Господарське життя в українських землях (друга половина XIV- початок XV ст.)

Тема - Господарське життя в українських землях (друга половина XIV- початок XV ст.)

 Мета уроку:

• охарактеризувати розвиток господарства українських земель;
• визначити особливості сільського господарства, ремесел і торгівлі;
• розвивати вміння працювати з історичними джерелами;
• виховувати інтерес до історичного минулого України.

Тип  уроку  : засвоєння нових знань

Обладнання  : підручник   О. Пометун, О. Дудар, Н. Гупан

Хід    уроку

1.               Організаційний  етап

Привітання, перевірка відсутніх.

Слово вчителя

На попередніх уроках ми з вами дізналися, що в другій половині XIV століття українські землі опинилися під владою різних держав — Литви, Польщі, Угорщини. Це суттєво вплинуло не лише на політичне життя, а й на повсякденне життя людей.

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, як саме жили люди в той час, чим вони займалися, як розвивалося господарство. Адже саме господарське життя визначає добробут населення, розвиток міст і держав загалом.

Перш ніж перейти до нової теми, пригадаємо, що ви вже знаєте про цей період.

1. Вправа “Впізнай поняття”

Завдання: за описом визначте термін.

Велике господарство, орієнтоване на продаж продукції → ______

Примусова праця селян на пана → ______

Об’єднання ремісників однієї спеціальності → ______

Великий періодичний торг → ______

Відповіді:

фільварок

панщина

2.Вправа “Зайве слово”

Завдання: знайдіть зайве та поясніть.

Плуг, серп, меч, рало

Коваль, ткач, гончар, князь

Ярмарок, торгівля, цех, купець

 Відповіді:

меч (не знаряддя сільського господарства)

князь (не ремісник)

цех (це об’єднання

3. Вправа “Історична логіка”

Завдання: встановіть правильну послідовність.

Розвиток міст

Поява ремесел

Виникнення цехів

Відповідь – 2-1-3

4. Вправа “Хто я?”

Завдання: визначте, про кого йдеться.

1.«Я живу в місті, виготовляю вироби вручну, належу до об’єднання майстрів»

Відповідь: ремісник

2.«Я обробляю землю і змушений працювати на пана»

 Відповідь: селянин

3. «Я подорожую і продаю товари в різних містах»

 Відповідь: купець.

5. Вправа “Правда чи ні”

Завдання: визначте правильність тверджень.

1. Основним заняттям було ремесло
2. Міста були центрами торгівлі
3. Цехи об’єднували селян
4. Ярмарки сприяли розвитку торгівлі

 Відповіді:

1. ні (основне — землеробство)
2. так
3. ні (ремісників)
4. так

6. Ситуаційне завдання

Уявіть, що ви купець у XV ст.

Запитання:

• Що ви продаєте?
• Де торгуєте?
• Які труднощі можете зустріти?

Орієнтовна відповідь:

• продаю зерно, тканини, ремісничі вироби
• торгую на ярмарках і в містах
• труднощі: небезпека в дорозі, податки.

7. Вправа “Заповни пропуски”

Завдання:

У XIV–XV ст. основою господарства було __________.
У містах розвивалися __________.
Торгівля відбувалася на __________.

Відповідь:   землеробство; ремесла; ярмарка

 

 

8. Міні-дебати

Завдання:

Хто важливіший для розвитку господарства: селянин чи ремісник?

Можливі відповіді:

селянин — забезпечує їжею

ремісник — виробляє необхідні речі

 Висновок: важливі обидва 

 3.Мотивація  навчальної діяльності

Слово вчителя

Уявіть собі, що ви перенеслися у XIV століття. Ви прокидаєтесь не в сучасному місті, а в невеликому поселенні. Навколо — поля, майстерні ремісників, вузькі вулиці міст. У вас немає магазинів, транспорту чи звичних зручностей.

Запитання

 Чим би ви займалися?
Звідки брали б їжу, одяг, необхідні речі?

У той час життя людини повністю залежало від її праці. Хтось працював на землі, хтось виготовляв речі, а хтось займався торгівлею. Саме від того, як було організоване господарство, залежало життя кожної людини.

