Гуманізація освітнього процесу як один з напрямків подолання мобінгу, булінгу та кібербулінгу в учнівському середовищі

Державний навчальний заклад

«Куп’янський регіональний центр професійно-технічної освіти»

Доповідь на тему:

"Гуманізація освітнього процесу як один з напрямків подолання мобінгу, булінгу та кібербулінгу в учнівському середовищі"

Підготувала:

вткладач

ДНЗ «Куп’янський РЦПО»

Вельможна О. П.

2024

Вступ

Освітній процес виконує важливу роль у формуванні соціальних навичок, моральних орієнтирів та етичних цінностей у молодого покоління. Одним з викликів сучасних закладів освіти є мобінг, булінг і кібербулінг — форми агресивної поведінки, які можуть призводити до психоемоційного та фізичного насильства серед учнів. Гуманізація освіти — це один із шляхів подолання цих негативних явищ. Вона передбачає створення безпечного середовища, яке базується на повазі до особистості, емпатії, толерантності та взаємній підтримці.

1. Поняття гуманізації освітнього процесу

Гуманізація освіти — це напрям, що передбачає побудову освітнього процесу на основі цінностей людяності та поваги до кожної особистості. Вона сприяє формуванню в учнів толерантного ставлення до різноманітності, розвиткові емпатії та здатності до самоконтролю. Основні принципи гуманізації включають:

• Повагу до прав та свобод учня.
• Емоційну підтримку з боку педагогів.
• Інтеграцію етичних і моральних цінностей у навчальні програми.
• Розвиток критичного мислення, що допомагає учням оцінювати власну поведінку та поведінку оточуючих.

2. Мобінг, булінг і кібербулінг: сучасний виклик для освітнього середовища

Освітнє середовище, на жаль, часто стає місцем виникнення різних форм агресії, які можуть мати серйозні негативні наслідки для емоційного та психічного здоров'я дітей. Серед основних форм агресії можна виокремити мобінг, булінг і кібербулінг. Кожна з цих форм має свої особливості, але всі вони негативно впливають на жертву, часто завдаючи значних травм і шкоди її розвитку.

2.1. Мобінг

Мобінг — це систематичне цькування групою людей однієї особи, яке часто набуває колективного характеру. Мобінг передбачає не тільки фізичні атаки, але й психологічні маніпуляції, які спрямовані на ізоляцію жертви та зниження її соціального статусу.

Основні ознаки мобінгу:

• Соціальна ізоляція: учня ігнорують, не залучають до спільної діяльності, виключають з групових ігор або проєктів.
• Постійні негативні коментарі та критика: жертву постійно критикують, навіть без реальних підстав, принижують її здібності та особистісні якості.
• Психологічний тиск: мобінг може супроводжуватися залякуванням, поширенням пліток або фальшивих історій про жертву.
• Систематичність: мобінг відрізняється тим, що агресивні дії відбуваються регулярно протягом тривалого часу.

Наслідки мобінгу:

• Відчуття ізольованості, небажання відвідувати навчальний заклад, тривожність, депресія, розвиток комплексу неповноцінності, зниження самооцінки. В окремих випадках це може призводити до серйозних психологічних порушень, зокрема суїцидальних думок.

2.2. Булінг

Булінг — це форма агресії, яка передбачає умисне, систематичне приниження і знущання над іншою особою. Це може включати фізичне насильство, словесні образи, залякування або навіть маніпуляції. Булінг найчастіше відбувається в стінах закладів освіти, де учні зустрічаються на щоденній основі.

Основні види булінгу:

• Фізичний булінг: це пряма агресія, що включає удари, штовхання, заподіяння тілесної шкоди. На Жертву можуть фізично нападати, пошкоджувати її особисті речі, блокувати шлях до класу або місць загального користування.
• Вербальний булінг: це агресія через слова, яка може включати образи, насмішки, приниження, расистські або сексистські висловлювання. Цей вид булінгу особливо небезпечний, оскільки він може глибоко впливати на самооцінку жертви.
• Соціальний булінг: цей тип булінгу полягає у свідомій ізоляції жертви. Це може бути виключення з групових ігор, розповсюдження пліток або намагання зруйнувати репутацію учня серед однолітків.

Ознаки булінгу:

• Постійні словесні або фізичні напади на жертву.
• Залякування або маніпуляції з метою приниження або контролю.
• Відчуття страху в учня перед певною групою людей або індивідуумом.
• Соціальна ізоляція, навмисне уникнення жертви іншими учнями під тиском агресорів.

Наслідки булінгу:

• Жертви булінгу часто стикаються з проблемами емоційного характеру, такими як тривога, депресія, низька самооцінка. Це може призвести до зниження успішності, відчуття відчаю, втрати інтересу до навчання. У важких випадках булінг може викликати фізичні та психічні травми.

