Календарно-тематичне планування
Біологія і екологія 10 клас (175 год, 5 год на тиждень)
Програма: Біологія і екологія 10-11 класи Профільний рівень .Навчальна програма
для закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом № 1407 від 23.10.2017 р.
№ |
Дата |
Тема уроку |
Компетентності |
Очікувані результати |
Вступ (10 годин) |
||||
1 |
|
Первинний інструктаж. Біологія і екологія як комплексні науки про біосистеми. Відмінності живого від неживого. Критерії та форми життя. |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, комунікація, автономність і відповідальність, математична компетентність
|
Учень/учениця: оперує термінами: - система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, гомеостаз, стрес. - емпіричний та теоретичний метод, дослідження, дослід, спостереження, моделювання, науковий метод пізнання наводить приклади: - спостережень та експериментів у біології та екології; пояснює: - відмінності спостереження та експерименту; - відмінності емпіричного та теоретичного методів наукового пізнання; - відмінності між науковим та ненауковим пізнанням. класифікує: - ієрархічні рівні організації життя; - методи наукових досліджень; формулює: - поняття об’єкту та предмету дослідження; - мету та завдання дослідження; - гіпотези для пояснення явищ живої природи. аналізує: - процеси та явища в живій природі (як явні, так і неявні) на різних ієрархічних рівнях організації за допомогою реальних та концептуальних моделей; - результати спостережень та дослідів шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків; - наукові тексти із застосуванням методу наукового пізнання. застосовує: - різні джерела та засоби для отримання інформації (вербальної, числової, символьної) з критичним оцінюванням її якості та достовірності; - прості математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань; - наукові принципи досягнення об’єктивності дослідження. визначає: зіставляє: - сформульовані гіпотези з результатами спостереження (досліду).- природничо-наукові, соціальні та особистісні; планує: - прості дослідницькі проекти (під керівництвом вчителя); усвідомлює: - місце біології та екології в системі природничих наук; - зв'язок професійної діяльності з біологією та екологією. робить висновок: - про ступінь доведеності наукового твердження. оцінює: - вплив досягнень науки та технологій на довкілля та збереження здоров’я людини. проявляє зацікавленість: - до локальних та глобальних явищ та їх впливу на довкілля та здоров’я; - до перспективного розвитку природничих наук та технологій; - до навчання впродовж життя шляхом отримання нових знань у сфері біології та екології. |
2 |
|
Практична робота №1. «Довести наявність чи відсутність критеріїв життя для запропонованих обєктів» |
||
3 |
|
Біологічні системи. Рівні організації життя |
||
4 |
|
Середовище життя. Поняття гоместазу |
||
5 |
|
Наука про науковий метод пізнання. Загальнонаукові методи дослідження |
||
6 |
|
Гіпотеза та теорія. Поняття про обєктивність та субєктивність, методи досягнення обєктивності |
||
7 |
|
Принципи планування біологічного та екологічного дослідження. Формулювання проблеми, мети, завдання. Визначення обєкту та предмету дослідження. |
||
8 |
|
Аналізта представлення результатів наукових досліджень. Основні види наукових творів |
||
9 |
|
Практична робота №2 «Візуалізація результатів дослідження за допомогою таблиць, діаграм, графіків» |
||
10 |
|
Узагальнення знань з теми «Вступ» |
||
Тема 2. Біоріноманіття (25 годин) |
||||
11 |
|
Біологічна систематика живого світу |
Екологічна грамотність і здорове життя, інтегральна компетентність, вміння вчитись впродовж життя, математична компетентність, спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами |
Учень/учениця: оперує термінами:
наводить приклади:
пояснює:
класифікує:
характеризує:
описує:
планує:
розпізнає:
ілюструє:
аналізує:
прогнозує:
практикує:
застосовує знання:
про особливості біології інтродуцентів для успішної інтродукції та попередження експансії інвазійних видів рослин та тварин. усвідомлює:
робить висновок:
оцінює:
висловлює судження:
|
12 |
|
Поняття про штучні (формальні) та природні (філогенетичні) системи живого світу |
||
13 |
|
Бінарна номенклаткра. Принципи сучасної класифікації організмів |
||
14 |
|
Створення систем живих організмів |
