Інтерактивні технології в географії — запорука цікавого, змістовного, творчого та пізнавального уроку.

                                                                                                            Скляренко Л.І.,                                                                                    вчитель географії                

                                                                                          Вільногірський ліцей №4

                                     м.Вільногірськ, Дніпропетровська область

Україна

Інтерактивні технології в географії — запорука цікавого, змістовного, творчого та пізнавального уроку.

 Освіта - це наука і мистецтво озброїти людей різного віку знаннями про труднощі і проблеми, з якими їм, імовірно, доведеться зіткнутися, та засобами подолання труднощів і проблем. Вищого рівня професійної освіти — творчої майстерності — неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до розв'язання будь-яких проблем (соціальноекономічних, виробничо-технологічних, економічних, політичних та ін.). Географія це єдиний навчальний предмет у загальноосвітній школі, який допомагає особистості учня навчитися комплексно аналізувати, моделювати і прогнозувати як природні, так і соціально-політичні явища на локальному, регіональному і глобальному рівнях узагальнення. Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є модернізація процесу навчання на якісно новий інтелектуальний рівень, що передбачає  розвиток та соціалізацію здобувачів освіти, формування їх національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Стандартом освіти передбачено, що результат модернізації навчального та виховного процесу    гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості».  

Найбільш продуктивними є методи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання. Інтерактивні педагогічні форми і прийоми включають у себе спільну групову роботу, дебати, рольові ігри, дискусії, індивідуальні, творчі роботи де учень і вчитель є партнерами.  Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати в дискусії і заохочувати питаннями. Це робить атмосферу  в  класі більш демократичною, творчою,емоційною.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, закладки цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

 Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

Останнім часом впровадження в практику роботи вчителя групових форм навчання набуває все більшої популярності.

Робота в групах може бути організована на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу.

         Робота в парах.

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконувати поставлені задачі. Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати. Практикую парну взаємоперевірку набутих знань.

Наприклад, на уроці у 8 класі при вивченні теми “Природні зони України” один учень  на фізичну карту наносить межі заданої вчителем зони та дає характеристику географічного положення, інший виправляє помилки на карті, якщо такі допущені, та корегує відповідь опонента (завдання виконується на дошці Jamboard). Таким чином охоплюю всі характеристики природних зон.

Цей прийом застосовую під час онлайн-уроків.

         Робота в трійках.

  По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення не схожих думок).

Під час вивчення теми в 6 класі “Рух води в океані” Двом трійкам пропонується питання: що є причиною виникнення цунамі? Групи висловлюють свої гіпотези та  обгрунтовують відповіді науковими фактами. Результат роботи — консенсус.

         2+2=4.

  Дві пари окремо працюють над завданням протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково приймають спільне рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, обов’язковою умовою є узгодженість думок. Після цього можна  об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

 “Тектонічна будова та рельєф Африки” — урок в 7 класі. Четвірка порівнює фізичну та тектонічну карти Африки, роблять висновки. Озвучують свою роботу, допущені помилки корегує інша пара та допомагають учні класу.  На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую метод асоціювання, вправи «Мікрофон»та «Мозковий штурм».

          Мікрофон.

   Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон”. В 6 класі під час вивчення теми “Атмосферний тиск” демонструю дослід, який пояснює існування тиску. Учням пропоную запитання: що тримає  аркуш паперу і затримує воду в перекинутій догори склянці?                         Мозковий штурм.

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» можна визначити десятки ідей. Наприклад, урок в 7 класі “Повітряні маси, їхні властивості та переміщення” Питання до учнів: клімат різних широт відрізняється не лише температурою, а й кількістю опадів, які розподіляються по земній поверхні вкрай нерівномірно. Одні території страждають від надлишку вологи, інші — від нестачі. Чим, на вашу думку, це можна пояснити? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

 Метод «займи позицію» допомагає вести полеміку з певного питання в учнівському колективі. Використовую його з метою розвитку вміння учнів відстояти свою точку зору, оперуючи знаннями з зазначеної теми. Таким способом обговорюємо проблему доцільності використання вітрової енергетики в Україні під час вивчення теми «Електроенергетика».

Метод «Прес» застосовую у випадках, коли виникають протиставлення думок з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

10 клас урок вивчення нового матеріалу “Південна Корея. Місце країни в світі та регіоні” учні висловлюють свою думку щодо феномену “Корейської хвилі” за такими етапами:

1.                  Позиція «Я вважаю, що...» (висловіть свою думку, поясніть, у чомуполягає ваша точка зору).

2.                  Обгрунтування «...тому що...» (наведіть причину виникнення цієїдумки)

3.                  Приклад «...наприклад...» (наведіть факти на доказ вашої думки, вонипідсилять вашу позицію).

4.                  Висновки «Отже, я вважаю...» (узагальнення)

Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися регламенту:                                           

•   Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.

