Година спілкування "Вчимося бути справжніми людьми"

Управління освіти,культури і туризму

Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області

Комунальний заклад «Вільшанський ліцей»

 

 

 

 

 

Година спілкування для учнів початкових класів на тему:

«Вчимося бути справжніми людьми!»

 

 

 

 

 

 

 Підготувала вчитель-методист

вищої категорії

                                  Гончаренко  Л. І.

 

 

 

 

 

Тема  Вчимося бути справжніми людьми!

Мета: розкрити сутність поняття «людина»; розширювати знання учнів про людські чесноти; навчати орієнтуватися в моральних якостях людини; формувати уявлення про загальнолюдські цінності, зокрема про людяність як необхідну кожному чесноту; ознайомити з поняттям байдужість; донести до свідомості учнів, що байдужість-негативна риса характеру, яка породжує зло, ненависть, безтурботність і є однією з найтяжчих вад людини; викликати осудливе ставлення до проявів байдужості, душевної черствості; виховувати людяність, прагнення жити по совісті, співчуття до ближніх, бажання допомагати їм у скрутну хвилину, вміння цінувати інших людей, нести їм добро через добрі справи.

Епіграф

Ти знаєш, що ти- Людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя- єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої- одні.

                  В.  Симоненко

Обладнання: записи на дошці, аркуші для виконання завдань, «Сердечко Доброти», маленькі сердечка з написами позитивних і негативних рис характеру, «Коробочки непотрібу», конверти з розрізними буквами, клей, картки ситуацій для обговорення, слайди

 

Хід заходу

I Організаційний момент

II Актуалізація опорних знань

Вчитель  -Діти, а чи часто ви замислювалися над тим, хто така людина?

1 Вправа «Мозковий штурм» (Робота в групах)  (Діти виконують на аркушах паперу)

 

Людина

-Презентація груп.

2 Вчитель   Епіграфом нашої години спілкування стануть слова В.Cимоненка.

Слайд 1

Ти знаєш, що ти – Людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя- єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої- одні.

3 Постановка проблеми

-Чи про всіх людей, що нас оточують, ми можемо сказати, що вони люди? Чому?  Перевіримо!

4 Робота над притчею  (Розповідь ученицею напам’ять)

Притча про людяність

Був колись у сухому степу колодязь. Недалечко від нього- хатинка, у якій жили дідусь з онуком. З року в рік кожного дня сотні мандрівників зупинялися біля колодязя, щоб втамувати спрагу. Поп’ють водички, подякують дідусеві та й далі підуть.

А одного дня мотузка чи то від старості, чи то випадково не витримала та й обірвалася. Відро опинилося на дні глибокого колодязя. День не п’ють води  дідусь з онуком, другий не п’ють- мучаться від спраги. На третій день рано вранці проїжджав біля дідової хатинки подорожній. На підводі  під соломою серед іншого добра дідусь побачив відро.

-Шановний, залиште, будь ласка, нам відро, добру справу зробите!- попросив дідусь.

- Не можу, я дорого заплатив за нього, - така була відповідь. Вдарив подорожній коней батогом і поїхав.

-Що то за людина?- спитав онук дідуся.

-Це не людина, - сумно відмовив дідусь.

Вдень повз домівку дідуся їхав інший чоловік. Зупинився біля колодязя, дістав з підводи відро, прив’язав до мотузки, набрав води і напився. Те, що залишилося, він вилив у сухий пісок, відро відв’язав і поїхав далі.

-Хто він?- поцікавився онук.

- Не знаю, але навряд чи його можна назвати людиною, - відповів дідусь.

Того ж дня увечері біля криниці зупинився подорожній з добрими привітними очима. Дістав з підводи відро, прив’язав до мотузки, витягнув прохолодної води, напився і , подякувавши, знову рушив у путь. А відро залишилося біля колодязя.

• Хто це?- здивувався хлопчик.
•              Це людина! Бо лише той, хто думає не тільки про себе, а й про інших, може, дійсно, зватися Людиною, - з повагою сказав дідусь.

