Інтелектуальна гра «Звичаї і традиції українського народу»

Про матеріал
Інтелектуальна гра з семи турів за звичаями та традиціями, історичними фактами, відомими учням четвертого класу.
Перегляд файлу

Інтелектуальна  гра «Звичаї і традиції українського народу»

 

Мета. Розвивати інтерес учнів до вивчення історії, культури та традицій рідного краю, зміцнювати їх почуття національної гордості й гідності.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово 

Історія – це велика пригода людства, яка вже відбулася і переказується щоразу по-новому, і кожен раз цікаво. Це оцінки далеких подій і вчинків історичних особистостей, і сміливих, і страшних.

А починається історія країни зі звичаїв і традицій рідного краю, з розуміння цінностей свого народу.

Хід гри

 Перший тур гри — відбірковий. У ньому беруть участь усі бажаючі. Мета його — відібрати переможців, які стануть учасниками наступного етапу змагання.

 Отож, починаємо. Я ставитиму вам запитання, за правильну відповідь ви отримуєте бали. Діти з найбільшою кількістю балів перейдуть до ІІ туру.

ЗАПИТАННЯ

   1. Найвища посада і титул за часів козацької України. (Гетьман.)

 2. Ім'я руської княгині-християнки. (Ольга.)

 3. Хто заснував Запорізьку Січ? (Д. Вишневецький — Байда.)

 4. Назвіть автора музики Гімну України. (Вербицький Михайло.)

5. Найголовніша книга української художньої літератури XIX століття. ("Кобзар".)

 6. Складне слово-назва природоохоронного заповідника в Україні. (Асканія-Нова.)

7. Від чийого імені отримав назву руський алфавіт? (Кирило –  Кирилиця.)

  8. Назвіть ім'я сестри засновників Києва? (Либідь.)

  9. Назвіть прізвище першого космонавта незалежної України. (Каденюк Леонід.)

  10. Якими віршованими рядками починається Кобзар Т.Шевченка? (Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива...)

  11. Назвіть автора слів Гімну України "Ще не вмерла Україна". ( Чубинський Павло)

  12. Хто народився  9 березня 1814 року? (Т.Г.Шевченка)

  13. З якої казки загадка: “Що в світі найситніше, наймиліше, найпрудкіше”? (“Мудра дівчина”)

  14. Як називали мандрівних співців-поетів за часи Т.Г. Шевченка? (Лірники, кобзарі)

15. Хто автор творів “Грицева шкільна наука”, “Фарбований Лис”? (І.Я.Франко)

16. Назвати головний компонент харчування українців. (Хліб)
17. Які пшеничні вироби були і зараз є символічними? (Паляниця, коровай, млинці тощо.)
18. Який одяг став символікою? (Шаровари в чоловічому вбранні як символ ко­зацтва, черес•— шкіряний пояс гуцулів, кептар -~ хутряна безрукавка вер­ховинців Карпат, гугля — символічний знак буковинців, згарди та запас­ки — ознака вбрання гуцулок.)
19. Яке дерево використовувалось в українців як один із надійних оберегів від відьом, упирів тощо? (Осика)

20. Якого птаха, що за повір’ями оберігає родинне щастя, називали „гайстриком”,„веселиком”,  „вбуслом”,„чорногузом”  ? (Лелеку)

21. Могутнє дерево, плоди якого полюбляють свині. (Дуб)

22.Довгастий шматок для витирання обличчя, тіла, а також вишитий – для оздоблення житла в українських оселях. (Рушник).

23.Начальник козацького війська та верховний правитель України. (Гетьман).

24.Український народний духовий музичний інструмент з дерева або очерету. (Сопілка)

(До ІІ туру переходять 12 учасників)

ІІ тур «Народні звичаї»

