Година спілкування "Родина - мій дім, мій оберіг"

Година спілкування «Родина – мій дім, мій оберіг»

Мета. Домогтися глибоко осмислити учнями значення батьків у нашому житті, розширити знання дітей про сім’ю. Формувати в учнів почуття обов’язку перед батьками. Виховувати любов та повагу до батьків, дідусів та бабусь.

Хід заходу

Вчитель. Шановні діти, батьки, дідусі та бабусі! Сьогодні ми зібралися разом, щоб провести свято «Родина – мій дім, мій оберіг». Що означає слово «родина» ? Родина – це мама і тато, бабуся і дідусь – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас правил, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

Звучить пісня «Зеленеє жито»

Вчитель. Рід – це одне чи ряд поколінь, які пішли від одного предка: рід по маминій лінії, рід по батьковій лінії. Наші предки уявляли життя людей на землі, як велетенське дерево Роду. Ви, діти, на цьому дереві – зелені листочки, гілки – ваші тато й мама. Стовбур, що ближче до вас – це дідусі і бабусі. А коріння – це вже ваші прадіди та прабабусі, ті, хто жив 100 чи більше років тому. Зараз я вам роздам кожному дерево Роду.(Можна з допомогою батьків записати своє дерево Роду) Бачите, які вони великі і пишні. Якщо в людини такий сильний рід, їй нічого не страшне в житті. Погляньте на дошку. Це родове дерево нашого класу, адже ми теж дружна шкільна родина. Проминуть роки, ви закінчите школу, але завжди пам’ятайте наш клас.

Вчитель. Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає бережне минуле

І вміє шанувать сучасне,-

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

Де б ми не були, ми завжди згадуємо свій рідний край, свою домівку, мамину пісню, дідусеву казку, бабусину вишиванку, батькову криницю – адже це символи України, наші обереги. Родина – це мама і тато, брати і сестри, бабуся і дідусь, можуть бути прабабуся і прадідусь.

Учні. Як добре нам жити і знати,

          І вірити, друзі, весь час,

          Що кращого слова, як тато і мама,

          Немає у світі для нас.

 

          Ці слова, ніби сонця усмішка,

          Неначе дитинства привіт.

          Як перші санчата і книжка,

          З якої побачили світ.

 

          Ці слова – утіха єдина,

          Мов сонця ясний промінець.

          Їх промовляє дитина,

           І в дальнім поході боєць.

 

          Спасибі вам, рідні тата і мами,

          Що ви тут сьогодні з нами

           До вас наше перше слово

Разом

           Татусі! Матусі! Дідусі! Бабусі! Будьте здорові!

Вчитель. Тато! Завжди у сім’ї батько – господар. Він піклується про родину, годує та захищає її. Батьків приклад, батькове слово, батьківський наказ були законом для дітей. Отже, вчимося шанувати свого тата! Вчимося слухатись і поважати його. Тоді кожен з нас з любов’ю і благословенням буде згадувати свого тата та його повчальні на все життя слова.

Учні.  Поглянь ти на таткові руки –

           Які в них натруджені жили!

           Дуби щонайбільші та липи, та буки

           Міцніють від їхньої сили.

 

           Такі ж бо ці руки могучі,

           Що навіть і мертве каміння

           Будинком високим, лунким – аж співучим

           Зростає від їхнього вміння.

 

            Рідна мамо, рідний тато!

            Я вітаю вас зі святом.

            Я люблю вас щиро – щиро!

            Вам бажаю щастя й миру.

 

            Ви мене любіть рідненькі,

            Бо я ще такий маленький

             Хочу бути на вас схожий,

             Як і ви такий же гожий.

             Хай моє хороше слово

             Розквітає веселково.

Вчитель. Берегиня. У зміст цього слова ми вкладаємо все, що супроводжує нас від народження до глибокої старості, - рідний дім, батьківський поріг, родину, мамину пісню і мамину молитву. З’являється на світ дитятко – і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її немовлятку.