||
15 |
|
Практична робота №3 «Вивчення критеріїв виду на прикладі рослин та тварин, що належать до однієї родини» |
||
16 |
|
Вид як базовий таксон. Критерії виду |
||
17 |
|
Біорізноманіття. Рівні та типи біологічного різноманіття. Значення біорізноманіття у природі і житті людини |
||
18 |
|
Методи вивчення біорізноманіття (інвентаризація, моніторинг та складання екологічного прогнозу) |
||
19 |
|
Навчальний проєкт «Виявлення та моніторинг поширення інвазійних рослин, безхребетних тварин та території місцевих екосистем» |
||
20 |
|
Тридоменна система органічного світу. Загальна характеристика Архей, Бактерій та Еукаріотів |
||
21 |
|
Місце вірусів у системі живої природи |
||
22 |
|
Основні характеристики, таксони та різноманітність представників домену Археї |
||
23 |
|
Різноманітність, систематика та значення представників домену Бактерії |
||
24 |
|
Сучасна систематика Еукаріот: 5 основних супергруп (Ескавати, Амебозої, Опістоконди, Архепластиди, SAR) та некласифіковані таксони |
||
25 |
|
Еволюційні звязки між еукаріотами та прокаріотами |
||
26 |
|
Наземні рослини. Різноманітність вищих спорових рослин |
||
27 |
|
Різноманітність насінних рослин |
||
28 |
|
Гриби та грибоподібні організми |
||
29 |
|
Тварини. Ріноманітність безхребетних та хребетних тварин, їх значення в екосистемах та житті людини |
||
30 |
|
Анамнії та амніоти |
||
31 |
|
Приктична робота №4. «Визначення систематичного положення організмів своєї місцевості» |
||
32 |
|
Екосистемне біорізноманіття. Флористичні та фауністичні царства |
||
33 |
|
Практична робота №5 «Порівняльна характеристика фауністичних царств» |
||
34 |
|
Зміни біорізноманіття |
||
35 |
|
Узагальнення знань з теми «Біорізноманіттяяк ресурс і основа збереження життя на Землі» |
||
Тема 3. Обмін речовин та енергії (50 годин) |
||||
36 |
|
Джерела енергії та речовин для організмів. Органічні і неорганічні речовини, необхідні для життєдіяльності організмів |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях, Інформаційно-цифрова компетентність, математична компетентність, автономність і відповідальність |
Учень/учениця: оперує термінами:
наводить приклади:
пояснює:
класифікує:
характеризує:
описує:
планує:
розпізнає:
ілюструє:
оцінює:
аналізує:
прогнозує:
практикує:
застосовує знання:
усвідомлює:
робить висновок:
оцінює:
висловлює судження:
|
37 |
|
Потреба людини у речовинах і хімічних елементах. Перетворення речовинв організмі людини |
||
38 |
|
Практична робота №6 «Розрахунок основного обміну і власної добової витрати енергії, складання харчового раціону» |
||
39 |
|
Типи живлення організмів за джерелом енергії та джерелом Карбону |
||
40 |
|
Субстрати, умови, етапи метаболізму. Хімічні і фізичні основи метаболізму. Фактори, що впливають на метаболізм |
||
41 |
|
Гомеостаз. Внутрішнє середовище організму та підтримання його сталості. |
|
|
42 |
|
Транспортування речовин через мембрану в клітину |
||
43 |
|
Дифузія. Білки-транспортери. Мікротрубочки й моторні білки: динеїни і кінезини. Везикулярний транспорт |
||
44 |
|
Переміщення води та мінеральних речовин в горизонтальній площинікореня і стебла. Поняття про осмотичний і тургорний тиск, сисну силу. Апопластичний та симпластичний шлях транспорту води та мінеральних речовин |
||
45 |
|
Провідна тканина. Еволюція транспортної системи у рослин |
||
46 |
|
Мезанізми транспорту речовин по ксилемі. Шляхи пересування води у листках. Будова ситоподібних трубок. Механізм переміщення речовин по флоемі |
||
47 |
|
Транспорт речовин у кишковопорожнинних, губок, плоских і круглих червів. Поняття про гідролімфу, гемолімфу і кров |
||
48 |
|
Основні компоненти кровоносної системи. Типи кровоносних систем. Еволюція кровоносних систем |
||
49 |
|
Транспортні функції крові (транспорт білківжирів, вуглеводів, йонів, гормонів, вітамінів, продуктів екскреції). Основні транспортні білки крові (альбумін, глобуліни) |
||
50 |
|
Гемоглобін. Транспорт газів. Дихальні пігменти безхребетних і хребетних. Роль міоглобіну у транспорті кисню в мязах |
||
51 |
|
Надходження газів до організмів тварин. Виникнення та еволюція дихальної системи |
||
52 |
|
Різновиди органів дихання і принципів організації дихальних систем |
||
53 |
|
Надходження газів до організмів рослин та грибів. Роль продихів. Всмоктування речовин з грунту |
||
54 |
|
Типи гетеротрофного живлення за механізмом поглинання і джерелом органіних речовин |
||
55 |
|
Внутрішньоклітинне травлення. Формування первинних та вторинних лізолом. Гідролітичні ферменти. |
||
56 |
|
Основні функції травлення. Зовнішнє травлення у павуків та личинок жуків-плавунців. Позаклітинне травлення у бактерій, архей, грибів, хижих рослин. Локалізація і функціонування травних ферментів цих організмів |
||
57 |
|
Порожнинне травлення у багатоклітинних організмів. Пристінкове травлення на поверхні мікроворсинок тонкого кишківника. Будова мікроворсинок. Активний та пасивний процес всмоктування речовин у кишківнику |
||
58 |
|
Травлення у товстому кишківнику. Розщеплення клітковини. Поняття про пробіотики та пребіотики. Синтез вітамінів у товстому кишківнику |
||
59 |
|
Особливості ферментативного каталізу (зміна енергії в ході реакції, механізм каталізу, коферменти, способи регуляції активності ферментів) |
||
60 |
|
Типи метаболічних шляхів клітини. Регуляція метаболічних шляхів (контроль транскрипцій, активація ферментів, вплив субстратів, коферментів, продуктів) |
||
61 |
|
Анаеробне дихання. Гліколіз. Принцип субстратного фосфорилювання |
||
62 |
|
Енергетичний баланс гліколізу. Молочнокисле та спиртове бродіння |
||
63 |
|
Аеробне дихання. Утворення ацетил-КоА. Цикл трикарбонових кислот. Переносники Гідрогену |
||
64 |
|
Окисне фосфорилювання. Робота дихального ланцюга. Створення протонного градієнту і його використання АТФ-синтазою. Енергетичний баланс аеробного окиснення глюкози. |
||
65 |
|
В-окиснення жирних кислот. Спряження В-окиснення циклом трикарбонових кислот. Практична робота №7 Розвязування задач на тему «Енергетичний обмін» |
|
|
66 |
|
Дезамінування амінокислот. Утворення сечовини та сечової кислоти при розщепленні нітрогеновмісних основ нуклеотидів |
||
67 |
|
Поняття про матричні синтези. Етапи біосинтезу білка. Транскрипція. Процесинг мРНК. Альтернативний сплайсинг. Транскрипція тРНК і рРНК |
||
68 |
|
Генетичний код. Відхилення від універсальності генетичного коду |
||
69 |
|
Утворення аміноацил-тРНК. Трансляція:етапи, механізми. Особливості трансляції мембранних і секреторних білків |
||
70 |
|
Фолдінг білка. Роль шаперонів. Пострансляційна модифікація білків |
||
71 |
|
Практична робота №8 Розвязування задач на тему «Біосинтез білків» |
||
72 |
|
Контрольна робота №1 |
||
73 |
|
Поняття про пластичний обмін в клітині. Світлова фаза фотосинтезу |
||
74 |
|
Темнова фаза фотосинтезу. Цикл Кальвіна. Утворення, запасанняі використання крохмалю. Особливості фотосинтезу у прокаріотів. Значення фотосинтезу |
||
75 |
|
Хемосинтез. Хемосинтетики. Етапи і значення хемосинтезу для колообігу елементів в природі. |
||
76 |
|
Практична робота №9 Розвязування задач на тему «Фотосинтез і хемосинтез |
||
77 |
|
Біосинтез жирних кислот і складних ліпідів. Утворення, запасання і використання глікогену |
||
78 |
|
Основні функції екскреції та осморегуляції (виділення побічних продуктів метаболізму, регуляція концентрації йонів, виділення токсинів) |
||
79 |
|
Продукти виділення (нітрогеновмісніпродукти розпаду білків і нуклеїнових кислот (амоніак, сечова кислота, сечовина), кисень як продукт фотосинтезу, вуглекислий газ, жовчні пігменти, токсини) |
||
80 |
|
Способи виділення продуктів метаболізму клітиною:мембранний транспорт, екзоцитоз |
||
81 |
|
Різноманітність органів виділення багатоклітинних організмів, їх будова і функції. Еволюція видільної системи. Роль шкіри, легень, печінки і кишечнику у виділення продуктів метаболізму |
||
82 |
|
Виділення води рослиною. Гутація. Транспірація. Кількісні показники транспірації. Екскреція шкідливих речовин у рослин-листопад |
||
83 |
|
Роль виділення у підтриманні гомеостазу. Фактори порушення процесів виділення |
||
84 |
|
Єдність процесівобміну речовин та енергії. Відкритість біологічних систем. Метаболічна інженерія. |
||
85 |
|
Узагальнення знань з теми «Обмін речовин та енергії» |
||
Тема 4. Спадковість і мінливість (36 годин) |
||||
86 |
|
Складові здоровя людини. Антропогенетика, медична генетика,євгеніка. Людина як обєкт генетичних досліджень. Генетика особистості |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, комунікація, автономність і відповідальність, математична компетентність
