Протягом останніх років в характері біологічної освіти відбулися суттєві зміни. Насамперед це орієнтація на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності, адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості, інноваційність навчання.
Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.
Вибір методів навчання зумовлений цілями навчання, змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області, темпом та терміном процесу навчання, стилем навчання та рівнем підготовки та педагогічної майстерності вчителя, дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання, рівнем підготовки учнів.
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Учитель повинен самостійно прийняти рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
Одним із методів, який доцільно використовувати на уроках біології є ігрові методи навчання.
Ігрові методи, з метою активізації та інтенсифікації навчального процесу, можна застосовувати як на уроці так і в позаурочний час. Використання ігрових моментів на уроці сприяє
розширенню кругозору учнів,
стимулює пізнавальну активність учнів
учні використовують знання, вміння і навички на практиці;
розвиває пам'ять, мислення, уяву, фантазію, творчі здібності тощо;
Гра на уроці має і виховну функцію. Адже ігри виховують самостійність, комунікабельність, формують вміння співпрацювати в колективі, брати на себе відповідальність за прийняті рішення.
Дехто може зауважити, що більшість ігор входить до сфери репродуктивного навчання. Але ж навчання не може уникнути репродуктивності, проте вона має бути оптимальною, підвищувати активність учнів на уроці. Тому, використання на уроках дидактичних ігор краще комбінувати з традиційними формами організації навчання. Складний для розуміння матеріал краще викладати звичайними методами, а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібен додатковий стимул, вивчається у формі ігрових вправ, як правило, закріплення, узагальнення та перевірка засвоєння матеріалу доцільно проводити за ігровими технологіями.
Особливість використання на уроках ігрових вправ полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах урочного навчання.
Ігри-вправи можна проводити на уроках, вони можуть бути частиною домашнього завдання, позакласних занять, а також можуть використовуватись у вільний від навчання час.
Ігри-вправи дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища і факти, які можуть бути збережені пам'яттю як найбільш життєво важливі й захопливі у плані пізнання.
Ігрові методи навчання на уроках біології
Світлана Анатоліївна Шишковська, учитель біології, Червонополянський заклад повної загальної середньої освіти Костянтинівської сільської ради Херсонської області.
Протягом останніх років в характері біологічної освіти відбулися суттєві зміни. Насамперед це орієнтація на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності, адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості, інноваційність навчання.
Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.
Вибір методів навчання зумовлений цілями навчання, змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області, темпом та терміном процесу навчання, стилем навчання та рівнем підготовки та педагогічної майстерності вчителя, дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання, рівнем підготовки учнів.
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Учитель повинен самостійно прийняти рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
Одним із методів, який доцільно використовувати на уроках біології є ігрові методи навчання.
Ігрові методи, з метою активізації та інтенсифікації навчального процесу, можна застосовувати як на уроці так і в позаурочний час. Використання ігрових моментів на уроці сприяє
Гра на уроці має і виховну функцію. Адже ігри виховують самостійність, комунікабельність, формують вміння співпрацювати в колективі, брати на себе відповідальність за прийняті рішення.
Дехто може зауважити, що більшість ігор входить до сфери репродуктивного навчання. Але ж навчання не може уникнути репродуктивності, проте вона має бути оптимальною, підвищувати активність учнів на уроці. Тому, використання на уроках дидактичних ігор краще комбінувати з традиційними формами організації навчання. Складний для розуміння матеріал краще викладати звичайними методами, а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібен додатковий стимул, вивчається у формі ігрових вправ, як правило, закріплення, узагальнення та перевірка засвоєння матеріалу доцільно проводити за ігровими технологіями.
Особливість використання на уроках ігрових вправ полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах урочного навчання.
Ігри-вправи можна проводити на уроках, вони можуть бути частиною домашнього завдання, позакласних занять, а також можуть використовуватись у вільний від навчання час.
Ігри-вправи дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища і факти, які можуть бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й захопливі у плані пізнання.
Вправа “Концентрація”
Клас об’єднується в групи. Кожна група отримує текст на аркушах. Аркуші перевернуті текстом униз. За сигналом учителя учні перевертають аркуші, читають протягом визначеного часу (1-2хв) текст, а потім знову перевертають аркуші та віддають їх учителю. Після цього кожен учень записує в зошиті те, що запам’ятав з тексту. Далі група записує спільний текст на окремому аркуші. Виграє та команда, що найбільш повно відтворить текст.