Учні.  Кажуть, що на світі

           Сонце найясніше.

           Та всміхнеться мама-

            І стає світліше.

 

           Кажуть, що без сонця

           Не розквітнуть квіти.

           А хіба без мами є

           Є щасливі діти?

            

            Мамо добра, люба, мила,

            Як іще назвать тебе?

            Це ж для мене ти пошила

            З шовку плаття голубе.

 

             Ти мені читаєш книжку,

              Хочеш розуму навчить

              Ляжу спати – ходиш нишком,

              Все боїшся розбудить.

 

              Захворію хоч легенько,

              Цілу ніч не будеш спать.

               То ж дозволь тебе, рідненька,

               За усе поцілувать.

 

               Люблю я слово це привітне,

               Вклоняюсь, мамо, я тобі

               Нехай завжди для тебе квітнуть

               Фіалки світло-голубі.

 

               Є немало мам на світі,

               Мами добрі, мами світлі.

               Та одна є наймиліша.

                Хто така?  Скажу вам я –

                Рідна матінка моя!

 

                Мамо! Ось я твій синочок

                Ти пізнаєш голосочок

                Це твій син, неню рідненька

                Декламує тобі щиренько.

 

                Мамцю, матінко моя,

                А я донечка твоя.

                Прийшла тобі шану дати

                Найдорожча моя мати.

«Пісенька про неньку»

 

                Є в нашій мові прекрасні звертання,

                Добрі і щирі, чудові слова

                Тими словами усяк без вагання

                 Маму найкращу свою назива.

 

 Разом.   Мамо, матусенько, мамочко, ненько

                 Матінко, усміх твій ніжний ловлю

                 Мамонько, рідна моя, дорогенька,

                 Я над усе тебе в світі люблю!

Пісня «Про веселих мам усіх»

 

                 Я і до тата умію звертатись,

                 Хочу в словах передати тепло.

                 Щоб мій татусь міг частіше всміхатись

                 І щоб в душі його сонце цвіло!

 

 Разом.   Татко, татусенько, таточко, тато

                 Кращого в світі немає навкруг!

                 Татонько, хочу тебе я обняти –

                 Ти мій порадник, заступник і друг!

 

                  Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

                  Бабцю, бабуню, бабуню моя!

                  І до бабусиних рук притуляюсь,

                   Та відчуваю в них лагідність я.

 

 

                    І до дідуся іду по науку:

                    Діду, дідуню, навчи в світі жить!

                    Він на голівку кладе свою руку,

                    Голос сріблястий струмочком біжить!

Вчитель.    Слово чарівне! Яка в ньому сила!

                    Скажеш з любов’ю – і радість росте!

                    Слово ласкаво народжує крила –

                    Ви не забудьте ніколи про те!

Батьки.      Донечко, синку, сестрице, братусю,-

                    Дружня, велика, весела сім’я!

Учні.           Таточко, мамочко, бабцю, дідусю,-

                    Мій оберіг і родина моя!

Вчитель.     А то які у вас дружні і веселі сім’ї  ми зараз і подивимось. Будемо проводити різні конкурси між дітьми і дорослими. Можна один одному допомагати. Тобто батьки допомагають своїм діткам і навпаки діти дорослим.

Конкурс 1. «Родовід» (для дітей)

• Як звати вашого дідуся та бабусю?
• Коли ваша родина найчастіше збирається разом?

Конкурс 2. «Хто ніжніше маму назве?»

 Вчитель.    В нас у школі Дуся, Женя й Таня

                      Затівали завжди щось нове

                      То й сьогодні почали змагання:

                        Хто ніжніше маму назове.

                        А коли почують їх матусі,

                        В кожної серденько оживе.

                        То ж вступайте й ви в змагання, друзі –

                        Хто ніжніше маму назове?