 Марія Кудьярова 

• Так  хто ж така Людина?
• Як ви гадаєте, її можна назвати просто людиною чи справжньою людиною?
• Чому? Доведіть. 

III Оголошення теми, мети заходу

Вчитель  - Отже, діти, сьогодні на годині спілкування ми з вами спробуємо до кінця  вияснити, хто ж така Людина, якою вона повинна бути. І поряд з цим самі будемо вчитися бути справжніми людьми.

IV Робота над темою заходу

Слайд 2

(Зачитування теми заходу)

Вчимося бути справжніми людьми!

  1 Бесіда

Вчитель Не одне покоління людей замислювалося над питанням, хто така Людина, для чого вона живе на Землі? Чи, можливо, у кожного з нас- своя місія, свої завдання на цій Землі? Чому кожен з нас повинен бути саме справжньою людиною?

Бог створив землю, сонце, зорі, тварин. Потім була створена людина, щоб про все це дбати.

У чому зміст життя людини? Відповідь дуже проста: кожна людина прийшла у світ, щоб творити добро, щоб залишити добру пам’ять по собі , слід після себе.  А для цього кожен із нас повинен бути на Землі справжньою Людиною!

Учень

Змалку навчися ти всіх поважати.

Слово хороше учися казати.

Ти доторкнись до людини душею

І усміхнися чарівно до неї.

Будь вольовий і завжди терпеливий,

Добрий, уважний, правдивий.

Cлайд 3

В. О. Сухомлинський говорив: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».

- Діти, а як ви розумієте ці слова? ( Відповіді дітей)

Кожна людина була наділена чудовими рисами характеру. Вони, як промінчики сонця, зігрівають землю і нас, людей.

Та щоб не потрапити у полон негативних рис характеру, потрібно згадати і про них. Недарма ж кажуть: «Ворога треба знати в обличчя». Це якості, які заважають нам стати справжньою Людиною. Вони, як чорні хмари, закривають теплі промені Сонця.

Слайд 4

2 «Сердечко Доброти»

Вчитель  -Діти, у  вас на партах лежать маленькі сердечка. Візьміть їх. На кожному з них є написи. Ви берете тільки ті, на яких написані позитивні риси характеру, виходите до дошки, озвучуєте цю рису характеру і прикріплюєте сердечко біля «Сердечка Доброти». (Діти, спілкуючись у групі, знаходять такі сердечка, виходять до дошки, зачитують назву позитивної риси характеру і прикріплюють його  біля великого сердечка.)

(Це будуть сердечка  з написами: щирість, доброзичливість, доброта, людяність, милосердя, чуйність, тактовність, привітність, щедрість, взаємопорозуміння, співчуття, повага, толерантність,  ввічливість.)

Нехай ваші маленькі сердечка зігрівають велике, і тільки людяність буде панувати у ваших душах.

Вчитель 

Якщо в душі людини тільки радість сяє,

Така людина просто чарівна!

Ніщо її так більш не прикрашає,

Як доброта, краса і людяність свята.

-Тож  будьте завжди справжніми людьми. Нехай Сердечко Доброти посилає вам тільки позитивні риси характеру.

Слайд 5

3 «Коробочки непотрібу»

•         А негативні риси характеру давайте також по черзі  озвучимо і покладемо в коробочки. На перерві зберемо увесь непотріб докупи і викинемо у сміттєвий мішечок, щоб вони не заважали нам бути справжніми людьми.

(Діти,  по черзі, називають негативні риси характеру і складають їх у коробочки.)

(Це будуть сердечка з написами: жадібність, байдужість, егоїзм,  злість, заздрість, грубість, боягузтво, зрадливість, брехливість, ненависть, впертість, хвастливість, підлість, жорстокість.)

•         Діти! Бажаю вам ніколи в житті  не бути байдужими!

Учні 

Добридень, люди! Світлого вам дня!

І добрих справ усім багато- пребагато!

Хай не дратує вас постійна біготня,

А йде добро у серце і у хату.

      Нехай удача й щастя йде у дім,

                  Хай кожному всміхнеться добра доля.

  Хай буде мир у небі голубім,

              Й достаток хлібом йде у дім із поля.

