Гра- подорож для учнів початкових класів " Подорож до країни Ввічливості та доброти"

Гра – подорож для учнів початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подорож до країни Ввічливості  та Доброти

 

 

Мета: Узагальнити знання про правила поведінки вдома, в школі, громадських місцях. Виховувати шанобливе ставлення до старших членів родини, бать­ків , виявляти піклування про молодших.

 

Обладнання: Лист професора Будьласки , ключ розрізаний на 7 частин, написи із зупинками, картки для семафора, «Словник чемної людини», портфель із книжками,  запис фонограми потяга.

X і д  с в я т а:

Вчитель. Дорогі діти ! Сьогодні на вас чекає подорож до Країни Ввічли­вості та Доброти. Перш ніж відправитися у подорож, що ми з вами повин­ні зробити? (Привітатися).

- Отже давайте привітаємося піснею "Добрий день!"

 

Пісня: Треба дружно привітатись:

"Добрий день!” / 2 р.

Дружно, голосно сказати:

"Добрий день!" / 3 р.

 

Вліво.вправо поверніться

Туди-сюди посміхніться /2 р.

- "Добрий день!"/З р.

 

Вчитель. Діти,  ми отримали листа від процесора Будьласки, який запрошує Вас до країни Ввічливості і Доброти. Чи бажаєте,  Ви, помандрувати до цієї країни? Як же туди дістатися? Про це ми дізнаємося із листа професора Будьласки.

 

(Вчитель зачитує листа)

"Любі діти! Шлях у мою країну буде нелегким. Лише коли ви будете підтримувати один одного ви зможете дістатися до цієї чарівної країни. Сподіваюся ви  отримаєте ключ від Країни Ввічливості і Доброти. На кожній зупинці ви будете отримувати частини ключа, які в кінці зможете скласти у ключ від країни Ввічливості та Доброти".

 

Вчитель.  Отже відправляємося у подорож. (Звучить фонограма потяга).

 

1.  зупинка "Словник чемної людини"

 

• Діти, чи знаєте-ви ввічливі слова? Тоді ось яке на вас чекає завдання. Вам потрібно скласти словник чемної людини.  (Діти записують ввічливі слова у «Словник чемної людини»).

 

 

• Молодці вийшов гарний словник. Сподіваюся ви будете завжди користу­ватися ним. (Діти читають записані слова у словнику. Одержують першу частину ключа. Звучить фонограма потяга).

 

2. зупинка "Школа гарних манер".

- Ця зупинка познайомить Вас із взаємовідносинами між хлопчиками і дівчатками. Отож "Як нам порозумітися". (Діти розігрують сценівку)

 

(Виходять головні герої Мальвіна та  Буратіно. Мальвіна читає,  а Буратіно заважає їй.)

Мальвіна.  Буратіно, невихований хлопчисько, зараз же припини мені заважати.

Буратіно . Але я хотів...

Мальвіна .Мене не цікавить, що ви хотіли.

Буратіно. Мальвіно, послух ай..!

Мальвіна. Не заважайте мені!  

Буратіно. Які злі створіння ці дівчиська.

                                                                                                           (Розходяться в різні кутки)

Вчитель. Непорозуміннями часто вони виникають між хлопчиками і дівчатками з перших років навчання в школі. В чому тут справа? - давайте розберемось разом. Мальвіно , Буратіно, підійдіть сюди. Скажіть, будь ласка, чому ви посварилися?

 

Мальвіна. Хлопчик цей, велика злюка,

Він шарпнув мене за руку,

Обізвав: всезнайка, соня та ще мамина тихоня.

Маямля, чапля із поліна

І зануда ти, Мальвіна.

 

Буратіно. Та якби ж ти не кричала

І хоч трішки помовчала

Я б тоді тобі сказав, що давно в-собі тримав.

 

Ведучий. От, бачите ці двоє діток не можуть знайти спільної мови. Давайте їм допоможемо. Згодні?

 

Буратіно. Я хотів би з нею  дружити, але ця зануда зовсім не звертає на мене уваги.

Вчитель. Ти. знову за своє. Обзиваєшся занудою.

Мальвіна. Він завжди так. І за кіски мене смикає, і писати заважає, і передражнює.

 

Вчитель. То може краще не ображатися на Мальвіну. А знайти спосіб з нею подружитися. Як це можна зробити?

