Інтегрований урок з літератури та історії за повістю Івана Франка "Захар Беркут"

7 клас

Тема: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас…»

Мета:

•      ознайомити учнів з історичними умовами Київської Русі у 13 столітті; розкрити майстерність у зображенні головних героїв повісті Захара, Максима, Мирослави і Тугара Вовка;
•      розвивати навики аналізувати літературних героїв;
•      виховувати в учнів зацікавленість своїм історичним минулим; виховувати почуття обов’язку відданості своєму народові, справі

Обладнання: підручник, портрет І. Франка, карта «Київська Русь у 13-14 ст.», малюнки головних героїв, ілюстрації до повісті «Захар Беркут»

Тип уроку: узагальнення і систематизація набутих знань

Хід уроку

І Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя-словесника

«Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій би він не був великий», - писав про Франка відомий український письменник П. Загребельний.

І. Франко – геніальний поет, що залишив нащадкам шедеври і громадської, і інтимної лірики, великий прозаїк, видатний драматург, перекладач, критик, етнограф, громадський діяч. Серед прозової спадщини особливо виділяється його повість «Захар Беркут».

ІІ Оголошення теми і мети уроку.

Сьогоднішня тема взята з уст самого З. Беркута. Це провідна думка повісті, яку ми обговоримо; розкриємо її через аналіз головних героїв повісті.

Вважається, що ця повість – один з кращих творів на історичну тематику в українській класиці. Звернемося до подій минулого і пригадаймо основні історичні умови Київської Русі у 13 столітті.

2. Учитель-історик

Події в повісті відбуваються у 1241 році під час монгольської навали на Галицько-Волинську державу. Монголи, очолювані ханом Бурундою, після розгрому Києва рушили на захід Русі. Вони завдавали руйнувань слов’янським землям, але зустрічалися з опором місцевого населення. Відповідність історичній реальності:

•      Громадський устрій: у творі показано вічову демократію громади Тухлі, що поширена була серед карпатських народів
•      Боротьба з монголами: в історії відомі випадки партизанської боротьби проти монгольських військ у гірських районах
•      Образи історичних постатей: Захар Беркут, хоча і вигаданий персонаж, але втілює ідеали народної мудрості і спротиву

Отже, історичні події у повісті мають патріотичне забарвлення, демонструють боротьбу українців за свою свободу, підкреслюючи силу народу (громади), народної єдності та мудрого керівництва.

ІІІ Актуалізація опорних знань.

Бесіда з учнями. Учитель-словесник

1. На якому історичному матеріалі написана повість? (Галицько-волинський літопис, народні джерела)

Події розгортаються у прекрасних краєвидах, серед чарівної природи, де живе народ, відомий своєю героїчною історією. До нашого часу збереглися різні легенди, перекази про с. Тухлю.

2. Можливо, хтось знає про походження с. Тухлі? (розповідь учнів легенд про с. Тухля)

Так, усні легенди і перекази вносять цікаві деталі в історію народу і це часто служить матеріалом для написання творів письменниками.

3. Чи можна вважати цей твір романтичним? (Ознаки романтичного твору: героїчна тема, показана глибина почуттів героїв. Драматично напружені ситуації, ідеалізація головного героя, глибока психологізація героїв).
4. За жанром це історична повість. Чому?
5. Твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання. Чи випадково це? Що хотів відразу показати І. Франко? (1 – заінтриговує, твір пригодницький; 2 – відразу показує усі конфлікти твору: особисті – Тугар Вовк і Захар Беркут з громадою; суспільні – бенкетуюча і знесилена чварами бояр і князів країна. Іван Франко відтворив дійсний стан справ у Київській Русі 13 ст.)

ІV Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота в групах

У творі діє чимало різних персонажів, які можна поділити на кілька груп, що ведуть між собою гостру боротьбу. Ось і в нас кожна група на домашнє завдання мала підготувати відповідь-аналіз на певного героя, написавши при цьому найхарактерніші цитати.