Сьогодні ми з’ясуємо:

• як працювали люди в українських землях;
• які заняття були найважливішими;
• як розвивалися міста, ремесла і торгівля.

 І спробуємо відповісти на головне питання:
Чи легко було жити людям у той час і від чого це залежало?

Проблемне запитання (для запису на дошці):

 Що визначало рівень життя людей у XIV–XV ст.?

1. Вправа “Уяви себе…”

Завдання:

Уявіть, що ви живете у XIV ст. Оберіть роль:

 

селянин

ремісник

купець

Дайте відповіді:

1. Чим ви займаєтесь?
2. Від чого залежить ваш добробут?

 Орієнтовні відповіді:

селянин — працює на землі, залежить від врожаю і пана

ремісник — виготовляє вироби, залежить від попиту

купець — торгує, залежить від торгівлі та безпеки.

2. Вправа “Передбачення”

Завдання:
Подумайте і дайте відповідь:

 Які заняття могли бути найважливішими у XIV ст.?   Чому?

Орієнтовна відповідь:

•                   землеробство — бо забезпечує їжею
•                   ремесло — дає необхідні речі
•                   торгівля — дозволяє обмінюватися товарами.

3. Вправа “Проблемне питання”

Завдання (обговорення):
Що важливіше для життя людей: земля чи торгівля?

 Можливі відповіді:

•                   земля — основа життя
•                   торгівля — розвиток і обмін.

 Висновок: важливі обидва.

4. Вправа “Так чи ні (прогноз)”

Завдання:
Спробуйте передбачити, чи правильні твердження (потім перевіримо на уроці):

1. Усі люди жили однаково
2. Основним заняттям було землеробство
3. Міста не відігравали важливої ролі

 Очікувані відповіді:

1.  ні
2. так
3. ні.

 

5. Вправа “Незакінчене речення”

• «Я думаю, що в XIV ст. люди найбільше залежали від …»
• «Мені цікаво дізнатися, як …»

Приклади відповідей:

• від землі, праці, пана
• як розвивалися міста, торгівля, ремесла.

4. Вивчення нового матеріалу

Обговоріть в класі   стр. 170  § 25

Пригадайте, які важливі зміни відбувалися в господарському житті західноєвропейських країн у середньовіччі.

Відповідь -  розвиток сільського господарства (удосконалення знарядь праці — плуг, трипілля)

зростання міст

розвиток ремесел

виникнення цехів (об’єднань ремісників)

пожвавлення торгівлі

проведення ярмарків

формування товарно-грошових відносин.

У середньовічній Західній Європі розвивалося с/г, ремесла і торгівля, зростали міста, виникали цехи та ярмарки.

Слово вчителя для пояснення нового матеріалу

Друзі, сьогодні ми розглянемо, як жило і працювало населення українських земель у другій половині XIV — на початку XV століття. Це був час великих змін. Після того, як наші землі опинилися під владою Литви, Польщі та Угорщини, з’явилися нові способи організації господарства, які впливали на життя селян, ремісників і купців.

1. Сільське господарство

Основним заняттям більшості людей було землеробство.

• Заможні селяни обробляли 8–12 гектарів землі, мали коней або волів, корів, свиней, курей і гусей.
• Робочий день починався рано: влітку – о 4–5 годині, взимку – о 5–6 ранку. Вечорами люди доглядали за худобою, лагодили знаряддя праці та готувалися до наступного дня.

Розподіл праці у сім’ї був чітким:

• Чоловік працював у полі, доглядав за худобою, виготовляв і ремонтував інвентар, заготівляв дрова та будівельні матеріали.
• Жінка обробляла город, доглядала за врожаєм, обробляла льон та коноплі, шила одяг, піклувалася про дітей і домашніх тварин.

2. Ремесла

Міста в цей час почали активно розвиватися. У них працювали ремісники: ковалі, гончарі, ткаці та шевці. Вони об’єднувалися в цехи, які регламентували майстерність, навчання учнів і контроль якості виробів.

3. Торгівля

Торгівля була важливою складовою господарства.

• Купці продавали надлишки продукції села та ремесел на ярмарках і в містах.
• Внутрішня та зовнішня торгівля зв’язувала українські землі з країнами Європи та Сходу.

