідок злиття двох інших річок – Говтви Грузької та Говтви Вільхової.

Існує версія, що назва "Решетилівка" походить від прізвища козака-пластуна Решетила, який, за переказами, на початку XVII століття мав тут свою пасіку. За іншою версією, назва Решетилівки походить від вислову «решетити тканину», тобто з'єднувати два шматки матерії мережками. Щоб замаскувати шви, тканину «решетили» (змережували). Згідно з цією гіпотезою, продовженням давньої мережки є сучасна вишивка білим на білому. Саме від вислову «решетити», на думку решетилівського художника Євгена Пілюгіна і походить назва селища Решетилівка.

Перша документальна згадка датується 1638 роком. Решетилівка згадується у зв'язку з великим селянсько-козацьким повстанням під проводом Якова Остряниці. Це свідчить про те, що вже на той час Решетилівка була значним і укріпленим поселенням.

У період Гетьманщини (1648–1775 рр.) Решетилівка мала статус сотенного містечка Полтавського полку, що підкреслює її адміністративне та військове значення.

На початку XVII ст. у Решетилівці була збудована фортеця – укріплене ядро поселення, яке захищало жителів під час татарських набігів та повстань.

2. Демидівка: від історії до сьогодення

Походження назви села Демидівка (у минулому іноді згадувалося як Демидів), найімовірніше, від поширеного чоловічого імені Демид.

Перші письмові згадки про поселення Демидівка Решетилівського краю припадають на XVII століття.

На початку XIX століття Демидівка була маєтком, що належав великому поміщику Сергію Михайловичу Кочубею (з відомого козацько-старшинського роду).

Село стало відоме своїми виступами проти поміщицького гніту: у 1905 році селяни, які працювали на місцевій гуральні, організували страйк проти нестерпних умов праці, у 1906 році протести переросли в радикальні дії: селяни спалили панське майно (парову молотарку, елеватор, жито). Це було частиною загальноукраїнського селянського руху, у 1921 році кінний загін незаможних селян Демидівки брав участь у бою проти загонів Нестора Махна, що діяли в цих краях.

Саме на тлі цієї історичної багатогранності — від козацької фортеці на Говтві до селянських страйків і національно-визвольної боротьби — виникло те унікальне культурне явище, яким Решетилівка славиться на весь світ – її народне мистецтво та вишивка.

3. Решетилівська вишивка

Решетилівська вишивка – це не просто ремесло, а справжній культурний феномен, який прославив Полтавщину на весь світ. Вона є частиною нематеріальної культурної спадщини України (Слайд 4).

Решетилівську вишивку вирізняє унікальна техніка «білим по білому», яка є візитівкою краю.

На відміну від яскравих, багатоколірних вишиванок інших регіонів, решетилівські вироби є монохромними. Використовується біла або, рідше, сірувата лляна нитка на білому домотканому полотні. Здалеку така вишивка може здатися майже непомітною. Але при ближчому розгляданні, а особливо при сонячному світлі, вона створює дивовижну гру світла і тіні. Візерунок, наче акварель, виявляється завдяки різній фактурі стібків, що надає полотну об'єму та ажурності. Білий колір символізує чистоту, світло, зв'язок із космосом та захист від зла. Це традиційний колір для святкового одягу (сорочок, рушників).

Секрет техніки "білим по білому" полягає у винятковому різноманітті використовуваних технік, які майстрині поєднують на одному виробі. Якщо в інших регіонах використовують 2–3 техніки, то в Решетилівці – від 5 до 7 і більше. Це і мережка, в тому числі «гребінчаста мережка» або «гречечка», і вирізування, і лічильна гладь (лиштва), і «солов'їні вічка» та ін.

Орнаменти решетилівської вишивки традиційно геометризовані (ромби, квадрати, ламані лінії, що символізують землю, сонце та родючість) та рослинні (дубове листя (символ сили), виноградні грона (символ родинного добробуту), стилізовані квіти. Мотиви часто дуже тонкі та графічні.

