Свято прощання з початковою школою.

Ведучий 1

Травень, весняне світання,

погляди юні ,дитячі,

 радість і смуток прощання

 ми в їх оченятах побачим.

 

Ведучий 2

Всі вони дорослі стали

і за чотири роки

  дуже багато пізнали

стали міцні і високі.

 

Ведучий 1

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття,

дітей своїх рідних у школі .

Сміливо веди їх у тисячоліття,

 у щасті, з любов'ю до волі.

 

(До класу заходять випускники)

 

Ведучий 2

Шановні гості! Лише завдяки нашим воїнам - титанам ми маємо можливість навчатися, зустрічатися ,ходити до школи. Ціна цього всього надто висока. Тож давайте вшануємо подвиг полеглих героїв хвилиною мовчання.

 

                                       (Хвилина мовчання)

Учениця:

Прийми, Святий Отче, молитву від доньки.

Складаю до неба свої я долоньки

 і слізно прошу тебе, Боже, благаю,

 пошли миру, щастя для нашого краю

.

Учениця:

Молюся я щиро за долю Вкраїни,

щоб більше не впала вона у руїни,

Щоб радісно жили усі твої діти

 і цвіли наче квіти кожного літа.

 

Учениця:

І молюся за те, щоб вже не було війни,

щоб більше не билися твої сини.

Даруй же нам нині, Боже Єдиний,

любов і благодать по всій Україні.

 

Ведучий 1:

Хоч і тернистий шлях випав на долю України та ми віримо у перемогу добра над злом.

 

 

 

Ведучий 2:

 

Україна - Єдина країна!

Не шматуйте її, не трощіть.

Ми не Захід і Схід - ми  родина ,

Ми не Північ і Південь -  ми рід.

 

(Пісня "Квітуча Україна")

 

Учениця:

Загадаю бажання- найдорожче у світі.

Щоб настав мир в країні і не гинули діти,

щоб під небом блакитним колосилися ниви,

щоб всміхалися люди і жили дружно, щасливо,

щоб не плакали мами у журбі над синами,

перемога настала в боротьбі з ворогами,

щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,

щоб і пісня, і слово українське звучали,

щоб країна розквітла- незалежна і вільна-

хай здійсниться бажання це моє неодмінно!

 

Учитель:

На веснянім видноколі

зайнялась зоря вище хмар-

свято у школі нашій -

випускний початковий бал.

Початкова скінчилась школа,

пташенята мої ростуть.

Світ цікавий такий довкола

із гніздечка пора у путь.

А ви ще такі маленькі!

Перші проби, важкий політ,

крильця- рученьки ще слабенькі,

щоб іти самостійно в світ.

Їм підтримка, турбота треба,

доброта і людське тепло,

світ широкий і чисте небо,

і щоб сонце в душі цвіло.

 

Дорогі діти,шановні батьки, гості! Сьогодні у нас незвичайний день- прощання з початковою школою. 4 роки ми разом підіймалися першими найважчими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахувати, дружити, жити за правилами Божого слова та рідного шкільного дому. Непростими були перші чотири шкільні вершини. Хто стрімкою рікою піднімався до них, а хто довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу, та головне, що ми це робили разом, допомагаючи один одному і піснею, і гумором, і просто хорошим словом. Правда було й таке, що невдачі ми поливали гіркими сльозами. Зате радість була на всіх одна. І ось сьогодні хочу повідомити, що всі 23 учні 4-Б класу стали п'ятикласниками.

Разом:

Привітайте щиро нас -

перейшли ми в п'ятий клас!

 

До слова запрошуємо директора школи

 

(Виступ директора школи і вручення дипломів)

 

Учень:

Чотири роки, мов на хмарі пронеслись.

Маленькими були ми всі колись.

Покинули ми дому і прибули до школи

Чотири роки тому.

 

Учень:

У цю школу ми малюками прийшли

і було з нами стільки мороки

Та тепер ми уже підросли

і провчились аж цілих чотири роки.

 

(Пісня "Дружний клас")

 

Учениця:

Мене до школи мама проводжала

І вчительці, як скарб передавала.

Так гарно і радісно було в той день мені, що не забуду я ці дні ясні.

 

Учень:

Сьогодні ми прощаємося з вами,

бо більше ви не будете нас вчить.

У клас до нас прийде вже інша мама,

Щоб за неправильнії вчинки посварить.

 

Учениця:

Ой нема де правди діти-

було всяке серед нас:

той у школі звик шуміти,

той урок не хотів вчити,

той запізнювався в клас.

Та такого не було,

щоб робив хтось щось на зло.

 

 

 

 

 

 

Учень:

Ми добре усе пам'ятаємо

і вам про все розповідаємо.

 

Іноді, бувало, букви забували.

Іноді, бувало, сил не вистачало,

щоб число до суми додати,

щоб у речення слова з'єднати.

 

Учениця:

Колись і крапки губили,

колись і зайві коми ліпили.

З частинами мови дружили,

таблицю множення вчили.

 

 

Учень:

Плутали прикметник з прийменником,

вчили іменник з займенником,

природні зони не любили,

вірші вчити не хотіли.