Висновок

Отже, господарське життя українських земель XIV–XV ст. було багатогранним: поєднувалося землеробство, тваринництво, ремесла та торгівля. Заможні селяни, ремісники та купці разом формували економіку того часу, а чіткий розподіл праці допомагав виживати та розвивати господарство.

1.Що змінилося в сільському господарстві та становищі селянства  стр. 170

ПОМІРКУЙТЕ  стр. 170

Які нові явища спостерігаються в сільському господарстві? Чому нововведення в землеробстві насамперед поширювалися у Східній Галичині, Поділлі, Волині, центральних районах Київщини?

Відповідь –  У XIV–XV ст. новими явищами в сільському господарстві стали розвиток фільварків, перехід до товарного виробництва пшениці, активне освоєння нових земель та впровадження прогресивніших методів обробітку, зокрема трипілля. Нововведення швидко поширювалися у Східній Галичині, Поділлі, Волині та на Київщині через розвиток фільварків. Основні нові явища (XIV–XV ст.):

Основні нові явища (XIV–XV ст.):

• Розширення фільваркової системи: Створення великих господарств, орієнтованих на виробництво зерна для продажу (товарне виробництво).
• Активне освоєння земель: Освоєння нових територій («осадництво») та використання системи «золотого віку» (надання пільг селянам, які засновували нові поселення).
• Технічний прогрес: Поступовий перехід від двопілля до трипілля, використання кращого сільськогосподарського інвентарю.
• Зміни в структурі господарства: Збільшення ролі великої рогатої худоби та поширення промислів.

Чому нововведення поширювалися  насамперед у західних та центральних регіонах?

1. Розвиток фільварків: Саме тут, ближче до європейських ринків збуту через балтійські порти, активно розвивалися фільварки, які стимулювали використання нових технологій для підвищення врожайності.
2. Товарно-грошові відносини: Висока потреба у продажу пшениці стимулювала власників земель (шляхту, магнатів) впроваджувати ефективніші методи господарювання.
3. Економічні стимули: Заможні селяни та шляхта мали кращі можливості для інвестування в технічні новинки.

Розповідь вчителя  стр. 170-171

Упродовж XIV-XV ст. основним видом господарювання в українських землях залишалося сільське господарство, переважно натуральне. Традиційними його видами були землеробство й тваринництво. Продовжували сіяти ячмінь, жито, пшеницю. Головними технічними культурами, як і раніше, були льон, коноплі, хміль. Помітно зросло тваринництво: розводили велику рогату худобу і свиней, у гірських районах — овець, у степових ширилося конярство.

У цей час у землеробстві спостерігаються певні технічні зміни. Поряд із перелогом і двопіллям поширюється трипілля. З’являються колісний плуг і соха з лемешем та сошником, що дає змогу ефективніше розорювати нові землі й сприяє підвищенню врожайності. У XIV столітті почали використовувати косу, якою скошували трав’янисті рослини аж до XVIII століття. Для обмолоту зерна використовували ціпи. Основною тягловою силою були воли.

З виникненням фільварків, де пшеницю вирощували переважно на продаж, застосовували трипільну систему, плугову оранку та добрива. Рівень розвитку землеробства не був однаковим у різних місцевостях. У Східній Галичині, Поділлі, Волині й центральних районах Київщини використовували трипільну, на Поліссі, півдні Київщини й Переяславщині — вирубну та перелогову системи.

Значного поширення набували городництво й садівництво.

 

Серед промислів, які відігравали значну роль у господарстві селян, було виготовлення сукна й полотна, гончарного посуду, металевих і дерев’яних предметів для побутового вжитку тощо.

У господарствах феодалів, особливо у фільварках, розвивалися промисли з переробки сільськогосподарських продуктів: млиновий (виготовлення різних сортів борошна, круп), винокурний (виготовлення горілки) та пов’язаний із ним корчмарський. З XVI ст. поширюється переробка деревини: в господарствах панів виробляли велику кількість дьогтю, смоли, поташу, тесу. Розвинутими промислами в XV-XVI ст. були солеваріння (в Прикарпатті) та видобування руди на руднях (особливо на Волині й Поліссі).

