Інтелектуальна гра «Розумники і розумниці
Мета: виховувати любов до рідної мови; розвивати логічне мислення, пам’ять, кмітливість; закріпити програмовий матеріал; викликати бажання вивчати і любити рідну мову.
Обладнання: кросворд, роздатковий матеріал, вислови про мову.
Клас поділено на 3 команди, кожна команда обирає капітана.
Коли слова твої летять на волю,
Коли натхнення спокій відбирає,
Пиши, твори, дитино, знову й знову
Своє величне й неповторне ,, Я!
Учитель Шановні друзі, гості. Сьогодні ми проводимо інтелектуальну гру „Розумники і розумниці ”. П.Мирний говорив:„Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і свою давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття. ” Тож сьогодні я вас запрошую в чарівний світ слів. З’явилась нагода перевірити свої вміння розгадувати кросворди, застосовувати набуті знання в ході виконання логічних завдань, поглибити свій інтелект. Спостерігати і оцінювати ваші відповіді буде компетентне журі. (знайомство з членами журі) Бажаю вам успіхів.
1. Конкурс „Розминка”.
За 1 хвилину дати якнайбільше правильних відповідей.
Запитання для першої команди:
1. Звуки мови це...(те що ми чуємо і вимовляємо)
2. Друга назва букви.(літера)
3. Лексикологія вивчає...(лексику)
4. Частина слова без закінчення.(основа)
5. Що таке мовлення?(спілкування людей за допомогою мови)
6. Що вивчає морфологія?(частини мови)
7. Розташування букв в певному порядку.(алфавіт)
8. Лексика це - ...(усі слова мови)
9. Назвіть службові частини мови.(сполучник, прийменник, частка)
10. Дієприкметник відповідає на питання... (який? яка? яке? які?)
11. Розділ граматики, що вивчає словосполучення, речення, їх будову, значення назви...(синтаксис)
Запитання для другої команди:
1. Графіка вивчає...(систему знаків)
2. Основний засіб спілкування...(мова)
3. Змінні частина слова...(закінчення)
4. Будова слова вивчає...(корінь, префікс, суфікс, закінчення)
5. Що таке мова?(засіб спілкування, пізнання світу)
6. Що вивчає пунктуація?(знаки письма)
7. Скільки є частин мови?(10)
8. Фразеологія вивчає...(стійке сполучення слів)
9. З великої букви пишемо...(власні назви)
10. Дієприкметник із залежними словами...(дієприкметниковий зворот)
11. Назвати незмінну частину мови.(прислівник)
Запитання для 3 команди:
1. Фонетика вивчає...(звуки мови)
2. Кількість букв в українському алфавіті(33)
3. Назвати основну частину слова(корінь)
4. Словотворчі частини слова(префікс, суфікс)
5. Що ми називаємо мовленням?(оформлена сукупність звуків у процесі вираження думок)
6. Що вивчає орфографія?(правильне написання слів, що пояснюються правилом)
7. Що таке буква? (знак за допомогою якого передається звук на письмі)
8. Скільки самостійних частин мови?(6)
9. Речення складається ...(з членів речення)
10. Дієприслівник відповідає на питання...(що роблячи? Що зробивши?)
11. Початкова форма дієслова(інфінітив)
2. Друге завдання.
Визначити тип односкладного речення:
А) 1. Мені аж страшно, як згадаю оту хатинку край села.(Т.Шевченко)
(означено-особове, 1 особа однини)
2. Кругом поставили своїх. (Ю. Яновський) (неозначено –особове, 3 особа множини минулого часу)
3. Що посієш, те й пожнеш. (узагальнено-особове, 2 особа майбутнього часу)
4. Капає з стріх. (М. Коцюбинський) (безособове, безособове дієслово)
Б) 1. Вітерцем дихнуло з долини. (П. Дорошенко)
2. Любімо Україну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею. (О. Підсуха) (означено-особове, виражене дієсловом 1 особи множини теперішнього часу)
3. До Харкова під’їжджали вночі. (неозначено-особове)
4. О, сліз таких вже вилито чимало. (безособове, дієслівна форма на - но –то)
В) 1. Вечір. Голуби. Спускаються сутінки. (називне, іменник в Н.в.)
2. Нам наказано йти. (безособове, дієслівна форма на – но –то)
3. Оголосили перерву. (О. Гончар) (неозначено-особове, третя особа множини минулого часу)
4. Хліб – сіль їж, а правду ріж. (узагальнено-особове 2 особа теперішнього часу)
3. Що вивчає будова слова? (корінь, префікс, суфікс, закінчення, основу слова)
Пограємо в гру „Складіть слова” ( див. додаток)
1. Знайти корінь.
2.Із словотворчих та змінних частин викласти слова, використавши всі картки.
3. Переможе той, хто правильно викладе слова, закінчить першим.