 

(Відповіді дітей), я б  хотіла дати таку пораду Буратіно: поводь себе з інши­ми так , як тобі хотілося б, щоб поводилися з тобою .Хіба приємно,  коли тебе смикають за волосся. А своє захоплення таким чином виражають не лише хлопчики, а й дівчатка.

 

Буратіно. Ці дівчатка взагалі якісь не зрозумілі створіння. Все у них не так.

Мальвіна. Не дуже й ви, хлопчики ,  намагаєтесь нас  зрозуміти.

 

Вчитель. Дійсно, я погоджуюся з Мальвіною. Буратіно правильно помітив, шо хлопчики й дівчатка зовсім по-різному думають, сприймають, чинять. Адже не буває навіть двох схожих людей.

 

Дівчинка. Хочемо вам розповісти казочку повчальну. Сідайте рівненько і слухайте уважненько. . .

(Дівчинка розказує казку. Підготовлені учнів інсценізують уривок)

           У темному-темному лісі жили-були Лисичка і Зайчик. Зайчик мріяв дружити з Лисичкою, намагався у всьому їй прислужити. А вона поїдом його їла, з світу його зживала. Дивіться як це було.

(Дівчинка-виходить, а натомість під звуки польки вибігає лисичка, щось наспівуючи).

Лисичка. Лисичку знають всюди, її цінують люди.

За хутро золотаве

І за струнку поставу.

 

(Заходить дівчинка, ведучи за собою зайчика в розшарпаному одязі, скуйовдженого.)

 

Дівчинка. Стій, лисичко-пустунко, куди це ти зібралась?

Лисичка.   Іду - коли куди хочу, роблю - що хочу.

Дівчинка. Іди ,але спершу вибачись перед зайчиком.

Лисичка.  Ще чого!

Дівчинка. Але ти не можеш так просто піти. Подивись, що ти вчинила з зайчиком. 

Лисичка. Мені вже набридли всі оті твої цукерки, гостинці, яблука.

Вже весь ліс сміється.

Дівчинка. Ніхто не сміється, не вигадуй!

Зайчик. Я для тебе все зроблю, що вмію,

Я для тебе все віддам, що маю

Хоч не дружеш ти зі мною, знаю..

Лисичка. Не хочу я твоєї прихильності і залиши мене в спокої.

Дівчинка. Бачу ти так і не зрозуміла ціни справжньої дружби. .

Лисичка. Дружба! Дружба! Одні проблеми від того довговухого. Очі б мої його не бачили.

Зайчик. Більше й не побачиш. Важко мені з тобою розлучатися. Прощавай, моя руда красунечко!

                                                    (Зайчик вибігає).

Лисичка. Ой, не можу! Тримайте! (Сміється) Як у кіно (передражнює) Прощай, моя руда красунечко!

Дівчинка. Не роби так. Лисичко. Зараз ти образила не просто зайчика, ти образила справжнє почуття.

Лисичка. Та обійдуся і без нього (Махає рукою).

Дівчинка. Ну що ж, щасти тобі! (Виходить).

                                                                                   (Лисичка пританцьовує і приказує).

Лисичка. Лисичка чарівне створіння,

Милується мною весь ліс.,

А заєць весь час, як видіння

Усюди стромляє свій ніс.

Не рівня мені куцохвостий,

Хай-іншу собі пошука.

Помітить відразу не кожний

- Дивіться, я гарна яка.

       Сяду на пеньочок. Причепурюся трішечки.

 

                                                                    (З’являється вовк)

        Вовк. Здоров була, задавако! Вже годину за гобою спостерігаю. А вона себе вихваляє, а вона все хвостом крутить. Сміх тай годі!

Лисичка. Ой налякав, де ти взявся тут, вовчику?

Вовк. Ішов у справах.

   Лисичка. Як добре, що тебе зустріла. Причепурюсь трішечки,  бо зголодніла, страшенно.    Пригос­тиш мене любчику? .

Вовк. Ще чого! Розігнався тебе пригощать! Самому пожувать незавадило б. А ну  давай, лисице. вставай! -

Лисичка. Як ти зі  мною розмовляєш! Зі мною - першою красунею лісу.

Вовк. Вставай! Вставай! Назбирай грибів та з м’ясом насмажим

Лисичка. Де ж я м’яса візьму?