 

Учениця:

Та всі ми доросліші стали

і за чотири роки

дуже багато пізнали,

стали міцні і високі.

 

Учень:

Час прийшов прощатись

з першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

ми не забудемо ніколи.

 

(Діти передають один одному м'ячик, згадуючи,  найприємніший момент у школі за чотири роки)

 

Учениця:

Пам'ятаю першу прочитану книгу

й перше описане слово ,

першу класну годину

І друзів найперших коло.

 

Учень:

Добре й відмінно навчаймось ,

дружбу цінуймо міцну .

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуймо свою.

Учениця:

А коли нам стане важко,

чи вільний з'явиться час,

ми всі сюди завітаєм-

у наш незабутній клас.

 

Вчитель:

А я вас буду чекати- маленьких своїх пташенят.

Сьогодні ж хочу затанцювати із класом моїм останній вальс.

 

(Останній вальс під звуки пісні "Буду пам'ятати кожного")

 

Учень:

Минають роки й покоління ,

маленький дорослим стає

та крила в життя журавлине

нам рідна школа дає.

 

Учениця:

Школо моя, рідна школо,

казка тепла й доброти.

Стежка від тебе хрещата

в'ється в далекі світи.

 

Учень:

Найсвітліша дорога на світі -

це дорога до знань, до школи. Пам'ятаймо, любі друзі,

не забудьмо цього ніколи.

 

Вчитель: А про перші дитячі кроки і круті стежинки нагадають вам, напевно, веселі смішинки.

 

"Рід"

-Якого роду слово яйце?

-Ніякого.

-Чому?

-Бо не знаємо, що з нього вилупиться: півень чи курка.

 

"Дієслово на -ться"

 

Із словами на -ться задали речення скласти. Всі діти були дуже активні. Вовчик підвівся:" Дозвольте й мені ?Жирна корова сидить на сосні!" Діти регочуть:" А що тут на -ться?

"Зараз як грохнеться, буде вам-ться!"

 

 

 

 

 

"Чужий буквар"

-Миколо, читай урок!

--А я буквар забув.

-То позич у сусіда!

-А я з чужого читати не вмію!

 

(Пісня "Школа")

 

Вчитель: Для будь-кого у житті важливою є підтримка рідних людей. Любі мами і тата! Вам діти слово шани хочуть сказати.

 

Учениця:

Прийміть наш букет із пошани й любові.

Вклоняємось низько і дякуємо щиро

За ласку і ніжність ,за мудрість і віру.

 

Учень:

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту

І без родинного тепла?

 

Учениця:

Ви ж нас як пташенят в гнізді зростили.

Давали дітям раду ,як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

 

Учень:

Чотири роки нас водили вдень і вранці,

Несли портфелі наші й ранці.

Із нами ви уроки вчили

І малювали, і ліпили.

 

Учениця:

Писали з нами твори вдома

Як встигали - невідомо.

При цьому готували їсти,

Білизну прали і місили тісто.

 

Учень:

Несли домашнії турботи,

Ходили на свою роботу.

І залишалися, на диво,

Красивими і молодими.

 

 

 

Учениця:

Ми любимо вас, кохані мами й тата,

Ми вам бажаємо здоров'ячка багато,

Ми хочем, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Учень:

Ми вам обіцяємо вчитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити,

Щоб дарувати радість вам-

Любим нашим батькам.

 

(Пісня " Мої батьки")

 

Вчитель:Звісно, було в нас різне, але треба пам'ятати лише хороше в житті. От і я сьогодні маю чарівну скриню , у якій є записки. На них вказано причину, чому кожен з вас хороший учень.

 

(Діти по черзі дістають записки із скрині і зачитують вголос)

 

А зараз ,шановні батьки , хотілось би від вас почути як змінилися наші діти в кращу сторону за ці чотири роки.

 

(Вправа "Мікрофон". Н-д: Матвійку, ти став самостійним, і т. д.)

 

Звичайно, ми сьогодні не забули і тих учнів, які не мають можливості бути присутніми на нашому святі. Але вони прислали нам свої привітання з-за кордону.

 

(Діти переглядають відео привітання від своїх однокласників з-за кордону. А учні класу записують спільне звернення до учнів, які покинули межі держави і надсилають їм зворотне відео)

 

Учениця:

Спасибі скажемо усім ,

хто навчив любити цей дім,

ту вулицю де ми живем,

все, що Вкраїною зовем.

 

Учень:

Спасибі всім, хто дбав про нас

у цей цікавий,гарний час.

 

Учениця:

Школо наша початкова,

прощавай і будь здорова.

Нових діточок навчай

І про нас не забувай.

 

Вчитель:

Ось і закінчується наше свято.

Нехай буде безхмарним ваше життя, навчання цікавим,

 доля щасливою,на квітучій землі

поміж рідних людей, які сьогодні тут зібралися.

 

(Пісня "Хай любов розцвіте")

 

А зараз прошу діток сісти до батьків за парти і разом переглянути  відеофільм про наше шкільне життя.

(Перегляд відеофільму).