Наприкінці XIX – на початку XX століття Решетилівка стає офіційним осередком народних промислів. У 1905 році тут засновується ткацький навчально-показовий пункт, який пізніше переріс у всесвітньо відому Решетилівську фабрику художніх виробів.

Техніку «білим по білому» викладають у Решетилівському художньому професійному ліцеї, де зберігаються та передаються секрети майстерності.

У 1969 році решетилівські майстрині виготовили розкішну вишиту сукню для зйомок у фільмі «Соняшники» для легендарної італійської акторки Софі Лорен. Цей факт став одним із найяскравіших підтверджень світового рівня решетилівської роботи.

Саме завдяки унікальності, техніка вишивки «білим по білому» внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Решетилівська вишивка — це гімн праці та терпінню, де на перший погляд стриманий білий колір розкривається у тисячі відтінків і фактур, показуючи віртуозну майстерність полтавських вишивальниць.

4. Письменники та громадські діячі (Слайд 5)

Юрій Горліс-Горський (справжнє ім’я: Юрій Городянин-Лісовський). Народився у с. Демидівка (Решетилівського району). Видатний український військовий, громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. Його головний твір – історичний роман «Холодний Яр», який став символом нескореного духу українців у боротьбі за незалежність початку XX століття.

Олексій Дмитренко (1940–2009) - письменник, публіцист, Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1987). Народився у Решетилівці. Автор художньо-документальної повісті «АІСТ», а також творів про рідну Решетилівку, що увійшли до збірок «Земля небесна» і «Хвіст ящірки».

5. Майстри народного мистецтва (Слайд 6)

Решетилівка відома на весь світ завдяки своїй вишивці «білим по білому» та килимарству. А ці люди є носіями ЮНЕСКО-спадщини:

•          Леонід Товстуха (1934–2010) – народний художник України, однин із найвідоміших майстрів Решетилівської фабрики художніх виробів, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. Відомий майстер гобелену та художнього килимарства. Його твори зберігаються у багатьох музеях
•          Домна Єфремова та Ганна Бондарець – лауреатки Державної премії ім. Т.Г. Шевченка (1986). Килимарниці, які відродили та популяризували традиційне решетилівське килимарство
•          Надія Вакуленко – вишивальниця, яка є однією з головних сучасних носіїв технології виконання вишивки «білим по білому» (використання 5-7 різних технік в одному орнаменті).

6. Історичні та військові постаті (Слайд 7)

Іван Біленький (1894–?) та Данило Оверченко – кошові отамани, ватажки козацько-селянських повстанських загонів, що боролися на Полтавщині проти більшовицько-московських військ у 1920–1921 роках. Є свідчення про те, що боротьба за незалежність велася і на території Решетилівки та її околиць (тематика пов’язана з Горлісом-Горським).

Роман Нетеса (1997–2017) – старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув, захищаючи Україну. Уродженець с. Демидівка.

Героїзм земляків є не лише історією, а й сучасністю, і є прямим продовженням боротьби поколінь. Завдяки сучасним Героям ми з вами можемо продовжувати жити, навчатися і творити. Давайте ж вшануємо пам'ять про полеглих захисників хвилиною мовчання (Хвилина мовчання). (Слайд 8)

7. Свята та обряди

Святково-обрядовий цикл на Решетилівщині та Полтавщині загалом мав свої виразні регіональні особливості.

•          Різдво (Зимовий цикл) (Слайд 9)

Різдво, яке відзначалося у Полтавській губернії з великою пошаною, було тісно пов'язане з аграрними та родинними культами.

Свята Вечеря – стіл обов'язково накривався 12 пісними стравами. Обов'язкові: кутя (з вареної пшениці з медом, маком та горіхами) та узвар. У Святвечір обов'язково готували пісні січеники (котлети з гороху), борщ із галушками (який вважається полтавським винаходом) та вареники з ягодами/фруктами. На почесному місці (на покуті) ставили Дідуха (сніп жита), а до сволока кріпили солом'яного «павука» — символ світобудови та оберіг.