2.3. Кібербулінг

Кібербулінг — це сучасна форма булінгу, яка відбувається у цифровому просторі через використання інтернету, соціальних мереж, месенджерів та інших платформ для спілкування. Цей вид агресії може бути ще більш руйнівним, оскільки він триває навіть поза межами шкільного середовища та має глобальний характер.

Основні види кібербулінгу:

• Тролінг: навмисне провокування жертви через образливі коментарі, сарказм або насмішки в інтернеті.
• Переслідування (хейтерство): постійне цькування жертви через погрози, приниження, залякування у цифрових платформах.
• Розповсюдження пліток: агресори можуть поширювати фальшиву або приватну інформацію про жертву з метою принизити або знищити її репутацію.
• Публічне приниження: розміщення образливих матеріалів про жертву в інтернеті, наприклад, фотографій або відео з компрометуючим змістом.

Ознаки кібербулінгу:

• Поширення негативних або фальшивих повідомлень про жертву в соціальних мережах.
• Створення фальшивих акаунтів для приниження або насмішок над іншою особою.
• Постійні образливі коментарі або повідомлення в приватних чатах або публічних форумах.
• Використання цифрових технологій для залякування та переслідування жертви.

Наслідки кібербулінгу:

• Психологічні наслідки кібербулінгу можуть бути дуже серйозними. Оскільки агресія не обмежується виховними годинами, жертва може відчувати постійний тиск і тривогу, навіть вдома. Це призводить до стресу, депресії, самотності, а іноді й до суїцидальних думок. Діти, які стикаються з кібербулінгом, часто відчувають сильну ізоляцію і страх перед майбутнім.

За останні роки ці явища стали загрозою для психічного здоров'я учнів. Вони впливають на емоційний стан дітей, призводять до зниження успішності, втрати впевненості в собі, а іноді й до серйозних психологічних травм.

3. Роль гуманізації у подоланні булінгу та кібербулінгу

Гуманізація освітнього процесу допомагає створити сприятливі умови для запобігання агресії. Вона ґрунтується на кількох ключових аспектах:

• Формування емоційної грамотності: розвиток навичок, таких як емпатія, співчуття та здатність розуміти емоції інших, допомагає запобігти агресивним проявам. Уроки психології, дискусії про емоції та спільні інтерактивні заняття можуть сприяти розвитку цих навичок.
• Інтеграція соціально-емоційного навчання (SEL): соціально-емоційне навчання сприяє розвитку таких якостей, як самоконтроль, відповідальність і взаємоповага. Уроки з SEL можуть допомогти учням знаходити шляхи розв'язання конфліктів без агресії.
• Підтримка безпечної атмосфери: гуманізований освітній простір забезпечує безпечну атмосферу для всіх учнів, незалежно від їхніх соціальних, етнічних чи інших характеристик. Важливо забезпечити чіткі правила щодо недопустимості будь-яких форм насильства, а також оперативне реагування на прояви агресії.
• Використання медіації та діалогу: гуманізований навчальний заклад сприяє розв'язанню конфліктів через діалог, а не через насильство. Медіація може бути ефективним засобом для примирення сторін конфлікту та зниження ескалації агресії.
• Підвищення медіаграмотності: у сучасному світі цифрові платформи є середовищем, де відбувається кібербулінг. Важливим завданням закладу освіти є навчання учнів правилам безпечної поведінки в інтернеті, відповідальності за власні дії в мережі та критичного ставлення до інформації, яку вони отримують.

4. Роль педагога у гуманізованому освітньому процесі

Педагог відіграє центральну роль у створенні гуманізованого освітнього середовища, адже саме він є тією фігурою, яка безпосередньо взаємодіє з учнями та формує атмосферу в групі. В гуманізованому підході до освіти педагог виступає не лише як носій знань, але й як наставник, психолог і приклад моральної поведінки для учнів. Основні аспекти його ролі включають:

•      Емоційна підтримка учнів: Педагог має бути чутливим до емоційних потреб кожної дитини. Це передбачає уважне слухання, спостереження за настроєм учнів та здатність своєчасно реагувати на потенційні конфлікти або проблеми. Емоційно підкований педагог сприяє створенню довірливих стосунків у класі, де кожен учень відчуває себе цінним і почутим.
•      Моделювання позитивної поведінки: Педагог є прикладом для наслідування. Якщо він проявляє толерантність, доброзичливість та повагу до інших, учні природно переймають ці цінності. Залучення вчителя до вирішення конфліктів без агресії допомагає показати учням ефективні шляхи виходу з напружених ситуацій.
•      Формування культури діалогу: Гуманізований процес навчання передбачає вміння педагога створити відкритий і конструктивний діалог у групі. Це стосується не лише навчальних питань, але й емоційних або соціальних викликів, з якими стикаються учні. Педагог допомагає обговорювати проблеми в дружній манері, вчить учнів висловлювати свою думку та слухати інших.
•      Індивідуальний підхід до кожного учня: Гуманізація освіти передбачає увагу до індивідуальних особливостей учнів. Педагог повинен враховувати різні рівні розвитку, темперамент, інтереси та потреби дітей, створюючи відповідні умови для їхнього навчання і соціалізації.
•      Попередження булінгу та кібербулінгу: Педагог грає ключову роль у профілактиці булінгу. Регулярне спостереження за соціальною динамікою в класі та своєчасна підтримка учнів, які можуть опинитися під тиском, допомагають запобігти розвитку конфліктів. Крім того, він має навчати учнів безпечній поведінці в інтернеті, де можуть виникати ситуації кібербулінгу.

