Готуємося до батьківських зборів. Пам´ятки для батьків

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа I-III cтупенів № 19

 

 

 

 

Готуємося до батьківських зборів

Пам´ятки для батьків

 

                                                                               

 

                                                                                      

 

 

                                                             Кузнєцова О.Г.,

                                                учитель початкових класів

 

Кривий Ріг – 2015

 

Кузнєцова О.Г.

       Готуємося до батьківських зборів

Пам´ятки для батьків

 

       У посібнику запропоновано матеріали для класних керівників, учителів початкової школи, розміщено матеріали, які можна використовувати під час підготовки до батьківських зборів та всеобучу, до організації індивідуальної та групової роботи з батьками. Посібник містить «Золоті» правила для мами, тата, дідуся та бабусі; мовний кодекс і заповіді для них.

 

 

 

 

                                                                    

 

 

 

 

                              Азбука для батьків

 

А  -  азбуку виховання повинні знати всі батьки.

 

Б  -  будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

 

В  -  вас запитують - уважно слухайте, дайте відповідь.

 

Г  -  говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

 

Д  -  дайте можливість дитині виявити самостійність.

 

Є  -  єдність між педагогами і членами сім`ї - запорука успішного виховання.

 

Ж  -  життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.

 

З  -   знайте: основи виховання закладаються з раннього дитинства.

 

І  -  ігри - запорука здорового фізичного розвитку дитини.

К  -  корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

 

Л  -  любов до рідного краю виховуйте з дитинства.

 

М  - мама і мир - найдорожче для дітей.

 

Н  -  не говоріть дітям неправду.

 

О  -  одяг має бути охайним.

 

П  -  прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.

 

Р  -   розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

 

С  -  стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

 

Т  -  трудитися навчайте з раннього віку.

 

У  -  успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім`ї.

 

Ф  -  фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.

 

Х  -  хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

 

Ц  -  цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

 

Ч  -  частіше бувайте з дитиною на природі.

 

Ш  - шум - ворог здоров`я дитини.

 

Щ  - щастя і радість дітей - у ваших руках.

 

Я  -  якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов`ю, дотримуйтесь цих порад самі.

 

Дитячі заповіді

для мами, тата, бабусі та дідуся

1.Дорогі дорослі, пам’ятайте, що ви самі  «запросили»  мене у свою родину.  Навчить мене мистецтва бути людиною.

 

2.У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Поясніть мені , що, коли і чому кожен із нас  у ньому має робити.

 

3.Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яч.

 

4.Мої почуття ще незрілі – прошу, будьте чуйними до моїх потреб. Не

нарікайте на мене цілий день.

 

 

5.Щоб розвиватися , мені потрібна ваша увага і підтримка.

Лагідно критикуйте й оцінюйте, але тільки мої вчинки.

 

6.Дайте мені трохи самостійності,  дозвольте  робити  помилки, щоб я учився на них. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання.

 

7.Я вчуся у вас усьому: інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.

 

8.Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

 

                                    Любі мої, я вас дуже-дуже люблю!!!

                  Покажіть мені, що ви любите  мене також. 

 

                                      

Пам’ятка для батьків

 1. Будьте для дітей прикладом у всьому.

 

2. Зробіть для своїх дітей куточок для занять. Коли учень готує уроки, не відривайте його на сторонні справи.

 

 3. Вчіть дітей бути у всьому бережливими.

 

4. Частіше бувайте у школі, радьтесь з педагогами, психологом з питань виховання дітей, допомагайте вчителям краще навчити ваших дітей.

 

 5. Не кажіть нічого поганого про школу, вчителів, прищеплюйте дітям любов і повагу до школи.

 

 6. Слідкуйте за чистотою і охайністю дитини, за акуратним утриманням підручників, одягу. Чистота і акуратність дисциплінує дітей.

 

 7. Дотримуйтесь  режиму дня, слідкуйте, щоб дитина не перевтомлювалась.

 

 8. Виховуйте у дітей вміння вести себе скромно і пристойно як вдома, так і на вулиці, в шкоді, в громадських місцях.

 

9. Виховуйте у дітей повагу до старших і молодших.

 

10. Не застосовуйте фізичного покарання до дітей, спокійно поясніть їм неправильність їх вчинків.

 

11. Заохочуйте в дітей інтерес до книги, природи, туризму, спорту.

 

12. Привчайте дітей виконувати носильну фізичну роботу.

 

13. Знайте з ким товаришують ваші діти, як вони поводять себе.