Колядування – першими вранці на Різдво починали ходити маленькі хлопчики (щоб принести до оселі достаток та щастя, оскільки чоловік-гість — символ заможності). Колядникам дарували не лише гроші та цукерки, а й спеціальні пряники, які випікали на Полтавщині: «панянки» та «коники».

Існував звичай «складчини»: молодь, що наколядувала гроші та гостинці, збиралася наступного дня за спільним столом, влаштовуючи велике гуляння.

Івана Купала (Літній цикл) (Слайд 10)

Купальська ніч (з 6 на 7 липня, за новим стилем) була святом очищення вогнем та водою, родючості та кохання.

Розкладали велике вогнище (купальське багаття). Парубки та дівчата стрибали через нього поодинці або парами, взявшись за руки, щоб очиститися та скріпити свій союз.

Стрибкам через вогонь часто передувало стрибання босоніж через кропиву (ритуал очищення). У деяких місцевостях кропива навіть повністю заміняла вогнище, виконуючи функцію очищення від нечистого.

Обов'язково створювали та знищували (спалювали чи топили) опудала Купала (із соломи) та Марену (із гілок чорноклену або вишні).

Дівчата плели вінки з пахучих трав (любистку, рути, м'яти) і, прикріпивши запалені воскові свічки, пускали їх на воду, ворожачи на судженого.

IV. Закріплення та рефлексія

Для закріплення отриманих знань про рідний край, пропоную вам позмагатися, об’єднавшись у дві команди. (Вікторина «Стежками Решетилівського краю)

БЛОК 1. Історія та географія

1. На берегах якої річки розташована Решетилівка? (Говтва)
2. Яким роком датується перша документальна згадка про Решетилівку, пов'язана з повстанням Якова Острянина? (1638)
3. Назвіть видатну постать, уродженця села Демидівка, військового Армії УНР та автора знаменитого роману «Холодний Яр» (Юрій Горліс-Горський)
4. Який статус мала Решетилівка в період Гетьманщини (1648–1775 рр.)? (Сотенне містечко Полтавського полку)
5. Назвіть прізвище великого поміщика, якому належала Демидівка на початку XIX століття. (Кочубей)

БЛОК 2. Решетилівське диво

1. Назвіть головну, всесвітньо відому техніку решетилівської вишивки. («Білим по білому»)
2. Який особливий вид ажурної мережки, що нагадує зубці, є характерним для цього краю? («Гребінчаста мережка» або «гречечка»)
3. Який ефект досягається за допомогою вишивки «білим по білому» на білосніжному полотні? (Гра світла і тіні, об’єм та ажурність завдяки різним фактурам стібків)
4. У якому столітті на Полтавщині було засновано ткацький навчально-показовий пункт, що став основою сучасної фабрики художніх виробів? (Початок XX століття (1905)
5. Який символічний колір переважає в орнаментах решетилівської вишивки? (Білий, символ чистоти, світла, захисту)

БЛОК 3. Свята та обряди

1. Який вид обрядового хліба чи печива готували на Різдво на Полтавщині, щоб обдаровувати дітей-колядників? («Панянки» та «коники»)
2. Назвіть страву, яка вважається кулінарним винаходом полтавських господинь і часто була на різдвяному столі? (Борщ із галушками)
3. Який незвичний ритуал очищення (рослина), характерний для Полтавщини, міг замінювати стрибки через вогонь на Івана Купала? (Стрибки через кропиву)
4. Назвіть страву з вареної пшениці з медом, маком та горіхами (Кутя)
5. Як називався звичай, коли молодь, що наколядувала гроші та гостинці, збиралася наступного дня за спільним столом («Складчина»).

Рефлексія "Моє місце в історії"

І на завершення нашого заходу, прошу продовжити фразу: "Мій рідний край для мене – це..." або "Я пишаюся тим, що..."