Календарний план "Історія України 7 клас"

Форми контролю

І семестр

ІІ семестр

Контрольна робота.

3

3

Тематичне оцінювання

2

3

Контурна карта

0

0

Наскрізні лінії

№

Громадянська відповідальність

1

Екологічна безпека та сталий розвиток

2

Здоров’я і безпека

3

Підприємливість та фінансова грамотність

4

№

Дата

скоригована

Зміст навчального матеріалу

Кількість уроків

Примітки/ Повторення

Результати навчально-пізнавальної діяльності

1

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП..  Історія України в стародавні часи. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.

1

Кочові племена на території України

№ 2

§

Знаю:

періодизацію історії України у Середньовіччі

поняття «історія стародавнього світу», «історичні джерела»

Розумію: особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя;

 .Умію: показати на карті територію українських земель у  середні віки;

2

Діагностична контрольна робота

1

Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ

3

Розселення слов’янських племен на території України.

1

Велике переселення слов’ян

§1, п. 1

Знаю:

•     час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
•     території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

•     основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
•     передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
•     роль міста Києва в утворенні Русі;
•     поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
•     історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

•     розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
•     показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
•     охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
•     визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
•     визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

4

Суспільний устрій Господарство східних слов’ян.. Вірування.

1

§1, п. 2-3

5

Сусіди східних слов’ян.Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег.

1

Поняття та ознаки держави

§2

6

Правління князя Ігоря та княгині Ольги,Святослава

1

§3

7

Практичне заняття:

внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи

1

§2-3

8

Практичне заняття:

на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

1

§4

9

Урок  контролю і корекції  навчальних досягнеь учнів з теми: ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ

 §1-4

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

•     внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
•     позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
•     визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)

наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

10

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства.

1

Літописи

§ 5

Знаю:

•     роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
•     територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

•     суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
•     Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
•     історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
•     місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
•     поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
•     показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
•     охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
•     визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
•     зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

11

Київська держава за часів князя Ярослава Мудрого.

№ 1

§ 6

12

Суспільне та господарське життя за доби розквіту Русі-України

1

Організація влади

№ 4

§ 7-8

13

Практичне заняття: охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України

1

§ 10

14

Урок  узагальнення з теми «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.»

1

Ст. 70-72

15

Семестрова контрольна робота

1

§1-10

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

•     внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя/учительки);
•     позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
•     зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;
•     охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;
•     визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)

у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

16

Передумови політичного дроблення Київської держави. Правління Ярославовичів. Любецький з’їзд князів.

1

§ 11, п.1-2

Знаю:

• дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
• території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

• передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
• період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
• існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
• показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
• визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
• охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
• встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

17

Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

1

§11, п.3

18

Причини роздробленісті Київської держави.

1

§ 12 п. 1

19

Політичне й соціально-економічне життя давньоукраїнських князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

1

§ 12 п. 2-3

20

Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

1

§ 13

21

Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

1

Архітектура, мозаїка, фрески, графіті

§ 14

22

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії

1

§ 15

23

Практичне заняття: визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

1

§ 16

24

Урок  узагальнення з теми «Київська держава (Русь-Україна) у другій половині ХІ ст. – у першій половині ХІІІ ст.»

1

Ст. 104-106

25

 Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Київська держава (Русь-Україна) у другій половині ХІ ст. – у першій половині ХІІІ ст.»

§11-16

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

Розділ IV. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

26

Утворення Галицько-Волинського князівства.

1

Поняття « Політична роздробленість»

§17

Знаю:

•     дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
•     території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

•     особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
•     передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
•     поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
•     особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
•     показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
•     охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
•     встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

27

 Монгольська навала на українській землі

1

§18

28

Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького

1

§19, п.1

29

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

1

§19, п.2-3

30

 Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.

1

§20

31

Практичне заняття: підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня).

1

§21

32

Урок узагальнення з теми «Галицько-Волинська держава»

Ст. 135-137

33

Урок  контролю і корекції  навчальних досягнеь учнів з теми: «Галицько-Волинська держава»

1

§17-21

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

•     внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя /учительки);
•     позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
•     виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня /учениці).

                      Розділ V. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

34-35

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

1

§22, п.1

Знаю:

•     час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
•     територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

•     інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
•     наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
•     причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
•     роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
•     європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
•     поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебур
•     зьке право».

Умію:

•     розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
•     показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
•     визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
•     охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
•     визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

36

Кревська унія 1385 р. і українські території.

1

§22, п.2

37

Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. Русько-українські землі за правління князя Вітовта та його наступників

1

§22, п.3

38-39

Русько-українські землі в Польському королівстві. Становище русько-українських територій в Угорському королівстві та Молдовському князівстві.

1

§ 23, п.1-2

40

 Приєднання русько-українських земель Московським князівством.

1

§ 23, п.3

41

Держава Феодоро в Криму (оглядово).

№ 4

§24, п.1

42

Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.

1

§24, п.2-3

43

 Суспільне і церковне життя в Україні у другій половині ХIV–XV ст.

1

§25, п.1

44

Господарське життя в Україні у другій половині ХIV–XV ст.

1

§25, п.2-3

45

Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV cт. – XV ст.

1

1

§26

46

Практичне заняття: укласти історичний портрет Костянтина Острозького

1

§27

47

Урок – узагальнення з теми «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина ХІV – ХV ст.)»

1

Ст. 170-172

48

Річна контрольна робота

1

§22-27

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

•     внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя/учительки);
•     позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
•     зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;
•     порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

                                         Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

49

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства.

Розумію:

•     взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

•     встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
•     визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
•     порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

50

Особливості суспільного життя Русі-України.

51

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Ст. 173-175

52

Практичне заняття:  на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

1