Календарне планування з фізики для 8 інклюзивного класу

№ п\п

Дата

Тема уроку

К-ть год

Спрямованість корекційно-        розвивальної роботи

Навчальні досягнення учнів

І семестр

Розділ І. Теплові явища (14 год)

Розділ 1.1. «Кількість теплоти та теплообмін» (8 год)

1.

Первинний ІБЖД. Рух молекул і тепловий стан тіла. Температура тіла. Термометри. Температурна шкала. Теплова рівновага Залежність розмірів тіл від температури.

1

розвиток пізнавальної активності на основі формування понять   про розширення і стиснення тіл під час їх нагрівання, про врахування цих властивостей у народному господарстві; розвиток активного словникового запасу, наочно-практичного (дійового) мислення

характеризує тепловий стан тіл їх температурою; вміє вимірювати температуру тіл термометрами; розрізняє різницю в будові різних термометрів; усвідомлює про точність вимірювання температури тіла людини; оцінює поділку шкали термометра;користується одиницею вимірювання температури – градусом; розрізняє і відповідно позначає температуру вище і нижче нуля (*з допомогою вчителя)

демонструє зміну об’єму твердих тіл при нагріванні, демонструє на приладах розширення твердих тіл при нагріванні, стиснення – при  охолодженні (*з допомогою вчителя); визначає залежність розширення твердих тіл; 

2.

Внутрішня енергія. Способи зміни внутрішньої енергії тіла. Види теплообміну.

1

розвиток образного мислення на основі формування в учнів розуміння застосування теплопровідності, конвекціїї у промисловості та будівництві; розвиток мовлення

розвиток логічного мислення шляхом формування розумових операцій: класифікації, порівняння, співставлення

пояснює процес передачі тепла від більш нагрітого до менш нагрітого тіла (*намагається пояснити); за таблицею відзначає речовини з високою і низькою теплопровідністю (*з допомогою вчителя); знає як враховується теплопровідність в будівництві, техніці, побуті (*має елементарні уявлення); використовує в своїй практичній діяльності теплопровідність твердих тіл (*по можливості використовує

3.

Кількість теплоти. Питомі величини. Розрахунок кількості теплоти при нагріванні / охолодженні тіла.

1

розвиток пізнавальної активності на основі спостережень за речовинами  під час нагрівання та стисненням  під час нагрівання,охолодження, згорання палива; формування практичних навичок обчислення кількості теплоти, під час нагрівання,охолодження, згорання палива

дає (*намагається дати) ви­з­на­че­н­ня; знає, як ви­з­на­чи­ти   на­зи­ває оди­ни­ці  кількості теплоти при нагріванні  / охолодженні тіла, згоранні палива; проводить обчислення на ви­з­на­че­н­ня   кількості теплоти при нагріванні  / охолодженні тіла, згоранні палива (*з допомогою вчителя)

4.

Згоряння палива. Розрахунок кількості теплоти внаслідок згоряння палива..

1

5.

Рівняння теплового балансу

1

6.

ІБЖД. Лабораторна робота № 1. «Вивчення теплового балансу за умов змішування води різної температури.»

1

розвиток системи узагальнених поглядів на основі формування знань; розвиток уяви та образного мислення шляхом розуміння призначення та використання різних приладів у побуті та техніці; розвиток самостійності у процесі проведення дослідів; формування вмінь дотримуватися правил техніки безпеки під час роботи з приладами; формування навичок правильного використання фізичних термінів у процесі проведення лабораторних робіт;

оволодіння навичками проведення дослідів; надання дослідній діяльності усвідомленого характеру; розвиток  логічного мислення, його розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, співставлення)

вміє спостерігати, досліджувати ; робить вимірювання при проведенні дослідів; визначає фізичні величини; застосовує одиниці вимірювання фізичних величин; вимірює фізичні

величини; використовує прилади для вимірювання фізичних величин; визначає основні характеристики вимірювальних приладів(*з допомогою вчителя)

7.

ІБЖД. Лабораторна робота №2 «Визначення питомої теплоємності речовини.»

1

8.

 Підсумковий урок

1

розвиток пізнавальної активності на основі формування і узагальнення знань

Учень з певною допомогою вчителя та за зразком  відтворює основний навчальний матеріал, може повторити певну дію, операцію

Розділ 1.2. «Агрегатні стани речовини» (6 год)

9.

Агрегатні стани речовини. Фізичні властивостей твердих тіл, рідин і газів

1

корекція пізнавальних процесів спостереження, запам’ятовування, відтворення; розвиток розумових операцій: класифікації, порівняння, співставлення

поділяє фізичні тіла на три класи: тверді, рідкі та газоподібні; розуміє, що речовина у природі перебуває в трьох станах: твердому рідкому і  газоподібному; порівнює збереження форми і об’єму твердими тілами, рідинами і газами; встановлює загальні властивості твердих тіл, рідин і газів (*робить спроби з допомогою вчителя)

10.

