Календарно-тематичне планування з історії України та всесвітньої історії

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

1

2

3

І рівень

(низький)

1

Учень не має елементарних уявлень з теми. Не володіє жодним історичним поняттям. Допомогу вчителя не сприймає. Не висловлює власної думки. Не усвідомлює суті теоретичних і практичних завдань, не виконує їх навіть за значної практичної допомоги вчителя. До навчання ставиться пасивно. Потребує постійного контролю з боку вчителя, індивідуального підходу та посиленого спонукання до навчальної діяльності.

2

Учень за значної практичної допомоги вчителя, частково, нелогічно і переважно не правильно відтворює навчальний матеріал. За допомогою вчителя висловлює власну думку на рівні «так-ні». Пасивно відноситься до навчання. Потребує постійного контролю з боку вчителя та посиленого спонукання до навчальної діяльності.

3

Учень за значної допомоги вчителя фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу з теми (розділу), має нечіткі уявлення про події та явища, які вивчаються. За практичної допомоги вчителя виконує прості практичні завдання. Потребує постійного контролю з боку вчителя та посиленого спонукання до навчальної діяльності.

ІІ рівень

(середній)

4

Учень за допомогою вчителя відтворює менше половини навчального матеріалу. Відповіді фрагментарні, не логічні. Використовує вербальну допомогу вчителя. Практичні завдання у зошиті, атласі, контурній карті виконує за зразком чи після неодноразових пояснень, не усвідомлюючи суті завдань. Виправляє помилки після неодноразових зауважень. Потребує постійного контролю з боку вчителя та спонукання до навчальної діяльності.

5

Учень за вербальної допомоги вчителя  фрагментарно відтворює навчальний матеріал.

Розуміє інструкції. За допомогою вчителя усвідомлює суть завдань, виконує їх за зразком самостійно. Виправляє помилки після зауважень. Потребує постійного контролю з боку вчителя та стимулювання до навчальної діяльності.

6

Учень за вербальної допомоги вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу, не виокремлюючи причинно-наслідкових зв’язків, не пов’язуючи окремі історичні події у єдиний історичний процес. Виконує практичні завдання за зразком чи після детального інструктування, локалізує окремі історико-географічні об’єкти на історичній карті. Здатний самостійно виконати елементарні хронологічні завдання: співставити дату зі століттям. За допомогою вчителя застосовує сформовані знання та вміння у типових ситуаціях. Частково контролює власні дії, здатний самостійно знайти типову помилку. Більшість конкретно-історичних понять розуміє, не завжди пояснюючи їх. Потребує постійного контролю з боку вчителя.

ІІІ рівень

(достатній)

7

Учень за загальної підтримки вчителя правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Відповідь не повна, недостатньо осмислена. За допомогою навідних запитань самостійно виокремлює деякі причинно-наслідкові зв’язки, але історичний процес сприймає фрагментарно, не пов’язуючи історичні події у єдиний хронологічно послідовний історичний процес. Намагається самостійно виконувати практичні завдання, локалізує більшу частину історико-географічних об’єктів на історичній карті, виконує більшість хронологічних завдань. Конкретно-історичні поняття розуміє, самостійно пояснюючи їх. Потребує поточного контролю вчителя.

8

Учень за загальної підтримки вчителя правильно, але не у повному обсязі, відтворює навчальний матеріал. Знання безсистемні, не узагальнені, не свідомі. Намагається самостійно виокремлювати деякі причинно-наслідкові зв’язки. Самостійно виконує практичні завдання, локалізує більшу частину історико-географічних об’єктів на історичній карті, виконує більшість хронологічних завдань. Конкретно-історичні поняття розуміє, самостійно пояснюючи їх. За вербальної допомоги вчителя та за допомогою наочних посібників робить висновки. Потребує поточного контролю вчителя.