5. Взаємодія з батьками

Батьки є важливими партнерами у гуманізованому освітньому процесі, оскільки заклади освіти та родина разом формують емоційне та моральне середовище, в якому виховуються діти. Активна співпраця між педагогами та батьками дозволяє забезпечити цілісне виховання, засноване на спільних цінностях. Ключові аспекти взаємодії з батьками включають:

1. Інформування та залучення до вирішення проблем: Важливо, щоб педагог регулярно інформував батьків про успіхи та труднощі учнів, а також про можливі проблеми в класі, пов'язані з булінгом або кібербулінгом. Підвищення обізнаності батьків: Важливо навчати батьків розпізнавати ознаки булінгу чи кібербулінгу у поведінці дитини. Педагог може організовувати тренінги чи інформаційні зустрічі, де пояснюватиметься, як батьки можуть підтримати своїх дітей у випадку цькування та як реагувати на конфлікти.
2. Спільна робота з виховання емоційної грамотності: Взаємодія з батьками повинна охоплювати питання виховання у дітей емоційного інтелекту. Батьки та педагоги мають працювати над тим, щоб діти вміли розпізнавати свої емоції, правильно їх виражати та контролювати. Це зменшує ризик виникнення агресії та сприяє здоровим соціальним стосункам.
3. Консультації щодо інтернет-безпеки: Оскільки кібербулінг є серйозною проблемою в сучасному світі, важливо, щоб педагоги спільно з батьками навчали дітей правилам безпеки в інтернеті. Батьки мають знати, як контролювати використання дітьми цифрових технологій та як реагувати на ситуації онлайн-цькування.
4. Підтримка позитивної комунікації: Педагоги повинні заохочувати батьків до позитивного спілкування зі своїми дітьми вдома. Підтримка батьками відвертих розмов про переживання та почуття дитини знижує ймовірність виникнення ситуацій, коли дитина відчуває себе покинутою чи безпорадною перед агресією.
   6. Висновки

Гуманізація освітнього процесу є важливим напрямком боротьби з мобінгом, булінгом та кібербулінгом у закладах освіти. Вона сприяє розвитку у дітей таких якостей, як емпатія, толерантність та відповідальність, допомагає створювати безпечне, підтримуюче середовище, в якому кожен учень може відчувати себе захищеним.

Гуманізація також вимагає активної участі педагогів та батьків, оскільки їх спільна робота над формуванням позитивного мікроклімату та цінностей у дітей є запорукою успішного вирішення проблеми цькування. У підсумку, гуманізоване середовище створює умови для гармонійного розвитку дітей, формування у них відповідального ставлення до себе та оточуючих, що допомагає ефективно запобігати агресії в будь-яких її проявах.

Список використаної літератури

1. Васильченко, В. О. Гуманізація навчально-виховного процесу: підходи та технології. Київ: Освіта, 2019. – 240 с.
2. Гура, М. О. Превентивне виховання в учнівському колективі як засіб профілактики булінгу. Харків: Ранок, 2018. – 128 с.
3. Дьоміна, О. С., Литвин, С. М. Булінг у школі: причини та шляхи подолання. Дніпро: Січ, 2020. – 176 с.
4. Козак, І. М. Кібербулінг як сучасна загроза в учнівському середовищі та шляхи його подолання. Львів: Літопис, 2019. – 150 с.
5. Король, Л. А., та ін. Гуманізація освітнього процесу: теорія та практика. Вінниця: Фоліо, 2021. – 212 с.
6. Лук'янова, Л. Б., Мельник, І. В. Мобінг та кібербулінг у сучасному шкільному середовищі. Одеса: Маяк, 2022. – 180 с.
7. Маслоу, А. Г. Мотивація та особистість. Київ: Українська книга, 2017. – 300 с. (Переклад з англійської).
8. Назаренко, І. С. Методи психологічної підтримки учнів у процесі навчання як засіб подолання булінгу. Житомир: Полісся, 2020. – 136 с.
9. Савченко, О. Я. Інклюзивна освіта та гуманістичний підхід до виховання учнів. Київ: Шкільний світ, 2018. – 144 с.
10. Чуприна, І. В. Гуманістичний підхід у профілактиці кібербулінгу в учнівському середовищі. Запоріжжя: Просвіта, 2023. – 126 с.