 

14. Пам'ятайте, що виховання дітей - головний обов'язок батьків.

 

 

 

 

 

 

 

Пам´ятка для батьків

 

  Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.

  Можна виражати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною в цілому.

  Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття, хоч якими б небажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з'явилися, отже, для цього є підстави.

  Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у несприйняття з її боку.

  Поступово, але неухильно знімайте з себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.

  Давайте змогу дитині зустрічатися з негативними наслідками її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати "свідомою".

  Карайте дитину, залишаючи її без хорошого, аніж роблячи їй погано.

  Пам'ятайте, що дитина постійно шукає і навіть бореться за позитивне ставлення до себе. Бо позитивне ставлення до дитини - це основа її психологічного виживання.

Пам'ятка батькам першокласників

1.Підтримуйте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в її шкільних справах допоможуть першокласнику підтвердити значущість його нового положення і діяльності.
2.Обговорюйте з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрілася в школі. Пояснюйте їх необхідність і доцільність.
3.Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у неї може щось не відразу виходити - це природно. Дитина має право на помилку.
4.Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за дотриманням його.
5.Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала й емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре виконав завдання!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.
6.Із відвідуванням школи в житті вашої дитини з’явиться людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
7.Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Відвідування школи істотно змінює життя дитини, але воно не повинно позбавляти її різноманітності, радості, гри. У першокласника повинно залишатися достатньо часу для відпочинку.

 

Поради батькам учнів молодших класів

1.Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
2.Допоможіть дитині налагодити процес приготування домашнього завдання. Сюди входить і організація робочого місця, уточнення розпорядку дня, визначення послідовності приготування уроків.

3. Приступати до домашнього завдання краще через годину-два після повернення з школи.
4.У жодному випадку не давайте дитині додаткових домашніх завдань.

5.Не переробляйте класну роботу, можна тільки виправити помилки.

6.Якщо дитина не зрозуміла завдання, яке пояснювали в школі, повторите пояснення дома.

7. У жодному випадку не вирішуйте домашнє завдання. Якщо ви знайшли помилки, весело скажіть, що роботу він зробив добре, тільки допустив дві помилки. Хай знайде їх сам.

8.Поступово ступінь контролю повинна знижуватися. Коли дитина навчиться все робити самостійно, вам вона показуватиме тільки результат.

 

 

               Поради батькам

                                  гіперактивних дітей

1.У своїх відносинах з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хвалите її у кожному випадку, коли вона цього заслуговує, підкреслюйте її успіхи. Це допоможе укріпити упевненість дитини у власних силах.
2.Уникайте постійних слів «ні» і не «можна».
3.Говоріть  м'яко, стримано, спокійно .
4.Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
5.Для зміцнення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
Заохочуйте дитину за всі види діяльності, що вимагають концентрації уваги (читання, робота з конструктором).
6.Підтримуйте удома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання домашніх завдань і сну щодня повинні відповідати цьому розпорядку.
7.Уникайте по можливості скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках надмірно впливає на дитину.
8.Під час ігор обмежуйте дитину одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих приятелів.
9.Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю .
 

          Мовний кодекс

 

1.Не підвищуйте голосу у розмові з донькою чи сином.

 

2.Якнайчастіше вживайте "формули ввічливості": будь-ласка; перепрошую; вибач; дякую; виявляйте доброзичливість і прихильність.

 

3.Читайте і співайте разом з дитиною; учіть разом вірші, пісні, загадки, скоромовки.

 

4.Поєднуйте слово й гру, слово і малюнок.

 

5.Не допускайте у вашій оселі лайливих слів; привчайте дитину до мовного етикету за столом, у транспорті, магазині, на вулиці.

 

6.Виправляйте мовні огріхи, власні, а також ваших рідних, друзів, колег. Пояснюйте дитині значення незрозумілих слів; учіть правильно будувати речення.

 

7.Ведіть словничок, записуйте перлини мовної творчості Вашої дитини.

 

8.Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати.

 

 

Чотири заповіді мудрого вихователя

   Дитину потрібно не просто любити (цього мало!). Її потрібно поважати і бачити в ній особистість! Не забувайте також про те, що виховання – процес «довготривалий», а значить, і миттєвих результатів чекати не доводиться. Якщо малюк з якихось причин не виправдовує ваших очікувань, не гарячкуйте. Спокійно подумайте про те, що ви можете зробити для того, щоб ситуація з часом змінилася.