Бортництво замінилося присадибним бджільництвом. Важливим промислом залишалося рибальство. Рибу виловлювали не лише у великих річках. Феодали й селяни споруджували стави на річках, струмках і заболочених місцевостях. Хоча полювання вважали привілеєм феодалів, проте на Подніпров’ї, де внаслідок монгольської навали залишалося багато вільних земель, воно було промислом місцевих селян і міщан та приносило їм чималий дохід.

ДОСЛІДІТЬ  стр. 171-172

На основі тексту визначте, у чому полягали особливості розвитку сільського господарства в XIV-XV ст. Яку додаткову інформацію містять наведені джерела?

Із праці Ореста Субтельного

Для заможного селянина, а їх було багато, цілком звичайним було обробляти наділ у 8-12 га, мати одного-двоє коней чи волів, дві-три корови, кілька свиней і десятки курей та гусей.

Із праці Ярослава Ісаєвича

...Робочий день починався влітку о четвертій-п’ятій годині, взимку — о п’ятій-шостій. ...Поснідавши усі, хто міг працювати, відправлялися в поле. ...Знову до купи збиралися тільки пізно ввечері. Після вечері готувалися до наступного дня, лагодили реманент, оглядали худобу.

...Жінка садила, доглядала й обробляла город, збирала з нього й переробляла врожай, готувала страви, обробляла льон і коноплі, пряла, ткала, шила сорочки, доглядала за худобою. Крім того, вона піклувалася про чоловіка й дітей, прала одяг, прибирала житло. В обов’язок чоловіка входила робота на полі, виготовлення й лагодження сільськогосподарського реманенту, заготівля палива й будівельних матеріалів, догляд за робочою худобою.

Відповідь - Особливості розвитку сільського господарства в XIV–XV ст.

Розмір господарств і забезпеченість:

Для заможного селянина звичайним було обробляти 8–12 га землі, мати коней або волів, корів, свиней, курей і гусей (Субтельний).

Господарства були індивідуальними, часто самозабезпечувальними, але могли виробляти надлишок для торгівлі.

Розподіл праці між чоловіком і жінкою:

Чоловік відповідав за роботу в полі, догляд за худобою, виготовлення та ремонт знарядь праці, заготівлю палива і матеріалів (Ісаєвич).

Жінка займалася городом, обробкою льону та конопель, приготуванням їжі, шиттям, доглядом за дітьми та домашніми тваринами.

Режим праці:

Робочий день починався рано (влітку 4–5, взимку 5–6 години ранку) і тривав до вечора, включно з доглядом за худобою та підготовкою до наступного дня.

Самозабезпечення та багатоаспектна праця:

Сільське господарство включало землеробство, тваринництво, ремісничі роботи, що забезпечувало виживання сім’ї та іноді продаж надлишків.

Додаткова інформація з джерел

Джерела надають кількісні дані про площу землі та худобу (Субтельний).

Дається детальний опис повсякденного життя селян і розподілу обов’язків між чоловіком і жінкою (Ісаєвич).

Показано режим праці, тривалість робочого дня та сезонні особливості.

Висвітлюється соціальний аспект господарства: відмінності між заможними і менш забезпеченими селянами.

                 |  Сільське господарство  |

   Землеробство                          Тваринництво

          |                                 |

  - Обробка полів                        - Корови, свині

  - Зернові культури                      - Коні/воли для праці

  - Городні культури                      - Кури, гуси

          |

   |  Ремесла та побут |

   - Виготовлення знарядь праці

  - Обробка льону, конопель

  - Приготування їжі, одяг, шиття

2. Таблиця: Розподіл праці у сільській родині

Хто	Основні  обов’язки
Чоловік	Робота в полі, догляд за худобою, виготовлення та ремонт знарядь, заготівля палива
Жінка	Обробка городу, приготування їжі, обробка льону і конопель, прядіння і ткацтво, шиття, догляд за дітьми і хатніми тваринами

 

3. Особливості господарства

Параметр Особливості

Розмір наділу 8–12 га для заможного селянина (Субтельний)

Тваринний фонд 1–2 коні/воли, 2–3 корови, свині, кури, гуси

Режим праці 

5.Закріплення вивченого матеріалу

1. Вправа “Вибери правильне”

Завдання: позначте правильну відповідь.

