матеріал можна використати для розширення знань учнів про батарейку на уроці фізики або у позакласній роботі, а також з метою екологічного виховання учнів.
Інформаційно-екологічна година « НЕБЕЗПЕЧНА БАТАРЕЙКА».
8 клас.
Мета: ознайомити з основними шкідливими властивостями звичайної батарейки; привернути увагу школярів до екологічних проблем забруднення навколишнього середовища; розвивати екологічну культуру школярів; вироблення мотивів, потреб і звичок екологічно доцільної поведінки й діяльності.
Хід години.
Ми майже щодня використовуємо прилади, що живляться від батарейок: годинники, ліхтарики, комп’ютерні мишки, телефони, фотоапарати, ноутбуки, сигналізація та інша апаратура. Зараз батарейки продаються практично в кожному магазині або кіоску, і всім їм знаходиться застосування. Рано чи пізно, всі батарейки переходять у непрацездатний стан. І коли приходить час позбавлятися від них. Мало хто звертає увагу а значок «не викидати до сміттєвої корзини». Незважаючи на те, що батарейка може вибухнути, протекти і пошкодити ваше обладнання, але основна шкода, яку вона завдасть – забруднення навколишнього середовища, якщо не буде правильно утилізована. На уроках фізики у 8 класі ми вивчали будову та застосування гальванічних елементів і акумуляторів. Але коли ми вивчала структурний склад сміття на смітниках нашого селища, то ми помітили, що ці прилади там наявні. Коли батарейки “ сідають ”, їх викидають на смітник. На звалищі металева оболонка батарейок руйнується, хімікати витікають. Там вони роками гниють, а їх складові хімічні елементи потрапляють у грунт, атмосферу й воду. Сам маленький пристрій складається з безлічі отруйних хімічних елементів .
“ Мова йде про свинець, цинк, срібло, кобальт, нікель, ртуть та інші. Вони є дорогими і рідкісними металами. В результаті їхнього потрапляння страждає навколишнє середовище, а відповідно люди. Виділяються у атмосферу діоксини, які стають причиною репродукційних та онкологічних захворювань, а також порушення розвитку дітей ”, - пояснює біолог Іван Хомяк.
Кожен із хімічних елементів, які містяться в батарейці(додаток ), впливають на здоров’я людини:
- свинець накопичується в організмі, вражаючи нирки, нервову систему, кістні тканини;
- кадмій шкідливо впливає на легені, нирки, щитовидну залозу, є канцерогеном та може стати причиною онкологічних захворювань;
- ртуть вражає мозок і нервову систему, сприяє погіршенню зору, слуху, порушенню рухового апарату;
- нікель та цинк можуть викликати шкірні висипи та дерматити;
- кислоти та луги пропалюють слизові оболонки та шкіру.
Про небезпеку акумуляторів виробники пишуть і на самій батарейці. Проте перекреслений смітник сьогодні нікого не лякає. Якби ж він міг говорити, то ми б дізналися, що одна “пальчикова” батарейка, викинута просто на землю, здатна забруднити 400 літрів води або 20 кв. метрів ґрунту.
У США щорічно виходить з ладу більше 80 млн. штук акумуляторів. З них у різні роки утилізувалось від 50 до 80 %. В Японії цей показник сягає 90 %.
Підраховано, що в Житомирі щороку використовують більше 2 мільйонів акумуляторних батарей різного типу, а у магазині нашого селища за місяць продається 45 штук, а за рік -540 штук. Однак зовсім невелика частина жителів нашого обласного центру та області знає, що надзвичайно шкідливо викидати їх разом із сміттям. Лише 2% батарейок утилізується у виділених місцях. Решта - забруднює навколишнє середовище і згубно впливає на наше з вами здоров’я.
На жаль, на державному рівні утилізація таких небезпечних відходів не проводиться. Хоча на те є відповідний Закон України “Про відходи”, ухвалений Верховною Радою ще у 1998 році.
Наразі у Житомирі є біля двох десятків точок, де можна здати відпрацьовані елементи живлення(додаток ). Вони будуть перероблені без шкоди для довкілля. З Житомира усі відпрацьовані батарейки їдуть на єдиний в Україні Львівський завод ДП “Аргентум”. Кожен із вас може спробувати зменшити шкоду від батарейок для довкілля. По - перше,спробуйте використовувати акумулятори замість батарейок. До того ж це дає відчутну економію: акумулятори розраховані в середньому на 1000 циклів зарядки. По – друге, організуйте пункти збору батарейок у школі. У себе у дворі, будинку. А потім приносьте у місця збору в магазинах. По – третє, можна розповісти усім необізнаним мешканцям селища про шкоду від викидання батарейок.
Я сподіваюсь, що згодом кількість екологічно свідомих мешканців нашої держави збільшиться, а кількість викинутих батарейок просто у смітник суттєво зменшиться.
Використана література. 1. Надихаємо На дії. Інформаційний бюлетень. – 2008, №1, №2 – 2009, №3, №4. 2. Ярмоленко І. Свідомі житомиряни рятують місто від пальчикових батарейок./ «20 хвилин», 2013, 7 серпня. 3. Шарко В. Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики: Посіб. для вчителя./ В. Д. Шарко - К.: Рад. шк., 1990_207 с.
Карта місць прийому батарейок живлення у Житомирі
Скринька для збирання батарейок живлення