Година спілкування "Нашому роду - нема переводу"
Тема: Нашому роду – нема переводу.
Мета : Розширити поняття про те, що значить шанувати батька та матір.
Прищеплювати шанобливе ставлення
до себе і до оточуючих. Виховувати повагу до батьків, людяність, доброту,
щирість у стосунках.
Вчитель. Шановна наша родино! Шановні гості!
Запрошуємо Вас взяти участь у нашій розмові на святі нашого роду. Всі ми – народ України, який складається з родини великих і малих, працьовитих та дружніх.
Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини – народ.
- Добрий день вам, наші мами!
Добрий день вам, татусі!
Добрий день вам любі діти
І звичайно гості всі.
- Красиво і світло у нашій світлиці –
Гості у залі сидять дорогі
Сьогодні у нас родинне є свято,
І хочеться всіх привітати мені.
Вчитель. Рід, родина , рідня. Це не тільки наші рідні, родичі. Це і наш клас, школа, весь український народ. Для того, щоб зберегти наш родовід, треба вивчати, шанувати свій народ, його мову, свою землю, рідний край, бо всі ми – частинка всього цього.
Готуючись до свята, діти виготовляли родовідне дерево.
Про своє родовідне дерево розповість………..
Учениця. Коріння – це наші прадід усть і прабабуся,
Стовбур – бабусі і дідуся
Гілочки – наші батьки
А ми – листочки родового дерева
Так, як дерево не може жити без коріння, так і людина не може жити без роду.
Вчитель: Щоб роду не було переводу, він має жити багато літ.
Головна відповідальність за продовження роду лежить на батькові та матері!
Батько і мати – найрідніші та найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони піклуються про нас, вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.
«Шануйте батька і матір твою, і добре тоді буде, і довго житимеш на землі». Цією заповіддю Господь Бог наказує нам шанувати батьків своїх і за це обіцяє довге життя у добробуті.
Шанувати батьків означає: любити їх, шанобливо ставитися до них, не ображати їх ні словами, ні вчинками, слухати їх, допомагати їм у праці, турбуватися про них, коли вони в біді, а особливо в час хвороби та їхньої старості, а також молитися за них Богу, як за життя їхнього, так і після смерті.
Батьки і діти, діти і батьки-
Нероздільне й одвічне коло,
Ми засіваємо життєве поле
І не на день минулий – на віки,
Бо наша кров пульсує в їхній долі.
Батьки і діти, діти і батьки.
- Рідні мами, рідні тата,
Ми вітаємо вас на святі.
Ми вас любим щиро-щиро,
Всім бажаєм щастя й миру.
- Ви нас теж любіть рідненькі,
Бо ми – діти дорогенькі –
Хочем бути на вас схожі
І, як ви, такі ж хороші,
Хай же наше добре слово
Розквітає веселково.
- Всі ми мріємо ласкою зігріті,
Щоб ніколи не було біди,
Щоб були рідніші в цілім світі
Тато й мама з нами поруч назавжди.
- Вклоняюсь батькові і ненці,
І їхній пам»яті святій,
Бо це від них в моєму серці
Любов до тебе, краю мій!
- Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і щирі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
- Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю
Мамонько рідні, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю.
- Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись
І щоб в душу його сонце цвіло!
- Татку. Татусенько, таточко, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татонько, хочу тебе я обняти –
Ти – мій порядник, заступник і друг.
- Слово чарівне! Яка в ньому сила!
Скажи з любов»ю – радість росте!
Слово ласкаве народжує крила –
Ви не забудьте ніколи про те!
Вчитель. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця – все це родовідна пам»ять.
І де б не були ми, скрізь відчуваємо поклик рідної України, хвилюємося аж до сліз, коли згадуємо рідну мову, рідну пісню.
Пісня «На нашій Україні»
Вчитель. Родина… У родині завжди головою сім»ї був батько, яким пишалися, якого завжди слухали і поважали.
Батько в родині є прикладом для винів.
Він виховує їх, слово його завжди закон. У сім»ї сила батька завжди поєднується з добротою і ніжністю матері. Тато оберігає сім»ю від неприємностей, забезпечує добробут.
- Дорогий, хороший, рідний тату!
Кращого за тебе не знайти.
Дорогий, хороший, рідний тату,
Як чудово, що у нас є ти!
- У суботу тато прибирає,
Добре знає діло він своє.
