Година спілкування "Поетичний світ Б.- І. Антонича"

Мета:

навчальна: ознайомити учнів з основними сторінками життя та творчості поета чиє ім’я носить наша школа;

розвиваюча: розвивати пам'ять та увагу;

виховна: виховати в учнів любов до рідного краю, звичаїв і традицій українців, які вдало описував у своїй творчості один з найцікавіших поетів України ХХ ст..

Обладнання: портрет, збірка поезій, вислови.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Привітання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети, завдання.

1. Слово вчителя.

Лемківським краєм сонце бігло,

Сотало промінням на ялиць веретена.

Червоно, зелено, рожево, біло

Цвіла земля , молода і натхненна.

Лемко, хлопчина з бідної хати, -

Побіг за сонцем на крутогору.

«Вернись, Богдане!» - скрикнула мати.

Та син не вернувся: вийшов невпору…

А сонце котилося над містами,

Минало поля, і луги, і діброви,

І завороженими устами

Молилось до нього хлоп’я чорноброве.

Клубок розмотувався поволі,

А він, із обличчям віщим,

У тій великій довгій погоні

Стає все вищим, вищим і вищим!

Росте Антонич. Крізь час і трави.

Сонце прихильно, сонце поклінно.

Твоєї сонячної держави

Листям словесності, Україно.

• Ми сьогодні поговоримо про відомого українського поета Б.І. Антонича.

Б.І. Антонич народився 5 жовтня 1909 року на Лемківщині в с. Новинці в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонич. У 1914 р. родина Антоничів перебралося до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки. А у 1919 р. Богдан з мамою (батька польська влада заарештувала) переїхали на Прящівщину до материного брата О. Волошиновича, якого в невдовзі режим скарав на смерть. Дитинство припало на важкі роки І світової війни.

Богдан ріс хворобливою дитиною. До початкової школи він не ходив. Готувався у приватної вчительки складати іспити до гімназії. Навчався у польській гімназії в Саноці, де викладалася українська мова. Учився добре, але не любив вивриватися вперед. Був сумлінним і допитливим, багато читав, захоплювався Шевченком і Франком. Він не лише любив грати на скрипці, але й пробував сам компонувати музичні твори.

З 1928 по 1933 рік Антонич навчався у Львівському університеті на філологічному факультеті, де вивчав слов’янську мову. Він добре володіє німецькою та англійською мовами, грецькою та латинською, знав практично всі слов’янські мови.

В 1931 році виходить перша книжка «Привітання життя», ІІ збірка – «Три перстні». Отримав літературну премію. За неповні чотири роки він готує до друку чотири книги поезій, пише роман і лібрето до опери. В 1936 році видає збірку «Книга лева», «Зелена Євангелія», «Ротації».

6 липня 1937 року Антонич помер. Він захворів на апендицит і після вдалої операції вже мав намір виписуватись з лікарні додому. Але тут друга недуга – запалення легенів – підкосила його нвіки. Поховано поета на Янівському кладовищі у Львові.

2. Читання віршів вчителем.

3. Читання віршів дітьми.

4. Розгляд ілюстрацій.

Підсумок уроку

• Про кого ми сьогодні говорили?

• Коли народився Антонич?

• Де навчався Антонич?

• Які збірки Антонича знаєте?

• Коли помер і де похований?

• Що ще знаєте про Антонича?