Вовк. На полювання сходиш

Лисичка. Ні! Ні! Не буду і не хочу!

                                                                                                                         (Заходить дівчинка)

Дівчинка. Що трапилось,лисичко!

Лисичка. Вовчисько їсти готувати заставляє. красою моєю нехтуючи.  Грубо розмовляв зі мною.

Дівчинка. Так тобі ж ласкаві зайчикові слова теж не подобалися.

Лисичка. Зайчик! Який же він милий. Я раніше цього не помічала. Ображала його-і навіть прогнала.

Дівчинка. А він же весь час був поряд. Зовсім непомітний, завжди готовий прийти на допомогу.

Лисичка. Так, я ніколи не цінувала його от і поплатилася. Ніколи вже не знайду такого вірного друга. Де ж він? Мій бідний зайчик.

(Заходить зайчик)

Зайчик. Тут я! Не зміг покинути тебе, лисичко. Весь час ходив за тобою.

Лисичка. Яка я тобі рада. Давай будемо дружити по-справжньому, без образ.

 

Вчитель. От так все і владналось. Діти цінуйте справжню дружбу. Ніколи не задирайте носа, вважаючи ,що ви чимось кращі за інших. Будьте тактов­ні, ввічливі.

 

Лисичка. Вірність цінуйте, дружбу шануйте,

Не ображайте їх словом лихим.

Зайчик. Радість даруйте, в-ногу крокуйте

Із другом щирим. вірним. палким.

 

Вчитель. Я б порадив дівчаткам-не дерти носа перед однокласниками.

Не відштовхуйте від себе хлопців льодяним, зневажливим  поглядом  чи стиснутими вустами. Можливо так ти втратиш найщирішого друга.

 

Хлопчик. А для хлопців дуже радий,

Я дати ось такі поради:

Увагу щоб звернуть на себе

       Як слід навчатися нам треба,

       Не смикать дівчинку за коси

       Зробити все, що вона просить.

       Усі дівчата - солодунки та полюбляють, подарунки,

       Не трактори і не наклейки

      А ляльку "Барбі"-і цукерки.

      Не будь хвалько і задавака,

      Не змушуй меншого заплакать

      Коли врахуєш всі поради,

      Вона дружить з тобою рада.

 

     Дівчинка. У дівчат свої секрети,

Слід їм знати ці куплети:

Чисті руки, одяг, щічки,

В косах гарні білі стрічки

Все важливо для дівчаток

З голови до самих п’яток.

Голосить і з кимось биться

Для дівчаток не годиться.

Більш за все не люблять хлопці

Ябед, плакс і тих хто в злості.

Будеш все це пам'ятати,

Зможеш гарним другом стати,-  

 

Вчитель. Відверта і корисна розмова відбулася між нами. Думаю і дів­чатка і хлопчики зрозуміли, що у всіх непорозуміннях між ними винні вони самі. Запам’ятайте:  "Відноситись до людей треба так, як би ви хотіли, щоб ставились до вас”.

(Діти одержують частину ключа і мандрують далі. Лунає звук потягу.)

 

 

Вчитель. Отже мандруємо далі. Будьте обережні, адже трапляються випадки, коли під час мандрів можна несподівано зустріти розбійників чи хулі­ганів. Ви не боїтеся?

 

Шапокляк. О, а це що за-діти? Куди це ви зі бралися?  (Діти відповідають, що мандрують до Країни Ввічливості-і Доброти).  Та, що ви. Навіщо це вам потрібно? Та краще залишайтеся зі мною (діти відмовляються).Ну добре тоді я вам дам деякі поради,  якими можна користуватися у Країні Ввіч­ливості і доброти.

Шкідливі поради

• Ніколи не мийте вуха, шию, руки вони знову стануть брудними.
• Навіщо - марно витрачати свій час.
• Стригтися теж необов’язково, бо як постарієш голова облисіє.
• Вранці зовсім не обов'язково зав'язувати шнурки на черевиках, банти на косах, бо вони протягом дня самі порозв’язуються.

 

Ведуча. Діти! Вам подобаються такі поради?  Хіба можна ними скориста­тися?

