Іконопис Русі та Галицько-Волинської держави

Презентація на тему: Іконопис  Київської  Русі та Галицько – Волинської держави.

Ікона (з гр. «зображення, образ»). Ікони творили за певними правилами – канонами, які не можна було змінювати. Перші ікони привозили на Русь із Візантії (ікона Вишгородської Богоматері, яку князь Андрій Боголюбський вивіз до Владимира-на-Клязьмі). У ході самостійного розвитку давньоруського іконопису традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися яскраві шедеври церковного живопису.

Найвідомішим іконописцем на Русі був київський майстер Аліпій (Алімпій). Від нього бере свій початок славетна малярська школа Києво-Печерського монастиря. Унікальною пам’яткою цього малярського осередку є ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими, яку датують початком ХІІ ст.

Ярославська Оранта Починаючи з Х ст. головним на Русі було зображення Богоматері. Наприклад, Київська «Богоматір-Оранта»(непорушна стіна у Софії Київській). Прототипом мозаїчного образу є й ікона «Богоматір Велика Панагія» або «Знамення» («Ярославська Оранта»). Її творцем називають іконописця Києво-Печерського монастиря Аліпія(Алімпія). Особливістю цієї ікони є те, що Христос Еммануїл благословляє двома руками зразу. Зберігається у Державній Третьяковській галереї.

Ікона « Георгій – воїн» Близькими за часом створення і монументально-епічним характером до «Богоматері Великої Панагії» є ікони великих розмірів: «Георгій-воїн», «Димитрій Солунський», «Благовіщення». Ікона «Георгій-воїн», ймовірно, створена як храмова для Георгіївського собору – патронального храму Ярослава Мудрого.

З часом зв’язки руського іконопису з візантійською традицією почали слабнути. У Галицько-Волинській державі формується власна іконописна школа. Так, із забуття повернуто ікону Богородиці з села Дорогобуж на Волині.

Ще одним шедевром іконопису того часу є шанована у Польщі Ченстохівська ікона Богородиці ХІV ст., що була написана в Галичині. Пам’яткам галицького живопису притаманні : - виразна індивідуальність, - поєднання візантійських традицій, - давньоруської спадщини й місцевого народного мистецтва.

У Львівському музеї українського мистецтва зберігається одна з перлин галицького іконопису «Юрій Змієборець» із села Станилі поблизу Дрогобича. Її автор був талановитим майстром композиції та колориту, що зумів поєднати: - загальну гармонійну врівноваженість із ритмічним рухом; - форму із кольором.

Розквіт власних шкіл іконопису на Волині та в Галичині припадає на ІІ пол.ХІІІ – ХІV cт. Особливість – відсутність жорсткого контролю з боку церкви і влади. Відомою іконою українського малярства І пол.ХІV ст. є Богородиця з Покровської церкви у Луцьку.

Найстарішою іконою, що збереглася в Галичині, є фрагмент візантійської ікони «Менологія» ( кін. ХІІ – поч. ХІІІ ст.) ЇЇ було знайдено 1930 року у церкві Св. Миколая в Тур’ї поблизу Старого Самбора, але до науковців потрапила лише 1983 року. На ній зображено фігури святих підкреслено видовжених пропорцій із малими головами. Серед святих виділяється великомученик Георгій.

Висновок Руське іконописання має ряд відмінних рис від візантійського, що свідчить про його самобутній розвиток. Зокрема, відхід від площинності та внесення в ікону легкої об’ємності, що досягнуто чітким окресленням на тлі лику, постаті, одягу. Святий образ матеріалізований і ніби наближений до глядача. У цьому виявляється філософський зміст ікони та віра в існування невидимого духовного світу поруч із реальним.

Усі чини іконостаса мають особливі назви й символічне значення. Перший, нижній, ряд на рівні Царської брами — місцевий. Другий, найважливіший, — Деісус. Третій — святковий (від Різдва Богородиці до Успіння). Четвертий — пророчий (Богоматір Знамення, пророки). П’ятий — праотецький (Старозавітна Трійця, праотці). Іноді нагорі роміщують страсний ряд (зображення страждань Христа). Іконостас завжди завершується образом Голгофи — гори, де на хресті було розп’ято Спасителя.

Іконостас Троїцького собору

Книжкова мініатюра Особливим видом мистецтва Київської Русі була книжкова мініатюра. Це невід’ємна складова мистецтва рукописної книги: написання тексту, художнього оформлення, виготовлення оправи.

До святинь Русі-України належить і Холмська ікона Божої Матері. Ікона знаходиться у музеї Волинської ікони міста Луцьк. За стилістичними ознаками найближчою аналогією Холмській Богородиці є Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері. Цю ікону князь Данило Галицький у І пол.ХІІІ ст. привіз із Києва у свою столицю - місто Холм.

Важливу роль у розвитку української гравюри відіграв І. Федоров, який за підтримки простих городян і духовенства започаткував у Львові першу українську типографію. В 1574 р. з’являється його перша книжка — «Апостол» Це була видатна подія, що ознаменувала початок книгодрукарства в Україні. Першодрукар Іван Федоров