|
оперує термінами: – алель, амніоцентез, аутосоми, віддалена гібридизація, гемізигота, геном, генотип, гетерогаметність, гетерозигота, гетерозиготність, гібрид, гібридизація, гомогаметність, гомозигота, гомозиготність, домінування, епістаз, закон гомологічних рядів спадкової мінливості, закони Менделя, закон чистоти гамет, закон Харді-Вайнберга, кодомінування, кросинговер, летальні гени, локус, мінливість, модифікації, модифікаційна мінливість, мутаген, мутагенез, мутаційна мінливість, мутації, неповне домінування, норма реакції ознаки, полігенія, поліплоїдія, рекомбінація, розщеплення, спадковість, статеві хромосоми, транскриптон наводить приклади: - що дозволяють перевірити встановлені Г. Менделем і Т. Морганом закони спадковості та їхні наслідки; - хімічних методів дослідження молекулярної структури гена; успадкування гена, зчепленого зі статтю; - прояву зчепленого успадкування; хромосомних перебудов; - ознак із вузькою і широкою нормами реакції; пояснює: - реалізацію генетичної інформації у формуванні ознак; - біологічні антимутаційні механізми; - генетичну мінливість у природних популяціях класифікує: - мінливість; - типи мутацій; - характеризує: - методи генетичних досліджень; - типи схрещувань; - будову та функції генів; - форми взаємодії неалельних генів; сучасні напрями досліджень молекулярної генетики; - типи успадкування у людини; - закономірності цитоплазматичної спадковості; - норму реакції як межу адаптації організму; - сутність гібридологічного методу дослідження; - статистичний характер законів спадковості Г. Менделя; - причини відхилень від встановлених Г. Менделем кількісних співвідношень при розщепленні; - закони Г. Менделя з позицій хромосомної теорії; - необхідність медико-генетичного консультування; - регуляцію генної активності; - механізми визначення статі; - чинники, що зумовлюють зміну генетичного складу популяцій: мутації, міграції, популяційні хвилі, ізоляція, природний добір; - дрейф генів як випадковий процес у популяції; - мутації як основу видоутворення описує: - активні і неактивні ділянки генома, екзони, інтрони; - види хромосомних мутацій; - методи діагностики, профілактики та лікування спадкових хвороб людини планує: - схеми схрещування для одержання бажаного результату у нащадків розпізнає: - домінантні та рецесивні ознаки, зокрема у людини; - типи мутацій; - ознаки із вузькою і широкою нормами реакції ілюструє: - закономірності успадкування; - хромосомну теорію спадковості; - генетичні основи визначення статі; - типи і загальні властивості мутацій; - процес видоутворення оцінює: - генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків; - роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб аналізує: - вплив середовища на прояв генів у фенотипі; - молекулярні основи спадкової мінливості; - можливості різних методів селекції у створенні організмів з новими комбінаціями спадкових ознак прогнозує: - значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу; - наслідки результатів медико-генетичного консультування; - можливості профілактики спадкових хвороб людини практикує: - виявлення домінантних і рецесивних ознак у культурних рослин та домашніх тварин застосовує знання: - для запису схем схрещування; - визначення фенотипу і генотипу батьків і нащадків, домінантних та рецесивних ознак усвідомлює: - молекулярні та цитологічні основи спадковості; - роль спадковості в еволюції організмів; - роль мінливості в еволюції організмів; робить висновок: - генетична неоднорідність живих організмів – основа біологічного прогресу оцінює: - генетичну роль батьківських особин у визначенні ознак нащадків; - роль генних мутацій у розвитку спадкових хвороб висловлює судження: - диплоїдність як механізм генетичної стабільності організмів
|
87 |
|
Шляхи передачі інформації в живих системах (центральна догма). Реплікація,транскрипція, трансляція |
||
88 |
|
Основні ферменти, що забезпечуютьфункціонування нуклеїнових кислот (полімерази, гелікази, топоізомерази та ін.) |
||
89 |
|
Сучасні уявлення про структуру гена. Некодувальні послідовності ДНК |
||
90 |
|
Генетичний код та його властивості |
||
91 |
|
Генетична система прокаріотичних (нуклеоїд, плазміди) та еукаріотичних (пласти) клітин |
||
92 |
|
Геном. Регуляція активності генів |
||
93 |
|
Генетика-наука про закономірності успадкування ознак та їх мінливість. Основні етапи розвитку генетики |
||
94 |
|
Методи генетичних досліджень (гібридологічний, близнюковий, цитологічний, популяційний, біохімічний, молекулярно-біологічний) |
||
95 |
|
Генетична термінологія і символіка |
||
96 |
|
Гібридологічний метод. Типи схрещування |
||
97 |
|
Закономірності успадкування, встановлені Г. Менделем. Закон чистоти гамет . Їх цитологічні основи |
||
98 |
|
Розвязування типових задач з генетики |
||
99 |
|
Практична робота №10 розвязування типових задач з генетики: успадкування ознак |
||
100 |
|
Множинний алелізм. Взаємодія алельних генів. Плейотропія |
||
101 |
|
Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Кросинговер |
||
102 |
|
Групи зчеплення генів. Генетичні карти хромосом |
||
103 |
|
Генетика статі. Генетичні основи визначення статі у різних груп організмів |
||
104 |
|
Успадкування, зчеплене зі статтю |
||
105 |
|
Взаємозвязок між генотипом і фенотипом. Взаємодія неалельних генів (компліментарність, епістаз, полімерія) |
||
106 |
|
Генотип як цілісна система. Самостійна робота |
||
107 |
|
Мінливість ознак та її типи. Спадкова і неспадкова мінливість |
||
108 |
|
Мінливість бактерій та вірусів |
||
109 |
|
Мутації, їх молекулярна основа. Типи та загальні властивості мутацій |
||
110 |
|
Практична робота №11 «Розвязування типових задач з генетики: визначення типу мутацій» |
||
111 |
|
Мутагенні чинники (фізмчні, хімічні, біологічні), їх вплив на живі системи. Значення мутацій |
||
112 |
|
Властивості модифікаційної мінливості |
||
113 |
|
Поняття норми реакції, варіаційного ряду, варіаційного кривої |
||
114 |
|
Практична робота №12 «Вивчення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду та варіаційної кривої» |
||
115 |
|
Генетика людини. Методи вивчення та особливості успадкування |
||
116 |
|
Спадкові хвороби, їх виявлення та профілактика (медико-генетичне консультування) |
||
117 |
|
Вид і популяція. Популяційна генетика |
||
118 |
|
Елементарні процеси еволюції: закон Харді-Вайнберга, мутації |
||
119 |
|
Елементарні процеси еволюції: міграція, випадковий дрейф генів |
||
120 |
|
Процес видоутворення |
||
121 |
|
Узагальнення знань з теми « Спадковість і мінливість» |
||
Тема 5. Репродукція і розвиток (54 години) |
||||
122 |
|
Місце вірусів у системі органічного світу. Особливості будови і процесів життєдіяльності вірусів рослин, тварин, бактерій. Шляхи проникнення вірусів в клітини і організм хазяїна |
Інтегральна комретентність, Основні компетентності у природничих науках і технологіях, Екологічна грамотність і здорове життя, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя |
оперує термінами: - реплікація ДНК; - пріони; - віруси; - віроїди -соматичні клітини; - гамети; - гаметогенез; - життєвий цикл клітини; - проліферація; - інтерфаза; - мітоз; - мейоз; - кросинговер; - каріотип; - амітоз; - апоптоз; - каріокінез; - цитокінез; - статеве та нестатеве розмноження - запліднення; - гермафродитизм; - брунькування; - шизогонія; - спороутворення; - фрагментація; - поліембріонія; - апоміксис; - копуляція; - кон’югація; - партеногенез; - неотенія; - педогенез; - ембріонізація; - статевий диморфізм; - гетерогаметна стать; - гомогаметна стать; - онтогенез; - дроблення; - бластомер; - бластодерма; - бластоцель; - гаструляція; - гісто- та органогенез; - морула; - бластула; - гаструла ; - нейруляція; - осьові органи; - ектодерма; - ентодерма; - мезодерма; - мезенхіма; - целом; - стовбурова клітина; -диференціація; - ембріональна індукція; - провізорні органи: амніон, алантоїс, сероза, хоріон, плацента; - прямий розвиток; - непрямий розвиток; - ювенільний період; - пубертатний період; - старіння ; - ріст; - регенерація; наводить приклади: -хвороб, спричинених вірусами, пріонами, віроїдами; - клітин або організмів, які поділяються амітозом, мітозом, мейозом; - ізо-, гетеро- та оогамії; -будови яйцеклітин хордових та безхребетних; - кон’югації та копуляції; - організмів із зовнішнім та внутрішнім заплідненням; - поліембріонії та апоміксису; - партеногенезу, неотенії, педогенезу; -яйценародження, яйцеживонародження, справжнього народження; гермафродитизму - організмів з гетерогаметною та гомогаметною статтю -способів дроблення, - типів бластул, -способів гаструляції - ембріональних індукторів; -провізорних органів, -анамніїв та амніот; -організмів з прямим розвитком та метаморфозом, - обмеженого та необмеженого росту, - періодичного та неперіодичного росту, рівномірного та нерівномірного росту - фізіологічної та репаративної регенерації. пояснює: - значення реплікації ДНК; - роль пріонів, віроїдів у природі; - значення мітозу та мейозу у розмноженні організмів; - роль клітинних органел у процесі цитокінезу та каріокінезу; - значення кросинговеру; - переваги внутрішнього запліднення порівняно із зовнішнім; - особливості гаметогенезу у чоловічої та жіночої статі. - роль клітинних органел у процесі дозрівання сперматозоїдів; - роль кортикальної реакції у процесі запліднення; - біологічне значення подвійного запліднення покритонасінних; - процес клонування; - механізми визначення статі; - відмінності понять стать та гендер; залежність способів дроблення і утворення різних типів бластул від кількості жовтка в яйцеклітинах та його розміщення; - зміни у будові яйцеклітин в ході еволюції; - причину зменшення розмірів клітин під час дроблення зиготи; -значення ембріональної індукції; - значення утворення провізорних органів; -значення непрямого розвитку для особини та виду. класифікує: - типи вірусів; - типи поділу клітин; - способи розмноження; - типи яйцеклітин; - типи народження характеризує: - структуру і відтворення вірусів та пріонів; - процес реплікації ДНК, та процес зворотної транскрипції; - етапи життєвого циклу клітини; - типи мітозу; - будову метафазної хромосоми; - процес мейозу, кросинговер; - форми розмноження одноклітинних організмів; - форми розмноження багатоклітинних організмів; - етапи гаметогенезу; - типи яйцеклітин - зовнішнє і внутрішнє запліднення; - типи народження; етапи ембріогенезу та спокою у рослин; -процес дроблення, гаструляції, утворення тканин та органів у тварин; -провізорні органи: амніон, алантоїс. серозу, хоріон, плаценту; -закон Бера -закон Геккеля-Мюллера; - постембріональний розвиток у рослин і тварин; - первинний ріст рослини: апікальний , інтеркалярний. - вторинний ріст стебла у дерев'янистих дводольних, річні кільця. - вторинний ріст коренів дводольних. описує: - будову вірусів віроїдів та пріонів на малюнках та схемах; -процес реплікації ДНК та зворотної транскрипції на схемах; - структурно - морфологічні зміни ядра у клітині під час життєвого циклу на малюнках, схемах та мікропрепаратах; - морфологічну будову метафазної хромосоми на малюнках та схемах; - етапи сперматогенезу та овогенезу у ссавців - типи яйцеклітин; - будову яйцеклітини та сперматозоїда; - способи та етапи запліднення у хребетних тварин; - подвійне запліднення у покритонасінних. - механізми загибелі клітини; - механізми визначення статі; - етапи ембріогенезу у рослин та тварин; - типи бластул; - типи гаструляції; - будову зародка на стадії формування мезодерми; -способи утворення мезодерми; - типи стовбурових клітин; - похідні ектодерми; - похідні мезодерми; - похідні ентодерми; - ембріональну індукцію; - типи поза зародкових органів; - прямий розвиток; - розвиток з перетворенням; - процес старіння на молекулярному, клітинному та організмовому рівні; - способи росту та регенерації. планує: - використовувати знання про інфекційні агенти для профілактики захворювань; - більш детальне знайомство з сучасними клітинними технологіями, їхнім значенням для людства; розпізнає: -структурні компоненти вірусів на малюнках та схемах; -процес реплікації ДНК на схемах; -клітини на різних стадіях життєвого циклу на схемах та мікропрепаратах; - яйцеклітини та сперматозоїди на малюнках та мікропрепаратах; ілюструє: - етапи проникнення вірусів у клітину господаря; - етапи гаметогенезу на препаратах статевих залоз людини; - етапи мітозу та мейозу; - способи вегетативного розмноження; - етапи індивідуального розвитку; - типи бластул - компоненти зародка на стадії формування мезодерми; - схему розвитку організмів з повним та неповним перетворенням. аналізує: - місце вірусів у системі живої природи; - взаємозв’язок між будовою і функціями хромосом; - значення мітозу і мейозу для розмноження організмів; - різні механізми визначення статі; - значення у житті людини природного та штучного вегетативного розмноження; - значення клітинних технологій в медицині та сільському господарстві; біологічне значення явища взаємодії частин зародка; - вплив тератогенних чинників на формування зародка; - переваги і недоліки статевого розмноження та живо народження; прогнозує: - негативний вплив деяких вірусів на репродуктивну систему людини. -вплив негативних факторів середовища, наркотичних речовин на процеси гаметогенезу людини. практикує: - запобігання вірусним хворобам, та попередженню ВІЛ-інфікування; - використання таблиць, графиків,моделей,відеоматеріалів,3D анімації; web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу; - роботу з біологічними приладами, інструментами, довідниками; - спостереження за біологічними об'єктами і станом власного організму, біологічні експерименти; запобігання ускладнень, пов’язаних з репродуктивним здоров’ям; - використання таблиць, графиків,моделей,відеоматеріалів,3D анімації; web-сайтів для кращого розуміння та засвоєння матеріалу; - роботу з біологічними приладами, інструментами, довідниками; - спостереження за біологічними об'єктами і станом власного організму, біологічні експерименти - навички пошуку наукової інформації; застосовує знання: -для профілактики вірусних інфекцій; - для розуміння порушення процесу гаметогенезу при дії на організм алкоголю, тютюну. - для формування здорового способу життя усвідомлює: - значення вірусів та пріонів у житті людини та природи; - біологічне значення різних типів поділу клітини; -значення кросинговеру у формуванні різноманітності нащадків; - роль статевого процесу у відтворені нащадків та еволюції організмів; - наслідки вживання алкоголю на процеси гаметогенезу; -наслідки порушення процесів запліднення для людини; - біологічне значення процесів розвитку і росту у забезпеченні неперервності життя; - вразливість функціонування репродуктивної системи людини при дії негативних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища; - вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на ріст організму людини; робить висновок: - закономірності відтворення лежать в основі процесів, що відбуваються на різних рівнях організації життя та забезпечують його існування у часі та просторі; - мейоз передує утворенню гамет у тварин та спор у рослин; - порушення під час мейозу приводять до генетичних вад організмів; процес розвитку спостерігається на всіх рівнях організації живого; - онтогенез- процес реалізації спадкової інформації; - чинники зовнішнього і внутрішнього середовища впливають на ріст та розвиток людини оцінює: - знання про життєдіяльність вірусів, для здійснення профілактики вірусних захворювань і надання першої допомоги у разі їх виникнення; - наслідки порушення процесу мейозу; - перспективи та можливості клітинних технологій у медицині, сільському господарстві та екології висловлює судження: - способи непрямого поділу – мітоз та мейоз лежать в основі сталості виду; - процес гаметогенезу надзвичайно чутливий до дії несприятливих факторів; -збереження репродуктивного здоров’я залежить від здорового способу життя; - про необхідність та можливість збереження репродуктивного здоров’я молоді; - про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки. |
123 |
|
Поняття про віріоїди, пріони. Значення їх у природі і житті людини. Будова і особливості репродукції різних систематичних груп вірусів та пріонів |
||
124 |
|
Загальна характеристика інфекційного процесу, викликаного вірусами. Гіпотези виникнення вірусів. Значення вірусів у процесі еволюції |
||
125 |
|
Репродукція прокаріотичних клітин. Бінарний поділ. Репродукція еукаріотичних клітин. Каріотип. Порівняння наборів хромосом різних видів |
||
126 |
|
Життєвий цикл клітин. Інтерфаза, її періоди, значення, регуляція |
||
127 |
|
Структурна організація інтерфазного хроматину. Будова нуклеусом. Типи та значення основних та кислих білків |
||
128 |
|
Репродукція молекул. Реплікація ДНК (етапи, фактори, регуляція, значення). Зворотна транскрипція:механізми, значення. Способи репродукції клітин. Мітоз (каріокінез, цитокінез). Фази мітозу, їх тривалість, біологічне значення |
|
|
129 |
|
Структурні зміни хроматину на різних етапах мітозу. Морфологічна будова метафазної хромосоми |
||
130 |
|
Порушення процесу мітозу. Цитокінез у рослин і тварин. Типи мітозу. Регуляція мітозу |
||
131 |
|
