Інформаційний дайджест "Жінки-географи"

Інформаційний дайджест «Жінки-географи»

Мета: формувати в учнів уявлення про роль жінки в науці, зокрема географії; виховувати шанобливе ставлення до жінки, як повноправного члена суспільства; стимулювати прагнення до самовдосконалення, самореалізації.

Вчитель: 11 лютого у світі відзначався Міжнародний день жінок і дівчат в науці. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі - жінки. Попри це, досягнення жінок не менш важливі за досягнення їхніх колег чоловічої статі. Зауважимо, жінки-дослідниці з’явилися не в останнє століття, коли їхні права нарешті почали зрівнювати з правами чоловіків. У кожній епосі були свої видатні жінки-науковці.

Учень 1.

Ізабелла Бьорд (1831 – 1904 рр.)

«Перша фотографиня Китаю»

Ізабелла Бьорд народилася в Йоркширі у сім’ї священика. Із дитинства марила мандрами і в двадцять два вирушила в першу подорож – до Америки. Згодом вона відвідує Канаду, Австралію, Гаваї та азійські країни. Бьорд написала про свої пригоди багато книг, що стали бестселерами та зробили її всесвітньо відомою. До пізніших творів мандрівниця додає світлини та мальовані ілюстрації. Саме вона зробила перші фотографії Китаю – зображення виняткової історичної цінності. Із цією подорожжю пов'язаний неприємний випадок: місцеві звинуватили жінку у відьомстві та підпалили будинок, в якому вона зупинилася. На щастя, мандрівниця не постраждала. У 1892 р. Ізабелла Бьорд стала першою жінкою, обраною до Британського географічного товариства.

Учень 2.

Олександра Вікторівна Потаніна (1843 – 1893 рр.)

«Посередниця між Сходом і Заходом»

Народилася в Нижегородській губернії. Завершивши школу, починає працювати вихователькою в місцевому училищі. Згодом Олександра знайомиться з майбутнім чоловіком – етнографом Г. Потаніним, що відбуває заслання разом із її братом. Взявши шлюб, подружжя вирушає у першу експедицію до Центральної Азії. Подорож виявляється дуже плідною: Олександра збирає гербарії й узагальнює дані про азійську флору й фауну, створює детальні замальовки та формує велике зібрання фольклорних текстів. Дослідниця бере участь іще у трьох експедиціях на Схід. Вона стає, по суті, посередницею між двома культурами: про звичаї азійських народів на Заході тоді майже нічого не знали. У 1887 р. Олександра Потаніна вступає до Російського географічного товариства (до цього його членами були лише дві жінки).

Учень 3.

Еллен Семпл (1863 – 1932 рр.)

«Цивілізація – економічний факт»

Народилася в багатодітній сім’ї з Кентуккі. Завершує Вассер коледж зі ступенем магістра історії. Праці Фрідріха Ратцеля викликають в Еллен інтерес до  географії. Вона їде до Ляйпциґа, де викладав дослідник, і клопочеться про дозвіл на відвідування лекцій (жінок до вступу в той час іще не допускали). Серед п’ятисот слухачів курсу географії американка була єдиною жінкою. Згодом Еллен починає співпрацювати з Ф. Ратцелем і стає однією з творців теорії детермінізму. Дослідниця обстоює думку, що розвиток суспільства зумовлюють природні сили, а не внутрішні чинники. Вчена пише низку праць, присвячених атропогеографії та проблемам довкілля. Еллен була піонеркою американської географії, а її здобутки вплинули не лише на подальший розвиток цієї науки, але й на багато суміжних дисциплін. Семпл була однією з засновників Асоціації американських географів і першою жінкою, обраною його президенткою.

Учень 4.

Фанні Воркмен (1859 – 1925 рр.)

«Нас рухали до вершини адреналін і відчай» 

Народилася в штаті Массачусетс в аристократичній сім’ї. Фанні рано починає писати. Героїні її оповідань – сильні, безпосередні та авантюрні. Вони тікають з дому, подорожують і борються за права жінок. Згодом Фанні й сама стає справдешньою героїнею. Дівчина починає займатися гірським спортом. На відміну від європейських, альпіністські клуби США вже приймали жінок. Фанні Воркмен робить низку успішних сходжень на Північному Сході країни. Вона стає рольовою моделлю для багатьох американських жінок, започаткувавши моду на гірський туризм. Взявши шлюб і виїхавши до Європи, Фанні з чоловіком багато подорожували велосипедами. Цей досвід Воркмен згодом узагальнює літературними доробками в новоствореному жанрі тревелогу (подорожного нарису). Фанні робить декілька серйозних сходжень в Альпах та Гімалаях. Їй належать детальні описи дослідженої місцевості, світлини та карти. Вона встановлює світовий рекорд серед альпіністок, зійшовши на висоту 5700 м. Ця вершина згодом носитиме ім’я її сина (Зіґфрідгорн). Воркмен стає однією з перших жінок, що підкорюють Монблан і Юнґфрау. Це досягнення серйозно посприяло популяризації альпінізму серед європейок.

Учень 5.

Марі Тарп (1920 – 2006 рр.)

«Геніальна жінка й океан таємниць»

Марі Тарп Народилася в штаті Мічиґан у сім’ї викладачки та картографа. Одержала бакалаврський ступінь у гуманітарній сфері та магістерський із геології. Марі починає працювати в лабораторії Колумбійського університету, де знайомиться з відомим геологом Брюсом Хізеном. Разом вони вивчають топографію океанічного дна. На основі даних, зібраних ученим у дослідницькому плаванні (жінок не допускали на кораблі, тож особисто взяти участь Тарп не могла), вона створює детальну карту – першу карту такої високої якості. Саме Марі висловлює гіпотезу розширення Землі, котру Хізен спершу відверто висміяв, назвавши «дівочими балачками». Однак після появи вагомих доказів його команда публікує низку розвідок, не згадуючи першоджерела цих ідей. У 1977 р. за участі австрійського художника Гайнріха Беранна геологиня оформлює та видає повну фізичну карту океанічного дна. Марі Тарп закладає основи сучасної теорії тектоніки літосферних плит і дрифтової гіпотези, що означали революцію в науці про Землю.

Використана література:

1. Бурлака І. В. Ізабелла Бьорд: вікопомні подорожі жінки-географа. - Київ, 2011.
2. Денисова І. В. Жінки-географи XIX століття. - Москва, 2010.
3. Залевська Т. П. Олександра Потаніна: видатний географ і публіцист. — Москва, 2005.