  1. Кого кличуть їсти голодну кутю? (Мороз)
  2. Коли настає Новий рік за старим стилем? (З 13 на 14 січня)
  3. Яку назву має той період, коли не можна їсти м'ясо, молоко, яйця? (Піст)
  4. Що шукали в ніч на Івана Купала? (Квітку папороті)
  5. Страва з варених крупів? (Каша)
  6. Густий суп із пшона? (Куліш)
  7. Різаний або рваний шматок прісного тіста зварений у супі? (Галушка)
  8. Одна із 12 обов’язкових страв на святковому столі у Святковий вечір із пшениці та маку, меду чи узвару? (Кутя)
  9.  Велика кругла хлібина з прикрасами? (Коровай)
  10. Народні символи дерева України? (Верба, калина)
  11.  Яке свято пов’язане із зустріччю зими та весни? (Стрітення)
  12.  Як українці називають символ, що оберігає? (Оберіг)
  13.  Напій, який ставлять разом із кутею? (Узвар)
  14.  Що ставлять біля ополонки на Водохреща? (Хрест)
  15.  Якими піснями зустрічали прихід весни? (Веснянками)
  16.  Народна назва Пасхи? (Великдень)
  17.  Свято народження Христа? (Різдво)
  18.  Шматок тканини квадратної форми, який пов’язують на голову? (Хустка)
  19.  Що розписують на Великдень? (Писанки)
  20.  Чим засівають на Василя? (Зерном)
  21.  Як називаються народні пісні на Різдво? (Колядки).
  22. Як називаються народні пісні на Старий Новий рік? (Щедрівки).

(До наступного туру переходять 10 учасників)

Розповідь легенди про барвінок

Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їхній синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму. Посватався Бар до іншої, котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла  розбити того кохання.

 І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для батьківського благословення і чекали тієї хвилі, щоб піти до святої церкви до шлюбу.

 Аж тут казна-звідки ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим настоєм якогось зілля. За хвилю на місці, де стояли Бар та Вінка, вже нікого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Впала матінка Барова на те місце, де стояв її син і скропила землю слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зеленне зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом…

 А назвали його Барвінком. І тягнеться від до хат, до батьківських могил. Кожна дівчина вплітає його у свій весільний вінок.

ІІІ тур – «Секрет» (Відгадай загадку)

  1. Який рік тягнеться один день? (Новий рік)
  2. Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай? (Трактор, плуг)
  3. Що є у світі найшвидше? (Думка)
  4. Зроду рук своїх немає, а узори вишиває? (Мороз)
  5. Не гавкає,  не кусає, а в дім не пускає? (Замок)
  6. Вода, а літає? (Сніжинка)
  7. Усі його люблять, усі його чекають, а хто подивиться – кожен скривиться? (Сонце)
  8. Без рук без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами?(Місяць)
  9.  У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду? (Калина)
  10.  У вогні не горить, у воді не тоне? (Правда)
  11.  Що мовчить, а розуму навчить? (Книга)
  12. Назва якої птиці складається з 40 А? (Сорока)
  13.  Ріжуть мене ножакою, б’ють мене ломакою, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять? (Хліб)
  14.  Що підніме й найменша дитина, а через хату не перекине й найдужча людина? (Пір’їна)
  15.  У нашої бабусі сидить дід  у кожусі, проти печі гріється, без води умивається? (Кіт)
  16.  Що у світі наймиліше? (Сон)
  17.  Крамниця велика, краму багато, усього не переміряєш, не перелічиш; по частині купуєш, а весь не закупиш? ( Знання)

(До наступного туру переходять 8 учасників)

Тур  IV «Страви української кухні»

