ІГРИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

 ІГРИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДІТЕЙ  ДО ШКОЛИ

1. Гра “Інтерв’ю”

Мета: формувати в дітей уміння орієнтуватися в навколишньому світі.

Інструкція: “Діти, уявіть собі, що я журналіст, який хоче взяти у вас інтерв’ю для газети чи журналу. Ви повинні уважно послухати запитання, які я буду ставити, а потім правильно й швидко на них відповісти”.

Кожний із дітей відповідає на запитання, ті запитання, які діти не розуміють, треба пояснити й обговорити колективно.

Запитання інтерв’ю

1. Як вас звати? (Кожний із дітей відповідає на запитання, якщо дитина замість ім’я називає прізвище, це не вважається помилкою).

2. Скільки вам років?

3. Як звати ваших батьків?

4. Як називається місто, в якому ви живете?

5. Як називається вулиця, на якій ви проживаєте?

6. Який номер має ваш будинок, квартира?

7. Яких тварин ви знаєте? Які з них домашні? Які живуть у наших лісах? (Дитина повинна назвати хоча б по 2 тварини на кожне із завдань).

8. У яку пору року з’являється і в яку пору року опадає листя?

9. Як називається та година дня, коли ви прокидаєтесь, коли обідаєте, коли готуєтесь до сну?

10. Перерахуйте предмети одежі, меблі, столові прибори, які ви використовуєте? (Правильна відповідь та, в якій перераховано не менше трьох найменувань із кожної групи).

2. Бесіда-гра “Я йду до школи!”

Мета: активізувати відомості дітей про школу й шкільне життя.

Інструкція: “Діти, поділімось на дві команди. Назва однієї команди буде “Всезнайки” (це такі люди, які все знають), а іншої – “Незнайки” (такі люди, які нічого не знають). Я буду ставити запитання, команда “Всезнайки” має відповідати на всі запитання тільки правильно, а команда “Незнайки” має шуткувати й відповідати на всі запитання неправильно. За кожну правильну відповідь всезнайкам і за кожну неправильну відповідь незнайкам ставимо “+”.

Кожна дитина має спробувати себе в обох ролях.

Запитання

1. Чи потрібно ходити до школи?

2. Навіщо потрібно ходити до школи?

3. Чим зазвичай займаються в школі? (Що ви будете робити в школі?)

4. Що потрібно мати учневі, щоб бути готовим до школи?

5. Що таке уроки? Чим на них займаються учні?

6. Як потрібно поводити себе на уроках у школі?

7. Що таке домашні завдання?

8. Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?

9. Чим ви будете займатися вдома, коли прийдете зі школи?

10. Що нового з’явиться в твоєму житті, коли ти підеш у школу?

Дати дітям можливість зрозуміти, для чого вони йдуть до школи, навіщо їм учитися, що дасть їм це навчання.

3. Гра “Я готуюсь до школи”

Мета: формувати позитивну навчальну мотивацію, коригувати негативне ставлення до школи.

Інструкція: “Уявіть собі, що я прилетіла до вас з іншої планети, щоб разом з вами йти до школи. Ваше завдання – якомога швидше підготувати мене до навчання в школі. Я буду запитувати вас про шкільне життя, а ви повинні мене навчити, відповідаючи правильно на запитання”.

Запитання

1. Щоб піти до школи, мені має виповнитися:

а) 1-2 роки;

б) 4-5 років;

в) 6-7 років.

2. Щоб добре вчитися, я повинна:

а) дуже хотіти навчатися в школі;

б) зовсім не хотіти навчатися в школі.

3. Для того щоб піти до школи, достатньо:

а) мати кольорові олівці, гарний портфель і ручку;

б) уміти трішки читати, писати, рахувати, малювати.

4. Щоб бути відмінником, треба:

а) мати гарні олівці, зошити й ручку;

б) бути старанною ученицею (учнем).

5. Домашні завдання потрібно виконувати:

а) швидко і як-небудь;

б) не поспішаючи, гарно, охайно, перевіряючи помилки.

6. На перервах потрібно:

а) відпочивати (можна повторити якийсь предмет);

б) відповідати біля дошки.