Вправа ” Розгадай кросворд”
7 клас. Тема: ”Збільшувальні прилади”
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
8 |
|
1 |
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розгадавши кросворд, знайдіть ключове слово – прізвище вченого який вдосконалив будову мікроскопа (Левенгук)
Вправа “Доповни речення”
8 клас. Тема “ Молюски”
Доповніть загальну характеристику типу Молюски, вставляючи пропущені букви:
Багатоклітинні, несегментовані тварини. У більшості молюсків зовні тіло захищене .......................... Тіло складається з відділів .................................................................. З боків тулуб оточений складкою шкіри ......................, між якою і тілом є проміжок - .................................... порожнина. Травна система починається ........................................., а закінчується ..................... Кровоносна система ..........................., серце поділене на ....................................... Органами виділення слугують ...................... Нервова система ................................................. типу.
Вправа “Біологічна естафета”
8 клас. Тема: “Різноманітність земноводних”
Учні по черзі називають представників земноводних. Той, хто не може назвати або повторює назву, вибуває з гри. Той, хто залишиться, приносить команді бали.
Вправа ”Біологічний бій”
8 клас. Тема: “Земноводні”
Усі учні слухають інформацію вчителя. Перша команда вибирає ознаки, характерні для ряду Хвостаті Земноводні, а інша - для ряду Безхвості земноводні. Відповіді записуються у формі цифрового шифру. Якщо учень припускається хоча б однієї помилки, він “убитий” і не приносить команді балів. Кожен учень, який правильно відповість на всі запитання, приносить команді додаткові бали.
Відповіді.
Ознаки хвостатих земноводних: 1,4, 6, 8, 10, 12.
Ознаки безхвостих земноводних: 2, 3,5,7,9,11
Вправа “Хто зайвий?”
8 клас Тема: “Плазуни”
З переліку тварин вибрати зайвих. Відповідь аргументувати.
Вправа “Розгадай головоломку”
7 клас. Тема: “Різноманітність покритонасінних”
Н – на початку
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вправа “Вгадай тварину”
Учитель пропонує перелік тварин. Гравцю дозволяється ставити до п’яти запитань. Учитель відповідає на запитання “так” або “ні”. У запитаннях повинна міститись інформація про систематичне положення тварини. Гравець, послідовно використовуючи класифікацію тваринного світу, поетапно виключає певних тварин і доходить до правильної відповіді. Останнє запитання може спрямовуватись на особливості зовнішньої та внутрішньої будови.
Наприклад. Перелік тварин.
Пропоновані запитання з використанням систематики тварин.
Вправа “Знайди біологічні помилки”
Яскраве сонячне проміння збудило крихітну кумку, що солодко спала на зеленій травичці. “Ой, як хочеться їсти, - подумала вона. І почала роззиратись навкруги. Вона з надією повертала голову то вліво, то вправо сподіваючись угледіти здобич. Аж ось побачила комара, що сів перепочити на листок очерету та ненароком заснув. Хитра кумка підкралась до комара, стрімко підстрибнула на своїх довгих ногах і... яка невдача – комар виявився спритнішим, і в боротьбі за існування переміг кумку. Від такого конфузу кумка засумувала, та і в животі бурчало. “А що як спробувати ряску? Он мій знайомий Карась їсть і нічого, та і фігуру слід підправити – кажуть ряска дуже поживна. Голод не тітка – довелось кумкі поснідати ряскою . А може це і на краще – продумала жабка – буду струнка, гарна. А то люди мене не люблять – бояться, що від мене у них гуски з’являться. Аж ось в траві щось зашурхотіло. Кумка злякано визирнула із своєї схованки “А хто це пробіг повз мене в таку рань? А та це ж тритон. Мабуть на побачення. Бач як гребінь червоно – блакитним перламутром виблискує. А може і мені закохатись, що я гірша? І кумка замріяно відкинулась У траві споглядаючи синє небо.
Які біологічні неточності є в оповіданні?
Вправа “Біологічний марафон”
Вправа „Знайди відповідність”
1. Плід, який розкривається по верхньому та нижньому швах від верхівки до основи, а насінини прикріплені до обох половин оплодня.
