Вправи та ігри на покращення комунікативних навичок учнів

ВПРАВИ ТА ІГРИ НА ПОКРАЩЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК

Мета: створити комфортну психологічну атмосферу в класній групі , розвивати уміння розв'язувати конфліктні ситуації, вміння розуміти емоції інших, здатність до співчуття, вміння слухати та допомагати, попередити виникнення буллінгу в класному колективі.

Розминка

Учасники вільно рухаються. Ведучий називає який-небудь колір або предмет. Усі повинні торкнутися цього предмета, але не на собі, а на комусь іншому.

Вправа «Відгадайте слово» (на розвиток невербальної  комунікації)

Хтось з учнів (за бажанням) виходить у центр класу, і вихователь пошепки каже йому будь-яке слово, наприклад, «кішка». Завдання полягає в тому, щоб повідомити це класу, але без слів. Коли учні починають називати варіанти, можна показати жестом: «Ні, це не те» або «Приблизно так» і уточнювати до моменту, коли хтось скаже правильно. Коли учні навчаться розуміти слова, загадуйте якісь події, наприклад, «Перше вересня», «Великдень», а можна загадувати колір та інше.

Вправа «Плітка»

У вправі беруть участь 4 учасники заняття. Один із них залишається в класній кімнаті, а інші три виходять за двері. Вихователь зачитує певний текст першому гравцеві. Той слухає, запам’ятовує, а потім розповідає його наступному гравцеві, який заходить до кімнати. Після цього 2-й гравець передає інформацію наступному і так до останнього. Гравці заходять до класу по черзі.

Текс плітки: «Завтра середа. Треба готуватися до контрольної з математики, але хлопці збираються у кіно, на новий цікавий фільм. А весь клас збирається на виставку екзотичних тварин, що розмістилася біля кінотеатру. Треба взяти 50 гривень. Я не можу визначитися — куди все ж таки податися. Проблема. Складно. Нудно i сумно».

Ми з тобою схожі...

Учасники утворюють два кола — внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Кількість учасників в обидвох  колах однакова. Учасники зовнішнього кола кажуть своїм партнерам напроти фразу, що починається зі слів: «Ми з тобою схожі тим, що...». Наприклад: «Живемо в одному місті, навчаємося в одному класі» і т.д. Учасники внутрішнього кола відповідають: «Ми з тобою відрізняємось тим, що...». Наприклад: «У нас різний колір волосся, різна довжина волосся» і т. д. Потім за командою ведучого учасники внутрішнього кола пересуваються, змінюючи партнера (за годинниковою стрілкою). Процедура повторюється, поки кожний учасник внутрішнього кола не зустрінеться з кожним учасником зовнішнього кола.

Гра-жарт із почухуванням

Учасники утворюють коло. Перший гравець називає своє ім'я: «Мене звуть Олена, я чухаюсь ось тут» (чухає, наприклад, голову). Наступний учасник каже: «її звуть Олена, вона чухається ось тут (демонструє , дотягуючись до голови Олени). Потім називає своє ім'я і показує, де чухається він. І так далі, по колу.

Моя особливість

Усі гравці сідають по колу. Кожний по черзі називає себе по імені та додає слово, що відрізняє його від решти людей. Можна повідомити про свою індивідуальність 2-3 реченнями. Естафету гравці передають питанням «А ти хто?» та торканням.

Знайти пару

Учасникам роздають смужки паперу, на яких написані назви тварин. Кожен мовчки повинен знайти свою «пару» — таку саму тварину. Пари утворюють коло. Кожна пара показує свою тварину, решта повинна відгадати, що це за тварина.

Хто це?

Учасники сідають на стільці, утворюючи коло. Один учасник стає в центр кола та заплющує очі. Ведучий розкручує його, а решта учасників у цей час міняються місцями. Після цього ведучий садить того, хто стоїть у центрі, на коліна комусь з учасників. Той, хто сидить, говорить що-небудь зміненим ГОЛОСОМ. Учасник повинен упізнати, у кого на колінах він сидить. Якщо цього недостатньо, можна впізнати партнера за допомогою кількох торкань. Якщо він не відгадує, то гра повторюється, доки він не впізнає одного з тих, хто сидить.

Підняти м’яч

Двоє учасників лягають животами на підлогу головами в напрямку одне до одного. Між їх головами кладуть м'яч, який вони затискають лобами. Завдання: разом піднятися, не впустивши цей м'яч. Його не можна притримувати за допомогою рук або у будь-який інший спосіб.

Витівник

Учасники сидять чи стоять у колі. Обирають ведучого. Він залишає приміщення. За час його відсутності обирають «витівника». Усі плескають у долоні — ведучий повертається. Він стає в центр кола і має визначити «витівника». Учасники плескають у долоні, доки «витівник» не покаже новий рух. Учасники його наслідують. Потім «витівник» знову змінює рух. Ведучий не стоїть на місці, а повертається. Учасники повинні стежити за зміною рухів непомітно, коли ж ні, то ведучому буде легко знайти «витівника». Коли ведучий визначає останнього, той сам стає ведучим і гра продовжується. (Можливі рухи: потирання долонь, диригування та ін.)

Спробуй, дізнайся!

Один з учасників залишає кімнату. Ті, хто залишилися, у цей час обирають когось, уважно його розглядають та запам'ятовують. Ведучий повертається і ставить запитання про зовнішність обраної людини. Решта можуть відповідати тільки «Так» чи «Ні». Потім гру продовжують із новим учасником.

Музичні обійми

Учасники стрибають кімнатою під веселу музику. Коли музика зупиняється, кожен учасник повинен обійняти міцно когось. Потім музика продовжується, учасники стрибають парами. Наступного разу, коли музика закінчується, учасники обіймаються парами. Гра триває, створюються більші кола, доки всі учасники не об'єднаються в одних «музичних обіймах».