7. Якщо я отримаю двійку:

а) потрібно плакати, кричати на вчительку;

б) сміятися, кажучи, що мені байдуже;

в) попросити пояснити, вивчити цю тему, щоб перездати на кращу оцінку.

8. Коли я буду відповідати біля дошки, я повинна:

а) хвилюватися, боятися;

б) не хвилюватися, уважно послухати запитання й відповісти на нього.

9. У школі потрібно вчитися:

а) тому, що всі вчаться;

б) щоб бути розумною, досвідченою людиною.

10. Я хочу вчитися в школі:

а) бо в школі гарні квіти, парти;

б) бо в школі я дізнаюсь багато нового, що допоможе мені стати дорослою самостійною людиною.

4. Гра “Першокласник”

Мета: закріпити знання дітей про те, що потрібно для навчання в школі, виховувати охайність, бажання вчитись, привчати до порядку.

Інструкція: На столі ведучого лежать портфель і кілька різних предметів: ручка, пенал, зошити, книжки, ложка, тарілка, ножиці, щітка, карти. Після нагадування про те, що дитина незабаром піде до школи й буде самостійно складати свої речі, їй пропонують подивитись на розкладені предмети і якомога швидше й охайніше зібрати свій портфель. Гра закінчується, коли дитина складе всі речі й закриє портфель. Рахувати до 5.

5. Гра “Школа-казка”

Мета: зняття страху й сильного напруження, тривожності перед шкільним навчанням.

Інструкція: Діти читають (чи їм читають уривки з книги Е. Успенського “Школа клоунів”), розповідають про правила, вимоги в цій школі, придумують уроки, оцінки (психолог бере в цьому процесі активну участь). Кожна дитина повинна обов’язково що-небудь розповісти й показати. Клас попередньо домовляється, яке правило для “школи” буде виконуватися, і воно включається в хід “навчальних”, “ігрових” занять, що сприяє довільності. Це необхідно для того, щоб діти побачили, де добре, а де погано, для чого потрібні правила. Отже, з’являється бажання завжди і в усьому діяти за правилом. Напрямом цієї роботи є також розвиток у дітей бажання бути компетентними, як одного з центральних мотивів учіння, бажання бути не гіршими за інших.

6. Вправа “Я не можу – я можу – я спробую”

Мета: розвивати мотивації до навчання.

Інструкція: Якщо дитина відмовляється виконувати якесь завдання, говорячи, що вона точно з ним не впорається, учитель просить її уявити іншу дитину, яка знає набагато менше, ніж вона, і, дійсно, не може впоратись із завданням (не знає літер, цифр, не вміє говорити). Потім пропонують уявити дитину, яка зуміє впоратись із завданням. Дітей запевняють, що вони при цьому зможуть, якщо спробують, зробити все правильно. Дитина кладе руки на відкриті долоні дорослого, і весь клас, група говорять “чарівні слова”:

– “Я не можу…” – і кожний по черзі каже, чому це завдання для нього важке;

– “Я можу…” – діти по черзі кажуть, що вони можуть зробити;

– “Я спробую і зумію…” – кожний намагається сказати, якою мірою він зможе виконати завдання, якщо докладе зусиль. Правильність чи неправильність реплік дітей не коментується, підкреслюється лише, що кожна чогось не вміє, чогось не може, але кожна зуміє, якщо спробує, схоче це зробити й бути не гіршою за інших.

7. Гра “Чорне й біле не бери, “так” і “ні” не говори”

Мета: виховувати зосередженість та збагачувати словниковий запас.

Інструкція: Грати можна у великій групі. Ведучий починає вести з партнером бесіду так, щоб дитина назвала заборонені слова: чорний, білий, так, ні. Той, хто неправильно відповість, вибуває з гри на деякий час. Відповідати потрібно швидко, усі діти уважно стежать за виконанням правил. Бесіда має приблизно такий характер:

– Чи ходив ти коли-небудь до зоопарку?

– Один раз.

– Чи бачив ти там ведмедя?

– Бачив.

– Він був білий чи бурий?

– Полярний.