Хресна дорога Ісуса Христа

ХРЕСНА ДОРОГА

ІСУСА  ХРИСТА

                                               Педагог-організатор

                                                           Медведівської ЗОШ І-ІІст.

                                    Гаврилюк Г.М.

  Мета:  пригадати учням основні моменти Хресної дороги Ісуса Христа, вихо-

               вувати духовні якості особистості – любов, милосердя, співчуття; при-

               щеплювати   вміння  оцінювати власні вчинки   у  світлі християнської

               віри.

Обладнання:декорація хресної дороги, образ розп’ятого Христа, озвучення хресної дороги.

  Вчитель. Шановні вчителі! Запрошені гості! Дорогі діти і батьки! Сьогодні ми проведемо виховний захід «Хресна дорога Ісуса Христа», щоб ще і ще раз згадати і прославляти нашого Господа, що заради нашого спасіння перетерпів тяжкі муки на Хресній дорозі і життя Своє віддав із великої любові до нас, грішних, задля спасіння душ наших.

  Твердо вірю, що у кожного із є моменти, коли прагнемо хоч на хвилинку зупинитися у цьому шаленому вирі життя, озирнутися довкола, зазирнути у свою душу і промовити до нашого Творця: «Вкажи мені, Боже, той шлях, ту Пречисту дорогу, аби і старшим, і малим, усьому роду України стати ближче до Тебе. Бо ніде так не є нам безпечно, як з Тобою, Господи!»

  Ведуча. Настав час посту. Це час покаяння, очищення і навернення. Це школа покути, в якій можна поглибити свою віру, переглянути своє життя і змінитися — наскільки це можливо.

  Ведучий. Примиритися з Богом і ближнім, побороти свої немочі, навчитися стриманості.

  Ведуча. Це особлива нагода, коли ми можемо разом роздумувати над Страстями Господніми, йти разом з Ісусом Хресною Дорогою, з Ним померти і воскреснути до нового життя.

  Ведучий. Це нагода попросити прощення, бо Він постраждав за всіх нас, а нині кожного з нас кличе до добра й любові.

  Ведуча. Піст — це Божий заклик відчути біль інших, несправедливо скривджених війною, відкинутих суспільством і тих, хто цілком байдужий для інших

  Ведучий. Тож відгукнімось на цей поклик, відкриймо наші зболені серця і разом з Ісусом ідімо цією Хресною Дорогою. Помолімось за Україну, за всіх людей цілого світу, щоб відвернути усяке зло, яке витає між людьми.

  Ведуча. Дорога Хресна, дорога болю – до неї збіглись наші шляхи,

                Щоб на Голгофі поруч з любов’ю на Хрест підняти свої гріхи!

  Ведучий. Ісусе наш, важкі Твої муки! Не допусти з Тобою розлуки!

  Пісня «Чи ти був на Голгофі»

  Ведучий.

Люблю Тебе, Спасителю мій милий, й з цілого серця жалую за те,

Що ворогам Твоїм додав я сили, щоб розпинали тіло пресвяте.

  Ведуча.

Прости мене, Ісусе милосердний, за всі гріхи, що кривди завдали

Тобі Святому... Нині я усердно молитимусь, щоб слави і хвали

Тобі одному лиш слова звучали... І хай мізерна жертва ця моя

На користь душ, що в горі і печалі, а коло них вже втішуся і я.

1

СТАЦІЯ 1

Ісуса засуджують на смерть

Пилат невинного Ісуса засуджує на смерть.

Та це не значить, що ми мусим повторювать момент.

Нехай осуджують нас люди, та ми їх не судім,

Тоді й Господь нас не осудить й прийме в свій Отчий дім.

Христос, з любови до нас, грішних, стерпів наругу й суд...

Терпім і ми, щоби Всевишній від смерти спас свій люд.

  Пісня. Уже засуд є готовий,

              Вже Пилат вмив руки з крови.

    На хрест, на хрест засудив Месію,

    Христа, Христа, всю нашу надію.

СТАЦІЯ 2

Ісус бере на Себе хрест

Ісус бере хрест непосильний за наші всі гріхи:

Гріх первородний, що насильно підсунув змій лихий,

Гріх несвідомий і свідомий, що вдень, а чи вночі...

Йому наш кожний крок відомий, та Він про це мовчить.

Як зможу я і ти, мій брате, полегшудать Христу?

Ми мусим власний хрест свій взяти й покірно донести!

  Пісня. Смерти знак уже готовий,

              Знак жертвенної любови.

    Ісус, Ісус радо хрест приймає,

    Хресний, хресний похід починає.

СТАЦІЯ 3

Ісус падає перший раз під хрестом

Ісус, скатований, не може нести той хрест тяжкий,

Ніхто Йому не допоможе, і ллється піт гіркий.