1. Не намагайтеся зробити з дитини самого себе.

   Так не буває, щоб людина однаково добре все знала і уміла. Навіть найдоросліші й мудріші на це не здібні. Ніколи не говоріть фраз, наприклад: «Ось Маша в чотири роки вже читає, а ти?!» або «Я у твої роки на турніку 20 разів віджимався, а ти матрац – тюфяком». Думаю, знайдеться хоч одна справа з якою він справляється краще за інших. Так похваліть його за те, що він знає і вміє, і ніколи не лайте за те, що уміють інші!

2. Ніколи не порівнюйте вголос дитяти з іншими дітьми.

    Сприймайте розповідь про успіхи чужих дітей як просто інформацію. Якщо розмова про те, що «Мишко з другого під’їзду класно грає на скрипці», відбувається в присутності вашого дитяти, а вам у відповідь нахвалятися нічим – краще все що-небудь скажіть.

3. Перестаньте шантажувати.

   Назавжди виключіть зі свого словника такі фрази: «От я старалася, а ти…», «Я тут лежу, хворію, а ти…», «Я тебе ростила, а ти…» і тому подібне. Це, громадяни-батьки на мові кримінального кодексу називається «шантаж». Найнечесніша зі всіх спроб засудити. І найнеефективніша. Знаєте, що відповідають на подібні фрази  99  відсотків дітей? «А я тебе народжувати мене не просив!»

 

4. Уникайте свідків.

   Якщо дійсно виникає ситуація, що вводить вас у фарбу (малюк нагрубив старому, влаштував істерику в магазині), потрібно твердо і рішуче відвести його з місця події. Відчуття власної гідності властиве не лише дорослим – тому дуже важливе, щоб розмова відбулася без свідків. Після цього спокійно поясніть, чому так робити не можна – це необхідно. Ось тут до речі, призвати малюка до сорому цілком доречно. Адже на певному етапі життя ця емоція грає важливу і корисну роль гальма, який не дозволяє здійснювати погані вчинки.

 

     Головне – не забувати, що у всього має бути своя міра.

 

 

 

 

Пам'ятка для батьків

Як навчити дитину слухати з першого разу

     1.Станьте прикладом уважного слухача. Покажіть дитині, як ви умієте слухати чоловіка, друзів і, особливо, її саму. Більше слухайте, менше говоріть.

   2.Говоріть шановливо. Діти майже завжди «відключають» свою увагу, якщо ви говорите з ними на підвищених тонах, критикуючи, звинувачуючи скаржачись або наказуючи.

   3.Спочатку приверніть увагу, а потім говоріть. Зловіть увагу вашого малюка, переконайтеся, що він на вас дивиться перш, ніж заговорити. Можна попросити: «Будь ласка, поглянь на мене і послухай, що я скажу».

   4.Заздалегідь попередьте про розмову. Спробуйте встановити часові межі: «Мені потрібно поговорити з тобою через хвилину. Будь ласка, будь готовий».

   5.Знизьте голос. Замість того щоб кричати – почніть говорити спокійніше. Звичайно така поведінка застає дітей зненацька, і вони виявляють цікавість до подальшої розмови.

    6.Говоріть коротко, ласкаво і конкретно. Замість: «Негайно займися прибиранням», чіткіше сформулюйте своє прохання – «Будь ласка прибери ліжко до того, як підеш гуляти». Діти зазвичай уважніші, якщо знають, що їм не доведеться вислуховувати цілу лекцію.

 

 

Рекомендації батькам

 

1.Сприяйте роботі своїх дітей і постійно контролюйте її.

 

2.Визначте постійне місце дитини, де б зручно було б виконувати домашнє завдання, читати книжки, газети. Світло повинно падати на книгу або зошит із лівого боку.

 

3.Стежте, щоб дитина вчасно приходила до школи та своєчасно поверталася. Контролюйте, чи не було пропусків уроків, запізнень без поважних причин.

 

4.Вимагайте, щоб дитина починала виконувати уроки у передбачений режимом час. Після кожних 50 хвилин занять -  10 хвилин відпочинку.

 

5.Не відривайте дитину від роботи під час виконання домашнього завдання.

 

6.Перевіряйте виконані письмові роботи, нехай дитина розповість вивчене своїми словами, відповість на запитання.

 

7.Майже щоденно продивляйтесь щоденник дитини.

 

8.Виховуйте любов до навчання та школи, повагу до вчителя, старших.

