Тема. Уміння прощати.
Мета: допомогти учням зрозуміти, що прощення є виявом любові; вказати на важливість прощення в повсякденному житті; формувати в характері учнів вміння прощати; виховувати любов до ближніх.
Обладнання: картки із завданнями, пам’ятка, відео (Біблійна історія «Йосип та його брати»).
Форма проведення: година спілкування.
Хід години спілкування
І. Організаційний етап.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми заняття.
Послання розрізане й роздане в конвертах на кожну групу
Діти складають послання: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Мт. 6:14-15).
Учитель.
— Зачитайте, будь ласка, послання. Як ви розумієте ці слова?
— Ви, мабуть, здогадалися, про що ми будемо говорити на занятті?
— Отже, тема нашого уроку — «Вміння прощати».
— Діти, саме це послання - епіграф години спілкування.
IІІ. Основна частина.
Прощення — здатність людини першою пробачити свого кривдника й примиритися з ним; більше не згадувати образ та завданої шкоди.
— Як треба прощати?
Зробити крок назустріч;
не чекати, що хтось виправить ситуацію й першим прийде миритись;
не тримати в серці гніву, бо гнів завжди породжує у відповідь гнів;
не звинувачувати інших у поганих думках і вчинках;
щиро простити образу й назавжди її забути.
Біля вашого будинку або біля будинку вашої бабусі ростуть квіти. Як називається ця квітка? Ця квітка називається дицентра, а в народі її називають «розбите серце».
Серця розбитого світла галузочка.
Скільки ж то сили у вірного цвіту!
Навіть як серце розбите на друзочки,
Треба — розквітнути, треба — зуміти!
(Л. Пшенична)
Не знаю, хто чи що розбило серце дицентри, але знаю, що й людські серця можуть розбиватися: від болю, зради й образи.
— Чим або як можна образити людину? (Злим словом, учинити щось зле проти неї, завдати фізичного болю)
Перед вами — розрізані на пазли сердечка.
Завдання: скласти пазли й прочитати, що повинно бути в серці кожної людини. (Віра, любов, прощення, молитва, подяка.)
— Що ви відчуваєте, коли вас ображають? Зазирнімо в серце людини. Що з ним діється?
На столі, на підносі, стоять три прозорі склянки. На одній із них напис — ПРОЩЕННЯ (у склянці — цукрова пудра), на іншій — ГНІВ (у склянці — сода), а на третій — наклеєне СЕРЦЕ (у склянці — вода з оцтом).
Учитель. Уявіть, що ця посудина — це серце людини. Побачимо, що відбувається з серцем людини, коли її ображають.
Учитель бере маленьку ложечку, набираю трохи «гніву» (соди) й опускає в склянку «серце». Вода з оцтом починає бурлити й виливатися зі склянки, тому доречно перед практичною роботою поставити склянку на піднос.
Воно бурлить, стривожене, наповнене образою, злістю, аж кипить і, здається, хоче вискочити з грудей.
А що може повернути спокій у серце людини?
Подивимося, яким воно стане, коли ми додамо прощення (бере маленьку ложечку, занурює в склянку «прощення», набирає цукрової пудри й опускає в «серце». Добре помішує — вода світліє.
Бурлить наше «серце»? Ні. Воно стає спокійнішим, лагіднішим.
Отже, спокій у серце людини може повернути прощення. А що ж таке прощення?
https://www.youtube.com/watch?v=HC8Uesp6uCY
— Чи доводилося вам прощати своїм кривдникам? Наведіть приклади.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
- Як треба прощати?
- Що повинно бути в серці кожної людини?
- Що може повернути спокій у серце людини?
Пам’ятайте, діти, головне, щоб наше прощення було щирим. Вибір за нами: бути людиною, яка любить і прощає, чи нещасною й злопам’ятною. Ми вільні у виборі власних учинків.
V. Підсумок уроку.
1. Вправа «Рефлексивний екран».
Вправа «Рефлексивний екран»:
— Сьогодні я дізнався(лася)...
— Я виконував(ла) завдання...
— Я відчув(ла), що...
— Тепер я зможу...
— Було цікаво...
— Було складно...
— Година спілування дала мені для життя...
Дицентра
Пам’ятка «Як треба прощати?»
- Зробити крок назустріч;
- не чекати, що хтось виправить ситуацію й першим прийде миритись;
- не тримати в серці гніву, бо гнів завжди породжує у відповідь гнів;
- не звинувачувати інших у поганих думках і вчинках;
- щиро простити образу й назавжди її забути.
«Бо як людям ви простите прогріхи їхні, |
А коли ви не будете людям прощати, |
то простить і вам ваш Небесний Отець. |
А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» |
«Бо як людям ви простите прогріхи їхні, |
А коли ви не будете людям прощати, |
то простить і вам ваш Небесний Отець. |
А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» |
ПРОЩЕННЯ
|
|
ГНІВ
|
|
|
|