Ось зімліває Син Господній й під тягарем паде,

А ми, в гріхах своїх сьогодні Його не підведем.

Прости нам, Боже, ті провини, що є Твоїм Хрестом,

За нас страждаєш, Божий Сину і млієш під хрестом.

  Пісня. Звільна Христос поступає,

               Та під хрестом упадає.

     Мліє, мліє з надміру терпіння,

     Ллється, ллється кров аж на каміння.

СТАЦІЯ 4

Ісус зустрічає Свою страждальну Матір

Підводиться і хрест той двига Ісус Христос за нас,

З цілого світу та кормига, що взяв на Себе Спас.

А на дорозі до Голготи, із болями в серцях,

Зустрілись Син і Божа Мати, та не обняв їх страх,                                          2

Лиш велич болю і страждання із вірою в очах,

І усвідомлення завдання — розбити смерти жах.

   Пісня. Мати Сина як уздріла,

               З болю Свого Серця мліла.

     «Сину, Сину!» - жалісно ридала,

    Землю, землю сльозами скропляла.

СТАЦІЯ 5

Симеон з Киринеї помагає Ісусові нести хрест

Знеможений Ісус так слабне, що врешті зупинивсь.

Глузують воїни нахабно, що Господь так втомивсь.

І змушують всі Симеона Христові помогти,

Щоби тягар той ще сьогодні  зумів Він донести.

Щасливий ти, о Симеоне, що розділив тягар...

Дозволь, Ісусе, щоб до скону я ніс Твій хрест, як дар.

  Пісня. Так Христа хрест придавляє,

              Що йти далі сил не має.

              В поміч, в поміч Симеона дали,

              Нести, нести хрест йому сказали

СТАЦІЯ 6

Вероніка обтирає лице Ісуса

Любов до Богочоловіка переборола страх,

І приступила Вероніка із співчуттям в очах.

Скривавлене Христа обличчя обтерла полотном,

Й на хустці образ став незвичний із терновим вінком.

Стражденним образом вселився в душі моїй Ісус,

Щоб з ним зумів я вберегтися від всіх земних спокус.

  Пісня. Вероніка із любові

              Подає платок Христові.

    З поту, крови Спас лице втирає

    І свій Образ на платку лишає.

СТАЦІЯ 7

Ісус удруге паде під хрестом

І знов знеможений Спаситель впадає під хрестом,

Та всього людства відкупитель не зміг спочити там:

Немилосердні, злобні люди спочити не дали,

Піддавшись підступам облуди, на смерть Христа вели.

О, подивись, душе невдячна, на муки цих терпінь:

Затьмило сонце восходяче гордині підла тінь.

  Пісня. Сила Христа опускає,

               Христос знову упадає.

    Часті, часті гріхи є причина

    Того, того впадку Бога-Сина.

3

СТАЦІЯ 8

Ісус промовляє до заплаканих жінок

Народ, що свідком став страждання, а перш за все жінки,

Не витримав, і крик ридання став докором гірким.

Але не Богові потрібно наш жалісливий плач,

А треба, щоб сльозами дрібно змивали прикрість вдач.

Не плачте, діти Авраама, над Тим, що хрест несе,

А над дітьми хай плачуть мами, як Він їх не спасе

  Пісня. Це жінки побожні бачуть

               І над Христом гірко плачуть.

              Плачте, плачте, та не наді Мною,

              Радше, радше плачте над собою.

СТАЦІЯ 9

Ісус паде утретє під хрестом

І втретє падає Господь наш під тягарем твоїх гріхів,

А ти не те що не підводиш, — а ще й розаплюєш свій гнів.

І я, засліплений суєтним, гріхами смутку завдаю,

І біль Христу, бо ще не є тим, що жертву Богові даю.

О, дай снаги, щоб постанову рішучу нині я зробив:

Життя почати чисте, нове, в якому гріх би свій згубив.

  Пісня. Сила Христова маліє,

               Ісус втретє паде-мліє.

    Тілом, тілом до землі впадає,

    Духом,  духом до Отця злітає.

СТАЦІЯ 10

Кати здирають одіж з Ісуса

Здирають одяг безсоромно, лишають з терня лиш вінець,

І сором з болем невимовним в очах побачив Бог-Отець.

Це я нечистими гріхами до наготи довів Христа,

Це лайка та, що ми із вами впустили в мову неспроста.

Чимало ще гріхів за нами, що посоромили Христа, —

Розстатись мусимо з гріхами, щоб Спас страждати перестав.

  Пісня. Вийшов на Голгофу-гору

               Цар Архангельського роду!

    Одяг, одяг там з Нього здіймають,

    Жовчю, жовчю Його напувають.