Миє все, підлогу натирає –
Вихідний матусі втомленій дає.
- А як свято радісне стрічаєм,
Цілий день разом проведемо,
Спортом ми займаємось, гуляєм,
Або в гості до бабусі ідемо.
- А коли татусь відпочиває,
Кожен з нас стихає і мовчить.
Нам він потім книжку прочитає,
Або грати в шахи нас навчить.
- Горе, чи нещастя, чи біда якась,
Всіх нас виручає татова рука:
Рідна, ніжна, щира, добра і міцна.
І життя дорога з нею не страшна.
Пісня «Тато може»
Вчитель. А зараз я запрошую наших шановних татусів і ми переконаємось чи насправді наші татусі усе можуть.
Конкурс для татусів
- Із зав’язаними очима знайти свою дитину по «вушкові».
- Пришити дитині ґудзик.
- Виконати з дитиною домашнє завдання (скласти пазли)
- Погратися з дитиною.
- Погодувати дитину ( витягти з муки цукерку).
- Заспівати пісню перед сном.
Вчитель. Наші татусі одержують медалі « Найкращий татусь».
Потрібно берегти родину, рід. А хто є берегинею роду? (Мати). До неї ми завжди спішимо,про неї ми завжди згадуємо, коли у нас радість або якесь горе. До неї ми звертаємось із найкращими теплими словами.
- Мамо, ти сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне
Слово твоє заповітне
Гріє і живить мене.
- В нас мами всі чудові молоденькі,
Красуні всі чарівні, як весна.
Ми любимо усіх вас дорогенькі,
А зараз для вас пісня хай луна.
Пісня «Мамина сорочка»
- Як виросту, мамочко мила,
Дороги тобі я встелю,
Квітками з весняного дива
За ласку й турботу твою.
- Я зроблю для тебе, мамо,
Все, що здужаю зробити,
Буду завжди тебе мамо,
Ніжно, віддано любити.
- Назбираю в лузі квітів,
Незабудок голубеньких.
Зможу я усе зробити –
Та дарма, що я маленька.
Пісня «Як добре, що у мене…»
Вчитель. Як не згадати того дня, коли над вашою колискою вперше нахилилася мама? Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в кожному з нас і благословляє на добро.
Це ж мама навчає любити свій край, своїх батьків, поважати свій рід.
Пісня «Матуся навчила»
Вчитель. А зараз ми перевіримо, чи знаєте ви, мами, своїх діток.
Вікторина (жінки)
- Яка улюблена страва вашої дитини?
- Яка улюблена іграшка?
- Який улюблений мультфільм?
- З ким найбільше дружить дитина у школі?
- Як дитині подобається, коли ви її називаєте?
- Що найбільше любить дитина робити вдома?
- Чи подобаються дитині казки?
- Про що мріє ваша дитина.
Вручаються медалі «Найкраща матуся»
Вчитель. Пам»ятаймо , любі друзі,
Пам»ятаймо завжди з вами,
Що для вас в усьому світі
Найдорожчі тата й мами.
- Діти! Ніколи про це не забувайте.
Бо «три біди є у людини – смерть, старість і погані діти» - говорить народна мудрість.
Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не лише від батьків, а й від дітей.
Пам»ятайте, діти, народну мудрість : «Все, що робиш для когось, робиш для себе».
Сподіваюсь, що наше сьогоднішнє свято запалить у ваших душах вогник гордості за те, що ви – український народ, який пам»ятає свій рід.
Хай вам щастить у ваших родинах!
Хай вам щастить у вашім житті!
Хай вам щастить у нашій країні!
Хай нам щастить на рідній землі!
«Спасибі вам, говорим знов
За вашу ласку і любов».
Говорить наша дітвора:
«Вам зичим щастя і добра»
Література
- Біблія.-К.: Українське біблійне товариство,2002
- Дорога Милосердя: Навч.посіб.для учнів 2 кл. загальноосвіт.навч.закл./В.Г. Чернуха, Е.В.Бєлкіна – К.: «Навчальна книга»2007. -128 с.
- ж. «Імідж сучасного педагога» № 3,-2012 р.,- Видавець- засновник ТОВ «АСМІ»; - 68 с.
- ж. «Перша вчителька» № 1,2012 р.,- Видавництво «Педагогічна преса», - 89 с.
- Пацерковська О.А. Християнська етика, - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2011 – 88с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку