Календарно-тематичне планування 7 клас біологія

Програма:

Навчальна програма з біології для 6 – 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Підручник:

Соболь В.І. Біологія: підручник для 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів /Валерій Соболь – Кам’янець-Подільський.: Абетка, 2015. – 292 с., іл.

№ з/п

Дата

Тема уроку

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

Базові поняття

7-А

7-Б

7-В

Вступ (4 год. + 1 год. резервна).

1. Тварина – живий організм

Сформувати уявлення про різноманітність, особливості поширення, життєдіяльності, будови тіла тварин.

Життєдіяльність тварин, гетеротрофне живлення, обмежений ріст, активний рух, симетричність тіла, середовище існування.

2. Особливості життєдіяльності тварин.

Сформувати уявлення про особливості життєдіяльності тварин, характеризувати типи живлення.

Гетеротрофне живлення: рослиноїдні, м’ясоїдні, всеїдні, сапрофаги, паразити; локомоція, дихання, виділення, транспорт речовин, подразливість, ріст, розмноження, розвиток, регуляція.

3. Клітинна будова тваринного організму.

Сформувати уявлення про будову тваринної клітини як структурної та функціональної одиниці організму, різноманітність клітин, пояснювати взаємозв’язок будови та функцій; розпізнавати органели на біологічних рисунках.

Цитологія, структурна, функціональна одиниця, поверхневий апарат, цитоплазма з органелами, ядро.

4. Тканини, органи, системи органів тваринного організму.

Сформувати уявлення про особливості будови та функції тканин тваринного організму, описувати будову тіла тварин, пояснювати взаємозв’язок будови та функції, організм тварини, як цілісну систему систем органів; розпізнавати тканини на біологічних рисунках.

Гістологія, тканини: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова

Орган: зовнішній, внутрішній, система органів.

5. Основні відмінності тварин від рослин та грибів. Узагальнення знань з теми «Вступ».

Сформувати уявлення про основні відмінності тваринного організму від рослинного та грибів, порівнювати будову клітин рослин, грибів, тварин. Висловлювати судження щодо значення знань про тварин у природі та житті людини. Систематизувати та узагальнити знання з теми.

Спільне та відмінне тваринного організму від рослинного та грибів.

Тема 1. Різноманітність тварин (26 год.+ 5 год. резервні)

1. Класифікація тварин.

Сформувати уявлення про зоологію, як систему наук, принципами класифікації тварин, практичне значення тварин, пояснювати значення тварин у природі та житті людини.

Біологія, зоологія, анатомія, фізіологія, морфологія, екологія, етологія, зоогеографія, арахнологія, ентомологія, іхтіологія, арахнологія, теріологія; таксони: царство, тип, клас, ряд, родина, рід, вид.

2. Різноманітність та поширення тварин 

Сформувати уявлення про різноманітність та особливості поширення тварин.

Первинні багатоклітинні, справжні багатоклітинні; середовище існування,

3. Особливості будови та життєдіяльності Кишковопорожнинних.

Сформувати уявлення про особливості будови, способу життя різноманітність, роль у природі та значення Кишковопорожнинних в житті людини. Вчитись розпізнавати тварин на ілюстративному матеріалі.

Радіальносиметричні, кишковопорожнинні, двошарові, кнідарії, реброплави, жалкі клітини, регенерація, медуза, поліп, гідра, гермафродити, біосвітіння.

4. Різноманітність та значення Кнідарій.

Сформувати уявлення про особливості будови Кнідарій, спосіб життя, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини, розпізнавати тварин на ілюстративному матеріалі; встановлювати зв’язки між будовою тварин і способом життя;  наводити приклади тварин зазначеної групи.

Сцифоїдні медузи, гідроїдні, коралові поліпи.

5. Загальна характеристика кільчастих червів.

Сформувати уявлення про особливості будови як пристосування до середовища існування та різноманітність кільчастих червів; встановлювати зв’язки між будовою тварин і способом життя.

Кільчасті черви: черв’як дощовий, нереїс зелений, п’явка медична; сегментація, двобічна симетрія, шкірно-м’язовий мішок, вторинна порожнина тіла, параподії.

6. Особливості життєдіяльності кільчастих червів.

Лабораторне дослідження. Зовнішня будова та рух кільчастих червів на прикладі дощового черв’яка або трубочника.