СТАЦІЯ 11

Ісуса прибивають до хреста

І ось збулося: добровільно Ісус за нас поклавсь на хрест,

Біль невимовний, непосильний пронизав тіло, кожний перст.

Невинне тіло кат жорстокий до древа цвяхами прибив,

І щоб пробити ноги й руки, я теж, мій Боже, пособив:                                   4

Донині вчинками й думками ми розпинаємо Христа,

Проте Христос не нарікає, а лиш чекає каяття.

  Пісня. До хреста Христа прибили,

              Руки й ноги пригвоздили.

    Тече, тече кров дорогоцінна,

    Злоба, злоба гріхів тому винна!

СТАЦІЯ 12

Ісус умирає на хресті

Серед нестерпних мук фізичних, у болях від людських наруг,

Син до Отця звернувсь заклично: „Прости їх, Отче, своїх слуг,

Не знають бо сліпці в юрбі цій, що творять тільки власний суд,

Пробач їм шал людських амбіцій, Ти ж, жінко, матір’ю їм будь!”

О, Боже, мною розіп’ятий, за нас пролляв Ти власну кров,

Найбільший скарб дав — святу Матір, І батьківську свою любов.

  Пісня. Полишив Престол небесний,

               Вибрав тут жертівник хресний.

    Себе, Себе за нас жертвувати,

    Всіх нас, всіх нас з небом поєднати.

СТАЦІЯ 13

Ісуса здіймають з хреста

Вже неживе, стражденне тіло із древа хресного зняли,

І серце матері стремтіло, бо знову болі пройняли

Всю душу матері Марії, що так леліяла Христа,

Як кожна мати земна мріє, щоб син на радість всім зростав.

О найдорожча, люба Мамо, Небесна Ненько, Ти прости,

Як Бог наш і Твій Син, так само нас полюби і захисти.

  Пісня. Тіло Боже з хреста зняли,

               Рідній Матінці віддали.

    Мати, Мати тіло Свого Сина

    Слізьми, слізьми Своїми зросила.

СТАЦІЯ 14

Ісуса кладуть до гробу

Кладуть до гробу вже Господнє тіло, і тяжкий смуток серце огорта,

А ми розгублено, в тривозі так несміло до ран Христових прикладем уста.

Якби ж так завжди, як жінки побожні, чи Йосип, Никодим та ще Іван,

Були готові і були спроможні із Божим свій погоджувати план,

Щоб святе Тіло й Кров святу Господню приймали щиро після каяття,

І не від завтра, а вже від сьогодні, щоб дар Господній сенсом став життя.

  Пісня. Тіло Боже в плащаниці

               Положили до гробниці.

    Бога, Бога живого в Сіоні

    Земля, земля скрила в своїм лоні.

5

Ісус воскресає із гробу

В неділю вдосвіта зійшла нова зірниця:

Як блискавка, відбулись чудеса:

Відкритий гріб, самотня Плащаниця,

Торжественно схилились  небеса.

«Чого шукаєте Живого поміж мертвих?» –

Спитався Ангел у сумних жінок.

Ісус воскрес! Але Своєю смертю

Найвищої Любові нам дає урок.

  Пісня. Марна була втіха ада,

    Марна всяка хитра зрада.

    Марна, марна і печать ворожа,

    Славно, славно встане правда Божа.

    Тож ми Христу поклонімся,

    І всі щиро помолімся:

              Христе, Христе, славим Твої страсти,

              Зволь же, зволь же й наші душі спасти.

  Ведучий.

На хресній, Боже, на Твоїй дорозі пізнав я, Христе, всю Твою любов...

Вчини, щоб духом залишивсь я в Бозі і прибігав до тебе знов і знов.

  Ведуча.

Всі почуття, що зворушили душу, хай би зостались в серці назавжди...

За душі, що в чистилищі, я прошу, від них, мій Спасе, кару відведи.

  Ведучий.

І Ти, Маріє, Матінко небесна, вставляйсь за мене і за всіх людей,

Аж поки душі праведних воскреснуть і Син Твій в славі до нас всіх зійде.

  Пісня «Хочу я з Тобою жить»

  Вчитель. Дякуймо Богові за все і завжди, приймаючи усе, що Він нам дає, навіть тоді, коли обставини видаються безнадійними, а наше серце оповиває сум. Дякуймо і пам’ятаймо, що Бог є Любов, а любов не може бути джерелом зла. Тому все, що посилає нам Господь, для нас добре і корисне, хоч інколи нам і неприємно, а часом і нестерпно важко. В такі хвилини зневіри не думаймо, що Бог покинув нас… Він страждає разом із нами! Тож дякуймо Богові за все, а особливо за те, що Він ніколи не покине нас! Слава Ісусу Христу!