Година спілкування на тему: "Абетка безпеки"

Тема: АБЕТКА БЕЗПЕКИ

Мета: повторити й закріпити знання правил дорожнього руху; розви­вати мислення поведінки на вулиці та у транспорті; виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я.

Завдання:

• з'ясувати, як учні запам'ятали назви дорожніх знаків;

• повторити правила поведінки на вулиці й у транспорті;

• розвивати мислення.

Обладнання: зображення світлофорчика, дорожніх знаків; малюнки, що зображують різні ситуації на дорозі, в яких беруть участь діти;

План

1. Організаційна частина. Слово вчителя.

2. Основна частина.

А) Бесіда про світлофор.

Б) Гра « Світлофор». Запитання світлофора.

В) Гра « Інспектор»

Г) Практична робота.

3. Узагальнення знань учнів. Практична робота.

4. Підсумок заходу.

ХІД ЗАХОДУ

І. Організаційна частина. Слово вчителя.

• Всі ви любите проводити час на свіжому повітрі. Тому сьогодні ми поговоримо з вами... (На екрані: А + Б.)

А — перша літера абетки. З абетки починається грамотна людина. Без знання літер не прочитаєш слів. А ми з вами ще й навчаємося абетки доро­ги, тобто правил безпеки.

А що таке безпека?

Ось і друга буква — Б. Дотримуватися будь-яких правил необхідно, а на дорозі — обов'язково, інакше трапиться лихо. (Слайд 1)

Тема нашої години спілкування «Абетка безпеки»

Тож починаймо працювати. А допомагати нам буде:

Загадка (слайд 2)

В нього на чотири боки,

Є по три кругленьких ока.

Світить жовтим — стоїмо,

А зеленим — ми йдемо,

Як червоний — зачекай,

Транспорту не заважай.

Що ж це таке? (Світлофор) (слайд 3)

ІІ. Основна частина.

Бесіда

• Для чого потрібний світлофор? (Допомагати пішоходам правильно переходити проїжджу частину.)

• А машинам він потрібний? (Так, він указує, коли можна їхати, а коли потрібно зупинитися.)

• Світлофор несе світло трьох кольорів: червоного, жовтого, зеленого. Ці кольори не випадкові — вони яскраві й помітні будь-якої погоди. (Слайди 4-7)

Гра «Світлофор»

Учитель показує на екрані кружечок зеленого кольору — діти тупотять ногами, кружечок жовтого кольору — ляскають у долоні, кружечок червоного кольору — тиша. (Слайд 8)

Слово вчителя

• Сьогодні до нас у гості завітав Світлофорчик. Він хоче поставити вам запитання, адже йому відомо, що ви вже користуєтеся громадським тран­спортом.

(Світлофорчик — малюнок, висвітлений на ноутбуці.)

Запитання Світлофорчика (Слайд 9)

• Де потрібно очікувати автобуса? (На зупинках.)

• Коли можна починати посадку в громадський транспорт? (Після зупин­ки, коли вийдуть пасажири.)

• Який порядок посадки й виходу із громадського транспорту? (Входять через задні двері, виходять — через передні. Через передні двері мають право ввійти інваліди й пасажири з дітьми до 7років.)

• Як повинні поводитися пасажири в громадському транспорті? (Не кри­чати, не штовхатися, поступатися місцем старшим.)

• Чому небезпечно виходити на проїжджу частину позаду транспортного засобу, що стоїть на зупинці? (Пішохід і водій зустрічного транспорту не бачать одне одного.)

• З якого віку дозволяється виїжджати на велосипеді на вулицю? Де ката­тися дітям до 14 років?

Гра

• Інспектор-регулювальник, який регулює рух, указує, кому стояти, а кому їхати. Він веде важливу розмову. І щоб брати участь у цій розмові, необхідно знати язик жестів регулювальника. У руках він тримає смугас­тий жезл. Смужки на ньому не прості, вони світяться в темряві, щоб водії й уночі бачили інспектора.

А ви, діти, розумієте жести регулювальників? Підведіться, візьміть у руки олівці. Це ваші жезли. Покажіть, як повинен стояти постовий, пока­зуючи червоне світло, зелене. (Слайди 10-12)

ІІІ. Узагальнення знань учнів.

Завдання Світлофорчика

• Спостерігав я за дітьми на вулицях міста. Усе, що побачив, — на цих картинках.

Розберіться в ситуаціях, які тут зображені. Яких помилок припустили­ся діти?

(Дітям пропонуються малюнки, на яких зображені різні дорожні ситуа­ції.) (Слайди 13-14)