Перша група обговорювала проблему «Захар Беркут і громада»; друга – «Максим і Мирослава»; третя - «Боярин Тугар Вовк»

І група. Захар Беркут і громада

1. Що нам відомо з життя З. Беркута?
2. Якою була мета життя З. Беркута?
3. Яким було ставлення громади до вождя? За що його поважали і довіряли йому?
4. Що об’єднує З. Беркута і тухольську громаду? (любов до батьківщини)
5. Що вам відомо про родові громади, які ще траплялись у 13 столітті? (Ці громади були засновані на рівності, спільній праці і незалежності. На чолі громади стояли виборні старійшини, які управляли господарством. У них було своє знамено, свій суд і усі були згуртовані. Не визнавали чужої влади і терпіли жорстокості боярина).
6. Що об’єнувало людей у тухольській громаді? (воля)

Учні підтверджують відповідь цитатами, важливі і найхарактерніші чіпають на дошку

•      «… такого як Максим, що поєднував в собі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника, - такого і й досі не траплялось бачити»
•      «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю»
•      «Громада – то був його світ, то була ціль його життя»
•      «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові»
•      «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим»
•      «Все у нього виходило в свій час і на своїм місці, всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок»

7. Учні дають характеристику З. Беркуту за таким планом:

1.     З. Беркут – оратор
2.     З. Беркут – психолог
3.     З. Беркут – лікар
4.     З. Беркут – будівничий
5.     З. Беркут – дипломат

Обговорюють питання З. Беркут як батько.

Бесіда з учнями

•      Як сприйняв перебування сина в полоні? (це було найбільше нещастя, боліло серце в батька, любив його)
•      Батько вирішив пожертвувати сином заради громади. Як ви ставитесь до такого рішення? Можливо, хтось підтримує це рішення, а хтось ні? (учні висловлюють своє ставлення до даної проблеми і доводять свої думки, використовуючи цитати)

Учитель:

Скільки сили духу, твердості, стійкості, внутрішньої сили слід взяти, що відважитись на це рішення? Дивуючись цьому, подумаймо, звідки це все. Що йому дало таку силу? Очевидно, Захар сильний від великої любові до людей, до своєї землі, бо на перше місце ставить не особисті інтереси, а громадські. Іван Франко намагався показати, яким повинен бути справжній державний муж. Згадаймо, що в ім’я України на жертви йшли січові стрільці, УГА, герої Крут та інші. Віддати життя сина заради громади, зважитись на такий крок нелегко. Так могли вчинити тільки справжня Людина-Громадянин. Це коштувало йому дорого, то були надлюдські зусилля. Пригадайте його внутрішній стан: «… досі такий твердий і незламний, тремтів, мов мала дитина, і, закривши лице руками, ридав тяжко».

Захар Беркут – ідеалізований герой – риса романтизму.

ІІ група. Мирослава і Максим

Учні дають характеристику Мирослави за таким планом:

1.     Зовнішність і вдача: добра, сердечність
2.     Наслідки нянчиного і батькового виховання: працьовитість, мужність, витривалість, впертість, впевненість в собі
3.     Разом з народом: допомога тухольцям хитрощами, відданість тухольцям, патріотка на батька
4.     Намагання вплинути на батька
5.     Яке ставлення до батька? (Суперечлива, вона сперечається з ним, виявляє свою впертість, непокору і не вважає це за гріх. Такою її виховав батько)
6.     Чому вона так активно діє проти батька? (Дізнається про зраду, вважає зраду вітчизні більшим злочином, ніж зраду родині)

Мирослава любить батька, але засуджує його діє, не може пробачити, що заради власної вигоди торгує батьківщиною. Вона зрікається батька.

7.     У парі з Максимом. Вірність, сила і глибина почуттів.