4 Технологія «Два- чотири- всі разом»

Вправа «Утвори ключове слово»

(На партах лежать конверти, у яких знаходяться окремі  розрізані букви. Почніть працювати парою,  потім об’єднайтеся у четвірки, далі утворіть дві великі групи. Розгадайте ключові слова, наклейте букви на аркуш паперу і прикріпіть його на дошку.  Утворилися слова: людяність і байдужість.)

Вчитель   -Діти, скажіть, будь ласка, а як можна назвати слова людяність і байдужість? (Протилежні за значенням або антоніми.)

• А що ж означає кожне з них?

Слайд 6

Людяність- одна з найцінніших рис нашого характеру. Це гуманність, чуйність, здатність співчувати, розуміти іншого. (Діти читають і пояснюють  дане визначення.)

Слайд 7

Байдужість- це негативне почуття, коли людина не звертає уваги на те, що відбувається навколо неї або ж лише на певні речі. (Діти читають і пояснюють дане визначення.)

Вчитель  -Думати не лише про себе, але й про інших, відчувати чужу біду чи просто неприємність і зарадити їй- ознака людяності.

Всюди, де оточують нас інші люди, ми стискаємося із чуйністю та байдужістю, зі співчуттям та з душевною черствістю. І для того, щоб відчути себе людиною, не обов’язково звершувати подвиги і рятувати комусь життя. Інколи слід просто подивитися довкола себе. Місце для прояву людяності знайдеться завжди, щодня, у будь- якій буденній ситуації. Але поряд з цим можна зустріти і прояви байдужості.

5 Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Байдужий пеньок»

(Діти читають оповідання напам’ять в особах.)

Стоїть у лісі старий- престарий Пеньок. Мохом обріс, гріється на сонечку.

Поселився під пеньком Їжак. Клопочеться собі в нірці, а Пеньок мружиться, крекче, гріється на сонечку.

• Будемо з тобою дружно жити, добре?- питає раз його Їжак.
• Добре, - відповідає байдужно Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.

По другий бік під Пеньком поселилася Гадюка.

• Будемо з тобою дружно жити, добре?- питає раз вона.
• Добре, - відповідає байдужо Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється на сонечку.

Та  ось якось Їжак побачив, що поруч із ним живе Гадюка. Напав на неї і в кривавій сутичці переміг.Виповз, ліг на пеньок. Відпочиває.

-Що це у вас там за шум був?- питає Пеньок.

-Це я Гадюку вбив,- відповідає Їжак.

-Добре, -каже байдужно Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється на сонечку.

Діти –Тож не будьмо байдужими!

-Давайте навчимося помічати те, що відбувається перед нашими очима.

-Звертати увагу на події, що трапляються.

-Будьмо уважними до інших та відкритими до людей.

Вчитель  Це все потрібно для того, щоб не виникло тієї загальнолюдської байдужості, якої нам потрібно остерігатись.

Василь Сухомлинський давав багато порад, щоб в майбутньому людині було не соромно самому перед собою.

Слайди 8-13 

(Читають вголос діти.)

1)Будь добрим і чуйним до людей.

2)Допомагай слабким і беззахисним, товаришеві в біді.

3)Не завдавай людям прикростей.

4)Поважай і шануй матір і батька.

Вчитель- Адже вони тобі дали життя, вони виховують тебе, хочуть, щоб ти став людиною з добрим серцем і чистою душею.

5)Ніколи не будь байдужим до зла.

6)Борись проти зла, обману, несправедливості.

Вчитель –Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха їм, обкрадає суспільство.

-Тож давайте і ми всі дотримуватися цих мудрих порад, щоб і нам не було соромно самим перед собою.

Учні

Ми бачимо лиш те, чого душа бажає,

І чуємо лиш те, що завжди веселить.

Не бачимо того, що серце крає,

Адже не наша то душа болить.

           Ми намагаємось біду не помічати…

         Чужа біда, щоб не торкнулась нас.

         Одвернемось, поспішимо до хати,

    Що далі буде… То покаже час.

А далі буде… Станемо байдужі,

Без совісті та іскорки в очах.