•   Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.

•   Поважати всі висловлені думки.

•   Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

•   Не змінювати теми дискусії.

•   Заохочувати до участі в дискусії інших.

Для дискусії пропонуються суперечливі питання. Наприклад, у 9-му класі при вивченні металургійної промисловості обговорюється питання «Чи варто в Україні розвивати металургійну промисловість?».

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод «Акваріум», суть якого полягає в поділі учнів на дві-три групи для виконання ними певного завдання. Гра проходить так. Одна з груп сідає в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники цієї   групи   починають   обговорювати запропоновану   проблему,   а   всі   інші спостерігають за обговоренням. На цю роботу відводиться 3—5 хв., після чого група займає свої місця, а вчитель пропонує класу відповісти на запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи достатньо вона аргументована? Який з аргументів найбільш переконливий? Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи мають по черзі побувати в «Акваріумі», і результати їх роботи обговорюються в класі. Такий метод застосовую, наприклад, при вивченні теми “ Природокористування та геоекологічна ситуація в Україні”» у 8 класі. Для обговорення пропонуються ситуації:

1.          Природокористування: що ми знаємо про це?

2.          Проблеми забруднення Дніпровського економічного регіону.

3.          Екологічна проблема в Україні — реально вирішити чи ні?

Щоб активізувати інтересу до предмету практикую ігрові технології. Саме у грі, яка завжди вимагає творчості, захоплює і дає простір для розвитку фантазії, кмітливості, ініціативності, впевненості в собі, прагнення до перемоги, дитина реалізовує свої природні можливості. Гра може бути засобом інтенсифікації лише тоді, коли вона педагогічно і методично цілеспрямована, тобто, коли вона є засобом навчання і не змінює, а лише доповнює навчальну ситуацію. На своїх уроках застосовую: репродуктивні та інтелектуальні ігри — кросворд, ребус, географічне лото...; асоціативні ігри на розвиток уяви: “Географічний ланцюжок”, “Третій зайвий”, “Мандрівка картою”....; вікторини, а також онлайн-ігри.

Щоб активізувати  розумову діяльність учнів практикую  самостійне опрацювання  певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, цей метод вимагає знаходити, систематизувати та аналізувати додаткові джерела інформації. Роботу цю урізноманітнюю, наприклад виділяю тези, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропоную використати тези та сформулювати  розповідь.

Невід’ємною частиною роботи на уроках географії є робота з підручником, атласом та контурною картою. На уроках ознайомлюю з картами, схемами, додатками до теми. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу з параграфом у парах чи групах, з подальшим обговоренням опрацьованого об’єму матеріалу. Якщо тема уроку пов’язана з попередньою і учні краще підготовлені до її засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Це узагальнення певних ознак чи властивостей одних предметів і пошук подібних властивостей інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, фантазію дитини.

З метою кращого засвоєння вивченого матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, самостійності, вмінні раціонально розподіляти час впроваджую виготовлення учнями лепбуків та ментальних карт.

Щоб забезпечити інформаційне навчальне середовище та інтенсифікацію навчального процесу застосовую  під час занять комп’ютер та інформаційні технології. Як правило, звертаюсь до мультимедійних програм, електронних підручників та посібників. А також використовую презентації учнів, творчі проекти, онлайн-ресурси. На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав,  розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.    

Отже, інтерактивні методи та прийоми навчання є невід’ємною складовою процесу навчання географії. Вони сприяють формуванню внутрішньої мотивації до навчання, вміння осмислювати отриману інформацію, висловлювати власну думку та спонукають учнів до саморозвитку. Інтерактивні технології мають великий вплив на підвищення якості процесу навчання та рівня пізнавальної активності учнів. Інтерактивне навчання дає змогу зробити урок географії змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим. Воно розкриває величезний творчий потенціал педагога та учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей, розвиває комунікативні вміння і навички, вчить працювати в колективі, прислухатися до думки товаришів. Створюється сфера спілкування, яка характеризується відкритістю, взаємодією учасників, рівністю їх аргументів, накопиченням спільного знання, можливістю взаємної оцінки і контролю. Тому перспективними виглядають розробки нових методів та прийомів інтерактивного навчання.

Список використаних джерел:

1.                 Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод.посіб.]/ Г.Д. Довгань. - Х.: Вид. група"Основа", 2005. - 126 с. - (Б-ка журн.

"Географія"; Вип.5(17)).

2.                 Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання/С. Іванішена// 3. Шевченко Т. В. Використання групових форм роботи на уроках географії/Т. В. Шевченко// Географія.-2012.-№15/ 16.-С.18-22.

4.                 Пометун О. Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання :теорія і практика. –К. 2002. -136.

5.                 Соболик Т. А. Інтерактивні технології на уроках географії/ Т. А. Соболик//Географія та основи економіки в школі.-2011.-№2-С.20-25.