1. Основним заняттям селян у XIV–XV ст. було:
   а) ремесло
   б) землеробство
   в) торгівля

Відповідь: б) землеробство

2. Об’єднання ремісників однієї спеціальності називається:
   а) цех
   б) ярмарок
   в) фільварок

 Відповідь: а) цех

3. Ярмарки потрібні були для:
   а) виробництва землеробських знарядь
   б) продажу товарів і обміну продукції
   в) догляду за худобою

Відповідь : б) продажу товарів і обміну продукції

2. Вправа “Так чи ні”

Завдання: визначте, чи правильне твердження.

Заможний селянин обробляв близько 8–12 га землі. +

Жінки працювали тільки вдома, не займалися сільським господарством.  -

Робочий день селян тривав від ранку до вечора. +

3. Вправа “Заповни пропуски”

Сільське господарство включало ______, ______ та ______.

Чоловік відповідав за ______, а жінка — за ______.

Відповідь: землеробство, тваринництво, ремесла; роботу в полі і догляд за худобою; город, обробку льону, приготування їжі та догляд за домом

4.Підсумкова вправа “Міні-тест”

1. Основне заняття населення XIV–XV ст. — __________
2. Об’єднання ремісників називається __________
3. Надлишки продукції села продавали на __________
4. Робочий день селян починався влітку о __________ годині

Відповіді:

1. землеробство
2. цех
3. ярмарках

4– Вправа “Склади ланцюжок”

Завдання: розташуйте події та явища в логічній послідовності.

1. Виникнення цехів
2. Обробка поля та догляд за худобою
3. Виготовлення реманенту
4. Продаж надлишків на ярмарках

Відповідь:
2 → 3 → 1 → 4

5. Вправа “Поясни термін”

Завдання: дайте визначення термінів.

1. Фільварок
2. Панщина
3. Цех
4. Ярмарок

 Відповіді:

1. Фільварок — велике господарство, орієнтоване на продаж продукції
2. Панщина — примусова робота селян на пана
3. Цех — об’єднання ремісників однієї спеціальності
4. Ярмарок — періодичний ринок для торгівлі товарами

5.Ситуаційне завдання

Завдання: уявіть, що ви заможний селянин.

• Скільки землі ви обробляєте?
• Яких тварин тримаєте?
• Які завдання виконуєте щодня?

 Приклад відповіді:

Обробляю 8–12 га землі

Маю 1–2 коней або волів, 2–3 корови, свиней, курей і гусей

Працюю в полі, доглядаю за худобою, лагоджу знаряддя, допомагаю сім’ї

6.Вправа “Вірно чи хибно?”

Завдання: визначте, чи правильне твердження.

1. У XIV–XV ст. жінки займалися тільки хатніми справами. -
2. Робочий день селян був коротким і тривав лише кілька годин. -
3. Міста розвивалися завдяки ремеслам і торгівлі. +

Слово вчителя

Діти, сьогодні ми детально розглянули, як жило і працювало населення українських земель у XIV–XV столітті.

Ми побачили, що сільське господарство було основою життя: селяни обробляли землю, доглядали худобу, вирощували зернові культури та городину. Робота була важкою і вимагала багато часу — день починався ще до світанку і закінчувався пізно ввечері.

Ми також дізналися, що жінки і чоловіки мали чіткий розподіл обов’язків: чоловіки працювали на полі і доглядали за худобою, а жінки обробляли город, обробляли льон і коноплі, шили одяг та піклувалися про сім’ю.

Важливо, що міста розвивалися завдяки ремеслам і торгівлі: ремісники об’єднувалися в цехи, а купці продавали надлишки продукції на ярмарках і в містах. Так сільське господарство, ремесла і торгівля взаємопов’язано формували економіку того часу.

Отже, ми можемо зробити висновок: господарське життя українських земель XIV–XV ст. було багатогранним і складалося з землеробства, тваринництва, ремесел та торгівлі, а чіткий розподіл праці допомагав виживати та розвивати господарство.

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 25 пункт  1, намалювати схему господарства заможного селянина: поля, худобу, реманент, город.