Сформувати уявлення про особливості життєдіяльності кільчастих червів, пристосування до середовища життя, дослідити зовнішню будову й особливості руху дощового черв’яка; пояснювати практичне значення кільчастих червів; вчитись розпізнавати тварин; вдосконалювати уміння роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням.

Тришаровість, замкнена кровоносна система, зябра, видільні трубочки, наскрізна травна система, нервова система вузлового типу, органи чуття, впорядкований, невпорядкований поділ.

7. Практичне значення кільчастих червів.

Тематична

Сформувати уявлення про різноманітність кільчастих червів та їхнє практичне значення, наводити приклади.

Багатощетинкові, малощетинкові черви, п’явки, Ч. Дарвін, ґрунтоутворення

8. Загальна характеристика членистоногих.

Дати загальну характеристику членистоногим, як найчисельнішій та різноманітнішій групі тварин, пояснювати причини різноманітності і поширення, знаходити спільне та відмінне між групами членистоногих, робити висновки.

Членистоногі: ракоподібні, павукоподібні, комахи.

9. Особливості будови та життєдіяльності ракоподібних.

Сформувати уявлення про особливості будови , як пристосування до життя у воді,  життєдіяльності ракоподібних.

Панцир, головогруди, черевце, кінцівки, фасеткові очі, зябра, гемолімфа, зелені залози, н/кільце, н/ланцюжок.

10. Різноманітність та практичне значення ракоподібних.

Сформувати уявлення про різноманітність та практичне значення ракоподібних, розрізняти представників та наводити приклади.

Карцинологія

Нижчі ракоподібні: зяброногі, веслоногі, вусоногі; вищі ракоподібні: рівноногі, різноногі, десятиногі, ротоногі.

11. Особливості будови та життєдіяльності павукоподібних.

Сформувати уявлення про особливості будови, як результат пристосування до наземного середовища існування,  життєдіяльності павукоподібних.

Арахнологія, акарологія, пристосування до наземного життя, хеліцери, позаорганізмове травлення, мальпігієві судини, статевий диморфізм.

12. Різноманітність та практичне значення павукоподібних.

Сформувати уявлення про різноманітність та практичне значення ракоподібних, застосовувати знання про біологічні особливості паразитичних безхребетних для попередження зараження ними, розрізняти представників, наводити приклади.

Павуки, скорпіони, кліщі, косарики, сольпуги, несправжні скорпіони.

13. Особливості будови та життєдіяльності комах.

Сформувати уявлення про особливості будови, як результат пристосування до середовища існування, життєдіяльності комах.

Ентомологія, ротовий апарат, крила, покриви, трахеї, гемолімфа, ендокринна система, складна поведінка, органи чуття; типи розвитку з повним та неповним перетворенням суспільні, одомашнені комахи, шкідники с/г, паразити.

Практична робота №1. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у комах

Виявляти приклади пристосування до особливостей способу життя.

14. Різноманітність та практичне значення комах.

Сформувати уявлення про різноманітність комах, як результат пристосування до середовища життя та практичне значення комах; наводити приклади тварин зазначеної групи,

поширених в Україні та своїй місцевості,

паразитів людини та переносників й збудників хвороб; орієнтувати на формування у школярів ціннісного ставлення до власного здоров’я.

Первиннобезкрилі, крилаті; ґрунтоутворювачі, запилювачі, шкідники рослин, переносники збудників хвороб, свійські комахи, комахи Червоної книги України

15.Молюски.

Сформувати уявлення про особливості будови, як спосіб пристосування до середовища життя та життєдіяльності молюсків.

Малакалогія, черепашка, мантія, мантійна порожнина, навколосерцева сумка, паренхіма, язик (тертка), слинні залози, легені, зябра, подразливість.

16. Різноманітність та практичне значення молюсків

 Лабраторне дослідження: Будова черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових.

Сформувати уявлення про різноманітність молюсків та їх практичне значення, розрізняти представників та наводити приклади.

Малакологія, Безпанцирні, черевоногі, двостулкові, головоногі

17. Паразитичні безхребетні.

Тематична

Сформувати уявлення про особливості будови, життєдіяльності та різноманітність паразитичних безхребетних,  розрізняти представників; застосовувати  знання про біологічні особливості паразитичних безхребетних для попередження зараження ними; орієнтувати на формування у школярів ціннісного ставлення до власного здоров’я.

Паразитизм, цикл розвитку, ендопаразит, ектопаразит; пристосування до паразитизму, хазяїн: проміжний, остаточний; профілактика паразитичних хвороб.

18. Хордові, їхні особливості та різноманітність.

Сформувати уявлення про особливості будови хордових, як результат пристосування до середовища життя, різноманітність тварин.

Хорда, нервова трубка, зяброві щілини, багатоклітинність, вторинна порожнина, двобічна симетрія тіла, три зародкові листки

Тип Хордові: Безчерепні, Личинкохордові, Черепні (Хордові).

19. Особливості будови та процесів життєдіяльності риб.

Сформувати уявлення про особливості будови, як результат пристосування до водного середовища життя, життєдіяльності, різноманітність та практичне значення риб.

Іхтіологія, плавці, луска, плавальний міхур, зябра, бічна лінія, органи чуття.

20. Різноманітність та практичне значення риб.

Сформувати уявлення про різноманітність та практичне значення риб, розрізняти представників.

Іхтіологія, кісткові риби, хрящові риби: акули, скати; променепері риби: хрящекістні риби, новопері риби.

21. Особливості будови та процесів життєдіяльності амфібій.

Сформувати уявлення про особливості будови, як результат пристосування до середовища існування, життєдіяльності, різноманітність та практичне значення амфібій.

Батрахологія, амфібії, водно-наземне середовище існування, легені, кінцівки; кола кровообігу: велике, мале; холоднокровність, середнє вухо, непрямий розвиток, пуголовок.

22. Різноманітність та практичне значення амфібій.

Сформувати уявлення про різноманітність та практичне значення амфібій, розрізняти представників.

Батрахологія, хвостаті, безхвості, безногі амфібії.

23. Особливості будови та процесів життєдіяльності рептилій.

Сформувати уявлення про особливості будови, як результат пристосування до середовища існування, життєдіяльності рептилій.

Герпетологія, рептилії, відділи тіла, грудна клітка, яйцеві оболонки, п’ятипалі кінцівки, рогові луски, кора півкуль головного мозку.

24. Різноманітність та практичне значення рептилій.

Сформувати уявлення про різноманітність та практичне значення рептилій, розрізняти представників.

Герпетологія, лускаті: хамелеони, ящірки, змії, крокодили, черепахи, динозаври.

25. Особливості будови та процесів життєдіяльності птахів.

Сформувати уявлення про особливості будови, як результат пристосування до польотів, процесів життєдіяльності птахів.

Орнітологія, птахи, відділи тіла, дзьоб, крила, пір’я, подвійне дихання, воло, відділи шлунка: залозистий, м’язовий; вкорочений кишечник, теплокровність.

26. Розмноження, різноманітність, значення птахів.

Сформувати уявлення про особливості розмноження, різноманітність та значення птахів, розрізняти представників тварин.

Яйце, розмноження, яйцевий зуб, яйценародження, пташенята: виводкові, нагніздні, класифікація птахів.

Практична робота №2. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів.

Виявляти пристосування до різних умов життя у птахів різних екологічних груп.

Екологічні групи птахів.

27. Ссавці, їхні особливості.

Сформувати уявлення про особливості поширення, будови, способу життя ссавців; пояснювати особливості будови як пристосування до середовища існування.

Загальні риси прогресивної організації ссавців, екологічні групи ссавців, шкірні залози, волосяний покрив, теплокровність, діафрагма, турбота про нащадків.

28. Різноманітність та значення Ссавців.

Сформувати уявлення про класифікацію ссавців, систематичні ознаки; розрізняти підкласи Звірів, порівнювати особливості будови; знати представників різних груп, практичне значення.

Систематичні ознаки, диференціація зубів, матка, плацента;

першозвірі, нижчі звірі, вищі звірі, Червона книга України

29. Практична робота №3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування.

Виявляти риси пристосування хребетних до різних умов життя, закріпити  знання про істотні ознаки риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.

Риси пристосування

30. Узагальнення, систематизація знань з теми «Різноманітність тварин».

Тематична

Висловлювати судження щодо різноманітності тварин, їх ролі у природі та значення в житті людини; робити висновки про особливості будови організму тварин як результат пристосування до характерного для них способу життя. Узагальнити, систематизувати знання з теми

Тема 2. Процеси життєдіяльності тварин (16 год . + 1 год. резервна)

1.Живлення тварин.

Сформувати уявлення про гетеротрофний спосіб живлення тварин, джерела їжі, стадії живлення тварин; порівнювати способи живлення тварин та рослин, різних груп тварин,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про

ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Гетеротрофне живлення; живлення: ендогенне, екзогенне; літофанія, зоофагія, мікофагія, бактеріофагія; сапротрофи, симбіотрофи.

2.Травлення тварин.

Сформувати уявлення про травлення, як початковий етап обміну речовин; знати основні етапи живлення; порівнювати типи травлення за місцем його проходження; пояснювати особливості будови відділів травної системи у різних тварин у зв’язку з особливостями живлення,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про

ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Травлення, етапи травлення: механічна, хімічна обробка, всмоктування, транспорт поживних сполук, засвоєння, видалення неперетравлених решток; ферменти, типи травлення: організмові, позаорганізмове, внутрішньоклітинне, позаклітинне, при клітинне; травна система: сліпо замкнена, наскрізна; відділи: передній, середній, задній.

3.Дихання тварин.

Сформувати уявлення про значення дихання, особливості будови органів у різних тварин, порівнювати типи дихання у різних тварин,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про

ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Дихання: аеробне, анаеробне; енергія; типи дихання: шкірне, трахейне, зяброве, легеневе; дихальна система.

4.Транспорт речовин у тварин.

Сформувати уявлення про транспорт речовин; особливості будови к/с у різних тварин; порівнювати особливості транспорту речовин у різних тварин; пояснювати функції крові,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Транспорт речовин, кровоносна система: незамкнена, замкнена; гемолімфа, кола кровообігу: велике, мале; кров, гемоглобін, гемоціанін; функції крові.

5.Практична робота №4. Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин.

Порівнювати будову кровоносної системи у хребетних, вчитись оформлювати дослідження письмово та самостійно робити висновки; закріпити знання про будову кровоносної системи хребетних тварин, робити висновок про ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Серце: двокамерне, трикамерне, чотирикамерне, кровоносні судини, кола кровообігу: мале, велике.

6.Виділення у тварин.

Сформувати уявлення про значення виділення для організму, форми виділення у тварин;  порівнювати особливості будови видільної системи різних тварин; пояснювати різноманітність будови органів виділення як пристосування до різних умов існування,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Виділення тварин, сечовидільна система, сеча, кінцеві продукти  обміну речовин; тпип органів: протонефридії, метанефридії, зелені залози, видільні трубочки (мальпігієві судини), нирки; форми виділення: розчинення, ізоляція, перетворення на нешкідливі.

7. Опора тварини.

Сформувати уявлення про значення опори тіла, особливості будови у різних тварин, пояснювати різноманітність будови скелету як пристосування до різних умов існування,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Опора тварин, скелет: гідроскелет, екзоскелет, ендоскелет, ендоскелет, відділи скелета.

8. Практична робота №5. Порівняння будови скелетів хребетних тварин.

Тематична

Порівнювати будову скелетів у хребетних, вчитись оформлювати дослідження письмово та самостійно робити висновки; закріпити знання про будову скелета хребетних тварин.

9. Рух тварин.

Сформувати уявлення про особливості руху тварин, види руху, тип симетрії тіла, значення руху в житті тварин; пояснювати залежність типу симетрії тіла від способу життя тварин.

Рух (локомоція) тварин, види руху: амебоїдний, мерехтливий, м’язовий; симетрія тіла: радіально-променева, радіально-осьова, двобічна.

10. Покриви тіла

Лабораторне дослідження: Особливості покривів тіла тварин.

Сформувати уявлення про особливості будови та функції покривів тіла, пояснювати значення покривів тіла для тварин як форми адаптації до умов середовища,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями, робити висновок про ускладнення будови організму тварин у зв’язку з удосконаленням і розширенням функцій.

Покриви тіла тварин, покривна система, шкіра, пристосування (адаптація): маскування, мімікрія, отруйність, захист, напад, електричні, ловильні органи; функції  покривів: захист, напад, опора, рух, дихання, виділення, секреція, теплорегуляція, подразливість, запасання речовин.

11.Подразливість тварин.

Сформувати уявлення про особливості подразливості у тварин, будови органів чуття у різних тварин, пояснювати значення органів чуття в житті тварин,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями.

Подразливість тварин, подразник, подразнення, біологічна реакція, таксиси, рефлекси, органи чуття.

12.Регуляція функцій. Нервова система.

Сформувати уявлення про особливості регуляції функцій тварин, будови головного мозку хребетних тварин, називати відділи головного мозку та їх функції, пояснювати відмінність будови головного мозку різних тварин, закріпити знання про нервову систему та функції головного мозку тварин,  обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями.

