Година спілкування з елементами тренінгу "Вчимося розуміти одне одного"

Година спілкування, з елементами тренінгу:

 «Вчимося розуміти одне одного»

Мета: дати змогу відпрацювати навички комунікації: слухати і говорити, розуміти і використовувати «мову жестів», розвивати  щирі і доброзичливі манери спілкування, вміння долати сором’язливість, навчити учнів знаходити спільну мову з однокласниками, розуміти емоції один одного та навчитися співпереживати, що, в свою чергу, убезпечить усіх учасників навчального процесу від однієї з поширених шкільних проблем – буллінгу.

Хід години спілкування

Сьогодні ми з вами поведемо розмову про спілкування, з’ясуємо завдяки чому люди розуміють одне одного?, що таке спілкування? Як ви думаєте, чому кожна людина зацікавлена в тому, щоб вміти говорити, вдало спілкуватися? (відповіді вихованців).

Вихователь роздає  учням стікери і пропонує їм записати відповідь на запитання: «Що допомагає мені у спілкуванні?»

  ( На дошці розміщено малюнки двох осіб, учням пропонується  по черзі виходити до дошки, зачитувати те, що вони записали, і «будувати» зі своїх стікерів «міст» між малюнками.)

 Підсумок: «Отже, година спілкування  присвячено тому,щоб з’ясувати, що сприяє порозумінню між людьми».

Інформаційне повідомлення «Спілкування»

 Спілкування – це взаємодія двох або більше людей з метою отримання інформації і задоволення потреби людини в контактах з іншими людьми. (Слайд 2)

Спілкування відбувається у різних формах і за допомогою різних засобів.

Спілкування може бути прямим – коли люди бачать один одного і розмовляють.

Непряме спілкування – коли між учасниками спілкування існує певна просторова або часова дистанція. (телефон, sms -повідомлення, Інтернет тощо)

Які існують основні засоби спілкування?

Мова (слова), міміка, жести. Спілкування за допомогою слів – це вербальне спілкування. Спілкування мімікою і жестами – невербальне спілкування. (Слайд 3)

Міміка — виразні рухи м’язів обличчя людини. Жести — виразні рухи частин тіла (рук, ніг, голови). Важливим засобом невербального спілкування також є особливості вимови: висота і тембр голосу, його гучність, інтонація, темп мовлення тощо. Спілкування без слів. Ти вважаєш, що головне у спілкуванні — лише висловлене вголос? У такому разі ти помиляєшся. Має значення не лише те, що ми говоримо, а й те, як ми це робимо. Адже до 70 % інформації ми передаємо одне одному невербально. У спілкуванні все важливе: інтонація і сила голосу, міміка і жести, положення тіла і навіть зовнішній вигляд. (Слайд 4)

Вправа «Плітка»

У вправі беруть участь 4 учасники заняття. Один із них залишається в класній кімнаті, а інші три виходять за двері. Вихователь зачитує певний текст першому гравцеві. Той слухає, запам’ятовує, а потім розповідає його наступному гравцеві, який заходить до кімнати. Після цього 2-й гравець передає інформацію наступному і так до останнього. Гравці заходять до класу по черзі.

Текс плітки:

«Завтра середа. Треба готуватися до контрольної з математики, але хлопці збираються у кіно, на новий цікавий фільм. А весь клас збирається на виставку екзотичних тварин, що розмістилася біля кінотеатру.Треба взяти 50 гривень. Я не можу визначитися — куди все ж таки податися. Проблема. Складно. Нудно i сумно».

Запитання для обговорення: чи вдалося передати інформацію достовірно?

Підсумок. Факт перекручування і втрати інформації доведений багатьма психологами. Причини різні:

• при переведенні думки в слова 30% інформації губиться;

• 20% інформації втрачається при бідному словниковому запасі;

• складна інформація;

• неуважність слухачів;

• обмежений час, подання інформації жужмом.

Вправа «Відгадайте слово» (на розвиток невербальної комунікації)

Хтось з учнів (за бажанням) виходить у центр класу, і вихователь пошепки каже йому будь-яке слово, наприклад, «кішка». Завдання полягає в тому, щоб повідомити це класу, але без слів. Коли учні починають називати варіанти, можна показати жестом: «Ні, це не те» або «Приблизно так» і уточнювати до моменту, коли хтось скаже правильно. Коли учні навчаться розуміти слова, загадуйте якісь події, наприклад, «Перше вересня», «Великдень» та інші.

Запитання для обговорення: що допомогло вам виконати завдання?

Підсумок . Люди можуть передати інформацію не лише словами, а й без них — невербально . За даними психологів понад 50% комунікацій проходить без слів. Англійський психолог Майкл Арджайл вивчав під час кругосвітньої подорожі мову жестів і встановив, що в середньому протягом 1 години розмови, фін використовує жестів 1 раз; італієць – 80 разів; француз – 130 разів; мексиканець – 180 разів.

Робота у групах (засвоєння нової інформації у процесі групової роботи). Учні поділяються на дві групи, кожна група вивчає інформацію,яку надає вихователь, та готують невеличку розповідь про:

група 1 — щирість і тактовність; доброзичливість і гарні манери;

група 2 — уміння говорити та  уміння слухати; подолання невпевненості.

Інформація для першої групи.