Шапокляк. Що, не бажаєте таких порад? Ну тоді слухайте ось такі:

• Якщо товариш запросив вас на день народження залиште подарунок дома,
  він вам і самим згодиться.
• Ні з ким у гостях не розмовляй тільки вибирайте,  що смачніше і швидко їжте.
• Дівчаткам завжди треба ставити підніжки, показувати язика, лупцю­вати.
• Якщо твій товариш упав, показуй на нього пальцем, голосно смійся, щоб він не бачив що ти засмучуєшся.

 

Ведуча. Де поради справді хуліганські, нам з тобою не по дорозі.

Шапокляк. Не по дорозі! Не по дорозі! Бач виховані (передражнює) той піду до Чебурашки.

 

Вчитель. А зараз на нашому шляху  3 зупинка "Семафор ввічливості".

Тепер залежить лише від вас. Чи дозволить він нам рухатись далі. Черво­ний колір - заборонено, зелений - дозволено. У нас на столі лежать сигнальні-картки зеленого та червоного кольору. Я зачитаю репліки, а ви повинні сказати: де правильно чинять  діти, а де ні. Якщо правиль­но – показуйте  зелений колір, а неправильно - червоний.

• Дайте мені хлібину - звертається хлопчик до продавця (червоний).
• Вибачне, будь ласка,  я штовхнула вас ненавмисно - каже дівчинка до тітоньки в автобусі (зелений).
• Покличте до телефону Марину (червоний);
•  Я трохи порвала цю книжку, підклейте її самі - сказала дівчинка бібліотекарю.  (червоний).
•  Люба бабусю! Я із задоволенням тобі  допоможу! (зелений).

 

Вчитель. Молодці, ви добре справилися із завданням. Семафор дарує вам частину ключа.

(Лунає звук потягу)

4 зупинка "В гостях у королеви Чистоти".

Королева Чистоти. Добрий день! Я-Королева Чистоти! я люблю у всьому порядок і охайність. Цікаво, ви всі приучені до порядку? Чи знаєте як тримати свої речі чистими, як себе потрібно поводити? Чи гарно ви слідкуєте за своїми речами? Чи не схожий ваш портфелик на оцей?  (Показує  неохайний портфель)

 

Дівчинка. Нумо, гляньмо, що у ньому,

Поки йде завзята гра

Бо ж портфелик - всім відомо

Є обличчя школяра.

Ось, книжки, та що це з ними?

Чом вони у-плямах синіх,

Пошматовані  брудні?

Страшно глянути на них!

Подивіться на сторінку –

Не сторінка, а "картинка"

Помальована така!

А обкладинка, ну горе - ніби вчора побувала

В людожерових руках!

 

Королева Чистоти. Що можна сказати про власника цього портфеля?

Подумайте, чи все гаразд, у ваших портфелях? Чи не нагадує вам хтось власника цього портфеля?                           

А  зараз давайте пограємо ось таку гру: "Так чи ні” ( де потрібно кажіть так, а де відповідь не вірна- ні).

Гра "Так чи ні"-

Перед їжею помию руки? В ранці-я не вмиваюся ? Мої черевики чистить мама? Вранці швидко прибираю ліжко? Завжди обгортаю підручники? Постійно відриваю ґудзики? Завжди забуваю причесатися? Мої іграшки завжди складені? Я завжди човгаю ногами? Постійно чищу зуби?

Молодці! я дуже рада, що такі гарні, охайні, виховані діти стануть жителями країни Ввічливості та Доброти. Бажаю успіхів у вашій подорожі (дає частину ключа).

(Лунає звук потягу)

 

5 зупинка "Гість - радість у домі".

Вчитель. Діти, а ви,  любите ходити в гості? А самі приймали гостей? А чи вмієте ви це робити. Послухайте вірш  Грицька Бойка. Про яких господарів розповідає автор ?

Г. Бойко "Некультурні хазяї"

Із гостини по сніжку

Хлопчики вертались

А товариш запитав?

• Як вам гостювалось?

Та нічого все-як слід...

Тільки бачиш, друже,

В тому домі-хазяї

Некультурні дуже. 

некультурні хазяї,

Просто не хороші,-

У прихожій не зняли з нас вони калоші!

Навіть з наших кожушків

Снігу не струсили...

То ми так, як-увійшли

І до столу сіли…

• Яких помилок, на вашу думку, допустилися-господарі?