Регуляція функцій тварин: нервова, гуморальна, нейрогуморальна, нервова система: дифузна, стовбурова, вузлова, трубчаста, головний мозок, відділи головного мозку.

13. Практична робота №6. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин.

Порівнювати будову головного мозку у хребетних, пояснювати відмінність будови головного мозку різних тварин, вчитись оформлювати дослідження письмово та самостійно робити висновки; закріпити знання про будову нервової системи хребетних тварин.

14.Розмноження тварин.

Сформувати уявлення про типи розмноження тварин, способи нестатевого та статевого розмноження, пояснювати значення розмноження тварин, доводити переваги та недоліки нестатевого та статевого розмноження.

Розмноження тварин, нестатеве розмноження: фрагментація, брунькування; статеве розмноження, запліднення; способи статевого розмноження: партеногенез, гермафродитизм, роздільностатевість.

15. Індивідуальний розвиток тварин.

Сформувати уявлення про різноманітність індивідуального розвитку тварин, способи відтворення потомства; пояснювати пристосувальне значення індивідуального розвитку для різних тварин.

Індивідуальний розвиток тварин, яйце; розвиток: ембріональний,

післяембріональний, прямий, непрямий; способи відтворення потомства: живонародження, яйценародження, яйцеживонародження.

16. Тривалість життя, ріст тварин

Лабораторне дослідження: Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб.

Сформувати уявлення про тривалість життя, особливості росту у тварин, регенерації;  пояснювати залежність тривалості життя від внутрішніх чинників та умов середовища існування, значення діапаузи, типи росту, особливості здатності до регенерації у різних тварин , вчитись визначати вік тварин на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб.

Ріст тварин: обмежений, необмежений, тривалість життя, діапауза, регенерація.

17.Узагальнення , систематизація знань з теми «Процеси життєдіяльності тварин».

Тематична

Систематизувати та узагальнити знання з теми: робити висновки про взаємозв’язок ускладнення будови організму тварин з удосконаленням і розширенням функцій;

обґрунтовувати взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями. Перевірити знання з метою виявлення прогалин та корекції знань.

Тема 3. Поведінка тварин (10 год. + 1 год. резервна)

1. Поведінка тварин, Поведінкові реакції Лабораторне дослідження: Спостереження за поведінкою тварин.

Сформувати уявлення про поведінку тварин, методи вивчення поведінки, способи спілкування тварин, поведінкові реакції, форми поведінки тварин; пояснювати значення етологічних знань, поведінкових реакцій, актів, роль стимулів у поведінці тварин; вирізняти вроджені та набуті реакції поведінки.

Поведінка тварин, етологія; методи вивчення поведінки: спостереження, порівняння, експеримент, класифікація, мічення; способи спілкування, поведінкові реакції: вроджені, набуті, пристосувальний акт, стимули; форми поведінки: індивідуальна, репродуктивна, соціальна.

2. Практична робота №7. Визначення форм поведінки тварин.

Вчитись розпізнавати форми поведінки тварин за відеоматеріалами, закріпити знання про форми поведінки тварин.

Прояв, форма, направленість поведінки.

3. Вроджена поведінка тварин.

Сформувати уявлення про інстинктивну поведінку тварин, мотивацію, прояв; пояснювати послідовність поведінкових реакцій та біологічне значення вродженої поведінки для тварин.

Вроджена поведінка тварин, біологічна потреба (мотивація); прояви інстинкту: індивідуальні, репродуктивні, соціальні.

4. Набута поведінка тварин.

Сформувати уявлення про набуту поведінку тварин, види научіння; пояснювати механізм здійснення набутої поведінки у тварин та її значення; відрізняти научіння від вродженої поведінки.

Набута поведінка тварин, научіння, види научіння: звикання, наслідування, закарбування, шляхом спроб та помилок, інсайт (осяяння), вироблення умовного рефлексу.

5. Елементарна розумова діяльність тварин.

Сформувати уявлення про особливості та ознаки, елементарної розумової діяльності тварин, значення поведінки для виживання тварин.

Елементарна розумова діяльність, знаряддя праці, спілкування.

6. Індивідуальна, поведінка тварин.

Сформувати уявлення про форми індивідуальної поведінки тварин; порівнювати рівень розумової діяльності у різних тварин; пояснювати види поведінкових реакцій, як основу індивідуальної поведінки тварин та залежність видової схильності тварин, значення індивідуальної поведінки для виживання та пристосування до середовища життя.