Мейоз, його фази. Кросинговер. Порушення мейозу. Біологічне значення мейозу у рослин і тварин |
||
132 |
|
Прямий поділ-амітоз. Значення, приклади |
||
133 |
|
Старіння і загибель клітин. Апоптоз, некроз. Клітинні технології в біології та медицині |
||
134 |
|
Форми розмноження організмів. Нестатеве і статеве розмноження:цитологічні основи, форми, біологічне значення Практична робота №13 «Типи та способи розмноження організмів» |
||
135 |
|
Способи нестатевого розмноження прокаріотів, грибів, рослин, тварин. Поліембріонія. Клонування. Використання вегетативного розмноження рослин та грибів у агрокультурі |
|
|
136 |
|
Практична робота №14 «Нестатеве розмноження- брунькування дріжджів» |
||
137 |
|
Способи статевого розмноження. Будова статевих клітин різних систематичних груп організмів |
||
138 |
|
Практична робота №15 «Вивчення будови яйцеклітини птаха» |
||
139 |
|
Гаметогенез у рослин та грибів, у тварин на прикладі ссавців. Будова статевих залоз. |
||
140 |
|
Особливості сперматогенезу та овогенезу у людини. Фактори регуляції гаметогенезу. Еволюція статевого розмноження |
||
141 |
|
Практична робота №16 «Відмінність сперматогенезу і овогенезу улюдини» |
||
142 |
|
Запліднення:форми, етапи, значення. Запліднення у нижчих, вищих спорових та голонасінних рослин. Подвійне запліднення у покритонасінних |
||
143 |
|
Зовнішнє та внутрішнє запліднення у тварин. Партеногенез. Апоміксис. Неотенія. Педогенез |
||
144 |
|
Етапи запліднення у людини. Причини порушення процесів запліднення у людини. Екстракорпоральне запліднення. Способи контрацепції |
||
145 |
|
Механізми визначення статі. Стать і гендер у людини |
||
146 |
|
Гермафродитизм. Типи народження |
||
147 |
|
Онтогенез: типи, періодизація у багатоклітинних організмів |
||
148 |
|
Етапи ембріонального розвитку у тварин. Ооплазматична сегрегація та презумптивні зони зиготи |
||
149 |
|
Типи та закономірності процесів дролення. Тотипотентність бластомерів. Бластула. Типи бластул у хордових |
||
150 |
|
Способи гаструляції способи закладки мезодерми у безхребетних та хордових |
||
151 |
|
Гістогенез, органогенез |
||
152 |
|
Поняття про стовбурові клітини та їх властивості. Диференціація клітин. Поява тканин. Ембріональна індукція |
||
153 |
|
Процес нейруляції, формування комплексу осьових органів |
||
154 |
|
Первиннороті та вториннороті організми |
||
155 |
|
Похідні зародкових листків |
|
|
156 |
|
Поняття про провізорні органи. Амніоти та анамнії |
||
157 |
|
Механізми регуляції онтогенезу. Ембріологічні закони та теорії |
||
158 |
|
Періодизація ембріонального розвитку людини. Типи дроблення та гаструляції у людини |
||
159 |
|
Критичні періоди розвитку зародка людини. Будова та функції плаценти. Поняття про тератогенез |
||
160 |
|
Ембріональний розвиток та його етапи у рослин (ембріогенез та спокій) |
||
161 |
|
Сучвсні методи ембріології. Тканинна та ембріональна інженерія, химерні організми. Репродуктивна медицина |
||
162 |
|
Типи постембріонального розвитку у тварин. Прямий розвиток. Поняття ембріонізації |
||
163 |
|
Розвиток з повним та неповним перетворенням. Біологічне значення метаморфозу. Регуляція постембріонального розвитку |
||
164 |
|
Етапи постембріонального розвитку насінних рослин (догенеративний, генеративний, постгенеративний) |
||
165 |
|
Вікові періоди індивідуального розвитку людини. Статеве дозрівання. Профілактика ІПСШ |
|
|
166 |
|
Старість як етап онтогенезу. Теорії старіння на молекулярному, клітинному та організмовому рівнях |
||
167 |
|
Життєві цикли та чергування поколінь. Прості і складні життєві цикли рослин та тварин |
||
168 |
|
Ріст та регенерація. Поняття про проліферацію та диференціацію клітин |
||
169 |
|
Типи, швидкість , тривалість росту різних груп організмів. Регуляція росту у тварин та рослин |
||
170 |
|
Вплив на ріст організму людини екзогенних та ендогенних чинників |
||
171 |
|
Типи регенерації. Рівні регенерації: репарація ДНК, регенерація на субклітинному, клітинному, тканинному, органному рівнях |
||
172 |
|
Практична робота №18 «Вивчення типів регенерації» |
||
173 |
|
Здатність до регенерації у різних тварин. Стимуляція регенераційних процесів. |
||
174 |
|
Трансплантація органів. Використання 3Д друку у відтворенні тканин та органів |
||
175 |
|
Узагальнення знань з теми «Репродукція та розвиток» |
|