Календарно-тематичне планування уроків математики в 5-му класі

Про матеріал

Календарно-тематичне планування уроків математики в 5 класі складено і адаптовано до підручника: Тарасенкова Н. А., Богатирьова І. М., Бочко О. П., Коломієць О. М., Сердюк З. О. Математика: підруч. для 5 кл. спец. загальноосвіт. навч. закл. для дітей зі зниженим зором – К.: Освіта, 2014; Тарасенкова Н. А., Богатирьова І. М., Бочко О. П., Коломієць О. М., Сердюк З. О. Математика. 5 клас: підручник для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2018, згідно з навчальними програмами: «Навчальні програми для 5 – 9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Математика 5 клас». Укладач: Гудим І. М., Київ – 2014; затвердженими Листом МОН № 1/9-498 від 05.08.2019 «Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н. р»; Листом МОН від 10.06.2019 № 1/9-365 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році» (https://goo.gl/Zglw1C); наказом МОН України від 12..06.2018 р. №627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

Перегляд файлу

___КЗО «Навчально-реабілітаційний центр №12 «Дніпропетровської обласної ради»___

(найменування загальноосвітнього навчального закладу)

«ПОГОДЖЕНО»

Заступник директора з НР

_____Купрас В. В._________

(ПІБ)

_____________________________________________

(підпис)

«______» __________________20____ р.

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

ДИРЕКТОР

______Набокіна А. І._______

(ПІБ)

_____________________________________________

(підпис)

«______» __________________20____ р.

Календарно-тематичне планування

з математики

для 5 ‒ В класу

на 2019/2020 н. р.

Єгорова Л. Д. вчителька математики, фізики, спеціаліст І категорії

(ПІБ учителя)

Розглянуто на засіданні МО

Протокол № від « » 20 р.

Голова МО Вобла Л. П._________________________________

(ПІБ, підпис)

Адаптовано до Тарасенкова Н. А., Богатирьова І. М., Бочко О. П., Коломієць О. М., Сердюк З. О. Математика: підруч. для 5 кл. спец. загальноосвіт. навч. закл. для дітей зі зниженим зором – К.: Освіта, 2014; Тарасенкова Н. А., Богатирьова І. М., Бочко О. П., Коломієць О. М., Сердюк З. О. Математика. 5 клас: підручник для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2018, згідно з навчальними програмами: «Навчальні програми для 5 – 9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Математика 5 клас». Укладач: Гудим І. М., Київ – 2014; затвердженими Листом МОН № 1/9-498 від 05.08.2019 «Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н. р»; Листом МОН від 10.06.2019 № 1/9-365 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році» (https://goo.gl/Zglw1C); наказом МОН України від 12..06.2018 р. №627 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета базової загальної середньої освіти: розвиток та соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є запровадження компетентнісного підходу у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи шляхом формування предметних і ключових компетентностей.

Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено Компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії. Навчання математики в основній школі передбачає формування предметної математичної компетентності, сутнісний опис якої подано у розділі «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» цієї програми. Формування зазначеної компетентності підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти. До них належать:

формування ставлення до математики як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишнього світу;
забезпечення оволодіння математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;
формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;
розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;
формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язування математичних задач, обґрунтовувати твердження, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.

Крім цих загальних освітніх завдань в основній школі реалізуються такі специфічні для даного етапу навчання математики освітні завдання:

розширення знань про число (від натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових, інструментальних обчислень;
формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами, опису явищ і процесів;
забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебраїчних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;
забезпечення оволодіння мовою геометрії, розвиток їх просторових уявлень і уяви, умінь виконувати основні геометричні побудови за допомогою геометричних інструментів (лінійки з поділками, транспортира, косинця, циркуля і лінійки);
формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
формування уявлення про найпростіші геометричні фігури в просторі та їх властивості, а також первинних умінь застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях;
ознайомлення зі способами і методами математичних доведень, формування умінь їх практичного використання;
формування знань про основні геометричні величини (довжину, площу, об’єм, міру кута), про способи їх вимірювання й обчислення для планіметричних і найпростіших стереометричних фігур, а також уміння застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
вивчення геометричних перетворень площини та їх найпростіших властивостей, а також розвиток в учнів функціональних уявлень на геометричному змісті;

Крім того, навчання математики має зробити певний внесок у формування ключових компетентностей.

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною (і рідною ‒ у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення теорем

Спілкування іноземними мовами

Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням числівників, математичних понять і найуживаніших термінів; ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови, правильно використовувати математичні терміни в повсякденному житті.

Ставлення: усвідомлення важливості вивчення іноземних мов для розуміння математичних термінів та позначень, пошуку інформації в іншомовних джерелах.

Навчальні ресурси: тексти іноземною мовою з використанням статистичних даних, математичних термінів

Математична компетентність

Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення важливості математики як універсальної мови науки, техніки та технологій.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогрозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: задачі соціального змісту

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій; унаочнювати математичні моделі, зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та ін.; розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі статистичних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та екології на основі статистичних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, задачі соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність» (НЛ-1), «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії та їх реалізація

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

навчальні предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль навчальних предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту навчального предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Коротка характеристика наскрізних ліній

Наскрізна лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується в курсі математики, насамперед, через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.

Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Навчання математики має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. З цієї ж наскрізною лінією пов'язані, наприклад, процентні обчислення, елементи статистики, що дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства і його розвитку.

Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Наскрізна лінія «Здоров'я і безпека» в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і графіками, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я при вивченні основ математичної статистики. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом»[2], розгляд красивих геометричних конструкцій, пошук оптимальних методів розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення відсоткових обчислень, рівнянь та функцій.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення математичного факту із практичної ситуації, а й ілюструвати його застосування на практиці. Формуванню математичної та ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація у навчанні математики міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії й методи. Ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків, сприятиме національному і патріотичному вихованню школярів.

Характеристика навчального змісту і особливостей його реалізації

Зміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на цьому ступені шкільної освіти, в якому виокремлюються два основні етапи: 5–6 класи і 7–9 класи. Освітні завдання на першому етапі реалізуються у процесі вивчення єдиного курсу математики, на другому — двох курсів: алгебри і геометрії.

Курс математики 5–6 класів передбачає розвиток, збагачення і поглиблення знань учнів про числа і дії над ними, числові й буквені вирази, величини та їх вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в просторі. Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні уміння і навички, що мають бути сформовані на цьому етапі вивчення курсу, є тим підґрунтям, що забезпечує успішне вивчення в наступних класах алгебри і геометрії, а також інших навчальних предметів, де застосовуються математичні знання.

Основу курсу становить розвиток поняття числа та формування міцних обчислювальних і графічних навичок. У 5–6 класах відбувається поступове розширення множини натуральних чисел до множини раціональних чисел шляхом послідовного введення дробів (звичайних і десяткових), а також від’ємних чисел разом із формуванням культури усних, письмових, інструментальних обчислень.

Навчальний матеріал, що стосується виразів, величин, рівнянь і нерівностей, геометричних фігур, має загалом пропедевтичний характер. Ознайомлення з ним готує учнів до свідомого системного вивчення відповідних тем у курсах алгебри і геометрії. Зокрема, учні мають дістати уявлення про використання букв для запису законів арифметичних дій, формул, навчитись обчислювати значення простих буквених виразів, складати за умовою задачі й розв’язувати нескладні рівняння першого степеня спочатку на основі залежностей між компонентами арифметичних дій, а згодом із використанням основних властивостей рівнянь. Важливе значення для підготовки учнів до систематичного вивчення алгебри, геометрії та інших предметів мають початкові відомості про метод координат, які дістають учні 5–6 класів: зображення чисел на координатній прямій, прямокутна система координат на площині, виконання відповідних побудов, побудова і аналіз окремих графіків залежностей між величинами.

Істотне місце у вивченні курсу займають текстові задачі, основними функціями яких є розвиток логічного мислення учнів та ілюстрація практичного застосування математичних знань. Під час розв’язування текстових задач учні також вчаться використовувати математичні моделі. Розв’язування таких задач супроводжує вивчення всіх тем, передбачених програмою.

Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про планіметричні (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник, прямокутник, квадрат, коло, круг) і стереометричні (прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда) фігури. Учні набувають навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута, знаходження площ і об’ємів деяких фігур, побудови геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира і циркуля. Розширюються уявлення учнів про вимірювання геометричних величин на прикладах вимірювання і порівняння відрізків і кутів, побудови відрізків даної довжини і кутів із заданою градусною мірою, оперування формулами периметрів, площ і об’ємів геометричних фігур — знаходження невідомого компонента формули за відомими. Побудова кута за допомогою транспортира або косинця (прямого кута), прямої та відрізка за допомогою лінійки використовується при побудові трикутників, прямокутників, перпендикулярних і паралельних прямих.

Вивчення геометричних фігур має передбачати використання наочних ілюстрацій, прикладів із довкілля, життєвого досвіду учнів, виконання побудов і сприяти виробленню вмінь виділяти форму і розміри як основні властивості геометричних фігур. Закріплення понять супроводжується їх класифікацією (кутів, трикутників, взаємного розміщення прямих на площині). Властивості геометричних фігур спочатку обґрунтовуються дослідно-індуктивно, потім застосовуються в конкретних ситуаціях, що сприяє виробленню в учнів умінь доказово міркувати.

Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа, об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і вміння використовуються у вивченні предметів природничого циклу і в трудовому навчанні.

Важливим є формування в учнів умінь подавати дані у вигляді таблиць, графіків і діаграм різних типів та на основі їхнього аналізу робити відповідні висновки.

Вивчення математики у 5–6 класах здійснюється з переважанням індуктивних міркувань в основному на наочно-інтуїтивному рівні із залученням практичного досвіду учнів і прикладів із довкілля. Відбувається поступове збільшення теоретичного матеріалу, який вимагає обґрунтування тверджень, що вивчаються. Це готує учнів до ширшого використання дедуктивних методів на наступному етапі вивчення математики.

У 7–9 класах вивчаються два курси: алгебра і геометрія.

Основними завданнями курсу алгебри є формування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для свідомого їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичних застосувань. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.

На цьому етапі шкільної математичної освіти учні починають ознайомлюватися з дійсними числами. Так, до відомих учням числових множин долучається множина ірраціональних чисел.

Основу курсу становлять перетворення раціональних та ірраціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних предметів. Розглядається поняття степеня з цілим показником та його властивості.

Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Курс передбачає вивчення лінійних рівнянь, квадратних рівнянь та рівнянь, які зводяться до лінійних або квадратних. Розглядаються системи лінійних рівнянь та рівнянь другого степеня з двома змінними. Щодо останніх, то увага зосереджується на системах, де одне рівняння – другого степеня, а друге –першого степеня. Передбачається розгляд лише найпростіших систем рівнянь, у яких обидва рівняння другого степеня.

Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Ця робота має пронизувати всі теми курсу. Важливе значення надається формуванню умінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.

Елементарні відомості про числові нерівності доповнюються і розширюються за рахунок вивчення властивостей числових нерівностей, лінійних нерівностей з однією змінною та квадратних нерівностей. Розглядається розв’язування систем двох лінійних нерівностей з однією змінною.

У 7 класі вводиться одне з фундаментальних математичних понять — поняття функції. У цьому ж класі розглядається лінійна функція та її графік. Ці відомості використовуються для графічного ілюстрування розв’язування лінійного рівняння з однією змінною, а також системи двох лінійних рівнянь з двома змінними. Інші види функцій розглядаються у зв’язку з вивченням відповідного матеріалу, що стосується решти змістових ліній курсу. Зокрема у 8 класі в темах «Раціональні вирази» та «Квадратні корені» учні ознайомлюються з функціями , у = x² і та їх властивостями. У 9 класі розглядається квадратична функція. Вивчення її властивостей пов’язується, зокрема, з розв’язуванням квадратних нерівностей.

Таким чином, функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається в тісному зв’язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій чільне місце відводиться формуванню умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.

Дев'ятикласники також ознайомляться з основними поняттями комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики.

Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їх властивості. Основними поняттями курсу є: точка, пряма, площина, належати, лежати між. Перші три поняття – це основні геометричні фігури, а два останніх – основні відношення. Це неозначувані поняття – для них не формулюються означення, але їх зміст розкривається через опис, показ, характеристику. Інші поняття курсу визначаються, а їх властивості встановлюються шляхом доказових міркувань. Учень має усвідомити, що під час доведення теорем можна користуватися означеннями і раніше доведеними теоремами.

Фігури, що вивчаються на площині — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, чотирикутник, многокутник, коло, круг. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати кути, трикутники, чотирикутники, правильні многокутники.

У 7 класі учні ознайомлюються з основами геометричної науки –означеннями, теоремами, основними методами доведення теорем, основними задачами на побудову. Поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину і градусну міру кута.

Однією з основних задач, що вивчається в курсі геометрії, є розв’язування трикутників. У 8 класі розглядається задача розв’язування прямокутного трикутника. Для цього вводиться поняття косинуса, синуса, тангенса гострого кута прямокутного трикутника, доводиться теорема Піфагора. Дана тема продовжується в 9 класі — розв’язуються довільні трикутники. Це потребує введення формул для знаходження синуса і косинуса тупого кута та доведення теорем косинусів і синусів.

Поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину, градусну міру кута, площу. У 8 класі вводиться одне з найскладніших понять шкільного курсу — поняття площі. Виведення формул для обчислення площ планіметричних фігур (прямокутника, паралелограма, трикутника, ромба, трапеції) спирається на основні властивості площ. Вивчення формул площ фігур дає можливість розв’язувати низку прикладних задач.

У 9 класі розширюються уявлення учнів про аналітичне задання геометричних фігур, зокрема подається рівняння прямої, кола, виводяться формули довжини відрізка, координат середини відрізка, формується поняття про метод координат, який застосовується до доведення теорем та розв’язування задач.

До відомих учням скалярних величин долучаються векторні величини. Розглядаються рівні, протилежні, колінеарні вектори.

Структура програми

Програму представлено в табличній формі, що містить дві частини: очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів та зміст навчального матеріалу, необхідний для їх досягнення. У правій частині вказано навчальний матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання. Окрім того в кінці кожного класу наведено перелік прикладних задач, що можуть виконуватись учнями під час навчання. Дані задачі пов’язані як із імплементацією наскрізних ліній ключових компетентностей, так і з практичною спрямованістю навчального матеріалу. Перелік задач не є обов'язковим для виконання (вчитель може обирати ті задачі, які краще підійдуть даному класу та конкретним учням) та не є повним (вчитель може пропонувати учням будь-які інші практичні задачі на власний розсуд). Зміст навчального матеріалу структуровано за темами відповідних навчальних курсів із визначенням мінімальної кількості годин на їх вивчення. На початку кожного класу вказано значну кількість резервних годин, які вчитель, на власний розсуд може витрачати на систематизацію та повторення матеріалу на початку та в кінці року, збільшення кількості годин на кожну із вказаних тем, зокрема для внесення змін до орієнтовного календарно-тематичного плану.

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

^[2] Під «ага-ефектом» мається на увазі спільне вирішення задачі з ефектом раптового здогаду, «еврики».

Календарне планування з математики для 5 класу

(4 год. на тиждень, всього 140 год.)

№ п/п	Дата	Зміст навчального матеріалу	Домашнє завдання	Знання й уміння учнів	Спрямованість корекційно-розвиткової роботи
І семестр
І Натуральні числа і дії над ними. Геометричні фігури і величини (64 год.)
Лічба, вимірювання і числа (13 год.)				Учень/учениця: наводить приклади: цифр, натуральних чисел; степенів натурального числа з натуральним показником; шкал; числових і буквених виразів, формул; рівнянь, нерівностей; рівних фігур пояснює, що таке: натуральне число; цифра; степінь натурального числа з натуральним показником; відрізок; пряма; промінь; координатний промінь; кут; трикутник; квадрат; прямокутник; многокутник; рівні фігури; площина; прямокутний паралелепіпед; куб; піраміда; рівняння; розв’язок рівняння; розв’язати рівняння; комбінаторна задача пояснює правила: читання і запису натуральних чисел, їх додавання, множення, порівняння; як виконувати ділення з остачею формулює властивості арифметичних дій з натуральними числами записує і пояснює формули: периметра вказаних у змісті геометричних фігур; площі прямокутника, квадрата; об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба класифікує: кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті); трикутники за видом їхніх кутів і кількістю рівних сторін зображує та знаходить на малюнках: відрізок даної довжини та кут даної градусної міри; бісектрису кута за допомогою транспортира; вказані в змісті геометричні фігури за допомогою лінійки, косинця, транспортира; координатний промінь та натуральні числа на координатному промені вимірює та обчислює: довжину відрізка; градусну міру кута. розв’язує вправи, що передбачають: виконання чотирьох арифметичних дій з натуральними числами; піднесення натурального числа до степеня з натуральним показником; порівняння натуральних чисел; ділення з остачею; обчислення значень числових і буквених виразів; обчислення периметра многокутника, площі прямокутника, квадрата і об’єму прямокутного паралелепіпеда та куба розв’язує: рівняння на основі залежностей між компонентами та результатом арифметичних дій; текстові задачі арифметичним і алгебраїчним способами; комбінаторні задачі	Сенсомоторний розвиток: Розвиток аналітичного спостереження з опорою на збережені органи відчуття. Конкретизація уявлень про геометричні фігури, навичок їх співвіднесення з предметами та об’єктами оточуючого. Формування навичок читання та запису математичних формул та виразів (у тому числі шрифтом Брайля). Розвиток навичок позиційного запису чисел шрифтом Брайля, запису буквенних виразів. Розвиток графічних навичок побудови геометричних фігур, вміння користуватися вимірювальними приладами, спеціальним тифлотехнічними математичними приладами, оптичними засобами корекції. Пізнавальний розвиток: Розвиток пізнавальної активності, аналітичного мислення. Розвиток мисленнєвих операцій: аналізу, синтезу, порівняння. Конкретизація математичних уявлень про натуральні числа та дії з ними. Формування логіко-математичної компетентності учнів. Розвиток уявлень та навичок застосування математичних знань в інших сферах життєдіяльності. Мовленнєво-комунікативний розвиток: Розвиток мовлення: навички побудови логічного висловлювання, вміння висловлювати висновки Особистісний розвиток: Розвиток інтересу, відповідального ставлення до навчальної діяльності, до вирішення математичних завдань, формування вміння приймати рішення, ефективно розподіляти час для виконання самостійних завдань. Розвиток самостійності, цілеспрямованості. Формування інноваційно-пошукової діяльності. Розвиток здібностей використання математичних знань та навичок у повсякденному житті, у творчості.
1		Предмети та одиниці лічби	§1№№11, 13, 1511,13,15
2		Предмети та одиниці лічби	§1№№ 17, 30, 3827,30,34
3		Пряма, промінь, відрізок, вимірювання відрізків	§2№№28, 3128,31
4		Пряма, промінь, відрізок, вимірювання відрізків	§2№№33, 3833,38
5		Координатний промінь	§3№№ 42, 4442,44
6		Координатний промінь. *Самостійна робота № 1*	§3№№ 46, 4846,48
7		Числові вирази, рівності, нерівності	§4№№ 56, 58,58
8		Діагностична контрольна робота № 1	№№ 22, 2522, 25
9		Порівняння натуральних чисел	§4№№60, 62 60,62
10		Порівняння натуральних чисел	§4№№ 64, 6664,66
11		Кути та їх вимірювання *Самостійна робота № 2*	§5№№ 74, 7674,76
12		Кути та їх вимірювання.	§5№№ 79, 81, 8379,81,83
13		Контрольна робота № 2 з теми: Лічба, вимірювання і числа	§1 ‒ 4 тестові завдання ст. 201 – 202
Дії першого ступеня з натуральним показником (14 год.)
14		Буквені вирази. Формули.	§6№№ 92, 9492,94
15		Буквені вирази. Формули.	§6№№ 97, 100, 10397,100,103
16		Додавання натуральних чисел	§7№ 111111
17		Додавання натуральних чисел	§7№ 115115
18		Закони додавання	§7№№121, 124121,124
19		Закони додавання.	§7№№ 128, 130128,130
20		Віднімання натуральних чисел	§8№№ 134, 136134,136
21		Віднімання натуральних чисел	§8№№ 139, 141139,141
22		Віднімання натуральних чисел. *Самостійна робота* *№ 3*	§8№№ 143, 145143,145
23		Многокутник та його периметр. Рівні фігури	§9№ 156 156
24		Многокутник та його периметр. Рівні фігури	§9№№ 160, 162160, 162
25		Трикутник та його види *Самостійна робота № 4*	§10№№ 174, 176, 179174,176,179
26		Трикутник та його види.	§10№№ 181, 183, 185181,183,185
27		Контрольна робота № 3 з теми: Дії першого ступеня з натуральним показником	§6 – 10 тестові завдання ст. 202
Дії другого ступеня з натуральним показником (24 год.)
28		Множення натуральних чисел	§11№ 195195
29		Множення натуральних чисел	§11№№ 197, 199,199
30		Переставний та сполучний закони множення	§11№ 201201
31		Переставний та сполучний закони множення	§11№№ 203, 205203,205
32		Розподільний закон	§12№№ 214, 216214,216
33		Розподільний закон. *Самостійна робота № 5*	§12№№ 218, 220218,220
34		Ділення натуральних чисел	§13№ 229229
35		Ділення натуральних чисел	§13№ 231231
36		Ділення натуральних чисел	§13№ 233233
37		Ділення натуральних чисел	§13№№ 235, 237, 239235,237,239
38		Ділення з остачею. *Самостійна робота № 6*	§14№№ 247, 250, 252247,250,252
39		Ділення з остачею	§14№№ 254, 256, 258254,256,258
40		Контрольна робота № 4 з теми: Дії другого ступеня з натуральним показником	§11 – 14 № 262262
41		Порядок виконання дій у виразах	§15№ 267267
42		Порядок виконання дій у виразах	§15№ 269269
43		Порядок виконання дій у виразах	§15№№ 271, 272 271,272
44		Рівняння	§16№№ 278, 280278,279
45		Рівняння	§16№№ 282, 284, 286282,284,286
46		Рівняння. *Самостійна робота № 7*	§16№№288, 290, 292288,290,292
47		Типи задач та способи їх розв’язання	§17№№ 306, 308, 310, 312306, ,312
48		Типи задач та способи їх розв’язання	§17№№ 314, 316, 318, 320314,316,318,320
49		Типи задач та способи їх розв’язання. *Самостійна робота № 8*	§17№№ 322, 325, 327, 329322,327,32
50		Типи задач та способи їх розв’язання	§17№№ 331, 333, 335331,333,335
51		Контрольна робота № 5 з теми: Дії другого ступеня з натуральним показником	§15 –17№ тестові завдання ст. 203 – 204
Степінь з натуральним показником. Площі та об’єми фігур (13 год.)
52		Степінь числа	§18№№ 353, 355353,355
53		Степінь числа	§18№№ 359, 362359,362
54		Площа прямокутника і квадрата	§19№№ 372, 375, 377372, ,377
55		Площа прямокутника і квадрата	§19№№ 380, 387380,387
56		Прямокутний паралелепіпед. Куб. Піраміда. *Самостійна робота № 9*	§20№ 394394
57		Прямокутний паралелепіпед. Куб. Піраміда	§20№№ 397, 400397,400
58		Об’єм прямокутного паралелепіпеда і куба	§21№ 407407
59		Об’єм прямокутного паралелепіпеда і куба	§21№№ 411, 413411,413
60		Комбінаторні задачі. Самостійна робота № 10	§22№№ 420, 422420
61		Комбінаторні задачі	§22№№ 425, 427,425,427
62		Контрольна робота № 6 з теми: Степінь з натуральним показником. Площі та об’єми фігур	§18 – 22 тестові завдання ст. 204
63		Директорська контрольна робота № 7 за І семестр	§18 – 22 № 429429
64		Розвязування задач підвищеної складності. Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого в І семестрі	§1 – 22 № 430430
ІІ семестр
ІІ Дробові числа і дії над ними (64 год.)
Звичайні дроби (14 год.)				Учень/учениця: наводить приклади: звичайних і десяткових дробів пояснює, що таке середнє значення величини пояснює правила: порівняння, додавання і віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння, округлення, додавання, множення і ділення десяткових дробів формулює означення: правильного і неправильного дробів; відсотка, середнього арифметичного розв’язує вправи, що передбачають: знаходження дробу від числа і числа за його дробом; перетворення мішаного числа у неправильний дріб; перетворення неправильного дробу в мішане число або натуральне число; порівняння, додавання, віднімання звичайних дробів з однаковими знаменниками; порівняння десяткових дробів, додавання, віднімання, множення і ділення десяткових дробів; округлення десяткових дробів до заданого розряду; знаходження відсотка від числа та числа за його відсотком; знаходження середнього арифметичного кількох чисел; середнього значення величини	Сенсомоторний розвиток: Розширення математичних уявлень про числа (натуральні, цілі, дробові) з опорою на наочні засоби, практично-предметну та аналітико-синтетичну діяльність. Розширення чуттєвого пізнавального досвіду, розвиток аналізаторних систем (зорово-слухових відчуттів, дотиково-слухових, кін естетичних) Формування навичок запису дробових чисел шрифтом Брайля. Пізнавальний розвиток: Актуалізація раніше засвоєних знань та навичок (математичні дії над числами, знаходження середнього арифметичного). Розвиток мисленнєвих операцій, довільної уваги, пам’яті. Розвиток внутрішньомисленнєвої діяльності. Збагачення та конкретизація уявлень про оточуючі об’єкти та явища. Мовленнєво-комунікативний розвиток: Збагачення активного та пасивного словникового запасу учнів математичною лексикою (назви дробових чисел). Розвиток описового мовлення, навичок коментування виконануваних дій, формулювання пояснень, міркувань, умовисновків. повної логічної відповіді на запитання. Подолання вербалізму знань Особистісний розвиток: Розвиток емоційно-вольової сфери Розвиток навичок самостійного виконання завдань. Розвиток інтересів до математичної діяльності. Виховання адекватної позитивної самооцінки. Формування навичок оцінювальної діяльності (власних дій та дій інших). Формування навичок між особистісної взаємодії.
1		Що таке звичайний дріб?	§23№872,874
2		Що таке звичайний дріб?	§23№905,909
3		Правильні і неправильні дроби	§23№880,882,899
4		Правильні і неправильні дроби	§23№885,887,902
5		Порівняння дробів	§23№889,891
6		Порівняння дробів	§23№896,899
7		Дроби і ділення	§24№921,923,926,928
8		Дроби і ділення. *Самостійна робота* *№ 11*	§24№930,932,934,936
9		Дроби і ділення	§24№938,940,942,944
10		Знаходження дробу від числа	§25№973,975
11		Знаходження дробу від числа	§25№977,979
12		Знаходження числа за його дробом. *Самостійна робота № 12*	§25№983,985,987
13		Знаходження числа за його дробом	§25№989,992,996
14		Контрольна робота № 8 з теми: Звичайні дроби	§23 – 25 тестові завдання ст. 223
Дії першого ступеня зі звичайними дробами з однаковими знаменниками (14 год.)
15		Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками	§26№1021,1023,1025,1027
16		Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками	§26№1030,1035,1037,1038
17		Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками	§26№1039,1043,1045,1047
18		Додавання і віднімання дробів з однаковими знаменниками	§26№1049,1052,1054,1058
19		Доповнення правильного дробу до одиниці. *Самостійна робота № 13*	§27№1079,1084,1088
20		Віднімання дробу від натурального числа	§27№1090,1092,1095,1096
21		Віднімання дробу від натурального числа	§27№1098,1101,1103,1105