Індивідуальна поведінка тварин: харчова, рухова, будування житла, дослідницька, захисна, гігієнічна, ігрова; таксиси, кінези, безумовні рефлекси, умовні рефлекси,біологічні ритми.

7. Репродуктивна поведінка тварин.

Сформувати уявлення про особливості репродуктивної поведінки, методи вивчення міграції тварин; пояснювати біологічне значення циклічності репродуктивної поведінки тварин та значення поведінки в житті тварин.

Репродуктивна поведінка тварин, турбота про потомство, циклічність, форми поведінки: сезонність, залицяння, парування, міграції: регулярні, нерегулярні, добові, сезонні, активні, пасивні, горизонтальні, вертикальні, далекі, близькі; методи вивчення: кільцювання, мічення, радіотелеметрії.

8. Соціальна поведінка тварин.

Сформувати уявлення про особливості соціальної поведінки, організацію угрупувань тварин; знати

ознаки угрупувань, особливості територіальної поведінки тварин, її прояви, хомінг, різноманітність сигналів спілкування комунікації тварин; пояснювати біологічне значення комунікації тварин.

Соціальна поведінка тварин, угрупування тварин, ієрархія тварин, комунікація тварин; угрупування: анонімні, персофініковані; сигнали «мови» тварин: світлові, електричні, хімічні, звукові, рухові, ультразвукові, інфразвукові.

9. Територіальна поведінка  тварин.

Сформувати уявлення про особливості територіальної поведінки тварин, пояснювати пристосувальне значення територіальної поведінки, значення органів чуття для орієнтування тварин.

Територіальна поведінка; прояви: охорона, мічення, облаштування території; хомінг, орієнтування.

10. Еволюція поведінки тварин.

Сформувати уявлення про еволюцію поведінки, стратегії поведінки тварин; пояснювати біологічне значення поведінкових реакцій тварин.

Еволюція поведінки тварин; стратегія поведінки: конфліктів, співпраці, жертовності, виживання.

11. Узагальнення та систематизація вивченого з теми «Поведінка тварин».

Систематизувати та узагальнити знання з теми. Перевірити знання з метою виявлення прогалин та корекції знань.

Тема 4. Організми і середовище існування (5 год .)

1. Організми і середовище існування. Чинники неживої природи.

Сформувати уявлення про популяцію, екологічні чинники, абіотичні чинники; знати основну умову існування екосистем, життєву форму організмів; пояснювати  адаптаційний характер деяких пристосувань тварин та залежність будови організму та пристосувань.

Популяція, екосистема, екологічні чинники: абіотичні, біотичні, антропічні; абіотичні чинники: світло, вода, тепло, життєва форма організмів.

2. Організми та чинники живої природи.

Сформувати уявлення про біотичні чинники живої природи, зв’язки, які забезпечують співіснування організмів в угрупуваннях, антропічні чинники; пояснювати біологічне значення взаємозв’язків між організмами в угрупуваннях, суть етичного ставлення людини до природи.

Біотичні чинники, біотичні зв’язки, антибіоз: хижацтво, видання, конкуренція, симбіоз: мутуалізм, коменсалізм паразитизм, антропічні чинники, екологічна етика.

3. Організми й екосистеми.

Сформувати уявлення про організми, екосистеми, їхню організацію, колообіг речовин в екосистемах; пояснювати взаємозв’язок організмів ланцюгами живлення та механізм передачі речовин та енергії в екосистемах.

Екосистема, біологічний коло обіг речовин, біологічний потік енергії, ланцюг живлення: продуценти, консументи, редуценти.

4. Охорона природи.

Сформувати уявлення про основні форми охорони природи в Україні, усвідомити необхідність охорони природи, орієнтувати на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності, відповідальності за збереження організмів, формування відповідального члена суспільства, який усвідомлює необхідність збереження природоохоронних об’єктів держави. 

Охорона природи, Червона книга України, природоохоронні території України: національний природний парк, заповідник, заказник, ботанічний сад, парк, пам’ятка природи.

5.Узагальнення та систематизація знань. Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої природи.

Тематична

Систематизувати та узагальнити знання з теми. Доводити, що подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої природи; усвідомити необхідність етичного ставлення до природи та її охорони;  орієнтувати на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження живої природи.

Єдність живої природи.

Екскурсія до міського зоопарку «Різноманітність тварин свого краю. Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні».