Година спілкування на тему «І живе калина на папері…»

Година спілкування

на тему

«І живе калина на папері…»

Мета: поглибити знання учнів про Україну; продовжити ознайомлення з національними символами, формувати національну свідомість, розвивати пізнавальні інтереси школярів, уміння робити висновки, відстоювати власні бачення; виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі, повагу до її символів, культури; почуття патріотизму.

Обладнання: малюнки з калиною, кетяги калини, прислів’я про калину, рушник, українське вбрання, запис пісні «Калини цвіт».

І. Організаційний момент.

Встали, дітки, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

ІІ. Основна частина.

Учитель: Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.

Учень: Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

І діброва далека,

І веселка над лісом.

Учитель: У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не питай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край

Нема без кореня рослини,

А нас, людей ,без Батьківщини.

Україно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, кров’ю полита. З чим тебе порівняти? Чи з весняним ранком, чи з бездонним небом, чи з веселим шумом червоної калини?

Учень: Струмок серед гаю, як стрічечка,

Червоніє калина, мов свічечка.

Червоніє калина, квітують поля,

Добрий день тобі, Україно моя!

Учитель: Сьогодні ми поговоримо з вами про рослинний символ нашої         країни – Калину. Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батьківської хати.

1-учень: Калина – це той символ, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.

2-учень: Калина – це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.

3-учень: Гарна калина в усі пори року: навесні, коли прикрашена квітами, і восени та взимку, коли горять багряно її спілі ягоди.

Учитель: Червона калина – це символ України. З давніх-давен шанували її. Нема села, двору, де б не зацвітав кущ калини.

Учень: Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона – наша кров червона,

Зоряна калина – і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам’ятаєш, сину, що сказала мати:

«Посади калину в себе біля хати».

Учитель: А ще, діти, про калину складено багато легенд. Послухайте.

Дівчина Килина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Килину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім’ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам’ятають люди Килину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

Учитель: Так, діти, калину дуже цінує наш народ. Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі кетяги розвішували попід стріхами. Калину використовували у весільному обряді: прикрашали коровай, заквітчували вінок молодої. З калини майстрували колиски для немовлят. Калину оспівували у піснях.

Звучить пісня «Калини цвіт» (у виконанні Наталії Май).

Учитель: А ще калина дуже цілюща. Її вживали при різних захворюваннях: від кашлю при серцевих нападах, високому кров’яному тиску.

Соком калини очищують обличчя, щоб рум’янилося.

У народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує».

Гра «Склади гроно калини»

*потрібно зачитати прислів’я про калину, яке записано на ягоді, а потім прикріпити його до кетягу калини.

Прислів’я:

Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

Заливається, як соловейко на калині.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Без верби і калини нема України.

Дівчина, як у лузі калина.

Калинові пироги – здоров’ю не вороги.

Компот з калини – здоров’я для родини.

Хто з калиною знається, той в здоров’ї купається.

Кетяги калини для здоров’я людини.

Де у дворі калина – там порядна родина.

Хто калину ламає – щастя не має.

Гарна калина, як рідна ненька Україна.

Дівчина пишна та красива, мов червона калина.

Щічки червоні, мов кетяги калинові.

Червона калина від ста хвороб лікує.

Гра «Хто краще про калину скаже?»

*Калинка в колі, дає гілочку калини кожній дитині, діти промовляють про неї слова.

Ти: червоненька, весела, промениста, вродлива, смачна, ніжна, квітуча, гіркувата, пишна, рясна, красива, корисна, цілюща, соковита, наче дівчина.

Учитель: Дітки, про калину можна говорити дуже багато добрих слів. Людина має одне серце, а у калини скільки ягід стільки і сердець.

Учениця: У калини квіточки

Біленькі зірочки.

У калини ягідки

Червоненькі крапельки

У калини зернятка,

То маленькі серденька.

Через те і кущ калини

Став за символ України.

Гра «Створи картину»

*учні отримують конверти з пазлами-елементами від малюнків. Вони мають скласти їх у картинку.

Учитель: Так багато ми про калину почули, розказали. Безліч пісень, віршів, легенд складено про цю рослину.

Діти, а подивіться зараз на зернятко калини. На що воно схоже? (Діти розглядають зернятка калини).

У гроні калини багато таких сердечок, а у людини одне серце. Та коли ми об’єднуємося всі разом то стаємо такими міцними, як і кущ калини.

Вправа «Подаруй сердечко».

Учні записують побажання і обмінюються сердечками.

ІІІ. Підсумок заходу.

Учень: У калини китиці червоні,

У калини білі-білі квіти.

Я тримаю квіточку калини,

А здається – серце України.

Учитель: То, діти, червона калина є серцем України. То і наші серця хай будуть такими добрими, щирими, корисними для інших.

Вправа «Сенкан».

Калина.

Червона, корисна.

Росте, зцілює, надихає.

Це краса нашого краю!

Україна.

Вправа «Продовж речення».

Мені сподобалося…

Я дізналася…

Новим для мене було…

Я розкажу своїм друзям про…