2.Плід, у якого середній та внутрішній шари соковиті, а зовнішній, забарвлений, твердий.
3.Плід, який розкривається по двох швах, а насінини розташовані на перетинці всередині плоду.
4.Соковитий багатонасінний плід, м'якуш якого утворений розрослим квітколожем і т.д.
Вправа “Хто я?”
Впізнати комаху за описом.
(Капустяна білянка)
(Тарган)
(Мурашка)
Вправа « Так-ні»
Учитель зачитує твердження, а учні відмічають правильне воно чи ні, записуючи відповіді “так” чи “ні”.
Наприклад 8клас Тема “Найпростіші”
Вправа “Світлофор”
Учитель висловлює 12 тверджень, частина яких містить помилки. Після кожного твердження учні піднімають зелені ( погоджуюсь), червоні ( не погоджуюсь), жовті ( можу доповнити) жетони. Учні, що підняли правильний жетон , ставлять собі 1 бал, за додаткове пояснення неправильного твердження – 2бали.
Вправа “ Біологічне доміно”
Доміно складається з прямокутників, розділених на дві частини, схожих на кісточки доміно. На одній половині може бути написане поняття, термін, слова. На другій – визначення терміну, розкриття поняття, запитання. Грати в доміно можуть 2,3, 4учні. Прямокутники діляться між ними порівну. Починає грати той учень, у кого є прямокутник зі словом “Початок”. На другій половині є запитання, визначення. Всі інші шукають серед своїх прямокутників правильну відповідь . Коли покласти правильну відповідь до запитання. Твердження, то на другій половині прямокутника висвітлиться нове запитання і т.д. Грають діти доти, поки на останньому прямокутнику не буде написано слово “Кінець”.
Вправа “Слабка ланка”
Учитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій - два попередні і свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: 2Слабка ланка”. На узагальнюючих уроках такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.
Вправа ”Бачено-небачено”
Вправа використовується під час вивчення термінів.
Учитель вивішує на дошці заздалегідь виготовлений плакат, на ньому різними кольорами великим і дрібним шрифтом, уздовж і поперек написано терміни (кількість варіюється відповідно до теми). Після закінчення наперед обумовленого часу плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися.
Потім команди обмінюються своїми записами для перевірки. Перевіряючи виправляють помилки, описки, і вписують “не побачені іншою командою слова”. Аркуші повертаються колишній команді – тепер уже для перевірки перевіряючи.
Вправа “Морський бій”
Учитель повідомляє, що на ігровому полі заховано слово, букви якого знаходяться у певних секторах. Щоб відгадати термін учні по черзі “стріляють”. Якщо влучив – відкривається буква, якщо ні – потрібно дати відповідь на запитання. Виграє команда , яка швидше відгадає термін і дасть його визначення. Учитель заздалегідь повинен приготувати питання, кількість яких відповідає кількості вільних секторів.
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6 |
Вправа “Алфавіт”
Учні команди до кожної букви алфавіту повинні придумати слово з теми та скласти до нього запитання. Після виконання завдання команди обмінюються запитаннями і дають відповідь на них.
Наприклад: 7 клас Тема “Вегетативні органи”
А- Рослина, у якої стебло має видозміну – колючки ( акація)
Б- Росла, що має видозміну кореня коренеплід ( Буряк)
В-Зона кореня, в якій відбувається поглинання води ( Всисна)
Г- Рослина, що має чіпке стебло (Гарбуз)
Д- Внутрішня частина стебла (Деревина)
Е – Рослина з мутовчастим листкорозміщенням (Елодея) і т.д.
Вправа “Мім”
Учні читають запропонований текст. Учасники однієї команди мають зобразити будь – яке речення чи абзац пантомімою, а інша команда – здогадатися і пояснити, про що саме йдеться. Потім інша команда відтворює текст, а друга вгадує.
Вправа “Шпаргалка”
Учням пропонується прочитати текст. Необхідно передати його зміст за допомогою малюнків, умовних позначень або схем. Ці шпаргалки (підписані) віддаються вчителю. За бажанням учні підходять до вчителя і витягують шпаргалку. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. Відзначаються найкращі шпаргалки та доповідачі.