Конкурс 3. «А моя мама найкраща»

(Діти доводять, що їх мама найкраща)

Конкурс 4 «Обереги»

Запитання для мам та бабусь.

• Які обереги ви знаєте? Розкажіть для чого вони.

Вчитель. А зараз загадки для батьків.

Підсмикане, підтикане, всю хату збігало, під припічком сховалося. (Віник)

Корова без ніг, без тіла – скирту соломи з’їла. (піч)

Біле тіло вуха є, а голови немає. (Каструля)

Що то за постіль, що висить на стелі? (Люлька)

Людей годую, сама голодна часом гаряча, часом холодна. (Піч)

В ліс іде – в село дивиться, в село іде – в ліс дивиться. (Сокира)

Чим більше я верчусь,  тим більше я товстію. (Веретено)

Маленьке, кругленьке, а за хвостик не піднімеш.(Клубок)

Чого люди чоботи купують? (Бо їх даром не дають)

Загадки для дітей.

Добре з мамою і татом в зоопарку погуляти! Розкажемо, дітки, кого ми там побачили.

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має

Їй на місці не сидиться,

 А зовуть її…(лисиця)

 

Сірий, зубатий по полю блукає,

Ягняток шукає

Не одного вже затовк

Це зубатий, сірий…(вовк)

 

Живе спокійно , не спішить

Вона ніколи не біжить

Під панциром від страху

Сховалась…(черепаха)

 

Смугасто – жовтий дикий кіт

У теплім краї жити звик.

І в зоопарку не бідує,

Бо радість нам усім дарує,

Хоч звір цей зовсім не для гри

Наш котик, знайте, хижий…(тигр)

 

Дуже люблять його діти,

Знаний він у всьому світі,

Чи маленький має зріст,

Замість носа в нього хвіст

Подивіться он він он!

Прогулятись вийшов…(слон)

 

Така велика, довгошия

І вища за найбільшу шафу,

Така розумна і красива

У зоопарку є…(жирафа)

Конкурс 5. «Татові справи»

Батьків приклад у родині має велике значення. Діти, а особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж працьовитими як і він. У кожного батька, крім роботи і вдома є багато справ.

• Діти, а яку роботу тато виконує вдома?

Конкурс 6 «Сімейні свята»

• Шановні тата, ви, як голова родини маєте добре знати:

1. Дні народження членів сім’ї.
2. Дату власного весілля.
3. Інші сімейні свята.

Вчитель. Ви всі чиїсь діти. І ваші батьки теж діти ваших бабусь і дідусів. Чи є в світі люди кращі? Ні! Скільки вони пережили, скільки ночей не доспали. Бабусі і дідусі – вони прожили удвоє більше і ви мабуть, удвоє дорожчі для них, бо ви діти їх дітей. Правду кажуть в народі, що справжні діти – це  онуки. Дорогі бабусі й дідусі, ви в своєму житті не часто отримували подяки і нагороди. І тому сьогодні прийміть від нас вибачення.

Учні стають на коліно.

• Бабусі і дідусі! Вибачте нас, будь ласка!

Пісня про дідуся та бабусю.

 

Вчитель.  Дорогі діти! За те, що ви так любите своїх батьків, вмієте їх слухати і шанувати, вони приготували вам ось такий пишний коровай.

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі.  І хочу побажати – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя, цінувати їхнє не вічне, щоб не довелося потім картати себе за те, що не сказав, чи не зробив.

                    «Поема про матір»

Уранці до Бога

Я руки складаю

І щиро у Нього я щастя прохаю

Ісусе наш рідний, і ти, Божа Мати,

Пошли  для Вкраїни добра й благодаті.

Молюся до тебе, Ісусе єдиний,

Щоб мир і достаток були на Вкраїні.

Щоб горя і лиха народи не знали,

Щоб хворим й нужденним усі помагали.

Нехай же прокажуть молитву всі люди

Нехай же надія і Бог з нами буде!