Кристалічні та аморфні тіла. Температура плавлення. Розрахунок кількості теплоти при плавленні/твердненні тіл

1

розвиток пізнавальної активності на основі формування і узагальнення знань щодо практичного застосування властивостей переходу речовин з одного агрегатного стану в інший

залежно від умов встановлює агрегатні стани речовин (*намагається встановити); усвідомлює перехід речовин з твердого стану в рідкий та газоподібний при поступовому нагріванні і навпаки; визначає процес плавлення і тверднення при досягненні нагрівання речовини до певної температури; визначає за таблицею тугоплавкі і легкоплавкі речовини; переконується в сталості маси речовини в процесі плавлення і тверднення (*з допомогою вчителя)

11.

Пароутворення і конденсація. Розрахунок кількості теплоти при пароутворенні/конденсації. Кипіння. Температура кипіння.

1

розвиток аналітико-синтетичної мисленєвої діяльності, опосередкованого і узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях

визначає означення кипіння як процес перетворення рідини в пару; переконується, що під час кипіння рідини її температура не змінюється, відзначає застосування явища кипіння в техніці та побуті (*має елементарні уявлення); пояснює пароутворення як процес переходу рідини в пару; засвоює, що випаровування

12.

Теплові двигуни. Принцип дії теплових двигунів.

1

розвиток умінь виконувати практичні завдання за словесною інструкцією вчителя; розвиток пам’яті на основі відтворення міжпредметних знань

кла­си­фі­кує (*намагається класифікувати) ви­ди теплових двигунів; називає основні його частини

13.

 Холодильні машини. Кондиціонер. Теплові насоси

1

14

Підсумковий урок

1

розвиток пізнавальної активності на основі формування і узагальнення знань

Учень з певною допомогою вчителя та за зразком  відтворює основний навчальний матеріал, може повторити певну дію, операцію

Розділ ІІ. «Електричні явища. Електричний струм» ( 35    год)

2.1 Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл. ( 7 год)

15

Електричні явища. Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. Взаємодія заряджених тіл. Електричне поле.

1

розвиток системи узагальнених поглядів на основі знань про електромагнітні явища; формування загальних уявлень про джерела електричної енергії, використання її на виробництві, у побуті, на транспорті; розвиток уявлень про будову, функції дій побутових електроприладів

розуміє зн­ач­е­ння ел­е­к­тр­ики в ж­и­тті л­юд­ини; н­аз­иває   г­ал­узі

наро­дн­ого г­о­сп­од­а­р­с­тва, на яких вик­ор­и­ст­ов­у­єт­ься ел­е­к­тр­и­чна енергія; знає ел­е­к­тр­о­пр­ил­ади, які вик­ор­и­ст­ов­у­ют­ься в п­об­уті; зазначає д­оц­іл­ьність в­ик­ор­и­ст­а­ння ел­е­к­тр­о­ен­е­ргії; п­і­д­кр­е­слює про неб­е­з­п­еку ел­е­к­тр­и­чн­ого стр­уму для ж­и­ття; знає і д­о­тр­им­у­єт­ься правил т­е­хн­іки б­е­зп­еки при корист­ув­а­нні ел­е­к­тр­о­ен­е­рг­ією; пам’­ятає, що п­о­тр­і­бно р­об­ити при ура­ж­е­нні ел­е­к­тр­и­чним стр­умом

16

 Взаємодія заряджених тіл. Закон збереження електричного заряду.

1

розвиток цілеспрямованого спостереження за взаємодією заряджених тіл на основі накопичення фактів, утворення початкових уявлень про об‘єкти і явища, що вивчаються, знаходження серед них суттєвого і закономірного; розвиток мовлення та активного словникового запасу, пізнавальної і практичної діяльності

вміє демонструвати д­о­слід

прит­яг­а­ння кл­а­пт­иків п­ап­еру

гр­еб­і­нцем п­і­сля р­о­зч­іс­ув­а­ння

с­ух­ого в­ол­о­сся; в­и­значає, що

т­іла при н­ат­ир­а­нні наел­е­к­тр­из­ов­у­ют­ься, визначає що т­аке

ел­е­к­тр­из­ація тіл; п­і­д­кр­е­слює, що в ел­е­к­тр­из­ації з­а­в­жди б­еруть участь два т­іла; з­а­зн­ачає, що при

н­ат­ир­а­нні двох р­і­зних тіл, вони оби­два н­а­ел­е­к­тр­из­ов­у­ют­ься;

п­і­д­кр­е­слює, що з­аряд з

н­а­ел­е­к­тр­из­ов­ан­ого т­іла м­о­жна

п­ер­ед­ати до і­нш­ого дот­о­рк­а­нням до нь­ого;в­ид­іляє два р­оди з­ар­ядів: п­оз­ит­и­вний, який в­ин­икає на

скл­яній п­ал­и­чці, натертій ш­о­в­ком і н­ег­ат­и­вний на еб­оніт­овій п­ал­и­чці, п­от­е­ртій х­у­т­ром; п­о­зн­ачає зн­аком «+» позитивний з­аряд, і зн­аком
«-» — н­ег­ат­и­вний з­аряд