 

9.Не критикуйте при дітях учителя, школу; про помічені недоліки в роботі вчителя, школи кажіть самому вчителеві, директорові школи.

 

10.Частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає її краще вчитися, дайте поради, поділіться досягненнями у своїй роботі.

 

11.Один - два рази на місяць відвідуйте школу, розмовляйте з учителями, класними керівниками.

 

12.Обов`язково відвідуйте всі батьківські збори.

 

13.Не посилайте дітей купувати цигарки та спиртні напої.

 

14.Привчайте дитину слухати музику, читати художню літературу, виховуйте інтерес до образотворчого мистецтва, фізкультури.

 

15.Передплачуйте дітям газету, журнал.

 

 

Пам`ятка для батьків

1.На прикладах, взятих із життя, демонструйте дітям зразки чесного виконання обов`язку перед суспільством і сім`єю.

2.Відвідуйте збори і заняття для батьків.

3.Виділіть школяреві постійне робоче місце.

4.Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.

5.Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі. Радійте успіхам малюка, допомагайте йому, але пам`ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням.

6.Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, які проводяться в класі або школі.

7.Намагайтеся вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями - природна потреба малюка.

8.Організовуйте дозвілля дитини.

9.Систематично привчайте дитину до праці.

10.Пам`ятайте, що тільки разом зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель - ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним і підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте у розмові з ним. Не робіть у присутності дітей

 

 

Поради для батьків

 

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»
Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

 

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

 

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16. Учіть дитину:

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:

• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

 

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним»..

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

 

 

 

До уваги батьків

 

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги.
Учити жити — це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько, вчитель.

 

2. Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, — це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.

3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків.
Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім'я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім'я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.

4. Турбота батька і матері про здорову сім'ю. Справжня мудрість вихователя — батька, матері — в умінні дати дитині щастя дитинства — це спокійне домашнє вогнище.

5. Сім'я — це первинний колектив українського суспільства.
Чи почуває дитина, що блага її життя — наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці і турботи вона просто не могла б існувати. Тут криється велика небезпека — виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне — її особисті потреби, а все інше — другорядне. Я бачу лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість — жити заради когось.

6. Готових рецептів сімейного виховання немає.
Народження людини — велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.

 

                Принципи

                   виховання  дисципліни в дитини

1. Відокремлюйте свої почуття. Не засуджуйте дитину. Вона повинна відчувати,  що її люблять. Пам’ятайте: щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття й навчитись із ними поводитись.
2. Уважно вивчайте дитину. Ви повинні знати стан  здоров’я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового напруження повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченнями або покаранням.
3. Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалось емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.
4. Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків.
5. Караючи дитину, переконуйтесь у тому, що вона розуміє, за що її карають, і звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки й засвоїти їх
 

 

 

 

Пам'ятка для батьків

«Виконуємо домашнє завдання»

1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.

2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.

3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.

4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.

5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.

6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.

7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.

8. Виконує роботу.

9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.

10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.

11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.

                                Пам’ятка для батьків

 

1.Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
2.Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями школи.
3.Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.
4. Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.
5. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася  співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення.

 

ДЕСЯТЬ ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ ДЛЯ БАТЬКІВ

Поради американського психолога

 доктора Віктора Кпайна

 

1.Не марнуйте часу дитини

У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

 

2.Формуйте самоповагу

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час вибору друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомлювати, що успіх і майбутній добробут залежать від них самих.

 

3.Навчіть дитину спілкуватися

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до навколишніх, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, учителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4.Пильнуйте, щоб дитина не стала телеманом

Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

 

5.Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має служити добра поведінка батьків.

 

6.Навчайте дитину шанувати сім'ю

Добрі стосунки, любов і повага до сім'ї, виховують краще за будь-які лекції

 

7.Подбайте про гарне оточення

Якщо  ви  живете  на  соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього. Оточення впливає на моральні орієнтири,  поведінку людини. Тому уважно стежте, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.   

 

8.Будьте вимогливими   

Діти з почуттям власної гідності, високою самооцінкою, вмінням робити щось краще за інших виховуються в сім'ях з високими вимогами, та не будьте занадто жорстокими.   

 

9.Привчайте дитину до праці

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий шлях дитини на успіх.  Не слід сильно опікати своїх синів і дочок, нехай вони знають, що шлях до успіху нелегкий і тернистий.   

 

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі

Нехай   вони   все   перепробують,   нехай навчаться  на власних помилках,  звикають робити щось для інших. Якнайбільше слідкуйте за дітьми.