9

Учень самостійно, лише у деяких випадках за загальної підтримки вчителя, розуміє і правильно відтворює навчальний матеріал. Обсяг відтвореної інформації не повний. Знання ще не мають певної системи. Сформовані знання застосовує у стандартних ситуаціях. Самостійно виокремлює більшість причинно-наслідкових зв’язків. Локалізує більшу частину історико-географічних об’єктів на історичній карті, виконує хронологічні завдання. Конкретно-історичні та деякі загальноісторичні поняття розуміє, самостійно пояснюючи їх. За незначної допомоги вчителя робить аналіз та узагальнення. До навчання відноситься позитивно, потребує поточного контролю вчителя.

ІV рівень

(високий)

10

Учень самостійно і правильно відтворює навчальний матеріал, у більшості випадків правильно оперує вивченими поняттями. Історичні знання свідомі, повні, але спостерігається порушення системи знань. Сформовані знання застосовує у стандартних ситуаціях. Самостійно виокремлює причинно-наслідкові зв’язки, локалізує історико-географічні об’єкти на історичній карті, виконує хронологічні завдання. Історичні поняття розуміє та пояснює їх. Знаходить потрібну інформацію у підручнику. Самостійно, але з незначними помилками, робить аналіз та узагальнення вивченого матеріалу. До навчання відноситься позитивно, потребує вибіркового контролю вчителя.

11

Учень самостійно і правильно відтворює навчальний матеріал. Усвідомлює та пояснює загальноісторичні поняття, правильно оперує ними. Історичні знання (відповідно до вимог навчальної програми) свідомі, повні, але у деяких випадках безсистемні. Сформовані знання застосовує у стандартних ситуаціях. Самостійно виокремлює причинно-наслідкові зв’язки, локалізує історико-географічні об’єкти на історичній та сучасній карті, виконує хронологічні завдання. Знаходить потрібну інформацію у підручнику, активно користується словником, ілюстраціями підручника, додатковими текстами. Самостійно робить аналіз та узагальнення вивченого матеріалу. До навчання відноситься позитивно, потребує вибіркового контролю вчителя.

12

Учень самостійно і правильно відтворює навчальний матеріал. Усвідомлює та пояснює загальноісторичні й соціологічні поняття, правильно оперуючи ними. Має міцні знання в межах вимог навчальної програми, використовує їх у стандартних та аналогічних ситуаціях. Самостійно виокремлює причинно-наслідкові зв’язки, локалізує історико-географічні об’єкти на історичній та сучасній карті, виконує хронологічні завдання. Називає провідних історичних діячів епохи, характеризує їх діяльність. Знаходить потрібну інформацію у підручнику та інших доступних джерелах. Самостійно робить висновки на основі порівняння, аналізу та узагальнення вивченого матеріалу. Озвучує власне відношення до історичних подій і явищ, мотивує його. До навчання відноситься позитивно, займає активну позицію.

Історія України (35 годин)

№

п/п

К-ть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1

1

Вступ

Вплив історії на життя людства. Ознайомлення учнів із завданнями курсу і структурою підручника.

Учні повинні знати:

– предмет вивчення історії;

– найважливіші винаходи людства і їх вплив на розвиток історії (видобування вогню, винахід колеса тощо).

Учні повинні вміти:

– застосовувати поняття «історія» (за допомогою вчителя);

– орієнтуватися у структурі підручника, користуватися методичним апаратом.

Формування позитивного емоційного ставлення до вивчення історії.

Розвиток пізнавальної активності на основі ознайомлення учнів з новим навчальним предметом.

2

4

Розділ І. Україна – незалежна держава

Україна – наша Батьківщина.

Національні символи України.

Мала батьківщина. Походження назви рідного міста (села).

Історія твоєї родини.

Учні повинні знати:

– столицю, найбільшу річку, гори, моря які омивають територію України;

– найпоширеніших представників тваринного і рослинного світу;

– національні символи держави;

– назву гімну України;

– пояснювати значення кольорів прапора України;

– назву області в якій проживають,

обласний центр;

– тваринний і рослинний світ області проживання;

– походження назви міста (села) в якому проживають (навчаються);

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті столицю, найбільшу річку, гори, моря які омивають територію України, кордони країни;

– знаходити та показувати на карті обласний центр, місто (село) проживання (навчання), кордони держави;

– складати власний родовід (за допомогою рідних).

Формування уявлень про Україну, її символи, рідний край, родовід.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування назв географічних і природних об’єктів, тварин і рослин. 

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про Україну та рідний край.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з картою.

Виховання поважного ставлення до національної символіки та бережного відношення до природних багатств України.

3

4

Розділ ІІ. Знайомство з історією

Історичні джерела: речові, усні та письмові.

Відлік часу в історії. Лінія часу. Місце людини в історії.

Ознайомлення з історичною картою.

Найдавніше життя на території України. Місця стоянок.

Учні повинні знати:

– одиниці виміру часу в історії – число, місяць, рік, половина століття, століття (вік);

– найголовніші матеріальні та духовні надбання людства;

– основні умовні позначення історичної карти;

– спосіб життя найдавніших мешканців України.

Учні повинні вміти:

– позначати на лінії часу запропоновані дати;

– визначати тривалість події;

– співвідносити рік зі століттям, половиною століття;

– розрізняти умовні позначення на історичній карті;

– знаходити на карті місця стоянок первісних людей;

– супроводжувати показ на карті словесним супроводом;

– знаходити на карті відповідь на запитання вчителя.

Формування уявлень про історичні джерела, відлік часу в історії, життя первісних людей.

Розвиток мислення на основі здійснення класифікації історичних джерел, співставлення року події зі століттям і його половиною.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з картою.

Виховання бережного ставлення до матеріальних і духовних надбань попередніх поколінь.

1

Узагальнення

4

5

Розділ ІІ. Життя східних слов’ян

Розселення східнослов’янських племен.

Устрій східнослов’янських племен.

Заняття східних слов’ян.

Слов’янські поселення і житла.

Вірування та звичаї східних слов’ян.

Учні повинні знати:

– основні поняття розділу;

– види занять східних слов’ян;

– про житла східних слов’ян;

– головних слов’янських богів;

– свята східних слов’ян.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті місця розселення східнослов’янських племен та їх найбільші міста (за допомогою вчителя);

– позначати на контурній карті територію розселення слов’янських племен та їх найбільші міста (за допомогою вчителя);

– словесно супроводжувати показ на карті;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– стисло розповідати про основні події розділу (за навідними запитаннями вчителя).

Формування і корекція уявлень про життя східних слов’ян.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, назв богів, ремесел, свят.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї східних слов’ян.

Розвиток логічного мислення шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення тривалості історичних подій.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті місця проживання східнослов’янських племен.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи з контурною картою та під час малювання знарядь праці й зброї слов’ян.

Виховання любові до Батьківщини.

1

Узагальнення

5

8

Розділ ІІІ. Княжа Русь-Україна

Князь Олег. Утворення Київської держави.

Правління князя Ігоря.

Внутрішня і зовнішня політика княгині Ольги.

Князювання Святослава Хороброго.

Київська держава за часів Володимира Великого.

Запровадження християнства на Русі.

Князь Ярослав Мудрий. «Руська правда». Зростання авторитету

Київської держави.

Наш край у добу Київської Русі.

Учні повинні знати:

– основні поняття та події розділу;

– найбільш відомі легенди про князів;

– основні хронологічні дати розділу
(1-3);

– хронологічну послідовність правління князів Київської Русі (раніше-пізніше).

Учні повинні вміти:

– показувати на карті походи київських князів (за допомогою вчителя);

– позначати на контурній карті походи давньоруських князів та місця битв (протягом декількох уроків);

– словесно супроводжувати показ на карті;

– визначати хронологічні межі правління князів Київської Русі та тривалість події;

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– встановлювати взаємозв’язок між історичними подіями (за допомогою вчителя);

– розташовувати у хронологічній послідовності князів Київської Русі;

– виділяти головну думку абзацу, уривка, тексту оповідання ;

– складати план відповіді (за допомогою вчителя).

Формування і корекція уявлень про діяльність князів і життя народу за часів Київської держави.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен князів, легенд, основних хронологічних дат розділу.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про життя і діяльність князів Руси-України.

Розширення активного словника учнів словами, що означають предмети вжитку, зброю, ремесла мешканців Київської Русі.

Розвиток наочно-образного мислення на основі вивчення діяльності правителів Русі та роботи з наочністю.

Розвиток словесно-логічного мислення на основі вивчення загальноісторичних понять «держава», «закон», «реформа», «християнство».

Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі знаходження на карті міст Київської держави, сусідніх держав і племен, походів князів.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Розвиток уваги під час роботи з наочними посібниками.

Виховання поваги до героїчного минулого наших предків у боротьбі за існування і розширення Київської держави.

1

Узагальнення.

6

10

Розділ ІV. Культура Київської Русі

Суспільно-політичний устрій Київської держави ІХ-ХІІ століть.

Церква за часів давньоруської держави.

Розвиток ремісництва у Київській державі.

Торгівля у добу Київської Русі.

Побут мешканців Київської держави.

Київ ­– столиця давньоруської держави.

Міста Київської Русі.

Архітектура й образотворче мистецтво східних слов’ян ІХ-ХІІ століть.

Кирило і Мефодій – засновники слов’янської писемності. Кирилиця.

Поширення писемності. Літописи та інші твори тогочасної літератури. 

Усна народна творчість.

Учні повинні знати:

– основні поняття розділу;

– устрій Київської держави;

– найбільші міста Русі;

– найвизначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Київської держави (на основі наочних посібників);

– головну ідею «Слова о полку Ігоровім»;

– персонажів давньоруських казок, билин, легенд.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті Київ та інші міста Київської Русі;

– позначати на контурній карті міста Київської Русі;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– встановлювати взаємозв’язок між кирилицею і сучасною абеткою;

– складати план відповіді (за допомогою вчителя);

– стисло розповідати про основні події розділу (за допомогою наочності чи плану);

 – співвідносити рік події зі століттям.

Формування і корекція уявлень про культурні здобутки Київської держави.

Корекція процесів пам’яті, аналізу, синтезу, мислення на основі вивчення тем про матеріальні і духовні досягнення княжої Руси-України.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між прийняттям християнства та розвитком освіти і культури в Київській державі.

Розвиток усного зв’язного монологічного мовлення у процесі опису пам’яток культури доби Руси-України.

Розширення активного словника учнів словами, що означають предмети матеріальної та духовної культури Київської Русі.

Розвиток уваги у процесі роботи із зображеннями основних пам’яток культури давньоруської доби.

Розвиток естетичного смаку, емоційно-образної пам’яті, збагачення чуттєвого досвіду.

Виховання поваги до праці і людей мистецтва які створили геніальні твори архітектури, образотворчого мистецтва, літературні твори і літописи.

1

Узагальнення.

7

4

Розділ V. Занепад Київської держави

Тема І. Князівські міжусобиці

Роздробленість Київської держави.

Половецька загроза.

Правління Володимира Мономаха. «Повчання дітям».

Боротьба за Київ. Занепад столиці.

Учні повинні знати:

– основні поняття;

– основні хронологічні дати розділу

(1-2);

– про половецькі набіги, руйнування Києва військами князя Андрія Боголюбського;

– головну ідею «Повчання дітям» Володимира Мономаха;

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті удільні князівства;

– позначати на контурній карті удільні князівства (за допомогою вчителя);

– співвідносити рік події зі століттям;

– визначати тривалість історичної події;

– застосовувати на прикладах вивчені поняття;

– стисло розповідати про основні події розділу (самостійно чи за запитаннями вчителя);

– встановлювати взаємозв’язок між історичними подіями.