Вчитель. Запам’ятайте правила гостинності:

• Зустрінь гостя на порозі. Привітайся , запроси зайти.
• Допоможи роздягнутися, запропонуй помити руки.
• Запроси до кімнати. Познайом -з рідними та іншими гостями.
• Розваж: покажи свої книжки, іграшки, малюнки.
• Запроси до столу, пригости фруктами та чаєм.

А коли ти йдеш у гості:

• Іди у гості годі коли тебе запросили, обов'язково приходь вчасно.
• Перед порогом старанно витри взуття, а  переступивши поріг, роздягнися охайно повісь одяг. Привітайся до рідних, гостей, назви своє ім’я.
• Знайди собі заняття до душі, яке вимагай до себе уваги.
• Подякуй за гостину попрощайся з усіма.

 

Вчитель. Чи любите ви отримувати подарунки? А самі дарувати? Чи вмієте ви це робити?

•                     Адже це дуже нелегка справа, як здається на перший погдяд. Уявіть собі, що вам знайомий приніс такі подарунки: хлопчикові - набір сер­веток для вишивання, а дівчинці – автомат, бабусі - водяний пістолет.  Або,  знаючи, що-у вас живе кіт - ще одного кота. Якби ви, чи ваші рідні сприйняли такі подарунки? Чому?

Перш за все запам’ятайте такі правила:

• Задоволення від подарунку має одержати в першу чергу той, кому дарують.
• Подарунок має бути простим і недорогим, він може бути зроблений, чи вирощений своїми руками.
• Дарують тільки те, що самому подобається, ніколи не дарують те, що ви самі одержали в подарунок.
• Треба дарувати із добрими почуттями.

 

Вчитель. Сподіваюсь, що ви запам’ятали правила гостинності та як дарувати подарунки.

Щасливої вам дороги. (дає частину ключа).

(Лунає звук потягу)

 

6 зупинка "Культура поведінки у школі".

Гра "Правила для учнів"

Заходить вчитель - (треба встати),

Коли дозволить - (тихо сядь).

Спитати хочеш - не гукай,

А лише труку - (підіймай),

У школі парту - (бережи),

Та на парті (не лежи), щоб урок минув не марно,

Треба сісти - (рівно, гарно).

•                    Чи згодні в з такими правилами? Чи виконуєте ви їх?

 

Вчитель. А як ви поводитеся на перерві?

• Відразу після дзвоника виходжу на свіже повітря.
• Не бігаю, спокійно ходжу по коридору, не штовхаюся.
• Поважаю працю чергових.
• Не галасую у класі,  розмовляю напівголосно.
• Коли мені треба когось по кликати, підійду до нього, а не кричу на весь клас.
• Не ображаю  менших, не сварюся з товаришами.
• Граюся з друзями у різні ігри.

 

Вчитель. Молодці! Ви можете продовжувати подорож.

(Лунає звук потягу)

 

7 зупинка  " Скринька народної мудрості "

Вчитель.  Наступна наша зупинка : "Скринька народної мудрості "

-Які прислів’я та приказки про гостинність ви знаєте ? Пригадайте приказка про ввічливість, культуру поведінки .

Тяжко тому жити, хто не хоче робити.

Що  хата має тим і приймає.

Чим багаті, тим і раді.

Слова щирого вітання, дорожчі за частування.

Аби руки та охота, буде зроблена робота

Лінивому все ніколи.

Бджола мала,  а й та працює.

Землю прикрашає сонце, а людину - праця.

Шануй батька й неньку, буде скрізь тобі гладенько

Добре в світі тому, хто працьовитий.

 

Вчитель. Молодці, діти! Багато приказок та прислів’їв ви знаєте. Ось вам, ще одна частинка ключа.

Діти ! Подивіться, чи повністю ви склади, свій ключ. (Так). Тепер ви маєте ключ від Країни Ввічливості і Доброти, ви можете відімкнути її для себе.

Молодці ! Ви здолали всі перешкоди, пройшли складний шлях,  не піддалися на умовляння Шапокляк, витримали екзамен Королеви Чистоти, тепер ви жителі цієї країни, це значить.  що всі ви отримуєте звання ввічливих, вихованих, добрих, охайних.

Сподіваюся, що в майбутньому ви залишитися такими.

 

Діти разом з вчителем виконують пісню про дружбу.