  1. На вогні з димком, вариться густа каша з кукурудзяної крупи, приправленої сметаною, а ще краще вершками. Виготовляють переважно в гірських районах та передгір'ях Карпат, головним чином на свята для гостей, їдять із бринзою чи твердим сиром. Подають страву гарячою. ( бануш (або банош, пишуть по-різному)
  2. Це рум'яні і пишні картопляні оладки, які зверху покриті хрусткою скоринкою. А всередині вони соковиті й ніжні. Їх швидко і легко готувати. Традиційно ця страва готується з тертої сирої картоплі з додаванням цибулі, часнику і яєць. Існують різні рецепти – з грибами, сиром і фаршем. Головне, що технологія приготування дуже проста: натерти картоплю і перемішати всі інгредієнти. (деруни)
  3. Невеличкі круглі й пишні булочки, виготовлені з кислого тіста з житньої, пшеничної, гречаної чи пшенично-гречаної муки. Готують у святкові дні, а в повсякденні засмачуються часником і вживаються з борщем, роблячи його просто неперевершеним. (пампушки (пампухи) 
  4. Одна з найпопулярніших серед українців страв. Зазвичай його називають червоним, готують на м'ясній юшці, з капустою, буряком, морквою, петрушкою, пастернаком, картоплею – хто як. Можна затовкти або засмажити салом із часником і цибулею, засмачити сметаною. (борщ)
  5. Овоч вирощують у кожному без винятку селянському господарстві. Печений або варений споживають майже цілорічно завдяки можливості тривалого зберігання. Готують з ним кашу в такий спосіб: очищений від насіння та шкірки овоч ріжуть на невеликі шматки, заливають коров'ячим, а в Піст маковим чи конопляним молоком і варять до готовності. Приварене пшоно з'єднують з вареним овочем в однаковому співвідношенні, розмішують і запікають. Замість пшона все більше використовують рис крупу. (гарбузова каша)
  6. Готуються на основі вареної м'ятої картоплі (м'ячки, миялки), що й сама є чудовою окремою стравою. Якщо ж до неї додають ложку-другу білого борошна, сире яйце, формують котлетки та, викачавши в борошні, смажать на олії чи смальці, – це вже виходять… (картопляники). Буває, що їх начиняють м'ясом, шкварками, грибами – тоді вони уподібнюються до зразів.
  7. Харчі, що виготовляються переважно на запас. Після забою кабана тонкі кишки ретельно промивають, вимочують, очищають і начиняють сирим м'ясом, підчеревиною, перетертими з сіллю,'часником і перцем. Склавши кільцями, засмажують на сковороді з обох боків. Для тривалого зберігання складають у горщики, заливають смальцем і ставлять у прохолодне місце. Роблять, як правило, перед Різдвом і Великоднем, і вони є обов'язковою та почесною стравою на святковому столі. (ковбаси)
  8. Популярна страва з тіста. Пшеничне, пшенично-гречане, кукурудзяне, зрідка житнє борошно розводять сироваткою, молоком або водою, вбивають яйця й заколочують рідке тісто. На розігріту сковороду , змащену салом чи олією, розливають тісто тонким шаром і підсмажують з обох боків. (млинці або налісники)
  9. Один із найпоширеніших традиційних напоїв. Виготовляється влітку зі свіжих ягід; восени, взимку й навесні – із сушини. Сушені на сонці чи в духовці (в печі) вишні, сливи, груші, яблука, абрикоси, чорницю, малину заливають окропом, парять у печі, настоюють, відціджують і споживають як відвар, так і гущу. Готують не на щодень, а для святкового столу: до різдвяної та хрещенської куті: "Кутя – на покуть, а….? (узвар) – на базар.
  10. Драглиста страва або напій з ягідного або фруктового сиропумолока тощо з домішкою крохмалю. Подають на десерт. Крохмаль, який у натуральному вигляді знаходиться у страві, засвоюється дуже швидко та сприяє кращій роботі шлунку. Страву включено до всіх дієт, пов'язаних із кишковими захворюваннями. (кисіль)

(до наступного туру переходять 6 учасників)

 

V  тур – «Народні свята»

  • Коли святкують Василя? (На Старий Новий рік, з 13 на 14 січня)
  • Коли святкують Водохреща? (19 січня)
  • Коли святкують Трійцю? (8 неділя по Великодню, початок літа)
  • Коли святкують Іллю? (2 серпня)
  • Коли святкують Катерину? (7 грудня)
  • Коли святкують Миколая? (19 грудня зимовий, 22 травня весняний)
  • Коли святкують Покрову? (14 жовтня)
  • Коли святкують Варвари? (17 грудня)
  • Коли святкують Андрія? (13 грудня)
  • Коли святкують Спаса? (19 серпня)
  • Коли святкують Пасха? (На 15 неділю від Різдва)
  • Коли святкують Благовіщеня? (7 квітня)
  • Коли святкують  Теплого Олексу? (30 Березня)
  • Коли святкують Стрітення? (15 лютого)
  • Коли святкують Маковія? (14 серпня)

(До наступного туру переходять 4 учасника)

 Розповідь легенди про лелеку

 Одним з оберегів є птах, який у різних місцевостях України відомий як бузько, бацюн, чорногуз, гайстер, лелека.

  З цими птахами пов’язано багато цікавих звичаїв, прикмет, забав.

 Існує легенда, що лелека колись мав людську подобу. Бог доручив нести повний мішок і не розв’язувати, не заглядати, а вкинути в глибоку річку. А чоловік не втерпів, розв’язав мішок, а звідти як рушили і жаби, і ящірки, і вужі та розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку та звелів ходити по полях і болотах, шукаючи всяке гаддя. Люди оберігали і захищали свого пернатого друга від усіляких незгод. Дітям заборонялося лазити в гнізда, брати яйця і лелеченят. Непросто в народі існує повір’я про лебедину вірність, птахи не прощають образ.

