Ігрова програма "Улюблені ігри маленьких українців"

Ігрова програма "Улюблені ігри маленьких українців"

    Для учнів молодших класів

                                             вчитель образотворчого мистецтва, ЗДВР

Переяслав-Хмельницької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

                 Дяченко Людмила Петрівна

Мета: дослідити особливості українських народних ігор; активізувати рухову діяльність учнів; навчити учнів гратися в народні ігри; відродити  культурні цінності нашого народу;  виховувати повагу до традицій та звичаїв  українського народу.

Музичне оформлення: записи українських народних пісень, музичні заставки до інсценізації ігор.

Обладнання: магнітофон, мікрофон,  вишиті рушники, декорації до ігор, стелаж для виставки, вази для квітів.

Хід свята

Звучить українська  пісня 

Ведучий:

Добрий день Вам, добрі люди,
Хай Вам щастя завжди буде,
Щоб були ви всі здорові,
І веселі, пречудові.

Ведуча:

І щоб горя ви не знали,
Щоб людям помагали,
Щоб вас люди шанували,
Щоб вас щастя не минало.

Ведучий:

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

 Добридень тобі, Україно моя!

Ведуча:

Ми дуже любим весь наш край,

 І любим Україну,

 Її лани, зелений гай,

 В саду — рясну калину.

Ведучий:

 Там соловейко навесні

 Співає між гілками:

 Та й ми граємось, співаємо пісні -

 Змагається він з нами!

Ведуча: На сьогоднішньому святі   ви   познайомитесь   з українськими  народними  іграми, в які з давніх - давен любили гратись українські діти. А ви знаєте, що  навіть вітатися можна граючись  Давайте  привітаємось ще раз. Повторюйте за мною рухи і слова.

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку тобі i мeнi!

Пальцями правої руки по черзі "вітатися" з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками

Перший пальчик — наш дiдycь,

Другий пальчик — то бабуся,

Третій пальчик — наш татусь,

А четвертий — то матуся,

А мізинчик — наш малюк,

Biн сховався тут.

Показуємо на пальчик та кажемо: "перший пальчик...", i продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик .

 Задрімав мізинчик трішки,

 Безіменний — стриб у ліжко,

 А середній там лежить,

 Вказівний давно вже спить.

 Вранці вci вони схопились враз —

 Гратися прийшов вже  бігти час.

По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших — "будимо".  Розкриваємо  всі  пальці "враз"

Ведучий: Тож запрошуємо на сцену наймолодших школярів – учнів 1 класу, пограємось з ними в гру "А ми сієм мак".

З "Української скарбнички народних ігор"   гра  "А ми сієм мак"

1. Нумо гратися в мак! А це така гра, що й наспіваєшся, і в танку находишся, і наговоришся, ще й мак навчишся вирощувати. Бо так до ладу все розкаже бравий козачок про той мак, що всяк усе враз запам'ятає.
   Козачок — це той, кого вибрали в коло, і він усе, що коло маку роблять, рухами показує. Взявшись за руки, всі ходять круг нього, співаючи:

Ой на горі мак,
Під горою так,
Мак, маки, маківочки,
Золотії голівочки,
Станьте ви так, як зелений мак.

       А коли проспівали, спиняються й кажуть: "Козачок, чи виорав на мачок? " Козачок, звичайно, вже це зробив і показати, як це роблять, устиг, бо зразу ж весело озивається: " Виорав! "

Тоді знов ходять кружка й співають ту саму пісеньку. Проспівавши, спинятися й питають: "Козачок, чи посіяв мачок?" І бравий козачок одказує: "Посіяв! " Почувши це, коло знову співає, ходячи.  Спитали його далі, чи посходив мачок, а потому — чи пора його полоти, а далі, чи цвіте, чи поспів. Нарешті спитали: "Козачок, чи пора брати мачок? " — "Пора!" — озвався він.

Тоді всі підбігли до нього і   всяк собі: "Славний козачок! Бравий козачок! Жвавий козачок".З тієї похвали козачок геть засоромився, прохопився попід руками і втік! Довелося другого на його місце вибирати.

Ведуча:

 Наш край такий  чудовий,

 Яскравий, кольоровий,

 Він на веселку схожий,

 Святий дарунок, божий.

Ведучий:

Тут неба чистого блакить,

 Пшениця поле золотить,

 Зоветься край цей Україна,

 На всій землі вона єдина

 На всій землі вона одна,

 Моя чарівна сторона.

Ведуча:

 Тут сонце кожен день встає,

 і промінь у віконце б'є,

 Співають пісні солов'ї,

Разом з учнями 2 класу.

У бубон співаємо пісні свої.

З "Української скарбнички народних ігор"   гра "Веселий бубон"

Наш, дзвінкий, веселий бубон,

Покотився по руках,

Той, у кого буде бубон,

Затанцює гопака.

Діти грають в гру "Веселий бубон"

Ведучий:

Подоляночка  дівчина-калина

 В білому віночку

 Вийшла із хатини,

 Стала на горбочку.

Ведуча:

 А як заспівала

 Солов'їно-дзвінко -  

 В лісі розстеляла

 Килими з барвінку.

 Золотила ниву,

 Голубила небо,

 Дітвору щасливу

 Кликала Подоляночка до себе.

Ведучий: Запрошуємо на ігровий майданчик  учнів 3  класу, пограємо  з ними в гру "Подоляночка".                    

З "Української скарбнички народних ігор" гра"Подоляночка"
Вчитель:  А тепер давайте в подоляночки пограємось. Одна дівчинка буде за Подоляночку  — вона йде в коло. Всі ж інші стають у коло, беруться за руки і водять танок, співаючи:

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була Молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала.
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
 Під цю пісню Подоляночка  спершу ходить у колі, а потім присідає до землі, схиляє голову на руки і сидить так, зажурившись, а всі  співають:
Устань, устань,
Подоляночко.
 Подоляночка   підхоплюється, а коло співає далі:
Умий личко,
Як ту скляночку.
 На ці слова  Подоляночка  показує в рухах, як вона старанно вмивається. Всі здогадуються, що вона, певно, й танцювати вміє, і радіють, радять їй у своїй пісеньці:
Візьмися у боки,
Покажи нам скоки.
Та біжи до гаю,
Бери дівча з краю!
 Подоляночка тішиться і пританцьовує під цю пісеньку, а далі біжить до кола, бере за руку якусь дівчинку і веде всередину на своє місце, а сама стає в коло разом з усіма. Гра починається спочатку.

Ведуча: Діти, а ви знаєте. Що під час гри  часто використовують лічилки? А які лічилки визнаєте?

Діти розповідають лічилки

Котилася торба

З великого горба,

У торбі: хліб-паляниця,

Ведмідь і лисиця.

Ведмідь гарчить,

Лисиця пищить,

Торба тріщить.

Трісь, трісь, трісь,

Тікай у ліс.

* * *

Раз, два, три, чотири.

Кицю грамоті навчили:

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти.

* * *

Зайчик-зайчик-побігайчик,

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води,

Ой, виходь жмуритись ти.

* * *

Летів рій бджілок зі ста лічилок.

 Зійшлися діти, давай лічити.

 Бо кожна бджілка,

 немов лічилка:

 кого укусить - жмуритись мусить.

* * *

Джміль, оса та бджілка -

 От і вся лічилка.

****

Ведучий:

Літо, спека, бо жнива.

В житі зайчики, аж два.

 - Де ми будем, брате, жити,

Як покосять в полі жито?

Ведуча:

- Раз, два - та й тікати -

 Буде нас стіжок ховати!

 Раз, два - та й зима...

 В ліс втечемо - нас нема.

Час прийшо сіяти просо

На сцену 4 клас просим.

З "Української скарбнички народних ігор" гра"А ми просо сіяли"
Ведучий:  Дівчата й хлопці розділяються на дві групи порівну. Перша група співає, друга відповідає.
1. А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
2. А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем.
1. А чим же вам витоптать, витоптать?
Ой дід ладо, витоптать, витоптать?
2. А ми коней випустим, випустим,
Ой дід ладо, випустим, випустим.
1. А ми коней виловим, виловим,
Ой дід ладо, виловим, виловим.
2. А чим же вам виловить, виловить?
Ой дід ладо, виловить, виловить?
1. А шовковим поводом, поводом,
Ой дід ладо, поводом, поводом.

2. А ми повід викупим, викупим,
Ой дід ладо, викупим, викупим.
1. А чим же вам викупить, викупить?
Ой дід ладо, викупить, викупить?
2. А нам треба дівчинку, дівчинку,
Ой дід ладо, дівчинку, дівчинку.
1. А яку вам дівчинку, дівчинку?
Ой дід ладо, дівчинку, дівчинку?
2. А нам треба Галочку, Галочку,
Ой дід ладо, Галочку, Галочку.
1. До нашого гурту прибуло, прибуло,
Ой дід ладо, прибуло, прибуло.
2. Від нашого гурту відбуло, відбуло,
Ой дід ладо, відбуло, відбуло.
1. А в нашому гурті скачуть, скачуть,
Ой дід ладо, скачуть, скачуть.
2. А в нашому гурті плачуть, плачуть.

Ой дід ладо, плачуть, плачуть .

Ведуча:

З далекого краю,

 З далеких світів

 Журавлик на крилах

 Додому летів,

 Минав океани,

 Ліси і моря,

 Вдивлявсь крізь тумани:

 - Чия це земля,

 Чиї це долини,

 Чиї це луги,

 Чию це калину

 Гойдають вітри!

 Впізнав батьківщину:

 - Моя це земля,

 Моє тут гніздечко

 І мова моя.

Ведучий:

Послухай, як струмок дзвенить,

 Як гомонить ліщина.

 З тобою всюди, кожну мить

 Говорить Україна.

Ведуча:

 Послухай, як трава росте,

 Напоєна дощами,

 І як веде розмову степ

 З тобою колосками.

Ведучий:

 Послухай, як вода шумить –

 Дніпро до моря лине, -

 З тобою всюди, кожну мить

 Говорить Україна.

Всі  учасники свята співають пісню "Веселкова, моя Україно"