Це ми сьогодні ситі, гарні, дужі,

Нас не долає ні біда, ні страх…

       Але майбутнє не дано нам знати,

           Які тривоги нас вже завтра ждуть…

            Про щось ми може будемо благати,

     А друзі переступлять, обійдуть.

Так, як і ми біди не помічали,

Вони також відвернуться колись.

Упевнені в собі, ми завжди знали,

Що світ під нас горнувся і стеливсь.

                 Але проходить все, і завжди так не буде,

      Тож не давайте серцю збайдужіть.

    А мудрі будьте і добріші, люди,

                    І сонечко та людяність у душах бережіть.

6 Вправа «Добре чи погано» («Людяність чи байдужість?»)

Вчитель  -Пропоную вашій увазі ситуації. Представники груп візьміть будь-яку з них. Познайомтеся з нею у групі, обговоріть. Потім зачитайте вголос і дайте відповіді на поставлені запитання.

(Діти працюють у групах.)

-Презентація  груп.

Ситуація 1

Повертаючись взимку зі школи, Оленка та Маринка побачили на річці багато дітей. Річка замерзла. Біля берегів лід був товстим, по ньому всі і сковзалися. А дівчатка побігли далі по льоду, де він був тоншим, - і провалилися. Оленка встигла вискочити з води і простягнула руку подрузі. Але витягти її не змогла- важко. Думала: хто-небудь із хлопців поспішить на допомогу. Але вони спокійно стояли неподалік, деякі, навіть, підсміювалися. Нарешті Маринку витяг чоловік, що проходив неподалік.

-Кого ви засуджуєте, а кого схвалюєте і чому?

-Що ж добре, а що погано?

-Які прояви розкриває ця ситуація?

(Застереження дитячого травматизму під час катання на льоду).

Ситуація 2

Учень сидить в автобусі. На зупинці через задні двері до салону ввійшов старенький дідусь з палицею. Хлопчик відвернувся, коли побачив, що поряд стоїть старенький і дивиться у вікно. А сам думає: нехай проходить вперед по салону, адже там є вільні місця.

-Ваші дії. А щоб зробили ви?

-Ви погоджуєтеся з думкою хлопчика чи ні?

-До чого ми віднесемо дану ситуацію?

Ситуація 3

Повернувшись зі школи, Василько сів за стіл і почав виконувати домашнє завдання. До кімнати забіг його менший братик Дмитрик та попросив дістати з шафи його улюблену іграшку. Василько зупинився на мить і подав машинку братикові. Через кілька хвилин він з’явився у кімнаті знову і попрохав альбом та олівці. Старший брат з радістю подав хлопчику потрібні речі. Потім швидко зробив уроки і не побіг на вулицю до хлопців, а залишився гратися з братиком.

-Щоб обрали ви: побігти на вулицю до хлопців чи приділити увагу братику і чому?

-Це прояв людяності чи байдужості?

Ситуація 4

Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо вона кілька днів не працювала через хворобу. Прийшла стомлена, безсила. Донечка швидко підбігла до матусі і  ніжно її поцілувала. Потім подала кімнатні тапки, схопила сумки і понесла їх на кухню. Звідти вже пахла смачна вечеря, яку дівчинка приготувала.

Мама зайшла до кухні і заплакала.

-Чому мама заплакала? Як ви гадаєте? Адже дівчинка, начебто, все зробила правильно.

-Добре це чи погано? Перед нами людяність чи байдужість?

V Рефлексія, підсумки заняття

Учні

Тож всім присутнім ми бажаємо тепла,

Достатку, розуміння та любові.

Щоб скрізь й повсюди лише людяність була,

І щоб дзвеніла радість в кожнім вашім слові.

 

              Хай кожен день вам мудрість лиш несе,

        Й не буде в серці ні злоби, ні стужі.

І хай любов’ю повниться усе…

           Тож будьте щирі й просто-небайдужі.

Вчитель  -Завершити годину спілкування я хочу знову словами В. Симоненка:

Слайд 14

Ти знаєш, що ти- Людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя- єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої-одні.

-Тож бажаю всім вам бути справжніми людьми.