22		Віднімання дробу від натурального числа	§27№1107,1109
23		Додавання і віднімання мішаних чисел	§28№1128,1132
24		Додавання і віднімання мішаних чисел	§28№1136,1139
25		Додавання і віднімання мішаних чисел	§28№1142,1144
26		Додавання і віднімання мішаних чисел. Самостійна робота № 14	§28№1146,1148
27		Розвязування задач	§28№1150,1152,1156
28		Контрольна робота № 9 з теми: Дії першого ступеня зі звичайними дробами з однаковими знаменниками	§26 – 28 тестові завдання ст. 257
Десяткові дроби та дії над ними (18 год.)
29		Що таке десятковий дріб?	§29№1180,1182,1184
30		Що таке десятковий дріб?	§29№1187,1189,1192
31		Порівняння десяткових дробів	§29№1196,1198,1202,1204
32		Порівняння десяткових дробів	§29№1207,1209,1211,1213
33		Додавання та віднімання десяткових дробів	§30№1234,1236,1238,1241
34		Додавання та віднімання десяткових дробів	§30№1245,1247,1249,1251
35		Додавання та віднімання десяткових дробів. *Самостійна робота № 15*	§30№1256,1258,1260,1264
36		Контрольна робота № 10 з теми: Додавання і віднімання десяткових дробів	§29 – 30№1266,1270
36		Множення десяткових дробів	§31№1294,1298,1299,1300
37		Множення десяткових дробів	§31№1306,1310,1312,1314
38		Множення десяткових дробів	§31№1319,13211325,1328
39		Ділення десяткових дробів на натуральне число	§32№1365,1379
40		Ділення десяткових дробів на натуральне число	§32№1375,1377
41		Ділення десяткових дробів	§32№1368,1381,1383,1385
42		Ділення десяткових дробів	§32№1387,1391,1394,1398
43		Ділення десяткових дробів. *Самостійна робота* *№ 16*	§32№1400,1402,1404
44		Округлення чисел.	§33№1424,1427,1429,1431
45		Контрольна робота № 11 з теми: Десяткові дроби та дії над ними	§31 – 33 тестові завдання ст. 303
Відсотки. Середнє арифметичне (18 год.)
111		Що таке відсоток?	§34№1460,1467
46		Що таке відсоток?	§34№1474,1477
47		Знаходження відсотка від числа	§34№1483,1489
48		Знаходження відсотка від числа	§34 скласти задачу до № 1495 - 1497
49		Знаходження відсотка від числа. *Самостійна робота № 17*	§34№ 1493,1494
50		Знаходження відсотка від числа	§34 скласти власну задачу
51		Знаходження числа за його відсотком	§35№1511,1517,1522
52		Знаходження числа за його відсотком	§35№1525,1528,1535
53		Знаходження числа за його відсотком. *Самостійна робота № 18*	§35№1537,1544
54		Знаходження числа за його відсотком	§35 скласти власну задачу
55		Контрольна робота № 12 з теми: Відсотки	§34 – 35 скласти казку про відсотки
56		Середнє арифметичне	§36№1560,1562
57		Середнє арифметичне	§36№1566,1572
58		Середнє значення величин	§36№1574,1579
59		Середнє значення величин	§36№1581,1586
60		Середнє значення величин. *Самостійна робота № 19*	§36 скласти власну задачу
61		Середнє значення величин	§36 тестові завдання ст. 205
62		Контрольна робота № 13 з теми: Середнє арифметичне	§36 скласти вікторину до даної теми
Повторення та систематизація навчального матеріалу за 5 клас (12 год.)
63		Лічба, вимірювання і числа	№ 8,9,10
64		Дії першого ступеня з натуральним показником	№21,23,26
65		Дії другого ступеня з натуральним показником	№37,38,45
66		Степінь з натуральним показником. Площі та об’єми фігур	№52,54,59
67		Звичайні дроби	№71,74,79,82
68		Дії першого ступеня зі звичайними дробами з однаковими знаменниками	№87,89,100
69		Десяткові дроби та дії над ними	№113,114,117
70		Відсотки. Середнє арифметичне	№121,123
71		Підсумкова контрольна робота № 14 за рік	Скласти авторську задачу краєзнавчого змісту
72		Розв’язування задач підвищеної складності	№ 1000,1061
73		Розв’язування задач підвищеної складності	№1112,1162
74		Узагальнення матеріалу, вивченого за рік	№1216,1275,1273

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Єгорова Любов Данилівна

Пов’язані теми

Математика, 5 клас, Планування

Інкл

Додано

21 квітня 2020

Переглядів

4752

Оцінка розробки

Відгуки відсутні