Формування і корекція уявлень про життя народу за часів князівських міжусобиць.

Розвиток і корекція пам’яті на основі роботи з історичними поняттями, іменами князів, подіями минулого.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про життя народу в умовах міжусобних війн.

Розширення словникового запасу під час роботи з навчальними текстами.

Розвиток логічного мислення при встановленні причинно-наслідкових зв’язків.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті удільних князівств.

Розвиток зорової пам’яті у процесі роботи з картою.

Виховання на історичних прикладах відповідальності за власні дії.

1

Узагальнення.

8

6

Тема ІІ. Монголо-татарська навала

Монголо-татари: територія
проживання, устрій, заняття.

Початок монгольської навали. Бій на річці Калці.

Вторгнення хана Батия  на українські  землі.

Героїчна оборона Києва 1240 року.

Захоплення монголо-татарами давньоруських земель.

Життя на Русі за монголо-татарського іга.

Учні повинні знати:

– основні поняття теми;

–  про найбільш важливі події розділу: вторгнення монголів на територію Київської Русі, героїчну оборону Києва 1240 року;

– імена очільників боротьби з монголами: воєводу Дмитра, князів Данила, Лева, Юрія, Андрія і Лева ІІ.

– основні хронологічні дати теми (1-3).

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті місця битв русичів з монголо-татарами;

– словесно супроводжувати показ на карті;

– визначати тривалість історичної події;

– стисло розповідати про основні події розділу (за планом чи навідними запитаннями вчителя);

– визначати віддаленість однієї події від іншої.

– порівнювати окремі історичні події, явища, встановлювати їх різницю і схожість (за допомогою вчителя).

Формування і корекція уявлень про спосіб життя монголів, боротьбу русичів з монголо-татарськими загарбниками.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен князів, воєвод, літописних свідчень.

Розвиток логічного мислення при встановленні причинно-наслідкових зв’язків.

Розвиток узагальнюючого мислення при заповненні таблиць.

Розвиток усного зв’язного мовлення під час розповідей про боротьбу з монголо-татарською ордою. 

Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі роботи з історичними та контурними картами.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання завдань у зошиті та в контурній карті.

Розвиток активності і самостійності при виконанні пізнавальних завдань і робіт з контурною картою.

Виховання любові до нашої країни, поваги до подвигу наших предків у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини.

1

Узагальнення

9

4

Розділ VІ. Галицько-Волинська держава

Об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславовичем.

Князь Данило Галицький. Внутрішня і зовнішня політика.

Спадкоємці Данила Галицького.

Наш край у ХІІ – першій половині ХІV

століть.

Учні повинні знати:

– основні поняття розділу;

– основні хронологічні дати розділу
(2-3);

– основні події розділу: об’єднання Галицького і Волинського князівств, організацію боротьби з монголо-татарами, коронування князя Данила, заснування міста Львів, загарбання іноземними державами;

– хронологічну послідовність правління князів Галицько-Волинської держави (раніше-пізніше).

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на карті найбільші міста Галицько-Волинської держави;

– позначати на контурній карті міста Галицько-Волинської держави (за допомогою вчителя);

– визначати хронологічні межі правління князів Галицько-Волинської держави;

– визначати послідовність правителів Галицько-Волинської держави (раніше-пізніше);

– визначати тривалість події;

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття;

– складати план відповіді (за допомогою вчителя);

– стисло розповідати про основні події розділу (з опорою на наочність, план, навідні запитання);

– застосовувати на прикладах вивчені поняття (за допомогою вчителя).

Формування і корекція уявлень про діяльність князів і життя народу за часів Галицько-Волинської держави.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен князів, літописних свідчень, легенд, основних хронологічних дат розділу.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про життя і діяльність князів Галицько-Волинської держави.

Розвиток мислення та процесів порівняння шляхом аналізу діяльності історичних героїв.

Розвиток уваги під час роботи з образною та умовно-графічною наочністю.

Збагачення словника історичною термінологією.

Розвиток емоційного ставлення до вивченого матеріалу.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті Галицько-Волинської держави, її кордонів і найбільших міст.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Виховання поваги до захисників рідної землі, людей праці – забудовників нових міст.

1

Узагальнення.

10

6

Розділ VІІ. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

Князь Любарт. Приєднання Волині й Галиччини до складу Литовської держави.

Князь Ольгерд. Приєднання українських земель після перемоги над монголо-татарами біля річки Сині Води.

Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського у другій половині ХІV -ХVІ століттях.

Життя селян у Литовській державі.

Розвиток ремісництва. Цехи. Торгівля.

Наш край у другій половині ХІV -ХVІ століттях.

Учні повинні знати:

– основні поняття і хронологічні дати розділу (1-3);

– основні події розділу: приєднання українських земель до Литви, перемога над монголо-татарами біля р. Сині Води, розвиток ремесел, сільського господарства, торгівлі у цей період.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на історичній карті столицю та землі Великого князівства Литовського;

– визначати послідовність приєднання українських земель до Литви (раніше-пізніше);

– визначати тривалість події (самостійно);

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття (самостійно);

– застосовувати на прикладах вивчені поняття (за допомогою вчителя);

– складати план відповіді (всім класом);

– стисло розповідати про основні події розділу (за навідними запитаннями вчителя).

Формування і корекція уявлень про визволення українських земель від монголо-татарського поневолення та їх перехід до складу Великого князівства Литовського.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування понять, імен історичних діячів, навчального матеріалу.

Розвиток усного зв’язного монологічного мовлення на основі свідомого відтворення навчального матеріалу.

Збагачення активного словника шляхом використання вивчених понять під час відповіді.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток логічного мислення шляхом встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення тривалості історичної події.

Розвиток уваги під час роботи з наочністю.

Розвиток просторової орієнтації та уваги у процесі роботи з історичними та контурними картами.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання завдань у зошиті та в контурній карті.

Розвиток активності і самостійності при виконанні навчальних завдань, роботи з підручником.

Виховання любові до Вітчизни,

почуття співпереживання за важке життя українського народу в умовах поневолення.

1

Узагальнення.

11

6

Розділ VІІІ. Україна у складі Речі Посполитої

Кревська унія 1385 року.

Повстання князя Михайла Глинського.

Люблінська унія 1569 року. Утворення Речі Посполитої.

Церковна унія 1596 року.

Захист прав українського народу. Православні братства.

Суспільні стани.

Учні повинні знати:

– основні поняття та хронологічні дати розділу (1-3);

– основні події розділу: Люблінську та Берестецьку унію, утворення братств, життя українців у складі Речі Посполитої.

Учні повинні вміти:

– знаходити та показувати на історичній карті столицю та кордони Речі Посполитої;

– позначати на контурній карті столицю та кордони Речі Посполитої (за допомогою вчителя);

– визначати тривалість події, її віддаленість від сучасності (самостійно);

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття (самостійно);

– застосовувати на прикладах вивчені поняття (за допомогою вчителя);

– стисло розповідати про основні події розділу (за планом, на основі роботи з наочністю);

– складати план відповіді (всім класом).

Формування і корекція уявлень про життя українського народу у складі Речі Посполитої.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен героїв минулого, умов уній, суспільних станів.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток мислення шляхом визначення причинно-наслідкових зв’язків між підписанням уній та змінами у житті українського народу.

Розвиток уваги на основі роботи з адаптованими історичними документами.

Збагачення активного словника історичними термінами.

Розвиток усного зв’язного діалогічного мовлення у процесі спілкування на теми які вивчаються.

Розвиток просторової орієнтації у процесі

роботи з історичною і контурною картою.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Розвиток емоційного ставлення до вивченого матеріалу.

Виховання почуття вдячності і поваги попереднім поколінням за збереження українських звичаїв, традицій і мови.

1

Узагальнення.

3

Повторення

Головні події на території України в ІХ-ХVІ століть.

Найвидатніші діячі в історії України ІХ-ХVІ століть.

Основні поняття курсу «Історія України. 7 клас».

Учні повинні знати:

– сутність понять «держава» (на прикладі Київської Русі), «данина», «дружина», «іго», «князь», «політика» (на прикладі діяльності князів), «християнство»;

– основи суспільно-політичного устрою Київської Русі і Галицько-Волинської держави;

– основні події історичного періоду: утворення і розквіт Київської держави, хрещення Русі, загарбання монголо-татарами Київської держави, загарбання українських земель іншими країнами;

– основні хронологічні дати (3-5);

– імена видатних історичних діячів ІХ-ХVІ століть (3-5);

– послідовність правління князів Київської Русі (раніше-пізніше);

– найбільш відомі легенди Київської Русі;

– здобутки культури часів Київської Русі і Галицько-Волинської держави (з опорою на наочні посібники).

Учні повинні вміти:

– знаходити і показувати на історичних картах територію Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої;

– знаходити і показувати на карті міста які існували у добу Київської та Галицько-Волинської держав;

– визначати хронологічні рамки існування Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої;

– визначати тривалість події;

– співвідносити рік події зі століттям, половиною століття;

– стисло розповідати про вивчені події (за планом, з опорою на запропоновані поняття).

Формування і корекція уявлень про найголовніші події в історії українського народу в період з ІХ по ХVІ століття.

Розвиток абстрактного мислення на основі усвідомлення соціологічних понять «держава», «політика»; загальноісторичних понять «Київська держава », «Галицько-Волинська держава», «Велике князівство Литовське», «Річ Посполита», «християнство».

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі, їх впливі на життя народу.

Розвиток і корекція пам’яті на основі вивчення історичних понять, імен видатних діячів і подій минулого, основних хронологічних дат курсу.

Розвиток зорової пам’яті у процесі роботи з предметною, образною та умовно-графічною наочністю.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про найголовніші віхи у житті народу в період з ІХ по ХVІ століття.

Збагачення активного і пасивного словника історичними поняттями.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи із сучасною картою України, історичними атласами і картами.

Виховання любові до Батьківщини і рідного краю, вольових та моральних рис характеру, почуття вдячності попереднім поколінням за збереження національної ідентичності.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1

Повторення: Велике

переселення народів та

його наслідки. Розселення слов’ян. Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства.

Періодизація

Знати:

– хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя,

час Великого переселення народів;

– види джерел з історії Середньовіччя;

Розуміти:

– Середні віки (Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

– як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Уміти:

– назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

Формування позитивного емоційного ставлення до вивчення історії.

Розвиток пізнавальної активності на основі ознайомлення учнів з новим навчальним предметом

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

4

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

Завоювання Карла

Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії

Комнінів. Культура Візантії. Природно- географічні умови Аравії. Виникнення ісламу.

Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-

мусульманської культури.

Знати:

– хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;

Розуміти:

– поняття «варварське королівство»,

«іслам», «Коран».

Уміти:

– показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

– називати і показувати видатних правителів «варварських королівств» та Арабського халіфату

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування назв географічних і природних об’єктів. 

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді про видатних правителів варварських королівств

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

5

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

Три стани середньовічного

суспільства. Феодалізм. Організація християнської церкви в Середньовіччі.

Знати:

• основні стани середньовічного суспільства;
•             найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя
•             Розуміти:
• Що таке станове суспільство;
• поняття «васалітет», «внутрішня колонізація»,

«Ганза», «гільдія», «єпархія», «зовнішня

колонізація», «лихварство», «майстер», «міська комуна», «підмайстер», «суспільний стан»,

«учень», «феод», «феодалізм», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «цех».

Уміти:

• показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя;
• описати частково повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі (за допомогою вчителя асистента)

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з картою.

Виховання бережного ставлення до матеріальних і духовних надбань попередніх поколінь.

  1          Узагальнення та систематизація знань. Тематичне оцінювання.

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

8

Скандинавія в Середньовіччі. Походи

вікінгів та їхні завоювання.

«Хрестові походи». Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени. Середньовічні. держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Реконкіста.

Династична унія

Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства

Іспанія.

Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна.

Консолідація влади в руках французьких

королів.

Англія в ХІ–ХV ст.

«Велика хартія вольностей». «Війна троянд». Священна

Римська імперія: устрій та боротьба за політичний

провід між світськими і духовними володарями. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

Знати: видатних діячів середньовічної Європи;

Розуміти:

– поняття «вікінги», «Генеральні штати»,

«династична унія», «духовно-рицарські ордени»,

«парламент» («кортеси», «сейм»), «Реконкіста»,

«станово-представницька монархія», «теократія»,

«феодальна роздробленість», «Хрестові походи».

Уміти:

– показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія,

Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів,

«Хрестових походів», торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;

Розвиток усного зв’язного мовлення у процесі складання розповіді. Розширення активного словника учнів. Розвиток зорової пам’яті у процесі роботи з картою.

Виховання на історичних прикладах відповідальності за власні дії.

1      Узагальнення знань з теми та тематичне оцінювання

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

3

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ– ХV ст. Середньовічні єресі й боротьба з ними.

Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення.

Книгодрукування. Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження.

Гуманізм.

Знати:

– основні наукові й технічні досягнення

Середньовіччя;

Розуміти:

– поняття «Альбігойські війни», «вітраж», «готичний стиль», «гуманізм», «єретик», «інквізиція», «Раннє Відродження», «романський стиль», «університет».

Уміти:

– показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

– розпізнати будівлі (храми) романського і готичного

стилів.

Розвиток уваги на основі роботи з адаптованими історичними документами.

Збагачення активного словника історичними термінами.

Розвиток усного зв’язного діалогічного мовлення у процесі спілкування на теми які вивчаються.

Розвиток просторової орієнтації у процесі

роботи з історичною і контурною картою.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи у зошиті та з контурною картою.

Розвиток емоційного ставлення до вивченого матеріалу.

1     Узагальнення знань з теми та тематичне оцінювання

 Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

4

Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та

християнізація Східної

Європи. Велике князівство Литовське за правління

Ольгерда (Дмитра)

Гедиміновича. Польське королівство за

Казимира ІІІ. Угорське

королівство за Іштвана І. Гуситські війни у Чехії.

Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні загарбання Великого князівства Московського в ХІV – на

початку ХVІ cт. Утворення Османської імперії.

Правління Мехмеда ІІ. Культура Османської імперії.

Знати:

- видатних діячів з вивченої теми

Розуміти:

– поняття «боярська республіка», «гусити»,

«гуситські війни».

Уміти:

- показати на карті країни Центрально-Східної Європи

Збагачення активного словника історичними термінами.

Розвиток усного зв’язного діалогічного мовлення у процесі спілкування на теми які вивчаються.

Розвиток просторової орієнтації у процесі

роботи з історичною картою.

1     Узагальнення знань з теми та тематичне оцінювання

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

3

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури. Індія в період

політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

Японія.

Знати:

– території середньовічних Індії та Китаю.

Розуміти:

– поняття «індуїзм», «каста», «Піднебесна імперія».

Уміти:

– показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування історичних понять, імен діячів, легенд, основних хронологічних дат розділу. Розвиток усного зв’язного діалогічного мовлення у процесі спілкування на теми які вивчаються.

Розвиток просторової орієнтації у процесі

роботи з історичною картою.

1  Узагальнення знань з теми та тематичне оцінювання

2

Резерв