Отже, птахи є оберегами людських жител, їх окрасою, без яких ми не уявляємо свого життя.

VI  тур –  «У рідному краї й серце співає»

 Впізнати пісню. Заспівати українську пісню.

- Поезія і пісня – дві великі сили. Поезія – це вогник, який запалює душу людини, він схожий на полум’я свічки. Музика – рідна сестра поезії. Поезія і музика мають багато спільного, тому не дивно, що для багатьох поетів музика є невід’ємною частиною мислення.

Українська пісня… хто не був зачарований нею?! Який митець не був натхнений її мелодіями?!

Ну де ще така чарівна пісня? Серед яких на світі славних мов?

То серце від журби неначе стисне, а то навіє радість і любов.

Як ви вже зрозуміли наступний конкурс присвячений українській пісні. Але спочатку слово журі.

               

 Фонограми пісень

1 «Розпрягайте, хлопці коней»

2 «Чорнобривці»

3 «Пісня про рушник»

 5. «Два кольори»

6. «Червона рута»

7. «Чортополох»

8. «Калина»

VІI  тур –  «У рідному краї й серце співає»

Це останній конкурс. Я ставитиму питання кожному фіналісту,  всього буде 12 питань, по 4 кожному). За правильну відповідь ви отримаєту 2 бали. Якщо відповідь буде неправильною можуть відповісти інші фіналісти, за що отримають 1 бал.

  1.       Як називається зимовий одяг з овечих шкір хутром усередину? (Кожух)
  2.       Як називався типовий одяг козацьких часів, що шився із синьої китайки або з доброго сукна фабричного виробництва? (Жупан)

3. Назвіть широко розповсюджене по всій Україні квадратне платове вбрання голови (Хустка)

4.Назвіть рослину, яка в українському фольклорі є символом сліз. (Горох: „Сльози котяться як горох”)

5.Назвіть рослину, яка у весільних приповідках і побажаннях символізує подружнє життя, міцне здоров’я й довголіття молодих. (Дуб)

6.З якою рослиною фольклорна народна творчість часто пов’язує мотиви зради, розлуки та невірності в коханні. (З тереном)

7.Освячена, вона зберігалася в хаті й широко застосовувалася як лікувальний засіб чи як оберіг. Побутувало повір’я: де вона є – там не вдарить блискавка, вона перепиняє дорогу в дім нечистій силі, особливо – відьмам. Що це? (Верба)

8. Він відігравав важливу роль як оберіг від злих сил, а також – у практиці народної медицини. Наділення його чудодійною силою значною мірою було зумовлене цілющими властивостями і своєрідним запахом. Про яку рослину йде мова? (Про часник)

9.Саме це дерево найкраще оберігало пожитки від молі. Його не точив шашіль. З нього виготовляли господарські прилаштунки: цебрики, діжки, всілякі барильця, бодні для зберігання збіжжя й муки і майже все хатнє начиння – мисник, вішалку, лави, пікну діжу, навіть поріг. Назвіть це дерево. (Сосна)

10.Зерно на борошно традиційно  перероблялось у цих двох мукомельних спорудах. Назвіть їх. (Млин, вітряк)

11.Чим витягали горшки з печі? (Рогачами)

12.Одна з небагатьох страв, яка витримала тиск релігійної заборони вживати в їжу кров забитих тварин. Дохристиянські народні смаки перемогли і ми донині вживаємо цю самобутню страву. Яку? (Кров’янка)

 

(Нагородження переможців)


                                 Список літератури

 

  1. https://zvicha-tradits-ukrants-v.webnode.com.ua/Павлюк С.П. Українське природознавство. К. 2006 р.-568 с.
  2. Маковій Т. Затоптаний цвіт. Народознавчі оповідки. – К: Український народознавчий, 1993. – 160 с., 197 с., 200 с.
  3. Дмитренко М. К. Уроки з народознавства. –К., 1995.-224 с.
  4. Гавриленко Л. А., Токаренко І.Г. Жито. Посібник з українського народознавства. - Запоріжжя, 2004.-236 с.
  5.  https://pidru4niki.com/69264/kulturologiya/traditsiyni_ukrayinski_stravi

Описание: http://cikavo-znaty.com/wp-content/uploads/2017/05/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F.gif

doc
Додано
22 грудня 2020
Переглядів
1146
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку