Історія створення Київського водосховища (Київського моря)

Історія створення Київського водосховища (Київського моря)

Київське море у собі приховує тисячі розбитих доль простих селян. Адже його утворили штучно, способом затоплення сіл. Раніше на його місці знаходилися надзвичайно родючі поля. Про них казали: «встроми гілку і вона заквітне». По території розташовувалися баштани і надзвичайно родючі вишні. Всі села були досить багаті. Але у 1959 році почалися дії щодо утворення Київського водосховища. Ціль цього масштабного будівництва була досить простою: забезпечити електроенергією навколишні села, що досі були позбавлені цього винаходу цивілізації.

Розміри Київського моря вражають. Його протяжність – близько 100 км, максимальна ширина – 14 км, а максимальна глибина 14-16 метрів. Для того, щоб створити таке величезне водосховище довелося вивезти 16 мільйонів кубометрів землі. У перший час після будівництва по Київському морю часто тут і там спливали труни.

Існує версія, що ідею про Київське море вніс Сталін у 30-тих роках. Адже він вважав, що гребля може бути гарною зброєю проти ворога. І при правильному використанні затопить все, що нижче по Дніпру. Також на Київське море сумно вплинула Чорнобильська аварія. Воно ніби стало бар’єром між Чорним морем і водами Дніпра. На дні водосховища була вирита система прорізів «кишень», що затримували у собі найбільші радіоактивні частинки. Затримавши розповсюдження радіації сховище зібрало її у собі. І досі радіація лишається у мулі. Тому при осушенні водосховище, її вплив буде надзвичайно трагічним. Але це ще не всі жахи, які зберігають у собі ці води. Через активні воєнні дії за часів Другої світової на дні лишилася купа діючих боєприпасів. Були знайдені та знешкоджені дві авіабомби. Також водолазами був помічений військовий танк.

Незважаючи на те, що Київське море усипане пляжами і місцями для відпочинку, екологи не рекомендують в ньому купатися. Дно моря вкрите радіаційному мулом, а в жарку погоду, коли вода нагрівається мало не до +30, «море» починає цвісти, дохне риба. Через маленького течії вода постійно застоюється і стає «мертвою». Що таїться на "морському" дні?За 55 років існування Київського моря на його дні водолази знаходили величезну кількість не вивезених дерев, що не викорчуваних пнів, човни, речі, які не встигли забрати переселенці. Цікаво, що в 2017 році в селі Ровжі Вишгородського району в 2 км від берега на глибині всього 1,5 м знайшли дві авіабомби.

Експерти-екологи стверджують, що спустити Київське море технічно не важко. Однак цього на сьогоднішній день ніхто не збирається робити не тільки через те, що відразу зупиняться Київська ГЕС і країна втратить кілька мільйонів кіловат-годин електроенергії щороку. Також різко впаде рівень води, і почнуться серйозні перебої з гарячою і холодною водою. Однак найнебезпечніше – після того, як спустять «море» залишаться тонни радіоактивного мулу і як тільки він підсохне, то вітер рознесе радіаційну пил, яка може принести таку ж шкоду, як і аварія на Чорнобильській АЕС. Чому Київське море може стати другим Чорнобилем?

У київському водосховищі течуть води Дніпра, Прип’яті, Ірпені та Тетерева. Навколо моря розташувалися обжиті села. Але вони в певні сезони потерпають від потопів. На пляжі водосховища, з початком весни, приїздить багато відпочиваючих з Києва і навколишніх міст та сіл. Таким є й пляж біля села Лютіж. Приїхавши туди можна побачити гарні хвойні ліси, білі піщані пляжі і неймовірні заходи сонця. Можливо купатися, особливо у спеку, в морі й не варто, але сидіти на березі та насолоджуватися шумом хвиль, можна завжди.