Учні дають характеристику Максима за таким планом:

1.     Духовна і фізична досконалість.
2.     Значення батьківського виховання у формуванні характеру (вірний слову, готовий до самопожертви, вміє ризикувати своїм життям, не боїться смерті, витривалий)
3.     Почуття власної гідности. Відвага, мужність, кмітливість.
4.     Глибина і чистота почуттів (лицар по відношенню до дівчини; більше турбується про її життя, аніж про своє; внутрішньо благородний)
5.     Повага до старших, батька, громади і її влади.
6.     Патріотизм, послідовність у боротьбі.

ІІІ група. Боярин Тугар Вовк

Учні дають характеристику Тугара Вовка за таким планом:

1.     Соціальне становище.
2.     Ставлення до тухольців (зневажливий, гордовитий, жорстокий, знущається з людей, зарозумілий, скрізь проявляє почуття вищості)
3.     Мета життя Тугара Вовка (влада, панувати)
4.     Як ви оцінюєте перехід Тугара Вовка на службу до монголів? Чи може бути якесь виправдання зрадників?
5.     Підступність і хитрість боярина.
6.     Тугар Вовк – батько. Переваги і недоліки виховання.
7.     Як пояснити певну зміну в поведінці боярина: похвалив Мирославу за те, що навчила тухольців робити метавки, схвалив у душі стійкість Максима і захистив його від смертоносної сокири Бурунди? Може тепер ми по-іншому поставимось до нього?

Тугар Вовк зрозумів, що втратив повагу в очах донькиназавжди, і тому, нехтуючи власною безпекою, рятує її коханого. Іван Франко подав образ зрадника, для якого, проте, одне в житті святе і недоторкане – його дитина. В даній ситуації можна говорити про роздвоєність людської душі. Мотив роздвоєності вам буде частіше траплятися у творах старших класів, де ми детальніше зупинимось на цьому.

8.     Чому автор не дає змоги вижити Т. Вовку? (Письменник показує, що не може бути прощення зрадникові, він мусить померти найстрашнішою смертю, як ворог, не залишивши й сліду по собі: «Не судити, чи винен, чи не винен – поліг так, як полягали тисячі інших» - Захар Беркут)

Вчитель-словесник:

Тугар Вовк захищає себе тим, що має княжу грамоту від самого Данила Романовича бути воєводою і начальником Тухольщини. Погляди Захара Беркута і громади стосовно дій Данила Романовича у творі досить критичні. Пригадаймо, яку роль зіграв князь Данило для історії русько-галицьких земель у 13 ст. та України зокрема.

Вчитель-історик:

Значення правління Данила Романовича для русько-галицьких земель:

•      об’єднання земель;
•      оборона від монголів (спроба протистояти цій залежності);
•      коронація (перший король Русі) сприяла визнанню держави на міжнародній арені та спробі залучити Західну Європу до боротьби з монголами;
•      розвиток міст, господарства, освіти, культури.

Значення правління для України:

•      заклав основи державотворення на заході Русі;
•      продовжував традиції Русі-України;
•      сприяв інтеграції руських земель до європейської спільноти;
•      політичний курс Данила був прообразом майбутніх українських державотворчих процесів.

V Узагальнення та систематизація знань

•      Чи можна вважати З. Беркута пророком? Чому?
•      Зачитайте його останні слова.
•      Чи збулься важкі випробування для українського народу?

Так і сталось: у сумному списку стоять руйнація козацтва, заслання, репресії, заборони всього українського, постійні війни, пролиття крові, страждання, голодомор, страшні дзвони Чорнобиля… так, це наша Україна. Її історія сплетена і з радості, і більше з жалоби, зі світла і радості. Нам, громадянам незалежної України, випало на долю жити у щасливій порі, але ми не повинні забувати про один заповіт: тільки в єдності сила народу.

VI Рефлексія

VII Домашнє завдання

Дидактичний матеріал

Галицько-Волинська держава у першій половині 13 століття

Монгольська навала на Русь