4. Завдання:
Назвіть два трискладові слова, що об’єднують 33 букви (алфавіт, абетка).
Наступне завдання розшифрувати слова (тайнопис) І.Франка.
Ключем для розшифрування тайнопису послужить знання алфавіту або абетки.
Хто виконає завдання першим і правильно, той переможе.
33 |
|
22 |
11 |
18 |
|
18 |
1 |
21 |
19 |
6 |
24, |
30 |
19 |
|
3 |
4 |
19 |
21 |
24 |
|
14 |
6 |
7 |
Я син народу, що вгору йде...
5. Хто вони?
На малюнку зображені слова з різними відношеннями між їх звуковим складом і значенням. Як називаються слова кожної групи?
6. За значенням фразеологізми часто співвідносяться із словами: дати драла – тікати, проковтнути язика – мовчати.
Фразеологізми влучно, образно й емоційно характеризують певне явище. Тож запрошую у світ фразеологізмів.
* Дібрати до кожного фразеологізму співвідносне слово, виписати його в ланки ланцюжка.
1.○○○○○○ 2.○○○○○○○ 3.○○○○○○○ 4.○○○○○○○○ 5.○○○○○○○○ 6.○○○○○○○○○○ 7.○○○○○○○○○○ 8.○○○○○○○○○○ 9.○○○○○○○○○○○ 10.○○○○○○○○○○○
1. Ярмо на шию – ?
2. З дорогою душею - ?
3. Кусати губи - ?
4. Має кебету - ?
5. Показати де раки зимують - ?
6. Воду варити - ?
7. Класти на лопатки - ?
8. Обламати роги - ?
9. Як грім серед ясного неба - ?
10. Ставати поперек дороги - ?
7. Розв’язати ребус.
1. Прізвище турецької полонянки, героїні української народної думи.
(БОГУСЛАВКА)
2. Ім’я рабині Анастасії, що піднялася до султанші.
(РОКСОЛАНА)
3. Прізвище легендарної піснетворки з міста Полтава.
(ЧУРАЙ)
4. Поетеса з божої ласки, що загинула в Бабиному Яру.
(ТЕЛІГА)
5. Псевдонім письменниці України кінця XIX – початку XX століття
(УКРАЇНКА)
6. Прізвище авторки історичного роману у віршах “Маруся Чурай”
(КОСТЕНКО)
7. Прізвище відомої української співачки, народної артистки України.
(МАТВІЄНКО)
8. Гонки за лідером
Завдання для першої команди
1. Система правил вивчання на письмі розділових знаків це – пунктуація.
2. Види словосполучень за будовою – прості і складні.
3. Способи підрядного зв’язку – узгодження, прилягання, керування.
4. Види речень за структурою – прості і складні.
5. Яке речення називається двоскладним? Є підмет і присудок.
6. На які питання відповідають додатки? Непрямих відмінків.
7. Означення виражене іменником, яке дає предметові другу назву називається – прикладною.
8. Граматична основа односкладного речення – перший головний член.
9. Речення з головним членом присудком поділяються на – особове і безособові.
10. Односкладні речення, в яких присудок означає дію, виконувану невизначеною особою називається – неозначено особове.
Завдання для другої команди
1. Знаки пунктуаційної системи називаються – пунктограми.
2. Синтаксична одиниця, що утворюються поєднанням двох і більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку – словосполучення.
3. Весна і осінь. Чи є це словосполученням. Ні (сур. зв’язок)
4. Роль речення в мовленні – служить для спілкування, повідомлення впливу.
5. Двоскладне речення, яке складається лише з головних членів називається – непоширеним.
6. Назвати типи присудків – простий дієслівний, складний дієслівний, складений іменний.
7. Залежно від типу зв’язку з означуваним словом означення поділяється на – узгоджені і неузгоджені.
8. Що виражає обставина? Ознаку дії.
9. На які дві основні групи поділяється односкладні речення? З головним підметом і головним присудком.
10. Назвати односкладні особові речення – означено-особові, неозначено-особові, узагальнено.
Завдання для третьої команди
1. Що таке підрядність – залежність одного компонента від іншого.
2. Буду читати. (чи є це словосполученням? ) ні (майб. час дієслова)
3. Яке слово в словосполученнях називається головним – від якого ставиться питання.
4. Основна одиниця синтаксису – речення.
5. Другорядні члени речення – додаток, означення, обставина.
6. За способом вираження підмети бувають – прості і складні.
7. Додатки поділяються на – прямі і непрямі.
8. Скільки видів має обставина – 8
9. Як на письмі виділяється порівняльний зворот – комами.
10. Односкладні речення, в яких присудок виражає дію, що стосується якось конкретної особи називаються – означено-особове.
Підсумок заняття, нагородження переможців.
ДОДАТКИ
1.