Щирість і тактовність

Відкритість і щирість сприяють порозумінню. Набагато легше збагнути повідомлення людини, яка говорить те,що думає. У цьому випадку ти не відчуєш незручності. Якщо хтось щиро радіє зустрічі з тобою, це зрозуміло не лише з його слів, а й з радісної усмішки, обіймів, інтонації. А як що він чи вона тільки прикидається, жести, міміка чи голос неодмінно це видадуть.

Однак щирість також повинна мати межі. Інакше вона перетворюється на нетактовність. Виховані люди поводяться чемно навіть із тими, хто їм не до вподоби. Вони не скажуть першому-ліпшому: «У тебе неприємний голос» або: «Я не хочу з вами розмовляти». Щоразу, перш ніж щось сказати чи зробити, вони ставлять себе на місце іншого. Коли бачать, що їхня відверта оцінка може когось прикро вразити, то намагаються повідомити її тактовно, стримано, а то й взагалі утриматися від висловлювання своєї думки.

Доброзичливість і гарні манери

Приязна, відкрита манера спілкування є надзвичайно привабливою. З доброзичливими людьми залюбки спілкуються і встановлюють дружні стосунки. Тому люди виробили правила ввічливості — етикету, які сприяють порозумінню.

Інформація для другої групи.

Уміння говорити та уміння слухати

Володіння словом — чи не одна з найголовніших навичок спілкування. Проте діти (а іноді й дорослі) не завжди вміють чітко висловити свою думку, правильно поставити запитання. Про таких кажуть, що вони не можуть зв’язати і двох слів. Звісно, це не сприяє порозумінню. Навичок спілкування словом набувають у школі. Важлива роль у цьому належить урокам мови і літератури. Та їх недостатньо, щоб оволодіти вмінням чітко й дохідливо висловлюватися. Треба багато працювати з книжкою, читати й переказувати тексти з історії, природознавства та інших предметів. Намагайся також більше читати художньої літератури. Це збагачує словниковий запас. І не забувай обмінюватися враженнями з батьками і друзями.

Уміння слухати не менш важливе, ніж уміння говорити. Той, хто слухає, є активним учасником розмови. Уважного слухача не важко розпізнати.

 Положення тіла: злегка нахилене до того, хто говорить.

 Міміка: зосереджений вираз обличчя, уважно і зацікавлено дивиться на того,хто говорить.

Жести: кивання головою у разі розуміння тощо.

Слова: «так-так», «цікаво», «а що було далі?», «чим усе скінчилося?» тощо. Однією з важливих навичок слухання, яка допомагає уникати непорозумінь,є вміння перепитати й уточнити зміст повідомлення.

Як подолати невпевненість

Невпевнені у собі люди багато втрачають. Їм важко знайомитися, знаходити нових друзів.Та що вдієш, коли хтось сором’язливий за своєю вдачею? На щастя, це можна виправити. Найкраще виходить тоді, коли невпевнена у собі людина спробує уявити, що вона впевнена. Як актор. Наприклад,якщо дівчинка боїться купувати щось у магазині, їй треба уявити, що вона грає людину, для якої покупки — звична річ. Можна спробувати зіграти таку сценку перед дзеркалом, потім разом з мамою чи друзями. Нехай хтось грає роль продавця, а ти — покупця. Кілька репетицій — і ви готові вийти на сцену. От побачиш, усе буде добре! Тільки не зупиняйся. Щоразу ускладнюй ситуації, і за якийсь час помітиш, що почуваєшся набагато впевненіше.

Виступи учнів, обговорення (виступати може одна людина або вся група). (Робота зі слайдами 5, 6)

Завдання до слайда 6

Запропонуйте по три слова чи фрази, які можна використати для:

1) прохання про послугу, про допомогу;

2) вибачення;

3) вітання і прощання з друзями;

4) вітання і прощання з дорослими, вчителями;

5) висловлення подяки

Запитання для обговорення:

• Які якості, вміння допомагають краще зрозуміти іншу людину?

• Як впливає на спілкування зайва сором’язливість?  (Слайди 7, 8).

Підсумок: «Щирість, тактовність, доброзичливість і гарні манери, вміння говорити та слухати сприяють порозумінню між людьми».

Закріплення набутих знань

Вихователь підсумовує:

Спілкування — це обмін думками, новинами, враженнями, тобто повідомленнями.

Спілкуватися можна використовуючи слова та без них (невербально), з використанням міміки, жестів, інтонації тощо.

 Міміка — виразні рухи м’язів обличчя людини.

 Жести — виразні рухи частин тіла (рук, ніг, голови).

 Для порозуміння необхідними є: щирість і тактовність; доброзичливість і гарні манери; вміння говорити та слухати, розуміти невербальні сигнали.

Зайва сором’язливість перешкоджає спілкуванню, але за потреби можна набути впевненості у різних ситуаціях.

Вправа «Коло порозуміння» (повторити елементи спілкування, що сприяють порозумінню).(Слайд 9)

Спілкування

1) щирість і тактовність;

2) доброзичливість і гарні манери;

3) уміння говорити;

4) уміння слухати.

Педагог наголошує, що частинки «сором’язливість» немає, бо вона перешкоджає спілкуванню.

Підсумок заняття.  Учні по черзі продовжують фразу: «На цьому занятті я… (дізнався про те, усвідомила, що…)»

Подаруйте одне одному усмішки та подякуйте оплесками  за чудову роботу.(Слайд 10).

Дякую за увагу!